Вплив походження живців на плодоношення клонів та ріст саджанців у культурах дуба звичайного в умовах Київського Полісся - Автореферат

Метою роботи передбачалось розробити пропозиції по удосконаленню методичного і практичного забезпечення створення клонових насіннєвих плантацій дуба звичайного в умовах Центрального Полісся України для отримання елітного, районованого насіння і створення на його основі сіянців, які могли б забезпечити високу продуктивність майбутніх деревостанів. дослідити взаємозвязок вмісту поживних речовин в органічному опаді плюсових дерев і клонів на плантації, фази розвитку останніх, розповсюдження дрібного коріння; визначити вплив догляду за клонами на їх стан і плодоношення; вплив походження, розмірів та маси жолудів на інтенсивність росту сіянців у розсаднику та саджанців у випробних культурах; Визначено взаємозвязок походження клонів та інтенсивності їх плодоношення; маси жолудів та розмірів сіянців у розсаднику і саджанців у випробних культурах різного походження; фактори, що впливають на появу водяних пагонів, вміст поживних речовин в органічному опаді плюсових дерев та клонів, інтенсивність транспірації, обводненість та фотосинтез листків. Визначено райони розташування плюсових дерев дуба та вік для заготовлення живців при створенні майбутніх насіннєвих плантацій; опрацьовано пропозиції щодо ведення лісогосподарських заходів для підвищення врожайності жолудів та раціонального використання ділянок, що зайняті лісонасіннєвими плантаціями.За матеріалами лісовпорядкування та документами вибору плюсових дерев у Ніжинському (Чернігівська обл.), Білокоровицькому (Житомирська обл.) та Клавдіївському (Київська обл.) держлісгоспах виявлено лісництва, квартали, виділи, де ростуть плюсові дерева. У кінці вегетаційного періоду у плюсових дерев і клонів збирали опале листя для агрохімічного аналізу. Для створення насіннєвої плантації дуба звичайного в Клавдієвському держлісгоспі живці заготовляли із пагонів плюсових дерев Кобищанського лісництва Ніжинського держлісгоспу (Чернігівська обл.), Поясківського лісництва Білокоровицького держлісгоспу (Житомирська обл.), Дубрівського лісництва Клавдієвського держлісгоспу (Київська обл.). Плюсові дерева в усіх господарствах вибирали в стиглих (вік 110 - 180 років) насадженнях із зімкнутістю крон 0,6 на рівній за рельєфом місцевості, в яких грунт протягом всього року вкритий суцільним шаром підстилки. За нашим визначенням, в насадженнях Дубрівського лісництва висота плюсових дерев складає 28,5-31,0 м, в Кобищанського - 30,5-32,5, Поясківського 28,0-32,0.У результаті досліджень встановлено, що використання плюсових дерев Дубрівського походження дозволяє отримати найбільш продуктивні деревостани з найшвидшим плодоношенням. Проте ці умови мало вплинули на особливості розвитку клонів на плантації. Незважаючи на різницю агрометеорологічних умов, в яких ростуть плюсові дерева, а також їх віку дерева всіх клонів дуба в 14 років мають досить близькі висоту і діаметр на висоті 0,8 м. В умовах достатньої кількості опадів на лінійний приріст верхівкових пагонів дуба більше впливає температура повітря, ніж походження клонів, вік плюсових дерев і умови місцезростання останніх. Залежно від їх походження жолуді мають різну масу, яка не завжди корелює з розмірами вирощених сіянців.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У результаті досліджень встановлено, що використання плюсових дерев Дубрівського походження дозволяє отримати найбільш продуктивні деревостани з найшвидшим плодоношенням.

2. За метеорологічними умовами мікрорайон Дубрівського лісництва характеризується вищою середньою річною температурою повітря, ніж Кобищанського та Поясківського лісництв. Середня кількість атмосферних опадів за рік випадає більше в районі останнього (на 19 мм). Проте ці умови мало вплинули на особливості розвитку клонів на плантації.

Початок всіх фаз у клонів різного походження настає майже одночасно, але вони проходять у більш стислі терміни у клонів місцевого походження.

3. Незважаючи на різницю агрометеорологічних умов, в яких ростуть плюсові дерева, а також їх віку дерева всіх клонів дуба в 14 років мають досить близькі висоту і діаметр на висоті 0,8 м.

