Вплив різних рівнів селену на ембріогенез курчат, продуктивність та обмін речовин у ремонтного молодняку і курей-несучок - Автореферат

бесплатно 0
4.5 223
Залежність показників інкубації після передінкубаційної обробки яєць від концентрації розчину селеніту натрію та експозиції. Вплив різних рівнів селену на продуктивність, обмін речовин у молодняку і курей-несучок. Економічна ефективність досліджень.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Мета роботи - встановити оптимальні дози селену для передінкубаційної обробки яєць та введення в комбікорми для молодняку і курей-несучок. вивчити вплив різних рівнів селену в комбікормі на інтенсивність росту молодняку і продуктивність курей-несучок; визначити перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, сірки і селену у курей-несучок за різних рівнів селену в раціоні; У тривалому експерименті встановлено характер впливу передінкубаційної обробки яєць селенітом натрію на ембріогенез курчат, подальший ріст молодняку і продуктивність курей-несучок та визначено оптимальну дозу селену в їх комбікормі. Згідно з темою досліджень було проведено два науково-господарські досліди: перший - з вивчення впливу передінкубаційної обробки яєць розчином селеніту натрію на ембріогенез курчат; другий - з вивчення впливу різних рівнів селену в раціоні на інтенсивність росту ремонтного молодняку та подальшу продуктивність і якість продукції курей-несучок.Щодо яєць лотків №4 (при експозиції 15 хв) і №5 (при експозиції 30хв), то передінкубаційна обробка їх 0,01%-вим розчином селеніту натрію сприяла зменшенню кількості зародків з „кровяним кільцем”, „завмерлих” ембріонів і „задохликів”, що зумовило підвищення виводимості яєць порівняно з контролем на 6,4 і 3,1%, а виведення курчат - відповідно на 7,6 і 2,1%. За весь період вирощування (від народження до 21-тижневого віку) за загальним приростом молодняк 2-ї дослідної групи переважав контроль на 90,9 г, 3-ї дослідної - на 214,4; 4-ї - 197,3 і 5-ї дослідної групи - на 70,7 г. Жива маса курей-молодок 3, 4 і 5-ї дослідних груп, які вивелися з яєць, оброблених перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію, була достовірною (Р<0,001) і вищою, ніж у контролі, відповідно на 13,7% , 11,9% і 4%. У середньому за 6 міс несучості маса яйця у курей-несучок контрольної групи склала 53,2 г, а 2-ї дослідної групи на 1,6 г, або 3,0% Р>0,05), більше, 3-ї - на 3,0 г, або 5,6% (Р0,05), і 6-ї дослідної групи - на 1,0 г, або 1,9%, більше (Р>0,05) (рис.2). Підвищення дози селену в раціоні курей дослідних груп порівняно з контролем сприяло зростанню у складі їх яєць маси жовтка на 4,0-10,9%, білка - 0,59-2,64% та шкаралупи - на 6,0-11,9% як на початку, так і наприкінці несучості.Обробка яєць перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію поліпшує вітамінний, ферментний і антиоксидантний статус ембріонів, що зумовлює збільшення виводимості яєць і виведення курчат відповідно на 6,4 і 7,6% та покращує їх резистентність, життєздатність і інтенсивність росту у перші 8 тижнів. Із досліджуваних доз селену (0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг комбікорму) найбільш ефективною є 0,3 мг/кг, застосування якої сприяє підвищенню інтенсивності росту курчат на 12,6%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4% та зумовлює збільшення живої маси курей-несучок на 5,9% і несучості за 6-міс період у середньому на 1 несучку - на 10,5%, маси яйця - на 6,2% та яєчної маси - на 17,1%. Підвищення вмісту селену в комбікормі до 0,3 мг/кг викликає зміни морфологічного складу та відносної маси компонентів яйця (маса жовтка збільшується на 10,3%, маса шкаралупи - на 11,9% і відношення маси жовтка до білка - на 9,8%), а фізичні показники яєць (індекс форми, густина, пружна деформація, одиниці Хау) при цьому істотно не змінюються. Згодовування курям-несучкам селену в дозі 0,3 мг/кг комбікорму поліпшує заплідненість яєць та ембріогенез курчат (підвищується вміст у крові і печінці курчат селену і вітаміну Е, помітно зростає акивність пероксидази, каталази і амінотрансфераз - АСАТ, АЛАТ ), завдяки чому майже у 3 рази скорочуються відходи інкубації, збільшуються виводимість яєць (на 7,0%), виведення і збереженість курчат та їх жива маса при народженні і в 10-денному віці (на 9,9 і 11,6%).

Вывод
Перший науково-господарський дослід

Результати інкубації яєць. Як показали дослідження, показники інкубації піддослідних яєць залежали як від концентрації розчину селеніту натрію, так і від експозиції (табл. 2).

Таблиця 2 - Результати інкубації піддослідних яєць

Показник Лотки контрольний дослідні

№1 №2 №3 №4 №5

Кількість закладених яєць, шт. 144 144 144 144 144

Незапліднених яєць, шт. 17 15 12 14 18

Запліднених яєць, шт. 127 129 132 130 126

Яєць з „кровяним кільцем”, шт. 6 9 10 4 4

„Завмерлих ембріонів”, шт. 3 48 61 - 2

„Задохликів”, шт. 4 16 17 2 4

Виведено курчат, гол. 113 56 44 124 116

Виводимість яєць, % 89,0 43,4 33,3 95,4 92,1

Виведення курчат, % 78,5 38,9 30,6 86,1 80,6

Так, 0,1%-вий розчин при експозиції як 10 хв (лоток №2), так і 20 хв (лоток №3) справляв токсичний вплив на процеси ембріогенезу, внаслідок чого виводимість яєць становила лише 43,4 і 33,3%, а виведення курчат було меншим, ніж у двічі, порівняно з конторолем. Щодо яєць лотків №4 (при експозиції 15 хв) і №5 (при експозиції 30хв), то передінкубаційна обробка їх 0,01%-вим розчином селеніту натрію сприяла зменшенню кількості зародків з „кровяним кільцем”, „завмерлих” ембріонів і „задохликів”, що зумовило підвищення виводимості яєць порівняно з контролем на 6,4 і 3,1%, а виведення курчат - відповідно на 7,6 і 2,1%.

