Експериментальні дослідження та розробка рекомендацій виробництву щодо особливостей впливу різноякісності насіння на продуктивність рослин соняшнику сорту Постолянський. Визначення оптимальної густоти рослин, яка забезпечить зменшення різноякісності.
При низкой оригинальности работы "Вплив різноякісності насіння на продуктивність рослин соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одним з факторів, який визначає величину врожаю, є насіння: його посівні якості та урожайні властивості. Насіння завжди відрізняється за морфологічними ознаками, біохімічним складом та фізіологічним станом, здатністю проростати та забезпечувати певну продуктивність в наступному поколінні. У вивченні різноякісності насіння накопичено значний матеріал, розкрито природу різноякісності, встановлено причини її виникнення. Одним із способів зменшення різноякісності насіння є відбір найповноціннішого, яке б забезпечило одержання сімянок з максимальним ступенем вирівняності за посівними якостями та урожайними властивостями. Мета дисертаційної роботи - визначити причини виникнення різноякісності насіння соняшнику, знайти шляхи зменшення негативного впливу цього явища на прояв цінних за господарськими властивостями ознак рослин, одержаних з такого насіння.Визначено оптимальну густоту рослин, яка забезпечує зменшення різноякісності зі збереженням високої продуктивності; обґрунтовано відсутність необхідності фракціонування насіння за розмірами; обґрунтовано можливість поділу насіння на фракції залежно від місця утворення насіння в кошику. Аналогічне відноситься до розміру кошика, за винятком густоти посіву 30 тис. шт./га, де виявлена обернена залежність між нею і кількістю квіток та насіння в кошику. Із збільшенням густоти стояння спостерігається зростання кількості дефектного насіння, що між 30 і 80 тис. шт./га склало 1,58 разу, маси 1000 насінин - 1,29, маси насіння з одного кошика - 1,88. Наприклад, за масою 1000 насінин різниця при порівнянні 2004 з 2002 р. становила 6,39 г, або у 1,1 разу, за пустозерністю 3,0%, або у 1,26 разу. На висоту рослин, діаметр кошика, кількість насіння в кошику, число дефектного насіння, масу 1000 насінин, всього насіння з одного кошика, урожайність, вихід олії суттєвий негативний вплив має лише фракція насіння 2,5-3,0 мм.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з визначення впливу різноякісності насіння на продуктивність соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України. На модельному сорті Постолянський розширено і поглиблено наукові положення стосовно закономірностей формування різноякісного насіння, визначена особливість взаємозвязків при утворенні насіння та реалізації його продуктивних властивостей у потомстві.
Визначено оптимальну густоту рослин, яка забезпечує зменшення різноякісності зі збереженням високої продуктивності; обґрунтовано відсутність необхідності фракціонування насіння за розмірами; обґрунтовано можливість поділу насіння на фракції залежно від місця утворення насіння в кошику. Встановлено ступінь мінливості у прояві морфологічних та господарсько цінних ознак, визначено кореляційні звязки у вираженні ознак і обумовленість цих процесів факторами, які впливають на формування насіння, що має важливе значення в насінництві соняшнику.
1. Встановлено, що висота стебла зростає із збільшенням густоти посіву. Різниця між варіантами 30 тис. шт./га і 80 становила 7,4 см, при висоті рослин у першому з них 169,6 см. Вона суттєва між густотою рослин 50 і 60 та 60 і 70 тис. шт./га, а також густотою 50 тис. шт./га і наступними варіантами. Це можна пояснити конкуренцією рослин за сонячну інсоляцію. Аналогічне відноситься до розміру кошика, за винятком густоти посіву 30 тис. шт./га, де виявлена обернена залежність між нею і кількістю квіток та насіння в кошику. У цьому випадку навіть між суміжними густотами різниця істотна. Із збільшенням густоти стояння спостерігається зростання кількості дефектного насіння, що між 30 і 80 тис. шт./га склало 1,58 разу, маси 1000 насінин - 1,29, маси насіння з одного кошика - 1,88.
2. Значного зниження різноякісності насіння соняшнику сорту Постолянський за збереження великої урожайності в умовах північно-східного Лісостепу України можна досягти за густоти 40 тис. шт./га. При даній густоті утворюються рослини з невисоким, але міцним стеблом і великим кошиком, кількість насіння та квіток максимальна, а пустозерність незначна.
