Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей - Автореферат

Одну з причин часткової ефективності терапевтичних заходів при бронхіальній астмі вчені вбачають у неповному усвідомленні хворими суті захворювання (Przybylski G. et al., 2006), у несприйнятті ними потреби тривалого лікування та, як наслідок цього, в недотриманні рекомендацій лікаря (Bucher L. et al., 1998; Lenney J. et al., 2006). Проте й сьогодні в Україні існує потреба опрацювання комплексної освітньої програми, яка б включала не лише навчання в „астма-школі”, але й передбачала надання психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сімям та проведення заходів фізичної реабілітації. Представлена вище ситуація визначила актуальність та мету нашого дослідження, яке покликане полегшити перебіг і підвищити ефективність лікування бронхіальної астми в дітей, а також покращити якість життя хворих шляхом впровадження в педіатричну практику вдосконаленої методики комплексної освітньої програми. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування бронхіальної астми та якість життя хворих шляхом застосування комплексної освітньої програми. У процесі лікування бронхіальної астми вперше застосовано удосконалену методику комплексної освітньої програми для дітей, їхніх батьків і медиків, яка передбачала навчання в „астма-школі”, надання індивідуалізованої психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сімям та проведення спеціальних заходів фізичної реабілітації.В основу роботи покладено результати клінічного обстеження та катамнестичного спостереження 172 дітей 6-16 років, хворих на БА. Основну групу склали 86 пацієнтів (56 хлопчиків і 30 дівчаток) та їхніх родичів, які брали участь в освітній програмі. Дітей 6-7 років було по 29 (33,7%) у кожній групі, пацієнтів 12-16 років - по 27 (31,4%). Роботу розпочинали лише після одержання згоди хворого та його батьків на участь у дослідженні. У результаті тестування виявлено, що в дітей, хворих на БА, домінують екстрапунітивні реакції (засудження зовнішньої причини почуття незадоволення, перебільшення ступеня тяжкості стресової ситуації та висунення вимог до навколишніх щодо її усунення), середня частота яких у здорових дітей становила 41,5%, у хворих - 48,8% (р‹0,001).У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей шляхом застосування комплексної освітньої програми. Освітня програма для дітей, хворих на бронхіальну астму, повинна здійснюватися за комплексною методикою, яка передбачає навчання в „астма-школі”, проведення заходів фізичної реабілітації та організацію психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сімям. Психоемоційний статус дитини, хворої на бронхіальну астму, характеризується тривожністю (6,3±1,6 бали), напруженістю (5,9±2,3 бали), схильністю до егоцентризму (5,3±1,4 бали) та агресивної поведінки (1,3±3,3 бали), зниженим почуттям відповідальності за вчинок (4,6±1,4 бали), емоційною залежністю від матері (0,9±0,3 бали), здатністю зосереджуватися на хворобі через її болісне сприйняття (0,8±0,3 бали). Застосування комплексної освітньої програми дозволило знизити в дітей частоту загострень бронхіальної астми на 38,1% (р‹0,001), невідкладних звернень за медичною допомогою на 54,5% (р‹0,001), госпіталізацій на 54,2% (р‹0,001) та зменшити кількість пропущених днів навчання у школі (дитсадку) через астму на 26,1% (р‹0,001).

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей шляхом застосування комплексної освітньої програми.

1. Освітня програма для дітей, хворих на бронхіальну астму, повинна здійснюватися за комплексною методикою, яка передбачає навчання в „астма-школі”, проведення заходів фізичної реабілітації та організацію психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сімям.

2. Психоемоційний статус дитини, хворої на бронхіальну астму, характеризується тривожністю (6,3±1,6 бали), напруженістю (5,9±2,3 бали), схильністю до егоцентризму (5,3±1,4 бали) та агресивної поведінки (1,3±3,3 бали), зниженим почуттям відповідальності за вчинок (4,6±1,4 бали), емоційною залежністю від матері (0,9±0,3 бали), здатністю зосереджуватися на хворобі через її болісне сприйняття (0,8±0,3 бали).

3. Індивідуалізована психологічна допомога з використанням проективних методик і сімейних бесід дозволила змінити ставлення пацієнта до хвороби та сформувати довірливі стосунки між усіма учасниками лікувального процесу (лікар, хворий, його сімя).

4. Навчання в „астма школі” дозволило досягти значно вищого рівня обізнаності з питань астми як у батьків, так і в дітей.

5. Участь пацієнтів в освітній програмі сприяла зниженню частоти проявів денних і нічних симптомів бронхіальної астми на 56,3% і 50,0% (р‹0,001).

6. Застосування комплексної освітньої програми дозволило знизити в дітей частоту загострень бронхіальної астми на 38,1% (р‹0,001), невідкладних звернень за медичною допомогою на 54,5% (р‹0,001), госпіталізацій на 54,2% (р‹0,001) та зменшити кількість пропущених днів навчання у школі (дитсадку) через астму на 26,1% (р‹0,001).

7. Дотримання пацієнтами режиму базисної терапії та проведення заходів фізичної реабілітації сприяло покращенню функціональних показників (ОФВ1 збільшився на 16,2%, р‹0,001; ПОШВИД підвищилася на 19,4%, р‹0,001) в дітей, хворих на бронхіальну астму.

8. Участь в освітній програмі сприяла покращенню якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму: показник якості активного життя підвищився на 57,6% (р‹0,001), пасивного - на 51,6% (р‹0,01), підліткового - на 52,9% (р‹0,001); показник сприйняття тяжкості астми покращився на 47,1% (р‹0,001); показники самообмежень і дистресу знизилися відповідно на 42,4% (р‹0,001) і 39,5% (р‹0,001).

Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів

1. У роботі дитячих лікувальних закладів рекомендується застосовувати комплексну освітню програму для хворих на бронхіальну астму та їхніх оточуючих, яка повинна включати: · групові заняття в „астма-школі” для дітей (ігри, практичні тренінги, заняття з фізичної реабілітації, перегляд відеофільмів) та батьків (лекції, практичні тренінги, заняття з фізичної реабілітації, перегляд відеофільмів);

· навчальні цикли для медичного персоналу (лекції, практичні заняття, семінари, дискусії, перегляд відеофільмів);

· зустрічі в „астма-клубі” для батьків, які навчалися в „астма-школі” („круглі столи”, диспути);

· індивідуальні заняття з психологом для дітей (проективні методики) і батьків (консультації та сімейні бесіди).

2. Заняття в „астма-школі” слід проводити циклами: для дітей - 3-4 рази на рік (для підлітків - лекції та практичні тренінги, для молодших - ігрові заняття), для батьків - 2 рази на рік (лекції, практичні тренінги, семінари). Кожний навчальний цикл повинен включати 10 тематичних занять для дітей і 13 занять - для батьків.

3. Заняття з психологом слід рекомендувати пацієнтам, у яких яскраво виражені тривожність, напруженість, агресивність поведінки та схильність зосереджуватися на астмі через болісне її сприйняття.

4. У комплекс освітньої програми слід включати заняття з фізичної реабілітації, які передбачають оволодіння методами дихальної гімнастики, лікувальної фізкультури, постурального дренажу та конкретних маніпуляційних втручань (перкусії лікувальної, вібрації, мануального стискання грудної клітки з форсованим видихом, спружинення ребер з покашлюванням, ротації у положенні лежачи на боці, піднімання знизу в положенні лежачи на спині).

1. Беш Л.В. Вплив комплексної освітньої програми на якість життя і перебіг бронхіальної астми у дітей / Л.В. Беш, В.Р. Уська // Астма та алергія. - 2002. - № 2. - С. 50-54. (Здобувачем проведено клінічне обстеження та анкетування хворих, оцінювання показників якості життя пацієнтів; виконано статистичну обробку отриманих даних та проаналізовано результати дослідження).

2. Уська В.Р. Освітні програми для дітей та їх оточення в комплексі лікування бронхіальної астми / В.Р. Уська, Л.В. Беш, І.М. Головко // Буковинський мед. вісник. - 2002. - Т. 6, № 2. - С. 178-183. (Здобувачем проведено інформаційно-патентний пошук; проаналізовано стан вивчення проблеми й визначено її актуальність; написана стаття).

3. Уська В.Р. Особливості психоемоційного статусу дітей, хворих на бронхіальну астму / В.Р. Уська, Л.В. Беш, Г.В. Католик // Буковинський мед. вісник. - 2004. - Т. 8, № 4. - С. 72-75. (Здобувач брала активну участь в інтерпретації отриманих результатів; провела статистичну обробку матеріалу та аналіз дослідження; самостійно написала статтю).

4. Уська В.Р. Динамічний аналіз якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму, в процесі реалізації освітньої програми / В.Р. Уська // Запорожский мед. журнал. - 2007. - № 4. - С. 90-93.

5. Деклараційний патент України на корисну модель 7160 UA, U 7 A61H23/00. Спосіб фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму / Н.О. Івасик, В.Р. Уська, Л.В. Беш. - № 20040907883; заяв. 28.09.04; опубл. 15.06.05, Бюл. № 6. - 6 с. (Здобувач брала активну участь у розробці способу та проведенні фізичної реабілітації хворих; оформила патент).

6. Уська В.Р. Вплив комплексної освітньої програми на перебіг бронхіальної астми у дітей / Уська В.Р., Беш Л.В. // I зїзд алергологів України: матеріали зїзду. - Київ, 2002. - С. 22-23. (Здобувач проводила клінічне обстеження та анкетування хворих; виконала статистичну обробку отриманих даних; проаналізувала результати дослідження; написала тези).

7. Uњka W., Besz L. Wpiyw programyw edukacyjnych na jakoњж їусіа dzieci chorych na astmk oskrzelow№ // Alergia. Astma. Immunologia Kliniczna “Јуdї, 2002” / IV Konferencja Њrodkowo-Europejsrkej, 12-15 czerwca 2002 r.: streszczenie wykladyw. - Јуdї: Mediton, 2002. - S. 15-16. (Здобувач проводила анкетне опитування та динамічне спостереження хворих; на підставі отриманих результатів написала тези).

8. Уська В.Р., Беш Л.В., Католик Г.В. Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму // Укр. пульмонологічний журнал / ІІІ зїзд фтизіатрів і пульмонологів, 26-28 травня 2003 р.: матеріали зїзду. - Київ, 2003. - № 2 (40). - С. 382. (Здобувач проаналізувала отримані результати дослідження; виконала статистичну обробку матеріалу; написала тези).

9. Уська В.Р., Беш Л.В., Католик Г.В. Роль психолога в роботі дитячої „астма-школи” // Дитяча та юнацька психотерапія в Україні: основні напрямки роботи: матеріали обласної науково-практичної конференції. - Львів, 2003. - С. 13-14. (Здобувач виконала статистичну обробку матеріалу; написала тези).

10. Уська В.Р. Основні напрямки комплексної освітньої програми, створеної для дітей, хворих на бронхіальну астму та їх оточення // Здорова дитина: здоровій дитині - здорове середовище, 30 вересня - 1 жовтня 2004 р.: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Вид-во БДМА, 2004. - С. 35. (Здобувач розробила концепцію освітньої програми та брала активну участь в її реалізації; написала тези).