Накопичення селену в компонентах яєць, тканинах і органах курчат. На ступінь міграції селену в компоненти яєць помітний вплив справляла концентрація селеніту натрію в розчині, який використовувся для передінкубаційної обробки яєць. Так, у шкаралупі яєць 2-го і 3-го дослідних лотків, оброблених 0,1%-вим розчином селеніту натрію, вміст селену був майже на 40% більшим, ніж у контрольному. А у шкаралупі яєць 4 і 5-го дослідних лотків накопичення селену було на 20% більшим порівняно з контролем.

Вміст селену у білку яєць 2 і 3-ї дослідних груп перевищував контроль на 24,3 і 29,2%, а 4 і 5-ї -на 10,8 і 13,5%, у жовтку - відповідно на 28,5 і 34,2% та на 15,4 і 17,1%.

За концентрацією селену у крові однодобові курчата дослідних лотків перевищували контроль на 41,2-88,2%. Аналогічна картина була характерною і для вмісту селену у печінці курчат.

Оцінка якості однодобових курчат. Дослідні курчата відрізнялися від контролю дещо підвищеним вмістом у печінці вітаміну Е, а в крові - більш високою активністю пероксидази і каталази.

За загальною оцінкою курчат передінкубаційну обробку яєць слід проводити 0,01%-вим розчином селеніту натрію впродовж 15 хв, яка покращує ембріогенез, виведення, збереженість та інтенсивність росту курчат.

Другий науково-господарський дослід

Вміст селену в комбікормах і їх компонентах. Першим етапом досліджень у другому досліді було вивчення вмісту селену в кормах. Аналіз отраманих даних показав, що майже всі використовувані в досліді комбікорми містили недостатню кількість селену для курей порівняно навіть з мінімальними орієнтовними дозами - 0,061-0,071 мг/кг проти 0,1-0,2 мг/кг.

Із компонентів комбікормів найвищою концентрацією селену відзначалися корми тваринного походження - рибне борошно, дріжджі кормові та сухе незбиране молоко.

Споживання кормів піддослідною птицею. Середньодобове споживання комбікорму птицею дослідних груп коливалося в межах 116,8-117,3 г проти 116,5 г в контролі, що склало різницю всього 0,3-0,8 г, або 0,26-0,69%.

Динаміка живої маси піддослідного молодняку та витрати кормів на 1кг приросту. Досліджувані фактори по-різному вплинули на інтенсивність росту курчат (табл. 3).

Таблиця 3 - Динаміка живої маси піддослідних курчат і ремонтного молодняку

Показник Групи контрольна дослідні

1 2 3 4 5 6

Кількість у групі, голів 25 25 25 25 25 25

Жива маса 1 гол. при народженні, г 37,0± 0,81 36,8± 0,88 35,6± 0,91 36,9± 0,73 37,7± 0,87 37,2± 0,80

Жива маса 1 гол. у віці 8 тижнів, г 640,8± 12,21 683,5± 13,82* 770,1± 14,85*** 691,3± 19,40* 664,9± 12,47 564,4± 8,19***

Середньодобовий приріст, г 10,8± 0,21 11,5± 0,24* 13,1± 0,17*** 11,7± 0,33* 11,2± 0,22 9,4± 0,03***

Жива маса 1 голови у віці 16 тижнів, г 1318,0± 4,91 1400,3± 6,22*** 1498,1± 5,42*** 1475,3± 6,47*** 1370,5± 5,70*** 1253,2± 6,12***

Середньодобовий приріст, г 12,1± 0,23 12,8± 0,24* 13,0± 0,20** 14,0± 0,38*** 12,6± 0,21 12,3± 0,26

Загальний приріст за весь період вирощування (147 діб), г 1633,1 1724,0 1847,5 1830,4 1703,8 1573,0

Середньодобовий приріст, г 11,1± 0,16 11,7± 0,13* 12,6± 0,21*** 12,5± 0,27*** 11,6± 0,31 10,7± 0,29

Спожито комбікорму на 1 голову за добу 52,9 53,3 54,2 54,2 53,3 52,8

Витрати комбікорму на 1 кг приросту, кг 4,76 4,54 4,31 4,35 4,60 4,93

± до контролю: % - -4,8 -10,4 -9,4 -3,5 3,6

Примітка: -*Р<0,05; -**Р<0,01; -*** Р<0,001

За загальним приростом жива маса птиці 2, 3, 4, 5 і 6-ї дослідних груп за період від 8-ми до 16 - тижневого віку перевищувала контроль відповідно на 39,2; 50,4; 106,4; 28,0 і 11,2 г. Внаслідок цього різниця між показниками середньодобового приросту живої маси молодняку відмічених вище дослідних груп і контролем складала відповідно 5,7; 7,4; 15,7; 4,6 і 1,6%. Як бачимо, за інтенсивністю росту на першому місці був молодняк курей 4-ї дослідної групи, рівень селену в комбікормі яких складав 0,30 мг/кг.