3. У несприятливі за погодними умовами роки обмеження площі живлення має більш негативний вплив на урожайність та якість насіння, ніж у сприятливі роки. У 2002 р. спостерігались погодні умови, які можна охарактеризувати як найбільш наближені до середніх багаторічних показників (ГТК=1,33). У результаті якісні та урожайні показники в цьому році були найвищими. У несприятливі за погодними умовами роки, як у 2004 р., спостерігалось витягування стебел та утворення дрібних кошиків, зменшення крупності насіння, збільшення пустозерності. Наприклад, за масою 1000 насінин різниця при порівнянні 2004 з 2002 р. становила 6,39 г, або у 1,1 разу, за пустозерністю 3,0%, або у 1,26 разу.
4. Доведена істотна різниця фракціонованого насіння за масою 1000 сімянок (між 2,5-3,0 мм і >4 мм вона сягає 1,64 разу). За питомою масою насіння та лабораторною схожістю встановлена істотна відмінність лише між фракцією 2,5-3,0 мм та іншими, включаючи контроль (насіння загального обмолоту). Водночас виявлено, що в загальній масі насіння частка фракції 2,5-3,0 мм складає у кількісному вимірі 6,7%, а ваговому - 5,2. На висоту рослин, діаметр кошика, кількість насіння в кошику, число дефектного насіння, масу 1000 насінин, всього насіння з одного кошика, урожайність, вихід олії суттєвий негативний вплив має лише фракція насіння 2,5-3,0 мм. Це означає, що фракціонувати насіння соняшнику за лінійними розмірами недоцільно.
5. Виявлена істотна різниця за масою 1000 насінин потомства залежно від розташування насіння в кошику материнської рослини. З периферійної частини вона у 1,97 разів більша, ніж центральної і 1,26 порівняно з контролем. Аналогічне відноситься до питомої маси. За лабораторною схожістю суттєва відмінність виявлена лише у рослин, що виросли з насіння центральної частини (різниця становила 20,1-20,7%). Аналогічне відноситься до висоти одержаних рослин, розміру їх кошика, але протилежне до кількості дефектного насіння (285 шт. у рослин з центральної частини кошика, 181 - периферійної). В міру віддаленості від центру кошика насіння здатне формувати рослини з більшою масою 1000 сімянок (у 1,46 разу) та кількості його з одного кошика (у 1,42 разу). В результаті цього виявлена суттєва різниця в урожайності залежно від місця знаходження насіння як між варіантами (1,62 т/га), так і контролем (0,29 т/га).
6. Встановлена значна мінливість прояву морфологічних та господарсько цінних ознак серед зробленої вибірки. Зокрема, максимальною вона є для кількості насіння в кошику (576 - 11730 шт. чи 2,66 разу). Сильним прямим кореляційним звязком характеризується відношення між кількістю квіток у кошику і насіння (r= 0,95), кількістю насіння і масою його з кошика (r= 0,94), продуктивністю і кількістю насіння (r= 0,95). Дещо менший вплив на продуктивність мають кількість квіток у кошику (r= 0,89), діаметр кошика (r= 0,88) та діаметр стебла (r= 0,85).
7. Розподіл 14 варіантів з різною густотою і шириною міжряддя за кількістю насіння в кошику мав одновершинну криву з максимумом (931 шт.) за густоти 40,67 тис. шт./га. Зменшення останньої обумовлено зниженням ефективності використання рослинами поживних речовин, сонячної енергії, а із загущенням частка пластичних речовин витрачається на конкуренцію за фактори існування. Аналогічне відноситься до кількості квіток у кошику з тією відмінністю, що різниця їх і насіння збільшується із загущенням (при 25,45 тис. шт./га вона становила 36 шт., а 199,0 - 306, тобто зросла у 8,5 разу), що повязано із змінами в кількості дефектного насіння.
8. Доведений значний вплив площі живлення рослин на прояв морфологічних ознак. Із збільшенням густоти висота рослин зростає (між 25,45 тис. шт./га і 199,0 у 1,17 разу), що пояснюється конкуренцію рослин. Встановлений прямолінійний звязок для розміру кошика залежно від густоти рослин для всіх варіантів. Різниця між першим (25,1 см) і останнім (8,4 см) становила 2,99 разу. Враховуючи більш стабільний прояв кількості листків (крайні варіанти мали 23 і 17 шт. на рослині), вирішальним фактором для зміни площі листкової поверхні залежно від густоти рослин є їх розмір.
