Вплив попередників та системи удобрення на врожай та якість озимої і ярої пшениць в умовах Полісся - Автореферат

Актуальність порушеної проблеми обумовлена і тим, що рівень родючості ґрунтів нашої країни значно вищий, ніж у сусідніх державах, рівень кваліфікації селян, машинно-тракторний парк і матеріально-технічна база колективних господарств сьогодні ще здатні забезпечити достатньо високий рівень організації робіт, з метою одержання урожайності та валових зборів зерна, визначених вимогами продовольчої безпеки та відповідними директивними документами. Робота є складовою частиною тематичного плану Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції і у відповідності до завдання комплексної науково-технічної програми (НТП) “Продовольство-95” проекту “Родючість ґрунтів” на 1995 р., 1996-2000 рр., а також за завданням А 01002329Р “Розробити і удосконалити зональні ресурсозберігаючі технології застосування добрив у сівозмінах, які забезпечують підвищення ефективної родючості ґрунту, високі і якісні врожаї сільськогосподарських культур з урахуванням охорони навколишнього середовища” та за завданням “Розробити та реалізувати на практиці моделі сталих агроекологічних систем на засадах відновлення природних ресурсів ї оптимальні структури сільськогосподарських ландшафтів”. Встановлено можливість заміни технічного азоту в дозі 30 кг. азоту біопрепаратами при умові розміщення ярої пшениці на високому агротехнічному фоні і компенсації технічного азоту (№45-60) за рахунок азоту кореневих решток гороху, пелюшки, жовтого і білого люпину. У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених за ефективністю різних систем удобрення та попередників при вирощуванні озимої та ярої пшениці, а також їх дія на якість зерна. Польові досліди з вивчення системи удобрення та попередників проведено протягом 1995-1999 рр., з озимою пшеницею в кооперативі "Авангард" Чернігівського району Чернігівської області, із ярою пшеницею - в дослідному господарстві Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції УААН протягом 1996-1999 рр. Дослідне господарство розміщене в лівобережному Поліссі України і належить до Козелецько-Коропського агроґрунтового району Чернігівської області.Поєднання біологічного та технічного азоту при вирощуванні озимої пшениці забезпечує такі врожаї зерна: при дозі №40 після багаторічних трав - 36-38 ц/га, кукурудзи удобреної гноєм - 40-43 ц/га, при дозі №60, відповідно після цих попередників, 35-36 і 43-47 ц/га: при дозі N80 40-49 і 50-59 ц/га. Люпин жовтий як попередник забезпечив врожайність ярої пшениці 26.9 ц/га, пелюшка - 24, конюшина - 22.4, що еквівалентно врожайності після вівса з внесенням мінерального азоту в межах 60-70 кг/га, у вологий рік жовтий люпин - найбільш цінний попередник, проте більш високий і стабільний врожай ярої пшениці було одержано після пелюшки; Внесення мінерального азоту в дозі №45-80 позитивно впливає на показники якості зерна, проте маса зерен, натура і обєм хліба більш високі при заміні технічного азоту добрив на біологічний азот багаторічних трав і органічних добрив (гною). При вирощуванні ярої пшениці на дерново-підзолистих середньо-окультурених ґрунтах якість зерна та борошна покращується за рахунок доз мінерального азоту і підбору бобових попередників з урахуванням співвідношення С:N в залишках, після розміщення ярої пшениці після кормових буряків, удобрених гноєм, а також при внесенні під пшеницю органомінеральних добрив збільшується вихід насіння і покращуються їх посівні якості та урожайність в потомстві; За рахунок залишків стерні і коренів ячменю ґрунт поповнюється 25 кг/га азоту, 8 кг. фосфору, 19 кг. калію, 4.5 кг. кальцію і 6 кг. магнію за рахунок конюшини, відповідно елементам 107, 12, 40, 32, 13 кг/га, кукурудзи з врахуванням післядії гною, відповідно, 196, 85, 223, 262, 60, 4 кг/га, що і визначає поживний режим і біологічну активність ґрунту при вирощуванні озимої пшениці, в шарі ґрунту 0-20 см.

1. Поєднання біологічного та технічного азоту при вирощуванні озимої пшениці забезпечує такі врожаї зерна: при дозі №40 після багаторічних трав - 36-38 ц/га, кукурудзи удобреної гноєм - 40-43 ц/га, при дозі №60, відповідно після цих попередників, 35-36 і 43-47 ц/га: при дозі N80 40-49 і 50-59 ц/га. Таким чином удобрена гноєм просапна культура в умовах дерново-підзолистих ґрунтів - основа для одержання максимальних врожаїв при низькому, середньому і підвищеному рівні внесення мінерального азоту, а також і при його відсутності;

2. Люпин жовтий як попередник забезпечив врожайність ярої пшениці 26.9 ц/га, пелюшка - 24, конюшина - 22.4, що еквівалентно врожайності після вівса з внесенням мінерального азоту в межах 60-70 кг/га, у вологий рік жовтий люпин - найбільш цінний попередник, проте більш високий і стабільний врожай ярої пшениці було одержано після пелюшки;

