Вплив перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів на евакуаторну функцію шлунка у собак - Автореферат

Якщо судити за результатами двох основних методів, які використовуються для вивчення функцій нервів, методів їх перерізок та подразнень, то блукаючі нерви, без сумніву, є головним передавачем регуляторних впливів з центральної нервової системи на органи травного тракту [Tache Y. et al., 1993; Fox E.A. et al., 2000; Berthoud H.R. et al., 2000; Krolczyk G. et al., 2001]. Таким чином, теоретичне та практичне значення досліджень впливу перерізки RPNV на евакуаторну функцію шлунка та періодичну моторику фундального відділу шлунка та ДПК обумовили вибір теми дисертаційної роботи та постановку конкретних завдань досліджень. Метою роботи було дослідити вплив перерізки RPNV на евакуаторну функцію шлунка та на періодичну моторику фундального відділу шлунка та ДПК. Відповідно до мети перед нами були визначені такі завдання: 1) дослідити вплив перерізки RPNV на евакуацію з шлунка їжі вуглеводного складу у собак; Робота містить нові дані про вплив перерізки RPNV на евакуацію з шлунка їжі вуглеводного складу та при різних дозах жирового навантаження, на функціонування ентерогастрального рефлексу при евакуації з шлунка їжі вуглеводного та жирного складу, моторного індексу та тривалість фаз ММК в шлунку та ДПК.Тварини були розділені на 2 групи :1 група-5 собак з ІНС, 2 група-3 собаки після операції по перерізці RPNV, а 1 собака з 2-ї групи слугувала сама собі контролем і отримані на ній дані співпадали з 2-ма собаками із 2-ї групи. Після відкриття фістул та перевірки на відсутність в шлунку та ДПК хімусу собакам згодовували 100 г хліба (вуглеводне харчове навантаження), добавляючи у хліб 600 чорних гумових кульок (1х1мм). За даною методикою вивчали евакуацію з шлунка вуглеводної їжі (100 г хліба), що дорівнює 21,5 ккал/кг з додаванням до 100 г хліба 12,5 г жиру (27,6 ккал/кг);15 г жиру (28,8 ккал/кг); 17,5 г жиру (30 ккал/кг); 25 г жиру (33,6 ккал/кг) у собак з ІНС та у собак з ВПС. При вивченні евакуаторної функції шлунка за методиками багаторазового та безперервного дренування запілоричної фістули по результатам підрахунку кульок у кожній порції хімусу реконструювалась динаміка спорожнення шлунка у вигляді напівлогарифмічного графіка. За даною методикою досліджували евакуацію з шлунка 100 г хліба у собак з ІНС та у собак з ВПС.Перерізка пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів не впливає на тривалість евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу, проте змінює тривалість фаз евакуаторного процесу: тривалість першої фази (фази рецептивної релаксації) зменшується на 30 хв., а тривалість третьої фази (фази кінцевого спорожнення шлунка) зростає на 30 хв. У собак з ваготомією пілоричного сфінктера при евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу зберігається експоненціальний характер евакуаторного процесу. Виключення ентерогастрального рефлексу призводило до прискорення евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу у собак з інтактною нервовою системою на 17,5% (р<0,01), а у собак після перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів - на 38% (р<0,01), що свідчить про посилення ролі гальмівного ентерогастрального рефлексу в евакуації вуглеводної їжі на 20,5%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Перерізка пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів не впливає на тривалість евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу, проте змінює тривалість фаз евакуаторного процесу: тривалість першої фази (фази рецептивної релаксації) зменшується на 30 хв., а тривалість третьої фази (фази кінцевого спорожнення шлунка) зростає на 30 хв.

2. У собак з ваготомією пілоричного сфінктера при евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу зберігається експоненціальний характер евакуаторного процесу.

3. У собак з інтактною нервовою системою 27,6 ккал/кг є граничною дозою жиру, яка не справляє типового гальмівного впливу на евакуацію з шлунка.

4. У собак після перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів збільшення дози жиру до 27,6 ккал/кг; 28,8 ккал/кг; 30 ккал/кг; 33,6 ккал/кг жиру відповідно збільшувало тривалість евакуації з шлунка їжі вуглеводно-жирового складу на 6 % (p<0,05), 11% (p<0,05), 32% (p<0,001), 8% (p<0,05).

5. Виключення ентерогастрального рефлексу призводило до прискорення евакуації з шлунка їжі вуглеводного складу у собак з інтактною нервовою системою на 17,5% (р<0,01), а у собак після перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів - на 38% (р<0,01), що свідчить про посилення ролі гальмівного ентерогастрального рефлексу в евакуації вуглеводної їжі на 20,5%.

6. Ваготомія пілоричного сфінктера посилювала роль гальмівного ентерогастрального рефлексу в евакуації не лише вуглеводної, а й жирної їжі на 14% (р<0,01). Ймовірно, що посилення ролі ентерогастрального рефлексу у цих собак є компенсаторною реакцією на усунення після перерізки пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів гальмівних впливів на функціонування пілоричного сфінктера з пептидергічних нервових волокон, які є в складі цієї гілки блукаючих нервів.

7. Перерізка пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів порушувала дискримінуючу функцію пілоричного сфінктера.

8. Перерізка пілоричної гілки переднього стовбура блукаючих нервів не змінює періодичний характер моторної активності фундального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки, не впливає на тривалість періодів спокою та роботи дванадцятипалої кишки. При цьому в фундальному відділі шлунка при збереженій тривалості періодів спокою тривалість періодів роботи зменшується на 31,3 % (р<0,05) за рахунок скорочення ІІІ фази мігруючого моторного комплексу.