В умовах достатньої кількості опадів на лінійний приріст верхівкових пагонів дуба більше впливає температура повітря, ніж походження клонів, вік плюсових дерев і умови місцезростання останніх.

4. Дерева клонів дуба почали плодоносити в 1990 році. Залежно від їх походження жолуді мають різну масу, яка не завжди корелює з розмірами вирощених сіянців.

У чотирирічному віці найбільшої середньої висоти (65,6 см) досягли сіянці, що виросли із жолудів дубрівського, найменшої (50,2 см) - кобищанського походження. Останні за величиною майже не відрізняються від саджанців, що виросли із жолудів, заготовлених у високопродуктивному насадженні Дубрівського лісництва.

5. Впродовж усього вегетаційного періоду найвища інтенсивність транспірації у листків клонів дубрівського походження і найнижча - у кобищанського. В середині літа вологість листя найвища у клонів дубрівського походження, що свідчить про раціональне використання ними вологи.

6. Вміст поживних речовин в органічному опаді батьківських (плюсових) дерев і відповідного походження клонів не співпадає. Найбільше азоту, фосфору і калію в органічному опаді плюсових дерев Кобищанського лісництва, найменше - в органічному опаді дерев Поясківського лісництва. Найбільше цих поживних речовин в опаді клонів дубрівського, найменше - кобищанського походження.

Встановлено, що навіть при вегетативному розмноженні не всі властивості батьківських дерев за вмістом в органічному опаді азоту, фосфору, калію передаються нащадкам.

7. Походження прищеп впливає на будову кореневої системи клонів. В одиниці обєму грунту найменше фізіологічно активного коріння у клонів кобищанського і найбільше - поясківського походження. За масою такого коріння клони дубрівського походження займають проміжне положення.

На світло-сірих суглинкових грунтах основна маса фізіологічно активного коріння у всіх клонів зосереджена в акумулятивному шарі.

8. Порівняно з контрольними (вирощеними із жолудів, що заготовлені у високопродуктивному насадженні Дубрівського лісництва) у 4 роки саджанці дубрівського походження виросли на 33-37, поясківського - на 24-30, кобищанського - на 10-16 %. За умов подальшої слабкої інтенсивності росту потомства кобищанського походження ці клони можуть бути видалені, але тільки після тривалої перевірки на потомство, щоб позбавити від небажаного перехресного запилення інших клонів.

9. На плантації Клавдієвського лісництва нижні гілки доцільно обрізувати до висоти 0,5-0,7 м, а водяні пагони - на рівні поверхні стовбурів. Такі заходи підвищать плодоношення клонів на насіннєвій плантації.

10. З метою мінімального пошкодження і знищення коріння дуба під час догляду за грунтом, запобігання розростанню травяних рослин і підвищення економічної ефективності плантації доцільно в міжряддях висаджувати чагарники. В експерименті для цього використовували калину звичайну та аронію чорноплідну.

11. Для насіннєвих плантацій живці слід заготовляти у місцевих насадженнях із середньовікових плюсових дерев, що ростуть в ідентичних з майбутньою плантацією умовах. Клони необхідно підбирати з одночасним розвитком за фенологічними фазами, особливо квітування, а живці заготовляти з верхньої добре освітленої частини крони.

Статті у наукових виданнях: 1.Мясоїд М.П. Створення постійної насіннєвої плантації дуба // Лісовий журнал - 1993. - № 5. - С. 16-17.

2. Мясоїд М.П. Методичні основи плантаційного насінництва дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 1998. - № 3, - С.203-208

3.Мясоїд М.П. Економічна ефективність створення насіннєвих плантацій дуба звичайного // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ, 1998. - № 4, - С.193-197.

Тези і матеріали доповідей: Мясоїд М.П. Плодоношення дуба на плантації // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. - К.: УСГА, 1993. - С. 167.

2.Мясоїд М.П. Догляд за деревами дуба на насіннєвій плантації // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення. - К.: УСГА, - 1994. - С. 5.

3. Гордиенко М.И., Мясоед Н.П., Гойчук А.Ф. Плодоношение дуба на плантации и характеристика потомства плюсовых деревьев // Интенсификация выращивания потомства лесопосадочного материала. -Йошкар - Ола, 1996, - С. 58-68.

Размещено на .ru