За весь період вирощування (від народження до 21-тижневого віку) за загальним приростом молодняк 2-ї дослідної групи переважав контроль на 90,9 г, 3-ї дослідної - на 214,4; 4-ї - 197,3 і 5-ї дослідної групи - на 70,7 г.

На 1 кг приросту живої маси молодняку контрольної групи витрачено 4,76 кг комбікорму, а 2, 3, 4 і 5-ї дослідних груп - відповідно 4,54; 4,31; 4,35 і 4,60 кг, що на 4,8; 10,4; 9,4 і 3,5% менше. Курчата і молодняк 6-ї дослідної групи витрачали на 1 кг приросту живої маси 4,93 кг комбікорму, що на 0,17 кг, або 3,6%, більше, ніж у контролі.

З наведеного видно, що кращими рівнями селену в комбікормі для молодняку курей яєчного напрямку продуктивності можна вважати 0,3-0,4 мг/кг.

Динаміка живої маси курей-несучок. Жива маса курей-молодок 3, 4 і 5-ї дослідних груп, які вивелися з яєць, оброблених перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію, була достовірною (Р<0,001) і вищою, ніж у контролі, відповідно на 13,7% , 11,9% і 4%.

Аналогічна різниця у живій масі курей дослідних і контрольної групи зберігалася до кінця досліду.

Продуктивність та збереженість курей-несучок. Селенові добавки до комбікорму справляли відповідний вплив на несучість курей (рис.1).

Загалом за 6 місяців яйцекладки від курей 2,3,4 і 5-ї дослідних груп порівняно з контролем отримано відповідно на 130; 237; 360 і 165 штук яєць більше. Якщо середня несучість за цей період у контрольної птиці становила 76,1%, то в 2,3,4 і 5-й дослідних групах - на 2,9 (Р>0,05); 5,3(Р0,05) більше. Несучість курей 6-ї дослідної групи становила в середньому 75,2%, що на 0,9% (Р>0,05) менше, ніж у контрольних аналогів.

Отже, наведені дані свідчать про те, що стимулюючий несучість птиці ефект селену проявляється за вмісту його у повнораціонному комбікормі в межах 0,2-0,4 мг/кг.

Маса яєць та кількість яєчної маси. У середньому за 6 міс несучості маса яйця у курей-несучок контрольної групи склала 53,2 г, а 2-ї дослідної групи на 1,6 г, або 3,0% Р>0,05), більше, 3-ї - на 3,0 г, або 5,6% (Р0,05), і 6-ї дослідної групи - на 1,0 г, або 1,9%, більше (Р>0,05) (рис.2).

Наведена різниця у показниках несучості та маси яєць курей-несучок дослідних і контрольної груп зумовила також відмінності у кількості яєчної маси.

Морфологічний склад яєць. Підвищення дози селену в раціоні курей дослідних груп порівняно з контролем сприяло зростанню у складі їх яєць маси жовтка на 4,0-10,9%, білка - 0,59-2,64% та шкаралупи - на 6,0-11,9% як на початку, так і наприкінці несучості. Причому неоднакова питома вага білка і жовтка зумовила різницю у їх співвідношенні. Так, якщо у птиці 1-ї контрольної групи відношення маси білка яйця до маси жовтка складало 1,95, то у 2-ї дослідної - 1,88, 3-ї - 1,92, 4-ї - 1,79, 5-ї - 1,69 і 6-ї дослідної групи - 1,6.

Додавання до комбікорму селеніту натрію, хоча і не досить помітно, але однозначно в усіх піддослідних групах справляло позитивний вплив на фізичні якості яєць, зокрема, товщину шкаралупи та одиниці Хау.

Хімічний склад яєць. Яйця курей дослідних груп за хімічним складом дещо відрізнялися від контролю. Так, за вмістом сухої речовини білок яєць курей-несучок дослідних груп перевищував контроль на 0,05-0,22%, протеїну - на 0,16-0,33%. Майже аналогічною була різниця за вмістом золи.

Кури дослідних груп відрізнялися від контролю більшим вмістом у білку яєць сірки на 3,66 -7,96 мг, або 6,6%-14,4% (Р<0,001).

Підвищення рівня селену в комбікормі до 0,2-0,3 мг/кг зумовило збільшення у білку яєць курей-несучок 2-ї і 3-ї дослідних груп загальної кількості селену від 1,15 мкг (в контролі) до 1,89-1,97 мкг, що на 64,3%-71,3% (Р<0,05) більше.

Щодо жовтка, то за вмістом сухої речовини жовток яєць курей 2-6-ї дослідних груп перевищував контроль на 0,08-0,41%, протеїну - на 0,34-0,84%, жиру - 0,21-0,63%, золи - 0,07-0,15% та кальцію і фосфору - відповідно на 0,02-0,08 і 0,01-0,14%.

Досліджувані рівні селену однозначно сприяли підвищенню концентрації цього елемента в жовтку яєць 2-6-ї дослідних груп на 16,3-39,6%.

Поряд з кращим накопиченням селену жовток яєць дослідних уцрей-несучок відзначався порівняно з контролем більшим на 9,3-21,6 вмістом вітаміну Е та на 7,6-14,6% каротиноїдів.

Інкубаційні якості яєць. Досліджувані рівні селену по-різному впливали на інкубацію яєць (табл.4).

Дослідні групи птиці відрізнялися від контролю кращою виводимістю яєць. Якщо в контрольній групі із запліднених яєць вивелося всього 90,2% курчат, то в 2 і 3-й дослідних групах на 4,9-5,8%, 4 і 5-й - на 7,0 і 7,4% і в 6-й дослідній групі - на 6,6% більше.

