Вплив оксиду азоту на рівень адаптивних можливостей системи кровообігу практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років - Автореферат

Доведено, що значне зростання захворювань провідних фізіологічних систем організму (серцево-судинної, дихальної, нервової, імунної, систем крові, виділення та ін.) повязано з істотним зниженням загальних адаптивних можливостей організму, виявом ефекту дизадаптації, порушенням нормального функціонування фізіологічних механізмів, що забезпечують повноцінну форму адаптації до дії несприятливих впливів зовнішнього і внутрішнього середовища. Показано також, що більшість хронічних захворювань прямо повязано з погіршенням функціонального стану систем і органів, відповідальних за синтез оксиду азоту в організмі (ендотелій кровоносних судин, клітини нервової та сполучної тканин - нейрони і макрофаги) (H. Таким чином, оксид азоту може розглядатися як один з найважливіших регуляторів загальних адаптивних можливостей організму, що забезпечує його оптимальну адаптацію до зовнішніх впливів різного характеру і, як наслідок, підтримку необхідного рівня здоровя загалом. Вивчити особливості адаптивних можливостей, функціонального стану серцево-судинної системи, структурно-функціональної організації серця і стану системи синтезу оксиду азоту у практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років. Встановити ступінь функціональної залежності рівня адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму практично здорових юнаків і дівчат 18-20 років з параметрами структурно-функціональної організації серця і системи синтезу оксиду азоту.Обстеження проводилось у два етапи: на першому етапі вивчалися особливості використаних у роботі показників в обєднаних групах юнаків і дівчат; на другому етапі групи юнаків і дівчат були розділені на окремі підгрупи залежно від рівня адаптивних можливостей серцево-судинної системи їхнього організму - Д-3 і Ю-3 (дівчата та юнаки з низькими адаптивними можливостями; значення адаптаційного потенціалу системи кровообігу (АПССС) "низькі" та "нижче від середнього"; Д-2 і Ю-2 (дівчата та юнаки з середніми адаптивними можливостями; "середні" значення АПССС); Д-1 і Ю-1 (дівчата та юнаки з високими адаптивними можливостями; значення АПССС "високі" та "вище від середнього"). На обох етапах дослідження у всіх осіб, які взяли участь в експерименті, реєстрували такі показники: параметри варіаційної (моду - Мо, с; амплітуду моди - АМО, %; варіаційний розмах - ?Х, с; індекс вегетативної рівноваги - ІВР, умовні одиниці, у.о.; індекс напруги регуляторних механізмів системи кровообігу - ІНССС, у.о.) і амплітудної (моду - Moh, МВ; амплітуду моди - AMOH, %; варіаційний розмах - ?ХH, МВ; показник ефективності роботи серця - ПЕРС, у.о.) пульсометрії - на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ) відповідно за методиками Р.М. Визначали: частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв), ударний (УО, мл) і хвилинний (ХОК, л/хв) обєми крові, загальний периферичний опір судин (ЗПОС, дин 2 ·с·см-5), серцевий індекс (СІ, л·хв-1м-2), кінцево-діастолічний діаметр правого (КДДПШ, см) і лівого (КДДЛШ, см) шлуночків серця, кінцево-систолічний діаметр правого (КСДПШ, см) і лівого (КСДЛШ, см) шлуночків, кінцево-систолічний (КСО, мл) і кінцево-діастолічний (КДО, мл) обєми, обєми лівого шлуночка в систолу (Vлш-с, мл) і в діастолу (Vлш-д, мл), товщину задньої стінки лівого шлуночка в діастолу (ТЗСЛШ, см), масу міокарда (Мм, г), індекс маси міокарда (ІММ, у.о.), величину фракції викиду крові (ФВ, %), індекс провідності серця (DS, %), швидкості швидкого (Е, мл/с) і повільного (А, мл/с) наповнення правого (Еп і Ап) і лівого (Ел і Ал) шлуночків серця, а також величини співвідношень Еп/Ап (у.о.) і Ел/Ал (у.о.). Інтенсивність окисної деградації аргініну, при якій утворюється оксид азоту de novo оцінювали за активністю різних ізоферментів NO-синтази - кальційзалежної конститутивної (визначалася сумарна активність ENOS NNOS = CNOS, пмоль/хв мг білка) і кальційнезалежної індуцибельної (INOS, пмоль/хв мг білка), а також за рівнем окислених метаболітів оксиду азоту - нітрит (NO2-, пмоль/мг білка) і нітрат (NO3-, нмоль/мг білка)-аніонів. Результати проведеного дослідження дозволили встановити, що для обстежених юнаків 18-20 років був характерний достовірно вищий, ніж для дівчат цього ж віку, рівень адаптивних можливостей серцево-судинної системи їхнього організму (величини АПССС становили відповідно 0,96±0,07 у.о. і 0,68±0,05 у.о., p<0,05) та більш високі значення показника ефективності роботи серця (ПЕРС 110,38±6,55 у.о. і 83,03±6,93 у.о.; p<0,01).Аналіз літературних даних за темою дослідження дозволив констатувати недостатню вивченість питання щодо ролі системи синтезу оксиду азоту в забезпеченні поточних адаптивних можливостей Порівняльний аналіз результатів проведеного дослідження дозволив зареєструвати достовірні статеві відмінності в стані системи синтезу азоту, рівні адаптивних можливостей апарату кровообігу і структурно-функціональної організації серця практично здорових обстежених осіб 18-20 років: · у групі юнаків, що мали більш високі, в порівнянні з дівчатами, значення адаптаційного потенціа

Основний зміст роботи