Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя у підлітків - Автореферат

Встановлено, що паління як агресивний фактор ризику сприяє виникненню та прогресуванню хвороб органів дихання, серцево-судинних захворювань, негативно впливає на психоемоційну сферу, погіршує перебіг гастроентерологічних і дерматологічних захворювань, викликає сексуальні розлади, збільшує ризик онкологічних захворювань тощо (Перцева Т.О., 2001). Багато дослідників (Peto R., 1999, Sethi J.M., 2000, Thun M., 2000) відзначають звязок між хронічною обструкцією дихальних шляхів і бронхіальною гіперреактивністю, з одного боку, і палінням з іншого. Незважаючи на велику кількість досліджень, в яких розглядається взаємозвязок між палінням і захворюваннями органів дихання, практично відсутні роботи про вплив паління на функцію зовнішнього дихання та розвиток патології дихальної системи у підлітків. В розробці антисмокінгових програм для підлітків в Україні важливо знати розповсюдженість паління серед даного контингенту та мотиваційні аспекти, що, з одного боку, спонукають до куріння, з іншого можуть стати важелем для відмови від нього. Встановлення відповідних змін у курців також може стати одним з потужних мотиваційних напрямків у спонуканні підлітків до відмови від паління.В дослідження була включена вибірка осіб віком 13 і 16 років загальною кількістю 837 осіб. В подальшому з 837 респондентів було виділено 250 підлітків віком 13 років для подальшого клініко-функціонального обстеження, вивчення показників якості життя. Перша група включала 128 підлітків зі стажем паління близько 5 років, з різними ступенями нікотинової залежності, яким згідно з МКХ-10 було діагностовано синдром залежності, викликаний вживанням тютюну (F17.2). У дослідженні були охарактеризовані такі аспекти формування звички паління тютюну: залучення респондентів до паління; аналіз мотивів залучення до паління; ставлення респондентів до реклами цигарок, до боротьби з палінням; зясовувалось, чи потребують респонденти допомоги, щоб кинути палити. Зясовано такі показники, як: фізична активність (ФА), роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (РФ), біль (Б), життєздатність (ЖЗ), соціальна активність (СА), роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (РЕ), психічне здоровя (ПЗ), загальне здоровя (ЗЗ), стан здоровя порівняно з тим, що було рік тому (ЗР).Вони відображались в балах до належних величин.У дисертації здійснені дослідження тютюнопаління серед підлітків віком 13-16 років і багатофакторний аналіз причин, що призводять до нього. Вивчено вплив даного захворювання на параметри функції зовнішнього дихання, якості життя в порівнянні з тими підлітками, що не палять. Вік залучення до вживання тютюну становить (9,8±0,07) років для 13-річних і (11,6±0,09) років для 16-річних опитаних. Формування регулярної звички тютюнопаління відбувається раніше також в групі 13-річних в (11,8±0,09) років, ніж у 16-річних - в (14,3±0,07) роки, р<0,01. У дівчат порівняно з хлопцями були знижені показники загального статусу (57,3±11,8) балів, проти (64,7±14,3) балів, фізичного статусу (76,2±17,0) балів, проти (81,4±17,6) балів, погіршення здоровя порівняно з попереднім роком (49,1±21,1) балів, проти (56,8±24,6) балів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації здійснені дослідження тютюнопаління серед підлітків віком 13-16 років і багатофакторний аналіз причин, що призводять до нього. Вивчено вплив даного захворювання на параметри функції зовнішнього дихання, якості життя в порівнянні з тими підлітками, що не палять.

1. Частота тютюнопаління в м. Вінниці серед 13-річних підлітків становить 12,9 %; в 16-річному віці 24,2 %. В осіб чоловічої статі вона склала 9,6 % серед 13-річних і 15,3 % серед 16-річних, зокрема у 13-річних дівчат

2. 3,3 % і у 16-річних 8,3 % . Вік залучення до вживання тютюну становить (9,8±0,07) років для 13-річних і (11,6±0,09) років для 16-річних опитаних. Формування регулярної звички тютюнопаління відбувається раніше також в групі 13-річних в (11,8±0,09) років, ніж у 16-річних - в (14,3±0,07) роки, р<0,01. Особи жіночої статі за більш короткий термін звикають регулярно вживати тютюн, хоча палити раніше починають хлопці.

3. Переважна кількість респондентів впевнена, що вчителі, лікарі байдуже ставляться до вживання молоддю тютюну. Кожен третій серед опитаних ніколи не зустрічався з заходами, спрямованими на боротьбу з палінням, пропагандою відмови від вживання тютюну, а 58 % зустрічалися з антисмокінговими програмами лише епізодично, що є свідченням пасивної позиції суспільства і держави щодо формування в молоді антинікотинового настрою.

4. В загальній групі підлітків-курців параметри якості життя, а саме фізичного, психічного та загального статусів, достовірно нижчі, ніж серед осіб, які не палять. Найнижчими виявились показники загального статусу (що відбувалось за рахунок зниження життєздатності і погіршення здоровя порівняно з тим, що було рік тому) та психічного статусу (за рахунок емоційних проблем у виконанні буденної роботи та через зменшення соціальної активності).