За показниками виведення курчат 2, 3, 4, 5 і 6-а дослідні групи перевищували контроль відповідно на 7,5; 8,9; 11,6; 11,6 і 11,2%.

Підвищені рівні селену в комбікормі курей-несучок дослідних груп сприяли кращому накопиченню цього мікроелемента в крові і печінці ембріонів та курчат. Так, за дози селену 0,2 мг/кг комбікорму у печінці однодобових курчат 2 і 3-ї дослідних груп концентрація його переважала над контролем на 12,1-15,2%, і за дози 0,3 мг/кг (4-а дослідна група) -21,2%, 0,4 мг/кг - на 27,3% і за дози селену 0,5 мг/кг комбікорму - на 30,3%.

Таблиця 4 - Показаники інкубації яєць піддослідних курей-несучок

Показник Групи контрольна дослідні

1 2 3 4 5 6

Закладено яєць в інкубатор, шт. 268 268 268 268 268 268

Незапліднених яєць, шт. 33 24 22 18 19 18

Заплідненість яєць, % 87,7 91,0 91,8 93,3 92,9 93,3

„Кровяні кільця”, шт. 9 5 4 2 2 3

„Завмерлі ембріони”, шт 6 3 3 2 2 2

„Задохликів”, шт. 8 4 3 3 2 3

Слабкі курчата та каліки, шт. 6 3 3 2 2 3

Виводимість яєць, % 90,2 95,1 96,0 97,2 97,6 96,8

Виведення курчат, % 79,1 86,6 88,0 90,7 90,7 90,3

У результаті відмічено, що дослідні курчата росли краще порівняно з контрольними: за 10 діб їх жива маса зросла до 93,7 - 97,5 г проти 87,3 г у контролі, що більше на 7,3-11,7% (Р<0,001).

Отже, за показниками виводимості яєць і виведення курчат та інтенсивністю їх росту можна стверджувати, що досліджувані дози селену в раціоні курей-несучок справляли позитивний вплив на інкубаційні якості яєць.

Витрати кормів на одиницю продукції курей-несучок. Поповнення дефіциту селену в раціоні зумовило зменшення витрат кормів на 10 штук яєць та на 1 кг яєчної маси (табл. 5).

Таблиця 5 - Витрати кормів на одиницю продукції

Група Витрачено комбікорму на групу, кг Отримано Витрачено комбікорму, кг яєць, шт. яєчної маси, кг на 10 яєць на 1 кг яєчної маси

1 524,25 3425 182,2 1,53±0,18 2,88±0,31

2 527,40 3555 194,8 1,48±0,11 2,71±0,25

3 525,60 3662 205,8 1,43±0,13 2,55±0,21

4 527,85 3782 213,7 1,40±0,14 2,47±0,17

5 526,5 3590 197,8 1,47±0,16 2,66±0,39

6 526,05 3385 183,5 1,55±0,16 2,87±0,46

Примітка: -*Р<0,05; -**Р<0,01; -***Р<0,001

Найменші витрати кормів на забезпечувала доза селену 0,3 мг/кг комбікорму.

Перетравність поживних речовин кормів. В досліді відмічено, що підвищені рівні селену в раціоні курей дослідних груп справляли, хоча і неоднозначний, але позитивний вплив на перетравність поживних речовин. Зокрема, коефіцієнти перетравності сухої речовини у птиці дослідних груп переважали контроль на 1,1-2,0%, органічної речовини - 1,6-4,2%, сирого протеїну - 1,1-2,6%, сирого жиру - 2,4-4,8%, сирої клітковини - 2,4-4,8% та БЕР - 1,3-3,2%.

Баланс азоту, кальцію, фосфору і селену. Додавання селеніту натрію до раціону курей-несучок дослідних груп поліпшувало показники сумарного використання азоту на відкладання у тілі і на утворення яєць на 1,6-12,8%.

Серед усіх сільськогосподарських тварин птиця, зокрема кури-несучки, характеризується надто високим і напруженим мінеральним обміном, особливо кальцієвим. За даними наших досліджень, у курей контрольної групи сума відкладеного кальцію у тілі і виділеного в яйцях становила 2,74 г, а дослідних груп - на 5,1-16,8% більше.

Сумарне використання фосфору у дослідної птиці було вищим за контроль на 4,7-10,6%.

Враховуючи тему досліджень, в експерименті надто важливим було вивчити баланс селену при різних рівнях його в раціоні піддослідних курей-несучок. Аналіз даних свідчить про те, що баланс селену у курей контрольної групи був відємний (- 0,06 мкг), а у птиці дослідних груп його відкладання у тілі складали 10,12 - 27,41 мкг за добу.

Забійні якості піддослідних курей-несучок. Незважаючи на те, що основним призначенням курей яєчного напрямку продуктивності є виробництво яєць, їх як після вибракування, так і під час деяких періодів несучості забивають на мясо.

У результаті проведенних досліджень, відмічено, що кури дослідних груп, за винятком 6-ї дослідної групи, порівняно з контролем мали вищу передзабійну живу масу на 1,9-6,5%. Щодо виходу тушок та продуктів забою, то він у дослідної птиці суттєво від контролю не відрізнявся.

Хімічний склад мяса піддослідних курей-несучок. Про характер впливу різних рівнів селену в раціоні на хімічний склад мяса курей-несучок судили за результатами аналізів великого грудного мяза. Аналіз цих результатів показав, що підвищення вмісту селену в раціоні до 0,2-0,5 мг/кг комбікорму позитивно вплинуло на вміст у мясі дослідних курей сухої і органічної речовини, протеїну та безазотистих екстрактивних речовин (табл.6). При цьому кращі результати забезпечували дози селену 0,3-0,4 мг/кг комбікорму.

