Вплив агротехнічних заходів на біометричні показники рослин, фізичні властивості та поживний режим ґрунту, урожайність і якість насіння, раціональність використання гібридами води, тепла та добрив. Економічна оцінки технологій вирощування соняшнику.
При низкой оригинальности работы "Вплив попередників, способів обробітку ґрунту та мінеральних добрив на продуктивність скоростиглих гібридів соняшнику при зрошенні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
До задач досліджень входило: - провести порівняння скоростиглих гібридів соняшнику щодо встановлення найбільш продуктивного, для вирощування в основних і проміжних (післяукісних та післяжнивних) посівах в умовах півдня України при зрошенні; Розроблені елементи технології вирощування скоростиглих гібридів соняшнику забезпечують в основних посівах урожайність насіння в межах від 22,8 до 36,2 ц/га, з отриманням від 1779 до 2737 грн/га чистого прибутку; а в проміжних посівах - отримання від 10,4 до 31,7 ц/га насіння соняшнику, що забезпечує від 369 до 2574 грн/га чистого прибутку. Вивчення впливу попередників основного та проміжних посівів соняшнику (озима пшениця на зерно - основний строк сівби соняшнику - 3-я декада квітня; озима пшениця на зелений корм - ранній післяукісний посів соняшнику - 3-я декада травня; злаково-бобова сумішка на зелений корм - пізній післяукісний посів соняшнику - 2-а декада червня; озимий ячмінь на зерно - післяжнивний посів соняшнику - 1-а декада липня), способів обробітку ґрунту (полицевого та безполицевого на глибину 20-22 см) та мінеральних добрив (без добрив; N30P45; N60P90) на продуктивність скоростиглих гібридів соняшнику (Харківський 49; Красень; Візит; Одеський 149) проводили у польовому чотирьохфакторному досліді методом розщеплених ділянок. У проміжних посівах тривалість міжфазних періодів скорочується, передусім через кращу забезпеченість їх теплом порівняно з основним весняним посівом (за рахунок цього рослини забезпечувались необхідною кількістю ефективних температур швидше, ніж в основних весняних посівах). Середня врожайність соняшнику за 3 роки досліджень після попередника озима пшениця на зерно (основний весняний посів) склала 29,8 ц/га; у проміжних посівах вона знижувалася: після озимої пшениці на зелений корм - на 15,1%; після злаково-бобової сумішки на зелений корм - на 45,4%; після озимого ячменю на зерно - на 116,1%.У першому випадку після збирання соняшнику залишається достатньо часу для вирощування післяжнивної культури на зелений корм або для якісної підготовки ґрунту та сівби озимих зернових; у другому - соняшник вирощується як проміжна культура після збирання озимих та ярих культур на зелений корм і ранніх зернових. Більш сприятливі для росту й розвитку рослин соняшнику показники щільності складення орного шару (1,30-1,38 г/см3) та водопроникності ґрунту (976-1138 м3/га) протягом періоду вегетації створювались за полицевого основного обробітку ґрунту. У проміжних посівах ріст соняшнику проходив при більш високих температурах, у звязку з чим потрібна кількість ефективних температур наступає швидше, ніж в основних весняних, що призводило до скорочення міжфазних періодів. Максимальну врожайність - 29,0 ц/га на неудобреному фоні серед досліджуваних гібридів забезпечив гібрид Візит за сівби після озимої пшениці на зерно та при полицевому обробітку ґрунту. У середньому за роки досліджень, урожайність гібриду соняшнику Візит за полицевого обробітку ґрунту на неудобреному фоні за сівби після озимої пшениці була більшою, ніж при безполицевому, на 1,6 ц/га, а за внесення добрив - на 1,4 ц/га.
Вывод
1. В умовах півдня України скоростиглі гібриди соняшнику формують високі врожаї насіння і можуть використовуватись у ланках зрошуваної сівозміни в якості основної та проміжної культури. У першому випадку після збирання соняшнику залишається достатньо часу для вирощування післяжнивної культури на зелений корм або для якісної підготовки ґрунту та сівби озимих зернових; у другому - соняшник вирощується як проміжна культура після збирання озимих та ярих культур на зелений корм і ранніх зернових. Сумарні врожаї двох культур за рік з однієї площі досягають 72,9-87,8 ц/га зернових одиниць.