5. Погіршення параметрів якості життя в курців відбувається в основному за рахунок осіб жіночої статі. У дівчат порівняно з хлопцями були знижені показники загального статусу (57,3±11,8) балів, проти (64,7±14,3) балів, фізичного статусу (76,2±17,0) балів, проти (81,4±17,6) балів, погіршення здоровя порівняно з попереднім роком (49,1±21,1) балів, проти (56,8±24,6) балів.

6. Тютюнопаління викликає зниження ОФВ1 до показників нижньої межі норми. Це відбувається за рахунок погіршення показників в осіб чоловічої статі.

7. Проба з фізичним навантаженням виявляє у курців достовірне зниження ОФВ1 до субмежових показників. Депресія ОФВ1 достовірно виразніша в осіб чоловічої статі. Фізичне навантаження не впливало на ОФВ1 у здорових осіб. Інші показники (ФЖЄЛ, МОШ 25 %, МОШ 50 % та МОШ 75 %, ПШВ) у курців коливаються в межах нормативних параметрів, але більшою мірою, ніж у здорових, тяжіють до нижньої межі норми.

Практичні рекомендації

1. Відомості щодо частоти паління серед підлітків 13-16 років, виду мотивацій, які призводять до звички паління, дані самооцінки щодо відмови від нього є тими епідеміологічними показниками, які можуть використовуватись для оцінки стану тютюнопаління в Україні і їх зіставлення з іншими країнами Європи та світу.

2. Дані щодо строків початку паління (9,8±0,07) років для 13-річних і (11,6±0,09) років для 16-річних та строків формування регулярної залежності від тютюну в групі 13-річних - (11,8±0,09) років, у 16-річних - в (14,3±0,07) роки, знання причин, що призводять до нього, дають підстави для визначення найбільш оптимальних строків (близько 2 років) для проведення антисмокінгової пропаганди, що необхідно враховувати в своїй діяльності педагогам, психологам, батькам.

3. Медичні працівники, психологи, вчителі в організації антисмокінгової діяльності з метою формування негативного ставлення підлітків та їх батьків до тютюнопаління повинні акцентувати увагу на те, що в підлітковому віці тютюнопаління в більшій мірі впливає на показники якості життя, а саме на загальний та психічний статус, ніж на функцію зовнішнього дихання.

1. Мостовий Ю.М., Слепченко Н.С. Паління // Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред. Ю.М. Мостового.- Вінниця.- 2004.- С. 98-101.

Здобувачем проведено аналіз і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

2. Слепченко Н.С. Розповсюдженість тютюнопаління в різних країнах світу, звязок з захворюваннями і іншими патологічними станами // Вісник Вінницького державного мед. університету.- 2003.- № 2(1).- С. 634.

3. Слепченко Н.С. Поширеність і інтенсивність куріння тютюну і його вплив на формування астенічного синдрому // Ліки України.- 2003.- № 11(76).- С. 86-88.

4. Слепченко Н.С. Медико-соціальні аспекти тютюнопаління серед підлітків віком 13-16 років // Вісник Вінницького державного мед університету.- 2003.- №7(1).- С. 45-47.

5. Слепченко Н.С., Мостовий Ю.М. Вивчення показників якості життя підлітків які курять // Ліки України.- 2005.- № 1(90).- С. 85-87.

Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

6. Слепченко Н.С. Паління // Новости медицины и фармации в Украине.- 2004.- № 8 (148).- С. 16-17.

7. Слепченко Н.С., Мостовий Ю.М. Розповсюдженість та інтенсивність тютюнопаління серед школярів м. Вінниці, вплив паління на функцію зовнішнього дихання, астенічний синдром // Укр. пульмон. журн.- 2003.- № 2.- С. 356.

Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготовка тез до друку.

8. Слепченко Н.С. Розповсюдженість тютюнопаління серед підлітків, та вивчення мотиваційних факторів, що призводять до нього // Мат. наук.-практ. конф. “Організація токсикологічної допомоги в Україні”.- Київ.- 2002.- С. 154.

9. Слепченко Н.С. Розповсюдженість тютюнопаління серед дітей та підлітків віком 13 і 16 років // Тез. доп. IV міжнар. мед. конгрес студентів і молодих вчених.- Тернопіль.- 2002.- С. 123.

10. Слепченко Н.С., Мостовий Ю.М. Вплив тютюнопаління на функцію зовнішнього дихання, астенічний синдром у підлітків // Тез. доп. X конгрес Світової федерації українських лікарських товариств.- Луганськ.- 2004.- С. 265.

Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготовка тез до друку.

11. Слепченко Н.С. Медико-соціальні аспекти тютюнопаління серед підлітків віком 13-16 років // Тез. доп. мат. наук.-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю “Управління охороною здоровя”.- Львів.- 2003.- С. 27-28.

Размещено на .ru