Вплив основного та передпосівного обробітку ґрунту на формування продуктивності сої в умовах нестійкого зволоження лівобережного лісостепу - Автореферат

Актуальність даних завдань зростає у звязку з посиленням антропогенного та техногенного навантаження на ґрунт у результаті застосування інтенсивних технологій його обробітку та пошуку резервів збільшення виробництва продукції за одночасного зниження її вартості. За останні роки науково-дослідними установами України проведено значний обсяг досліджень з розроблення ефективних способів обробітку ґрунту, за результатами яких встановлено, що перехід від традиційної енергоємної системи обробітку до малозатратної мінімальної, яка включає безполицевий обробіток, сприяє підвищенню потенційної і ефективної родючості, поліпшенню поживного режиму, агрофізичних властивостей ґрунту (структурність, водний режим), а також створює відповідні умови для захисту ґрунту від ерозійних процесів, бурянів та скорочує енергетичні витрати (Л.Д.Глущенко, 2006; В.П.Гордієнко, А.М. Негативний вплив інтенсивного полицевого обробітку ґрунту, який традиційно застосовувався при вирощуванні сільськогосподарських культур, спонукав до пошуку нових систем основного обробітку, які б оптимізували його агрофізичні показники та природну родючість і забезпечували отримання високих та стабільних урожаїв культур, в тому числі сої. Вавілова відповідно до науково-технічної програми Української академії аграрних наук „Землеробство” на 2006-2010 рр., завдання: “Вивчити особливості основного і передпосівного обробітків ґрунту за допомогою нових ґрунтообробних знарядь (типу „Скорпіон”) на провідних сільськогосподарських культурах лівобережного Лісостепу України”. Метою досліджень було встановити експериментальним шляхом вплив основного та передпосівного обробітків ґрунту різними ґрунтообробними знаряддями на його водно-фізичні властивості, особливості росту, розвитку й формування продуктивності сої та розробити рекомендації по їх впровадженню.У розділі проведено аналіз джерел літератури з питань впливу способів обробітку ґрунту на його агрофізичні властивості, біологічну активність, економічно-енергетичну ефективність мінімалізації основного обробітку.В орному шарі міститься 5,44 мг легкогідролізованого азоту (за Тюріним і Кононовою), 10,0 мг рухомого фосфору (за Чириковим), 12,0 мг на 100 г ґрунту калію (за Масловою). Дослідженнями передбачалось вивчення ефективності способів основного та передпосівного обробітку ґрунту при вирощуванні сої за наступною схемою (табл. Дослідження проводили згідно вимог методики дослідної справи (1985). Для виявлення шляхів впливу способів основного та передпосівного обробітків ґрунту на його агрофізичні властивості, біологічну активність, умови росту і врожайність сої, а також якість врожаю були проведені агрофізичні, агрохімічні, біологічні дослідження, визначення рівня забуряненості посівів і фенологічні спостереження: - визначення щільності ґрунту у фазу появи сходів і перед збиранням врожаю в оброблюваному шарі 0-30 см в кожному 10-сантиметровому прошарку методом різального циліндра модифікації Н.А. агрегатний склад ґрунту визначався в оброблюваному шарі (0-30 см) в кожному 10-см прошарку проводили шляхом сухого просіювання проби через сита з діаметрами отворів 10; 7; 5; 3; 2; 1; 0,5; 0,25 мм за методом Н.І.Способи основного та передпосівного обробітків, які вивчалися в досліді, по різному впливали на щільність ґрунту у посівах сої, проте закономірність зміни від способу передпосівного обробітку зберігалась за роками. Слід відмітити, що по всій глибині щільність зложення ґрунту, незалежно від передпосівного обробітку, була найменшою за оранки ПЛН-3,35 і варіювала на глибині 0-10 см від 1,05 до 1,11 г/см3, 10-20 см - від 1,14 до 1,20 г/см3, 20-30 см - від 1,18 до 1,26 г/см3, забезпечуючи середні показники у шарі 0-30 см 1,12-1,19 г/см3 (табл. У середньому, незалежно від фону основного обробітку ґрунту, найменшу щільність забезпечував передпосівний обробіток комбінованим агрегатом АГ-4 "Скорпіон-1", яка у верхньому шарі (0-10 см) варіювала від 1,05 г/см3 за оранки, до 1,11 г/см3 за плоскорізного обробітку агрегатом КПП-2,2 та мінімального комбінованим агрегатом АГУ-6 "Скорпіон-2". Зокрема, у середньому за роки досліджень із збільшенням глибини до 10-20 см пористість зменшувалася порівняно до шару ґрунту 0-10 см, на фоні оранки та передпосівного обробітку ґрунту КПС-4,0 - на 5,5%, до 20-30 см - на 7,4%; за передпосівного обробітку УСМК-5,4 - на 6,3, і 9,9%, за обробітку АГ-4 "Скорпіон-1" - на 5,5 та 8,2% , відповідно. Найбільша кількість цінних структурних агрегатів відмічена за мінімального обробітку ґрунту агрегатом АГУ-6 "Скорпіон-2" та передпосівного обробітку комбінованим агрегатом АГ-4 "Скорпіон-1", де у шарі 0-10 см їх містилося 77,4%, у шарі 10-20 - 77,0%, у шарі ґрунту 20-30 см - 76,8%.Кількість рослин сої у фазу повних сходів на фоні оранки та передпосівного обробітку культиватором КПС - 4,0 на фоні інокулювання насіння становила 45,1 шт./м2, за передпосівної культивації УСМК-5,4 - 45,4 шт./м2, ґрунтообробним агрегатом АГ-4 «Скорпіон - 1» - 46,1 шт./м2. За проведен

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