Таблиця 6 - Хімічний склад великого грудного мяза піддослідних курей-несучок, %

Показник Групи контрольна дослідні

1 2 3 4 5 6

Вода 75,7± 0,54 75,12± 0,11 75,19±0,14 74,81±0,03 74,67±0,06 74,88±0,07

Суха речовина 24,30± 0,23 24,88±0,06 24,81±0,04 25,19±0,12* 25,33±0,08* 25,12±0,09*

Зола 0,93± 0,11 0,98±0,11 1,01±0,06 0,89±0,07 0,95±0,11 0,92±0,02

Органічна речовина 23,37± 0,07 23,90±0,42 23,80±0,50 24,30±0,61 24,38±0,41 24,20±0,40

Протеїн 20,53± 0,05 20,98±0,12* 21,07±0,07** 21,33±0,07** 21,28±0,06** 21,18±0,05**

Жир 1,27± 0,07 1,16±0,09 1,17±0,11 1,09±0,09 1,11±0,02 1,15±0,06

БЕР 1,57± 0,05 1,76±0,07 1,56±0,05 1,88±0,06* 1,99±0,10* 1,87±0,08*

Примітка: -*Р<0,05; -**Р<0,01; -***Р<0,001

Слід зазначити, що у мясі курей дослідних груп спостерігалося, хоча і не суттєве, але однозначне зменшення вмісту жиру (1,09-1,17% проти 1,27% у контролі).

Показники крові піддослідної птиці. В експерименті курчата дослідних груп у віці 8 тижнів відрізнялися від контрольних аналогів підвищеним вмістом у крові еритроцитів (на 7,7-16,5%), гемоглобіну (на 9,7-13,7%), загального білка (на 6,2-9,1%), у тому числі b- і g-глобулінів, та помітно кращою активністю пероксидази і каталази. Концентрація ?-токоферолу і селену в крові дослідного молодняку птиці була достеменно вищою за контроль - відповідно на 9,6-20,4% і 46,9-132,0%.

Щодо показників крові курей-несучок то вони залежали як від дози селену в раціоні, так і від віку птиці ( табл. 7).

Таблиця 7 - Показники крові піддослідних курей-несучок, М±m, n=3

Показник Групи контрольна дослідні

1 2 3 4 5 6

Еритроцити, 1012/л 4,13±0,20 4,53±0,50 4,61±0,60 4,73±0,40 4,68±0,40 4,56±0,50

Гемоглобін, г/л 97,18±0,63 104,66±0,58** 104,50±0,74** 109,13±0,54*** 106,21±0,52** 108,63±0,63**

Загальний білок, г/л 53,81±0,54 57,45±0,49* 57,33±0,74* 61,02±0,58** 59,36±0,49** 58,91±0,67**

АЛАТ, ММОЛЬ/год/л 1,22±0,07 1,33±0,11 1,32±0,11 1,36±0,11 1,41±0,10 1,37±0,15

АСАТ, ММОЛЬ/год/л 3,96±0,21 4,31±0,04 4,29±0,34 4,68±0,17 4,42±0,10 4,51±0,21

Пероксидаза, сек 19,2±0,41 16,5±1,42 16,7±1,55 15,1±1,16* 14,8±1,58 15,3±1,35

Каталаза, од. Н2О2 12,6±1,46 13,9±1,90 13,7±1,79 14,8±1,75 15,2±1,16 14,9±1,65

Кальцій, ММОЛЬ/л 6,25±0,30 6,58±0,46 6,49±0,41 6,87±0,66 6,61±0,69 6,74±0,70

Неорг.фосфор, ММОЛЬ/л 2,26±0,30 2,44±0,31 2,47±0,32 2,52±0,33 2,48±0,32 2,43±0,31

Вітамін Е, МКМОЛЬ/л 15,4±0,53 24,9±0,48*** 24,7±0,62** 27,7±0,71*** 29,3±0,68*** 28,6±0,56***

Селен, МКМОЛЬ/л 4,27±0,33 6,33±0,41* 6,41±0,49* 8,92±0,52** 9,48±0,35** 10,02±0,37**

Примітка: -*Р<0,05; -**Р<0,01; -***Р<0,001

Наприклад, у курей-несучок усіх піддослідних груп порівняно з курчатами помітно підвищилась активність АЛАТ і АСАТ - відповідно на 1,22-1,41 і 3,96-4,68 ММОЛЬ/год/л проти 0,27-0,37 і 0,98-1,19 ММОЛЬ/год/л. Водночас дослідні групи курей-несучок за цими показниками перевищували контроль на 8,2-15,6 і 8,3-18,2%.

Аналогічно змінювалася також активність пероксидази і каталази. За активністю пероксидази кури дослідних груп випереджали контроль на 14,9-29,7%, а каталази - на 8,7-20,6%. Кращі результати спостерігалися у птиці 4 і 5-ї дослідних груп.

Варто відзначити, що у курей-несучок порівняно з курчатами досить помітно посилювався обмін кальцію і фосфору. Причому на цей обмін впливали також досліджувані дози селену. Так, вміст кальцію у сироватці крові курей-несучок дослідних груп зростав порівняно з контролем на 3,8-9,9%, а фосфору - на 7,9-11,5%.

Згодовування курям-несучкам дослідних груп селеніту натрію посилювало у них обмін сірки і міді, концентрація яких у крові порівняно з контрольними аналогами зростала відповідно на 5,5-14,7 % і 9,0-14,1%.

Кров курей-несучок дослідних груп за вмістом селену перевищувала контроль в 1,48-2,35 раза, а за вмістом вітаміну Е - на 9,7-32,5%.

Отже, збільшення рівня селену в комбікормі до 0,2-0,5 мг/кг сприяє поліпшенню гематологічних показників молодняку і курей-несучок, насамперед, компонентів антиоксидантної системи - вітаміну Е, селену, пероксидази, каталази , що, у свою чергу, позитивно вплинуло на обмін речовин, інтенсивність росту молодняку, несучість курей та покращання інкубаційних якостей їх яєць.

Економічна ефективність результатів досліджень. Отримані результати досліджень показують, що передінкубаційна обробка 144 шт. яєць одним грамом селеніту натрію вартістю 4 коп. дозволяє збільшити прибуток порівняно з контролем на 7,6 грн., або отримати економічний ефект у розрахунку на одне курча 0,06 грн. На 1000 курчат економічний ефект сягатиме 60 грн. Якщо врахувати, що лише в регіоні Донбасу щорічно інкубується понад 10 млн. штук яєць, то передінкубаційна обробка їх селенітом натрію в дозі 1кг вартістю 44 грн. забезпечить прибуток на рівні 60 тис. грн.

Згодовування селену ремонтному молодняку і курям-несучкам в дозах 0,2-0,4 мг/кг комбікорму забезпечило економічний ефект у розрахунку на 1 голову відповідно 0,37-1,16 та 0,93-3,00 грн. Найвищий ефект зумовлювала доза селену 0,3 мг/кг комбікорму.

Виробнича перевірка результатів досліджень. проведена в умовах племптахорепродуктора ВАТ ”Сімейкинське” Краснодонського району Луганської області на двох партіях інкубаційних яєць по 700 шт. у кожній. При цьому обробка перед інкубацією перевірюваної партії яєць 0,01%-вим розчином селеніту натрію покращувала виводимість яєць на 7,4%, а виведення курчат - на 5,7%. Виробничу перевірку проводили також на двох групах курей-несучок по 2800 голів у кожній. За 90 днів від курей контрольної групи у середньому на одну несучку було отримано 76,2 шт. яєць, а від дослідної - на 4,8 шт., або 6,84%, більше. Несучість курей-несучок контрольної групи за час перевірки становила в середньому 78,10%, а дослідної - 83,28%, що на 5,18% більше.

Отже, дані виробничої перевірки в основному співпали з результатами досліджень.1. Обробка яєць перед інкубацією 0,01%-вим розчином селеніту натрію поліпшує вітамінний, ферментний і антиоксидантний статус ембріонів, що зумовлює збільшення виводимості яєць і виведення курчат відповідно на 6,4 і 7,6% та покращує їх резистентність, життєздатність і інтенсивність росту у перші 8 тижнів.

2. Основні корми і раціони молодняку та курей-несучок в умовах Донбасу характеризуються низьким вмістом селену (мг/кг): кукурудза - 0,054, пшениця - 0,050, ячмінь - 0,074, просо - 0,055, комбікорми в середньому - 0,061-0,071 проти 0,1-0,2 за орієнтовними нормами, що потребує їх збагачення за допомогою селенових добавок.

3. Із досліджуваних доз селену (0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг комбікорму) найбільш ефективною є 0,3 мг/кг, застосування якої сприяє підвищенню інтенсивності росту курчат на 12,6%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4% та зумовлює збільшення живої маси курей-несучок на 5,9% і несучості за 6-міс період у середньому на 1 несучку - на 10,5%, маси яйця - на 6,2% та яєчної маси - на 17,1%.

4. Підвищення вмісту селену в комбікормі до 0,3 мг/кг викликає зміни морфологічного складу та відносної маси компонентів яйця (маса жовтка збільшується на 10,3%, маса шкаралупи - на 11,9% і відношення маси жовтка до білка - на 9,8%), а фізичні показники яєць (індекс форми, густина, пружна деформація, одиниці Хау) при цьому істотно не змінюються.

5. Збільшення дози селену до 0,3 мг/кг комбікорму зумовлює підвишення у білку та жовтку яєць вмісту селену (на 26,4-81,7%), сірки (на 9,3-15,4%), протеїну (на 3,3-3,4%), кальцію (на 0,08-1,1%), фосфору (на 0,11-0,3%) та у жовтку - каротиноїдів і вітаміну Е (на 8,5-15,1%).

6. Згодовування курям-несучкам селену в дозі 0,3 мг/кг комбікорму поліпшує заплідненість яєць та ембріогенез курчат (підвищується вміст у крові і печінці курчат селену і вітаміну Е, помітно зростає акивність пероксидази, каталази і амінотрансфераз - АСАТ, АЛАТ ), завдяки чому майже у 3 рази скорочуються відходи інкубації, збільшуються виводимість яєць (на 7,0%), виведення і збереженість курчат та їх жива маса при народженні і в 10-денному віці (на 9,9 і 11,6%).

7. Збагачення комбікорму селеном (0,3 мг/кг) сприяє підвищенню перетравності у курей-несучок сирого протеїну, сирого жиру і сирої клітковини відповідно на 2,3; 3,2 і 4,1% та безазотистих екстрактивних речовин - на 1,3-3,2%, а також поліпшує продуктивне використання азоту і засвоєння кальцію, фосфору, сірки і селену.

8. Забезпечення курей-несучок селеном на рівні 0,3 мг/кг комбікорму справляє позитивний вплив на вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, у тому числі g-глобулінів, кальцію, неорганічного фосфору, сірки; помітно покращує антиоксидантну систему (селен, вітамін Е, каталаза, пероксидаза) та підвищує активність амінотрансфераз (АСАТ, АЛАТ).

9. Застосування 0,01%-вого розчину селеніту натрію для передінкубаційної обробки яєць та підвищення вмісту селену в раціоні молодняку і курей-несучок до 0,3 мг/кг економічно вигідне: економічний ефект у розрахунку на одне курча становить 0,06 грн. та на 10 штук яєць - 0,20 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою поліпшення ембріогенезу та підвищення виводимості яєць і виведення курчат на 6,4 і 7,6% застосовувати передінкубаційну обробку яєць 0,01%-вим розчином селеніту натрію впродовж 15 хв.

2. Для підвищення інтенсивності росту курчат і ремонтного молодняку та збільшення яєчної продуктивності курей-несучок забезпечувати в їх раціоні вміст селену на рівні 0,3 мг/кг комбікорму.

Список литературы
1. Погібельна Ю.О. Вплив обробки селеном яєць на їх інкубаційні якості та інтенсивність росту курчат // Збірник наукових праць Луганського НАУ.- № 18(30). - 2002. - С. 125-130.

2. Дяченко Л.С., Погібельна Ю.О. Ефективність селену в передінкубаційній обробці яєць і годівлі курчат // Вісник аграрної науки. - № 8. - 2003. - С.37-40 (Здобувач провів дослідження та аналіз отриманих результатів).

3. Погібельна Ю.О. Продуктивність курей-несучок при різному вмісті селену в раціоні // Збірник наукових праць Луганського НАУ.- № 30 (42) - 2003. - С. 115-120.

4. Дяченко Л.С., Погібельна Ю.О. Вплив селену на ембріогенез та подальший ріст курчат і ремонтного молодняку курей // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження професора П.Д. Пшеничного. - Київ. - 2003. - С. 11-14. (Здобувач провів дослідження та аналіз отриманих результатів).

5. Дяченко Л.С., Погібельна Ю.О. Вплив селену на ембріогенез та подальший ріст курчат і ремонтного молодняку курей // Науковий вісник НАУ - Київ. - Вип. 74. - 2004. - С. 122-129. (Здобувач провів дослідження та аналіз отриманих результатів).

6. Дяченко Л.С., Погібельна Ю.О. Вплив різних рівнів селену на якість продукції курей-несучок // Збірник наукових праць Луганського НАУ - № 36(48). - 2004. - С. 149-156. (Здобувач провів дослідження та аналіз отриманих результатів).

7. Патент України на винахід 67375А А01К43/00 Спосіб підвищення виведення та інтенсивності росту курчат / Дяченко Л.С., Погібельна Ю.О. №2003098320; заявлено 09.09.2003; опубліковано 15.06.2004. Бюл.№6 - 2 с.

ПОГІБЕЛЬНА Ю.О. ВПЛИВ РІЗНИХ РІВНІВ СЕЛЕНУ НА ЕМБРІОГЕНЕЗ КУРЧАТ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ОБМІН РЕЧОВИН У РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ І КУРЕЙ-НЕСУЧОК. - РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Інститут тваринництва УААН, м. Харків, 2005.

У дисертації наведені результати двох науково-господарських дослідів: перший - з вивчення ефективності передінкубаційної обробки яєць селенітом натрію; другий - з вивчення впливу різних рівнів селену (0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг комбікорму) на продуктивність і обмін речовин у ремонтного молодняку і курей-несучок.

Передінкубаційна обробка яєць 0,01%-вим розчином селеніту натрію сприяла підвищеному вмісту цього елемента в компонентах яйця (білку, жовтку та шкаралупі), внаслідок чого у жовтку збільшувалася концентрація як самого селену, так і вітаміну Е та каротиноїдів. Поряд з цим зменшувалися відходи інкубації та зростали на 6,4% виводимість яєць і на 7,6% виведення курчат.

Встановлена оптимальна доза селену в комбікормі для ремонтного молодняку і курей-несучок - 0,3 мг/кг. Доведено, що забезпечення в комбікормі цієї дози сприяє підвищенню середньодобового приросту курчат та молодняку - на 12,6%.

Згодовування курям-несучкам комбікорму з вмістом селену 0,3 мг/кг зумовило підвищення у порівнянні з контролем несучості на 10,5% та маси яйця - на 6,2%. Яйця курей дослідної групи помітно відрізнялися від контролю високою масою білка (на 9,9%) і жовтка (на 20,0%). При цьому зростала концентрація селену у білку в 2,08 раза, а у жовтку - в 2,3 раза.

Застосування селену в раціоні курей-несучок сприяло покращанню інкубаційних якостей яєць, завдяки чому виводимість їх в дослідній групі становила 97,2% проти 90,2% у контролі, а виведення курчат - 90,7% проти 79,1% у контролі.

Відмічено позитивний вплив підвищеної дози селену на перетравність поживних речовин баланс кальцію, фосфору, селену та зростання вмісту у крові ремонтного молодняку і курей-несучок гемоглобіну, загального білка, g - глобулінів, кальцію, фосфору, сірки, селену та вітаміну Е.

Встановлена економічна доцільність застосування селеніту натрію для обробки яєць перед інкубацією та забезпечення оптимального рівня селену в раціоні курей.

Ключові слова: курчата, кури-несучки, селен, передінкубаційна обробка, комбікорм, яйця, продуктивність.

