Вплив рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні на обмін речовин та вміст гормонів у крові свиней породи Велика Біла Ландрас - Автореферат

Додавання лізину, метіоніну і треоніну до раціону, дефіцитного за цими амінокислотами, обумовлено стимуляцією синтезу білків у скелетних мязах та інгібуванням синтезу триацилгліцеролів у жировій тканині (Каленюк, 1991; Hahn, Baker, 1995; Friesen et al., 1995; Chiba et al., 1991). Цим пояснюється актуальність досліджень, скерованих на поглиблення вивчення вікових особливостей синтезу білків у скелетних мязах свиней і субстратних механізмів його регуляції, впливу різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні на ріст свиней, синтез білків у скелетних мязах і синтез триацилгліцеролів у жировій тканині залежно від породи і віку. Вивчити вплив різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней породи велика біла?ландрас на їхній ріст, синтез білків у скелетних мязах і триацилгліцеролів у жировій тканині, метаболічний і гормональний профіль крові з метою уточнення норм амінокислотного живлення свиней при дорощуванні і відгодівлі. Обєктом дослідження було вивчення впливу добавок різної кількості лізину, метіоніну і треоніну до раціону свиней, дефіцитного за цими амінокислотами, на інтенсивність їх росту, вміст окремих метаболітів і гормонів у крові, синтетичні та енергетичні процеси в скелетних мязах і жировій тканині. Вперше проведено дослідження синтезу і розпаду білків у скелетних мязах, синтезу триацилгліцеролів у жировій тканині, метаболічного і гормонального профілю в крові свиней породи велика біла?ландрас у різному віці, а також при різному рівні лізину, метіоніну і треоніну в їх раціоні.Тварини 2-, 3-, 4-, 5-, 6-ї (дослідних) груп під час досліду отримували аналогічний комбікорм, до якого додавали амінокислотні добавки: 0,3% лізинової (2-а група), 0,25% метіонінової, 0,6% лізинової і 0,25% треонінової (3-я група), 0,5% метіонінової, 0,9% лізинової і 0,5% треонінової (4-а група), 0,9% метіонінової, 1,25% лізинової і 0,9% треонінової (5-а група), 1,5% метіонінової, 1,7% лізинової і 1,4% треонінової (6-а група). Інтенсивність синтезу білків у скелетних мязах і ліпідів у підшкірній жировій тканині свиней досліджували шляхом інкубації їх зрізів відповідно з [2-14С] лізином і [6-14С] глюкозою у фосфатному буфері Кребс-Рінгера (відношення маси тканини до обєму буфера 1:10, РН - 7,4) з наступним визначенням радіоактивності білків (Short, 1969), ліпідів (Folch et al., 1957) і 14СО2 (Прохорова, 1982). Встановлено, що вміст загального білка у плазмі крові свиней за період з 60 - до 120-денного віку збільшується на 17,3% (Р<0,05), за період з 120 - до 180-денного віку - на 7,2% (Р<0,5), що узгоджується з наявними в літературі даними про підвищення вмісту білків у сироватці крові свиней на ранніх етапах постнатального розвитку (Понд, Хаупт, 1983). Що стосується вікової динаміки змін вмісту окремих вільних амінокислот у плазмі крові свиней, то слід зазначити вірогідне збільшення у плазмі крові свиней вмісту треоніну, валіну, цистину, метіоніну, орнітину, лізину, глутамінової кислоти і гліцину в період з 60 - до 180-денного віку (Р<0,05-0,001). Концентрація кортизолу в плазмі крові свиней за період з 60 - до 120-денного віку не зазнає суттєвих змін, а до 180-денного віку збільшується на 43,1% (Р<0,01), що свідчить про високу функціональну активність кори наднирників у свиней на пізніших етапах постнатального розвитку.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні відгодівельних свиней на метаболічний і гормональний профіль крові, інтенсивність синтетичних та енергетичних процесів у скелетних мязах і жировій тканині й інтенсивність їх росту, а також вікових особливостей вказаних процесів. За період з 60 - до 180-денного віку в плазмі крові свиней вміст загального білка підвищується на 25,7% (Р<0,05), вміст вільних амінокислот - на 56,8% (Р<0,01), сечовини - на 28,5% (Р<0,05), а концентрація глюкози і неетерифікованих жирних кислот знижується відповідно на 13,8% (Р<0,5) і 40,0% (Р<0,01). Вміст інсуліну в плазмі крові свиней за період із 60 - до 180-денного віку знижується в 1,5 рази (Р<0,001), тироксину - в 1,6 рази (Р<0,01), трийодтироніну - в 1,3 рази (Р<0,01), а вміст кортизолу підвищується в 1,3 рази (Р<0,01). Інтенсивність синтезу білків у скелетних мязах свиней in vitro при додаванні до інкубаційного середовища [2-14С] лізину за період з 60 - до 180-денного віку знижується в 2,5 рази (Р<0,001); при цьому окиснення вуглецевого скелета [2-14С] лізину зменшується в 4,9 рази (Р<0,001), а використання його в синтезі ліпідів збільшується в 1,8 рази (Р<0,01).

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні впливу різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні відгодівельних свиней на метаболічний і гормональний профіль крові, інтенсивність синтетичних та енергетичних процесів у скелетних мязах і жировій тканині й інтенсивність їх росту, а також вікових особливостей вказаних процесів.

