Вплив природних та соціально-економічних факторів на формування якості рослинної харчової продукції на першій надзаплавній терасі річки Псел Гадяцького району Полтавської області - Дипломная работа

Предмет дослідження: природні економічні та соціальні фактори, що впливають на формування харчової продукції Гадяцького району. Гадяцький район Полтавської області є дуже важливим вузлом господарства як в міжрайонному так і в міжобласному масштабі, тому поряд із розвиненою харчовою набули розвитку також видобувна та обробна промисловість, що є небезпечною для продуктів сільського господарства та харчової промисловості. Тому дослідження впливу природних соціальних та особливо економічних факторів на якість рослинної харчової продукції цього району з екологічної точки зору дасть можливість передчасного виявлення та попередження шкідливої дії забруднюючих речовин на вищезгадану продукцію, та навколишнє середовище, - це і є основною метою дипломної роботи.Промисловість Гадяцького району та районів, що межують з ним багатопрофільна, тому і джерел впливу на навколишнє середовище також велика кількість. Найбільше навколишнє середовище Гадяча та району страждає від нафтогазовидобувної промисловості. У ґрунтах, що просочені нафтою, відбувається диспергація структури, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються мікробіологічні та біохімічні процеси, розширюється співвідношення між вуглецем та азотом, зменшується вміст рухомих форм фосфору та калію. Соколовського", навколо газових та нафтових свердловин у Гадяцькому районі було виявлено солонцюваті ґрунти та ґрунти сульфатно-хлоридного типу засолення. Одним із основних джерел забруднення є вихлопні гази, що викидаються автомобільним транспортом, причому сумарний потік газів дуже великий, бо в районі проходять такі значні автомобільні шляхи, такі як: Київ-Бєлгород (міждержавного значення) та безліч шляхів місцевого сполучення, що мають значний потік автомобільного транспорту.Територія Гадяцького району складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій (наступів) древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій (відступів) древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду. Територія Дніпровсько-Донецької западини протягом 340 мільйонів років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. В девонський період в результаті вулканічної діяльності на території району нагромаджувалися ефузивні породи, а пізніше, в результаті девонського наступу моря, - соленосні породи, пісковики, аргіліти, алевроліти, товща яких перевищує 2 км. В кінці пермського періоду на території району були відкладені глини яскраво-кольорових порід потужністю до 200 м. На початку крейдяного періоду (137 - 67 мільйонів років тому) територія району являла собою акумулятивну рівнину, на якій відбувалося нагромадження пісків та глини, потужність їх сягає понад 100 м.До важливої характеристики сонячного сяяння відноситься число хмарних днів, яке в середньому по району складає від 88 до 115 днів. Середній максимум температури повітря за рік становить 10,8ЄС - 13ЄС тепла, в січні - 2,4ЄС - 4,4ЄС морозу, в липні 25,6ЄС - 28ЄС тепла. В районі цей період коливається в межах: весною 3.04 - 9.04, восени 24.10 - 31.10 (тривалість 197 - 219 днів). Антициклонічний тип погоди панує в районі протягом 230 днів на рік. В середньому число днів з грозою коливається по району в межах 27 - 33 за рік, найбільше - 40 - 50 днів.Гадяцький район Полтавської області знаходиться на Придністровській низовині (Полтавській рівнині). Межирічкові ландшафти району знаходяться між річками Псел, Хорол та Грунь. У межах межирічкових ландшафтів знаходяться села Бобрик, Веприк, Біленченківка, Тепле, Мартинівка. Межирічкові ландшафти Гадяцького району займають площу 5193,75 км2. Основні екологічні проблеми на території межирічкових ландшафтів - це неорганізований скотомогильник, що знаходиться поблизу села Веприк, та безліч невеликих звалищ, які розкидані в лісах та лісосмугах поблизу доріг.Всі ці ландшафти утворилися під час багатолітньої та різноспрямованої діяльності людини (рис.2.3.) Промислові ландшафти Гадяцького району включають в себе: промислові площадки, такі, як ДП "Гадячсир", ЗАТ "Гадяцький мясокомбінат", ВАТ "Гадяцький елеватор", що знаходяться на окраїнах міста Гадяч, добувні комплекси нафти і газу ТОВ НВП "Нафтогазсервіс", УБР та ГПУ "Полтавагазвидобування", відділи НГВУ "Полтаванафтогаз", які розміщені нерівномірно згідно місць локалізації родовищ, що має значний вплив на навколишнє середовище. Через техногенні викиди цих комплексів навколишні землі забруднюються і в подальшому будуть непридатні для використання. В районі є багато будівель, що перебувають в аварійному стані, які після розпаду СРСР залишилися безхозними. Селитебними ландшафтами являються міський та сільські населені пункти.Цьому сприяє рівнинний рельєф, родючі ґрунти з високим вмістом гумусу та сприятливий клімат. Показник виробництва сільськогосподарської продукції в розрахунку на одного жителя району значно перевищує показники більшості район

Зміст

Вступ

Розділ 1. Вплив різних джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів Гадяцького району Полтавської області

1.1 Характеристика джерел забруднення

1.2 Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових формування стану довкілля

1.3 Екологічні дослідження кліматичних показників як фактора формування стану довкілля

1.4 Екологічні дослідження водних обєктів як складової довкілля, що зазнають забруднення

1.5 Екологічні дослідження ґрунтів, що знаходяться під впливом забруднення

1.6 Екологічні дослідження флори та фауни, що потерпають від забруднення

Розділ 2. Екологія та охорона природно-територіальних та природно-антропогенних комплексів (надалі ПТК і ПАК) як інтегральних показників екологічного стану Гадяцького району Полтавської області

2.1 Дослідження ПТК

2.2 Дослідження ПАК

Розділ 3. Експериментальна частина: дослідження вмісту хімічних елементів у рослинній продукції

3.1 Сутність та стан вивчення дії хімічних елементів на сільськогосподарську продукцію

3.2 Методи конкретного дослідження

3.3 Аналіз та узагальнення результатів дослідження вмісту хімічних елементів в картоплі, капусті та моркві

3.4 Прогноз та розрахунки вмісту хімічних елементів у картоплі

Висновки

Список літератури