ПОГИБЕЛЬНАЯ Ю.А. ВЛИЯНИЕ РАЗНЫХ УРОВНЕЙ СЕЛЕНА НА ЭМБРИОГЕНЕЗ ЦЫПЛЯТ, ПРОДУКТИВНОСТЬ И ОБМЕН ВЕЩЕСТВ У РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКА И КУР-НЕСУШЕК. - РУКОПИСЬ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Институт животноводства УААН, г. Харьков, 2005.

В диссертации изложены результаты двух научно-хозяйственных опытов: 1-й опыт - по изучению эффективности предынкубационной обработки яиц селенитом натрия; 2-й - по изучению влияния разных уровней селена (0,2; 0,3; 0,4 и 0,5 мг/кг комбикорма) на продуктивность и обмен веществ у ремонтного молодняка и кур-несушек.

В первом опыте установлено, что обработка яиц перед инкубацией 0,01%-ным раствором селенита натрия способствует проникновению селена в компоненты яйца (белок, желток, скорлупа), вследствие чего в желтке повышается концентрация как самого элемента, так и витамина Е и каротиноидов. В результате этого улучшается антиоксидантная защита эмбриона от переокисления непредельных жирных кислот, количество которых в липидной фракции эмбриона чрезмерно высокое, вырабатывается иммунитет, повышается резистентность не только организма эмбриона, но и цыплят в первые дни жизни. В конечном итоге уменьшаются отходы инкубации и увеличиваются на 6,4% выводимость яиц и на 7,6% вывод цыплят.

Во втором опыте установлена оптимальная доза селена в комбикорме для ремонтного молодняка и кур-несушек - 0,3 мг/кг. Применение этой дозы в составе комбикорма способствовало повышению среднесуточного прироста цыплят и молодняка - на 12,6%.

Скармливание в течение 6-ти мес курам-несушкам комбикормов с содержанием селена в дозе 0,3 мг/кг обусловливало повышение в сравнении с контролем яйценоскости на 10,5%, массы яйца - на 6,2%. Яйца кур опытной группы отличались от контроля более высокой массой белка (на 9,9%) и желтка (на 20,0%). Концентрация селена в белке возрастала в 2,08 раза, а в желтке - в 2,3 раза.

Изучение инкубационных качеств яиц показало, что их выводимость в опытной группе составила 97,2% против 90,2% в контроле, а вывод цыплят - 90,7% против 79,1% в контроле. Причем цыплята, выведенные из яиц кур-несушек опытной группы, отличались от контроля повышенным содержанием в крови селена, витамина Е, а также лучшей активностью ферментов крови, что обеспечивало высокую интенсивность их роста и сохранность.

Повышенный уровень селена в рационе кур-несушек оказывал положительное влияние на переваримость органичеких веществ, жира и клетчатки, продуктивное использование азота, баланс кальция, фосфора, серы и селена.

В крови ремонтного молодняка и кур-несушек опытной группы под влиянием селена увеличивалось содержание гемоглобина, общего белка, g - глобулинов, кальция, фосфора, серы, селена и витамина Е, а также улучшалась ферментная активность.

Обработка яиц перед инкубацией селенитом натрия и доведение уровня селена в комбикорме до 0,3 мг/кг обеспечивает экономическую эффективность в расчете на 1 цыпленка 0,06 грн. и на 10 шт. яиц - 0,20 грн.

Ключевые слова: цыплята, куры-несушки, селен, предынкубационная обработка, комбикорм, яйца, продуктивность.

POGIBELNAY Y.A. DIFFERENT SELENIYM LEVELS INFLUENCE ON EMBRYOGENESIS OF CHICKENS, THEIR PRODUCTIVITY AND METABOLISM OF REPLACEMENT CHICKENS AND LAYING HENS. - THE MANUSCRIPT

The dissertation paper for a scientific degree of agricultural sciences candidate on specialty 06.02.02 - feeding of fasm animals and fodder technology. Institute of Animal Sciences of the UAAS. Kharkiv. 2005.

The results of two research experiments have been considered in the dissertation paper. The first experiment deals with the studying of efficiency of preincubation eggs treatment with selenite sodium.

The second experiment deals with the studying of different selenium levels influence (0,2; 0,3; 0,4; 0,5 mg/kg of mixed fodder) on productivity and metabolism of replacement chickens and laying hens.

The first experiment has shown that eggs treatment by 0,01% selenite sodium solution in preincubatire period leads to selen penetration into eggs components (protein, yolk, shell), resulting in increase of both selenium concentration and vitamin E in the yolk. The to result this decrease departures incubation and increase by 6,4% eggs laying ability and by 7,6% chicken hatchability.

In the second experiment the optimal dose of selen 0,3 mg/kg in mixed fodder has been suggested.

The use of this selen dose in the fodder has given the increase of daily chickens gaining weight during the first eight weeks by 21,3%; from the age of 8 till 16 weeks by 15,6%, and for 21 weeks by 12,6% on the average.

Feeding chickens with mixed fodder containing selen dose 0,3 mg/kg for the period of six months resulted in laying egg increase by 10,5%, and egg weight - by 6,2%.

The eggs from tested group differ from control group by higher eggs white weight (up to 9,9%) and yolk weight (up to 20%). Selenium concentration in egg white has group into 2,08 times, and in egg yolk - 2,3 times.

The studying of incubative eggs qualities has shown that egg laying ability in the tested group is 97,2% as to 90,2% in the control group, and chicken hatchability is 90,7% as to 79,1% in the control group.

Selenite sodium eggs treatment in preincubation period has given economic effect 0,06 grivnyas per a chicken.

Key words: chickens, laying hens, selen, preincubation treatment, mixed fodder, eggs, productivity.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?