3. Внесення мінерального азоту в дозі №45-80 позитивно впливає на показники якості зерна, проте маса зерен, натура і обєм хліба більш високі при заміні технічного азоту добрив на біологічний азот багаторічних трав і органічних добрив (гною). Виявлено позитивну дію на показники якості зерна, борошна та хліба при застосуванні препарату ризоагріну по всіх попередниках, які вивчались в досліді;

4. Вміст білка і клейковини в зерні ярої пшениці тісно корелює з вмістом азоту у верхніх листках у період колосіння-цвітіння і може регулюватися попередником, ступенем його удобреності, рівнем азотного живлення і позакореневим підживленням рідкими добривами. Встановлено позитивну дію біопрепаратів ризоагріну та ризоентеріну на вміст білка і клейковини в зерні ярої пшениці; агротехнічний врожай пшениця

5. При вирощуванні ярої пшениці на дерново-підзолистих середньо-окультурених ґрунтах якість зерна та борошна покращується за рахунок доз мінерального азоту і підбору бобових попередників з урахуванням співвідношення С:N в залишках, після розміщення ярої пшениці після кормових буряків, удобрених гноєм, а також при внесенні під пшеницю органомінеральних добрив збільшується вихід насіння і покращуються їх посівні якості та урожайність в потомстві;

6. За рахунок залишків стерні і коренів ячменю ґрунт поповнюється 25 кг/га азоту, 8 кг. фосфору, 19 кг. калію, 4.5 кг. кальцію і 6 кг. магнію за рахунок конюшини, відповідно елементам 107, 12, 40, 32, 13 кг/га, кукурудзи з врахуванням післядії гною, відповідно, 196, 85, 223, 262, 60, 4 кг/га, що і визначає поживний режим і біологічну активність ґрунту при вирощуванні озимої пшениці, в шарі ґрунту 0-20 см. на період сівби і сходів після кукурудзи залишилось більше вологи на 4-8 мм відносно ячменю;

7. Під пшеницею відносно зябу зменшились втрати вологи після ячменю в 2.8 рази, багаторічних трав - у 2.7, кукурудзи - у 2.5 рази, гумусу в 1.9-2.5 рази, мінімальні втрати азоту спостерігаються після ячменю, а максимальні - після кукурудзи, трави займали проміжне положення;

8. Вирощування озимої пшениці після кукурудзи на силос, удобреної гноєм, дозволяє більш повно використовувати гній і зменшити на 25-33% надходження продуктів його мінералізації в ґрунтові води;

9. Обробка насіння озимої пшениці перед сівбою біопрепаратом ризоагріном сприяє розвитку більш міцної кореневої системи рослин, що можна оцінити як фактор стабілізації і стійкості врожаїв за рахунок підвищення зимостійкості і посухостійкості;

10. При вирощуванні ярої пшениці найбільш висока енерговіддача від азотних добрив забезпечується при дозі №60, що складає 2.9-2.7 од., найбільш сприятливі попередники: овес і пелюшка. При внесенні азоту в дозі №90 за показниками енерговіддачі попередники розподіляються за ступенем зниження в такій послідовності: овес - пелюшка - конюшина - люпин;

11. Економічно найбільш вигідне вирощування ярої пшениці забезпечується після удобреного гноєм попередника, а також після вівса, з внесенням безпосередньо органіки і мінеральних добрив. Економічно виправдано використання біопрепаратів і внесення підвищених доз азоту №80. Економічно доцільно поєднання біологічного азоту у вигляді багаторічних трав і азоту гною з азотом мінеральних добрив у дозі №40.

1. Гриник І.В. Показники якості зерна ярої пшениці в залежності від попередників та системи удобрення // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - Чернігів, 1999. - С. 36 (Участь в узагальненні досліджень, написання статті).

2. Гриник І.В. Використання біологічного і мінерального азоту при вирощуванні ярої пшениці // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К., 2000. - Вип. 1. - С. 96-100.(Проведення аналітичних досліджень, аналіз результатів, участь в підготовці і написання статті).

3. Гриник І.В., Бердніков О.М. Роль системи удобрення в одержанні високої і стійкої продуктивності ярої пшениці. Чернігів. - 1999. - 4 с. (Узагальнення результатів досліджень, участь в підготовці і написання буклету).

4. Грынык И.В. Эффективность биологического и технического азота при выращивании пшеницы яровой. // Вісник аграрної науки. - К.: - 2000. - №2. - С. 76-77. (Проведення досліджень, систематизація матеріалів, участь в написанні статті).

5. Бердніков О.М., Гриник І.В. Вплив попередників, мінерального азоту, рідких добрив та обробки насіння біопрепаратами на урожайність і якість пшениці ярої. // Вісник аграрної науки. - К., -2000. - №3, - С. 20-21. (Узагальнення результатів досліджень, участь в написанні статті).

6. Гриник І.В. Азотний режим і урожайність озимої пшениці в залежності від попередників на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся // Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення/ Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених аграріїв Чернігівщини, 5-6 квітня 1999 року, Чернігів - 1999 - С. 3. (Аналіз результатів досліджень з їх узагальненням і доповіддю).

Размещено на .ru