2. Більш сприятливі для росту й розвитку рослин соняшнику показники щільності складення орного шару (1,30-1,38 г/см3) та водопроникності ґрунту (976-1138 м3/га) протягом періоду вегетації створювались за полицевого основного обробітку ґрунту. Внесення азотних і фосфорних добрив сприяло збільшенню запасів рухомих форм азоту та фосфору в ґрунті. На ділянках із внесенням добрив запаси елементів живлення витрачались інтенсивніше, ніж на неудобрених, за рахунок поглинання їх більш розвиненими рослинами. Запаси нітратів найбільш інтенсивно зменшувались протягом періоду “сходи - цвітіння”, рухомого фосфору й обмінного калію - у період “цвітіння - фізіологічна стиглість насіння”.
3. У проміжних посівах ріст соняшнику проходив при більш високих температурах, у звязку з чим потрібна кількість ефективних температур наступає швидше, ніж в основних весняних, що призводило до скорочення міжфазних періодів. Висота рослин і діаметр кошика зумовлені більшою мірою фенотипом рослин досліджуваних гібридів соняшнику, і меншою мірою - внесеними добривами та обробітком ґрунту. Динаміка наростання листкової поверхні та біомаси, чиста продуктивність фотосинтезу й фотосинтетичний потенціал рослин соняшнику протягом усього періоду вегетації, значно залежали від місця культури в ланці зрошуваної сівозміни. Покращення поживного режиму ґрунту дозволило рослинам формувати більшу асиміляційну поверхню, збільшуючи інтенсивність накопичення біомаси.
4. Максимальну врожайність - 29,0 ц/га на неудобреному фоні серед досліджуваних гібридів забезпечив гібрид Візит за сівби після озимої пшениці на зерно та при полицевому обробітку ґрунту. У ранніх післяукісних посівах вона знижувалась на 5,0 ц/га, у пізньому післяукісному - на 10,7 ц/га, а у післяжнивному - на 15,2 ц/га. Внесення мінеральних добрив з розрахунку N30P45 забезпечило одержання прибавки врожайності, відповідно, на 6,2; 6,2; 5,8 та 1,9 ц/га. Подальше збільшення норми добрива суттєво не позначилось на врожаї соняшнику. У середньому за роки досліджень, урожайність гібриду соняшнику Візит за полицевого обробітку ґрунту на неудобреному фоні за сівби після озимої пшениці була більшою, ніж при безполицевому, на 1,6 ц/га, а за внесення добрив - на 1,4 ц/га. У проміжних посівах різниця в урожайності коливалась, відповідно, у межах 0,3-0,7 і 0,1-0,5 ц/га.
5. У проміжних посівах відмічено зниження вмісту жиру в насінні соняшнику. Так, в основному весняному посіві олійність складала, у середньому, 51,3%, а у ранньому післяукісному він зменшувався на 0,6%; у пізньому післяукісному - на 2,9; у післяжнивному - на 3,8%. Способи обробітку ґрунту незначно різнились за впливом на цей показник. Використання мінеральних добрив призводило до зменшення вмісту жиру порівняно з неудобреним фоном, у середньому по досліду, на 1,0-1,7%.
6. Сумарне водоспоживання соняшнику в ранньому та пізньому післяукісних посівах, порівняно з основним весняним, збільшувалось, у середньому за роки досліджень, відповідно, на 214 та 163 м3/га; тоді як у післяжнивному - зменшувалось на 340 м3/га. В основних посівах соняшнику, в структурі сумарного водоспоживання частка опадів складала 28,3%, зрошення - 37,3%, а запасів ґрунтової вологи - 34,4%. У ранньому й пізньому післяукісних посівах частка зрошення збільшувалась до 44,7-49,3%, а опадів - зменшувалась до 24,9-30,3%. У післяжнивних посівах частка опадів і зрошення у формуванні врожаю була приблизно однаковою, і складала 41,8% і 40,7%, відповідно. Найбільш раціонально використовували вологу основні весняні посіви соняшнику (середній коефіцієнт водоспоживання дорівнював 98 м3/ц). У ранніх післяукісних посівах цей показник зростав на 24 м3/ц, у пізніх післяукісних - на 56 м3/ц, а у післяжнивних - на 90 м3/ц. Способи обробітку ґрунту незначно впливали на зміну витрати вологи для формування одиниці врожаю. Добрива зменшували коефіцієнт водоспоживання - на 27-37 м3/ц. Ефективність використання вологи гібридами виявилась різною: більш раціонально використовував вологу гібрид Візит - 126 м3/ц; гірші показники у Красеня та Одеського 149 - відповідно 137 та 144 м3/ц, а у Харківського 49 - 155 м3/ц.