9. Встановлена прямолінійна залежність між густотою рослин і масою 1000 насінин. Максимальний прояв останньої виявлено за густоти 25,45 тис. шт./га (76,53 г), а при 199,0 тис. шт./га вона становила 31,82, тобто з різницею у 1,97 разу. Лише в двох випадках різниця між суміжними варіантами не істотна. Специфіка метеорологічних умов має додатковий вплив на прояв ознаки (різниця маси 1000 насінин за роками за густоти рослин 25,45 тис. шт./га була 3,21 г, а 199,0 тис. шт./га - 5,63). Оптимальною кількістю рослин на 1 га для отримання великої врожайності та виходу олії є 51,72 тис. 10. Для вирощування соняшнику сорту Постолянський оптимальною є густота 40 тис. шт/га. При цьому собівартість продукції менша ніж у контролі, а рівень рентабельності найвищий (80,8%). Найбільш рентабельно використовувати для сівби фракцію насіння >4 мм (рівень рентабельності 89,4%, що на 9,5 % вище порівняно з 3,1-4,0 мм). Зменшення собівартості продукції (на 48,8 грн/т відносно контролю) і максимальну рентабельність (103,6%) забезпечує використання насіння з периферійної частини кошика.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для отримання насіння з низьким рівнем різноякісності та великою врожайністю в умовах північно-східного Лісостепу України сорт Постолянський потрібно вирощувати з густотою 40 тис. шт./га. При цьому завязується насіння з високою масою 1000 насінин 68,02 г і максимальною масою сімянок з одного кошика - 70,46 г.
2. Враховуючи невелику частку фракції 2,5-3,0 мм (6,7% в кількісному відношенні та 5,2% за масою) в загальному обмолоті та близькі дані прояву господарських ознак у двох інших, проводити фракціонування насіння за лінійними розмірами недоцільно.
3. Зважаючи на значну перевагу прояву морфологічних і господарських ознак рослин, отриманих з насіння периферійної частини кошика, воно рекомендується для сівби.
4. Для зменшення різноякісності насіння і збереження високої продуктивності потрібно відбирати рослини за такими показниками як площа листкової поверхні, розмір кошика та стебла біля основи, озерненість, які тісно корелюють з показниками продуктивності.
Список литературы
1. Дмитрівська А.О. Залежність продуктивності рослин та якості насіння соняшнику від площі живлення в умовах північного Сходу України // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ. - 2002 - №13. - С. 36-37.
2. Дмитрівська А.О. Вплив місця формування насіння в кошику на продуктивність рослин та якість насіння соняшнику в умовах північного Сходу України // Вісник Сумського НАУ. - 2004. - №1(8). - С. 94-96.
3. Дмитрівська А.О., Мельник А.В. Залежність кількісних та якісних показників насіння соняшнику від морфологічних ознак // Вісник Сумського НАУ. - 2004. - №6(9). - С. 76-77.
4. Дмитрівська А.О. Вплив площі живлення на різноякісність насіння соняшнику // Вісник Сумського НАУ. - 2002. - №6. - С. 86-89.
5. Дмитрівська А.О. Фракціонування посівного матеріалу з метою впливу на продуктивність та якість насіння соняшника в наступному поколінні // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета.- 2005. - Выпуск 91. - С. 39-43.
6. Дмитрівська А.О. Модельний дослід по вивченню біологічних особливостей та реакції соняшнику на густоту рослин в умовах північно-східного лісостепу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Вип. 61. - Ч. 1 - 2005. - С. 303-309.
7. Дмитрівська А.О. Вплив різноякісності насіння на продуктивність рослин соняшнику в умовах північного сходу України // Збірник матеріалів науково-практичної конференції аспірантів Вінницького державного аграрного університету „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - 27-28 лютого 2002 року. - С. 20-21.
8. Дмитрівська А.О. Вплив місця формування насіння в кошику на продуктивність рослин соняшнику // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету. - 6-22 квітня 2004 р. - С. 80-81.
9. Дмитрівська А.О., Мельник А.В. Визначення оптимальної площі живлення для сорту Постолянський за допомогою модельного досліду // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету. - 5-21 квітня 2005 р. - С. 64.
10. Жатов О.Г., Дмитрівська А.О., Собко Н.М. Залежність врожайних якостей насіння соняшнику від зовнішніх ознак рослин // Вісник СДАУ. - №5. - 2001. - С. 78-81.
11. Харченко О.В., Дмитрівська А.О. Оцінка впливу густоти посіву на продуктивність культури // Вісник СДАУ. - Суми. - 2000. - №4. - С. 134-135.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы