Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природнє навколишнє середовище - Курсовая работа

Ряд науковців вважає, що надра - це частина природного середовища, яка знаходиться під ґрунтовим покривом, включає підземні води, а також виходи родовищ корисних копалин на земну поверхню в межах однієї держави. Верхня доступна частина літосфери чи надра використовуються людиною в основному для добування корисних копалин, зберігання рідких і газоподібних корисних копалин, розміщення різних науково-дослідних і спеціальних споруд, для транспортних комунікацій, захоронення промислових токсичних і радіоактивних відходів виробництва і скид стічних вод. Під комплексних використанням родовищ розуміють вилучення із надр у придатному для використання стані основних і сумісно з ними залягаючи корисних копалин. Комплексне використання сировини передбачає вилучення всіх компонентів (рідкісних і розсіяних елементів, солей, окремих гранулометричних фракцій, залишкових полімінеральних продуктів і т. д.), так і використання самої агрегатно-мінеральної основи корисних копалин, відходів виробництва, тобто перетворення їх в корисну продукцію. Важливість завдання комплексного використання мінеральної сировини зумовлена великими обсягами її видобування і переробки (близько 60 % сировини, що знаходиться в господарському обігу, мінерального походження).Оскільки радіонукліди в породі розсіяні і в кожному певному її обємі число розпадів нуклідів різне, породу оцінюють по питомій активності радіонукліда, яка являє відношення активності радіонукліда в зразку породи до маси зразка. Оскільки гірські породи містять, як правило, декілька радіонуклідів, з яких найбільш часто зустрічаються радій (226Ra), торій (232Th), калій (40К), їх радіоактивність оцінюється по питомій активності природних радіонуклідів. Ряд будівельних гірських порід містять значну кількість радіонуклідів, що обмежує область їх застосування в будівництві і народному господарстві і вимагає необхідності радіаційно-гігієнічної оцінки корисних копалин як на стадії їх розвідки, так і на стадіях їх видобуток і переробки. Радіаційно-гігієнічна оцінка облицювальних гірських порід включає визначення потужності дози гамма-випромінювання, створюваної радіоактивними елементами гірських порід на місці їх залягання, і встановлення величини сумарної питомої активності радіонуклідів в породах. Сумарна питома активність радіонуклідів встановлюється по вмісті радіоактивних елементів в породах, які визначаються на підставі обробки даних гамма-каротажу, в результаті гамма-спектрометричних вимірювань безпосередньо на покладі гірських порід і різними методами лабораторних досліджень проб порід.Загалом шум - це коливання частинок навколишнього середовища різної частоти, сили, висоти, тривалості, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали. У випадку коли шум містить усі звукові частоти, такий шум називають білим. Якщо шум переважно складається з високочастотних звукових коливань, він називається фіолетовим (за аналогією із світловими коливаннями); коли ж домінують низькочастотні звукові коливання, шум називається рожевим. Галузь науки, присвячена вивченню впливу шуму на людський організм, називається аудіологією. Шум у заводських цехах і інших приміщеннях часто породжується не гармонійними хвильовими коливаннями повітря, а вібрацією металевих конструкцій.Таким чином знищуються рослини на таких територіях та скорочуються площі поширення рослинності. І як наслідок - загибель риб, кормових мікроорганізмів, втрата нерестилищ, а забруднення ґрунтів призводить до того, що шкідливі речовини потраплять в рослини. При бурхливому розвитку гірничої промисловості інтенсивний антропогенний тиск на природну рослинність спричинив розвиток незворотних сукцесій (це послідовна зміна біоценозів на одній і тій же території в результаті впливу природних факторів або людини) у процесі яких відчутно скоротилися або майже виснажилися природні запаси багатьох видів рослин. На якість лісів і всю рослинність, негативно впливає забруднення навколишнього середовища, особливо забруднення діоксидами сірки і оксидами азоту, які поєднуючись з парами води, утворюють сірчану і азотну кислоти, що випадають на поверхню кислотними дощами. Під впливом пилу, диму та інших забруднювачів у рослин закупорюються продихи і порушуються різні ланки складних біохімічних процесів, що негативно впливає не тільки на фотосинтез, а й взагалі на газообмін - зменшується інтенсивність поглинання вуглекислоти при фотосинтезі, а дихання навпаки проходить інтенсивно з великою втратою накопичених енергетичних речовин.Величину викидів пилу при розкривних роботах визначають за формулами(1),(2): М1=К1•К2•К3 •К4•К5•К7•В•G•106/3600,г/с, К1 - вагова частка пилової фракції в матеріалі, 0,4; К3 - коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови, 1,0; К4 - коефіцієнт, що враховує захищеність вузла пересипання, 1,0; К5 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, 0,01; К7 - коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу, 0,4;Розрахунок виконується студентом одночасно за двома варіантами викидів забруднюючих речовин при веденні масових вибухів на гірничо

Зміст

Розділ 1. Характеристика обєкта досліджень

1.1 Фізико-географічна характеристика. Геологічна будова родовища

1.2 Характеристика сировини і готової продукції

Розділ 2. Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природнє навколишнє середовище

2.1 Вплив гірничих розробок на повітряний басейн

2.2 Вплив гірничих розробок на водний басейн

2.3 Вплив гірничих розробок на земну поверхню і ландшафт

2.4 Раціональне використання корисних копалин, 2.5 Радіаційний вплив гірських порід на оточуюче середовище

2.6 Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив на технологічного, транспортного, та енергетичного обладнання на природне середовище

2.7 Вплив гірничих розробок на рослинний та тваринний світ

Розділ 3. Спеціальна частина

3.1 Розрахунки основних викидів в атмосферу при веденні відкритих гірських розробок

3.2 Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого виробничого підприємства на природне навколишнє середовище

Розділ 1. Характеристика обєкта досліджень

1.1 Фізико-географічна характеристика. Геологічна будова родовища