За період з 60 - до 180-денного віку в плазмі крові свиней вміст загального білка підвищується на 25,7% (Р<0,05), вміст вільних амінокислот - на 56,8% (Р<0,01), сечовини - на 28,5% (Р<0,05), а концентрація глюкози і неетерифікованих жирних кислот знижується відповідно на 13,8% (Р<0,5) і 40,0% (Р<0,01).

Вміст інсуліну в плазмі крові свиней за період із 60 - до 180-денного віку знижується в 1,5 рази (Р<0,001), тироксину - в 1,6 рази (Р<0,01), трийодтироніну - в 1,3 рази (Р<0,01), а вміст кортизолу підвищується в 1,3 рази (Р<0,01).

Інтенсивність синтезу білків у скелетних мязах свиней in vitro при додаванні до інкубаційного середовища [2-14С] лізину за період з 60 - до 180-денного віку знижується в 2,5 рази (Р<0,001); при цьому окиснення вуглецевого скелета [2-14С] лізину зменшується в 4,9 рази (Р<0,001), а використання його в синтезі ліпідів збільшується в 1,8 рази (Р<0,01).

Інтенсивність синтезу ліпідів у жировій тканині свиней з [6-14С] глюкози in vitro за період з 60 - до 180-денного віку зростає в 4,6 рази (Р<0,001), а інтенсивність її окиснення до 14СО2 зменшується в 4,1 рази (Р<0,001).

Активність кислих і нейтральних протеїназ у скелетних мязах свиней за період з 60 - до 120-денного віку знижується відповідно в 1,3 і 1,2 рази (Р<0,01; Р<0,5).

Підвищення рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней з 90 - до 180-денного віку, дефіцитному за цими амінокислотами, призводить до дозозалежного збільшення вмісту загального білка і зменшення вмісту вільних амінокислот, сечовини, глюкози і неетерифікованих жирних кислот у плазмі крові.

При збільшенні в раціоні вмісту лізину, метіоніну і треоніну в плазмі крові свиней дозозалежно підвищується концентрація інсуліну та знижується концентрація кортизолу, трийодтироніну і тироксину.

При підвищенні рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней в скелетних мязах дозозалежно підвищується інтенсивність синтезу білків і знижується активність кислих і нейтральних протеїназ, у жировій тканині знижується інтенсивність синтезу ліпідів.

При додаванні синтетичних лізину, метіоніну і треоніну до раціону свиней, дефіцитного за цими амінокислотами, їх прирости підвищуються на 6,4-19,4%. Найбільші прирости у свиней виявляються при додаванні до згодовуваного їм комбікорму 1,25% лізину, 0,9% метіоніну, 0,9% треоніну, або при вмісті цих амінокислот у комбікормі в кількості відповідно 0,91; 0,37; 0,57%.

Пропозиції виробництву

Для оптимізації перебігу метаболічних процесів в організмі свиней мясного напрямку продуктивності і покращення їхнього росту рекомендується використовувати у їх живленні комбікорм, який містить: 41,2% пшеничної дерті, 10,0% кукурудзяної дерті, 7,0% горохової дерті, 25,0% ячмінної дерті, 7,0% ріпакового шроту, 7,0% соняшникового шроту, 0,3% солі, 1,0% крейди, 0,5% дикальційфосфату, 1,0% вітамінно-мінерального преміксу PXM P3-L фірми «Biotika’’ та добавку синтетичних незамінних амінокислот: лізину - 1,25%, метіоніну - 0,9%, треоніну - 0,9%.

1. Огородник О.З., Снітинський В.В. Зміни активності протеїназ у скелетних мязах поросят у залежності від рівня незамінних амінокислот у раціоні // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землероб. і біол. тварин. Сер. кормовиробн. і тваринництво. - 1999. - Вип. 1, №2. - С. 95-97. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

2. Огородник О.З., Снітинський В.В. Ріст і розвиток поросят та інтенсивність синтезу білків у скелетних мязах залежно від рівня незамінних амінокислот у раціоні // Вісник Льв. держ. агр. ун-ту: Агрономія. - 1999. - №4. - С. 35-38. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

3. Огородник О.З., Снітинський В.В. Вплив добавок лізину, метіоніну і треоніну до раціону свиней на вміст вільних амінокислот у плазмі крові // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землероб. і біол. тварин. Сер. фізіол. і біохім. - 1999. - Вип. 1, №3. - С. 141-143. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

4. Огородник О.З., Снітинський В.В. Метаболічний профіль крові свиней за різного вмісту лізину, метіоніну і треоніну в раціоні // Біологія тварин. - 2000. - Т. 2, №2. - С. 120-123. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

5. Огородник О.З., Снітинський В.В. Вміст інсуліну, кортизолу, трийодтироніну та тироксину у плазмі крові свиней за різного рівня лізину, метіоніну і треоніну в раціоні // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біол. тварин. - 2000. - Вип. 2. - С. 75-78. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

6. Огородник О.З., Снітинський В.В. Вплив різного вмісту лізину, метіоніну і треоніну в раціоні свиней на метаболізм лізину в скелетних мязах в умовах in vitro // Вісник Льв. держ. агр. ун-ту. - 2001. - №5. - С. 564-569. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

7. Огородник О.З., Снітинський В.В. Синтез білків у скелетних мязах та інтенсивність росту поросят залежно від рівня лізину, метіоніну й треоніну в раціоні // Тези Міжнар. науково-практичної конф. «Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу». - Львів: Львівський держагроуніверситет. - 1999. - С. 276. (Проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз та описання отриманих результатів).

Размещено на .ru