7. Загальна сума ефективних температур повітря, використана основними та проміжними посівами скоростиглих гібридів соняшнику, мало відрізнялась і становила 1096,3-1303,7°С. Найбільш важливим, з точки зору впливу на рівень урожайності насіння, виявився період “цвітіння - фізіологічна стиглість”, де відмічена пряма кореляційна залежність (r=0,9028) між використанням ефективних температур і врожайністю насіння досліджуваних гібридів. У проміжних посівах відбувалось помітне зниження показника окупності врожаєм ефективних температур порівняно з основним весняним посівом.
8. Кількість витраченої енергії на вирощування соняшнику в основних та проміжних посівах, залежно від досліджуваних факторів, коливалась у межах від 12,57 до 15,86 Гдж/га. При цьому кількість накопиченої енергії змінювалась у межах від 18,74 до 65,23 Гдж/га. Найбільш ефективним виявилось вирощування в основних весняних і проміжних посівах гібриду соняшнику Візит після безполицевого обробітку ґрунту на фоні N60P90. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив при цьому 1,54 - 3,64.
9. Вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в зрошуваних сівозмінах, як в основних, так і в проміжних посівах, з економічної точки зору є доцільним. Кращі економічні показники, за вирощування в основних та проміжних посівах, мав гібрид Візит. Для сівби в основному весняному та ранньому післяукісному посівах оптимальним є внесення мінеральних добрив нормою N30P45 за полицевого обробітку ґрунту. Чистий прибуток при цьому складав, відповідно, 2737 та 2574 грн/га. Для пізніх післяукісних і післяжнивних посівів оптимальною нормою добрив є N30P45 на фоні безполицевого обробітку ґрунту. У таких посівах чистий прибуток складав, відповідно, 1546 та 693 грн/га.
10. При розміщенні соняшнику в зрошуваних сівозмінах рекомендується висівати скоростиглий гібрид Візит, який має високий потенціал урожайності, більш ефективно використовує тепло, вологу та поживні речовини ґрунту. Для вирощування соняшнику в основних посівах після попередника “озима пшениця”, та в ранніх післяукісних посівах після озимих на зелений корм слід застосовувати середній полицевий обробіток ґрунту. У пізніх післяукісних і післяжнивних посівах під соняшник у якості основного обробітку ґрунту, доцільно застосовувати безполицевий обробіток. Оптимальною нормою мінеральних добрив з точки зору економічної та енергетичної ефективності для внесення як в основних, так і в проміжних посівах соняшнику є N30P45.
Перелік друкованих робіт за темою дисертації
1. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін О.О. Вплив попередників та агротехнічних прийомів вирощування на урожайність скоростиглих гібридів соняшнику при зрошенні// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 25. - С. 3-8. (Частка авторства 70% - проведення дослідів, статистична обробка та аналіз даних)
2. Лазер П.Н., Каплін О.О. Економічна ефективність вирощування гібридів соняшнику в основних та проміжних посівах при зрошенні// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю С.Д. Лисогорова “Стан, проблеми зрошуваного землеробства та шляхи їх вирішення в сучасних умовах господарювання”. - Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 27. (Спеціальний). - С. 46-51. (Частка авторства 75% - проведення розрахунків, аналіз їх результатів)
3. Лазер П.Н., Каплін О.О. Ефективність використання вологи гібридами соняшника в основних та проміжних посівах при зрошенні в умовах півдня України// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні”. - Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2004. - Вип. 31. (Спеціальний). - С. 179-185. (Частка авторства 80% - математична обробка, аналіз даних)
4. Каплін О.О. Вплив попередників та агротехнічних прийомів на врожайність та збір жиру з гектару поливного соняшника в умовах півдня України// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю засл. діяча науки В.Ю. Казакова “Шляхи підвищення ефективності землеробства та родючості грунтів”. - Аграрний вісник Причорноморя: Зб. наук. пр./ Біологічні та сільськогосподарські науки. - Одеса, 2004. - Вип. 26: Ч. 2. - С. 26-31.
5. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін О.О. Біоенергетична ефективність вирощування скоростиглих гібридів соняшнику в основних та проміжних посівах при зрошенні на півдні України// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2004. - Вип. 33. - С. 3-9. (Частка авторства 80% - проведення розрахунків, аналіз даних).
6. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Каплін О.О. Раціональність використання скоростиглими гібридами соняшнику води, тепла та внесених мінеральних добрив залежно від місця в ланці зрошуваної сівозміни// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 35. - С. 3-11. (Частка авторства 70% - проведення розрахунків, математична обробка, аналіз даних)
7. Каплін О.О. Вирощування соняшнику в проміжних посівах в умовах зрошення на півдні України// Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України: Матеріали професорсько-викладацької та студентської науково-практичної конференції агрономічного факультету. - Херсон. - 2003. - С. 21-22.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы