Вплив низькодозової довготривалої терапії аторвастатином на маркери каротидного атеросклерозу у хворих на ІХС (ішемічну хворобу серця) - Автореферат

На підставі результатів багатоцентрових рандомізованих досліджень терапії аторвастатином робляться висновки про переваги аторвастатину 80 мг/добу порівняно з аторвастатином у менших дозах та іншими статинами в будь-яких дозах. Доказами достатнього ефекту низькодозової терапії аторвастатином у пацієнтів з ІХС можна вважати висновки дослідження «Лікування до нових цілей», в якому проводилась порівняльна терапія хронічної ІХС аторвастатином у дозах 10 та 80 мг. Результати продемонстрували, що високодозова терапія не призводить до зменшення серцево-судинної смертності порівняно з низькими дозами і супроводжується такими несприятливими подіями, як збільшення смертності від несерцевих причин та частішим припиненням лікування через достовірно більшу кількість побічних ефектів [TNT study, 2004]. Реєстрація «жорстких» кінцевих точок, таких як серцево-судинна смертність та частота інфаркту міокарда, вимагає достатньої тривалості спостереження за пацієнтом і не може бути використана в оцінці ефективності терапії при динамічному контролі за станом здоровя пацієнта [Katz R., 2004]. На підставі визначення взаємозвязку між атеросклерозом коронарних та сонних артерій установити вплив довготривалої терапії аторвастатином 10 мг на добу на маркери каротидного атеросклерозу у хворих ІХС з помірною гіперхолестеринемією для розробки пропозицій щодо підвищення її ефективності.Клініко-анамнестична характеристика пацієнтів групи дослідження до початку терапії була такою: середній вік - 55,7±8,70 років, стать - переважно чоловіки - 106 (87%), тривалість ІХС - 4,1±2,75 років, інфаркт міокарда в анамнезі в 60 (54,5%) пацієнтів, ФК стенокардії напруги II у 47 (42%) та ФК III у 63 (58%) пацієнтів, артеріальна гіпертензія в 90 (81%) пацієнтів, надмірна вага в 44 (40%), паління в 80 (73%) та спадковість ССЗ у 55 (50%) пацієнтів. Середня ТІМ ЗСА до початку терапії праворуч на передній стінці становила 0,95±0,10 мм та на задній стінці - 0,98±0,08 мм, ліворуч на передній стінці - 0,97±0,11 мм та на задній стінці - 1,02±0,10 мм. Через 6 місяців ТІМ зменшилась в усіх ділянках: праворуч на передній стінці - на 0,03 мм, або 3,1%, (р=0.1), на задній стінці - на 0,02 мм; або 2,0%, (р=0.2); ліворуч на передній стінці - на 0,03 мм, або 3,0%, (р=0.1) і на задній стінці - на 0,07 мм або 6,8%, (р=0.0001). Через 2 роки ТІМ зменшилась праворуч на передній стінці на - 0,05 мм, або 5,2%, (р=0.01), становивши 0,90±0,08 мм; на задній стінці - на 0,09 мм, або 9,1%, (р=0.00001), становивши 0,89±0,10 мм; ліворуч на передній стінці - на 0,01 мм, або 10,3%,(р=0.00001), становивши 0,87±0,08 мм та на задній стінці - на 0,13 мм, або 12,7%, (р=0.000001), становивши 0,89±0,09 мм. Таким чином, під впливом терапії відбувалось поступове зменшення ТІМ ЗСА: через 6 місяців терапії ТІМ достовірно зменшилась на задній стінці лівої ЗСА; через 1 рік тенденція до зниження ТІМ ЗСА зберігалась в усіх ділянках з достовірним зменшенням правої та лівої ТІМ ЗСА по обох стінках; наприкінці дослідження через 2 роки терапії ТІМ достовірно зменшилася в усіх ділянках.У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі кардіології - визначення впливу довготривалої низькодозової терапії аторвастатином 10 мг на добу на сурогатні кінцеві точки, представлені маркерами каротидного атеросклерозу, у хворих ІХС із помірною гіперхолестеринемією для розробки пропозицій щодо підвищення її ефективності. Існує позитивний сильний корелятивний звязок між товщиною інтими ЗСА та товщиною інтими ЛКА в безбляшкових ділянках (r=0.72, р=0.05), а також позитивний помітний корелятивний звязок між товщиною інтими ЗСА та товщиною інтими ЛКА в бляшкових ділянках (r=0.67, р=0.001). Збільшені ТІМ ЗСА та ТІМ ВСА ?0,9 мм з високою чутливістю (88% та 74% відповідно) і високим позитивним предикторним значенням (75% та 71% відповідно) прогнозують наявність високого ступеня атеросклеротичного ураження КА у хворих ІХС (стеноз ? 70% однієї чи більше судин) (р>0.05). Наявність АБ СА в пацієнтів з ІХС - кращий маркер коронарного атеросклерозу за ТІМ СА, оскільки його чутливість перебуває на рівні 100% при локалізації АБ у ЗСА та на рівні 92% при локалізації в ВСА (р<0.05), позитивне предикторне значення при цьому дорівнює 75% та 80% відповідно (p<0.05). Низька прихильність хворих ІХС до терапії аторвастатином 10 мг/добу не призводить до регресу ТІМ ЗСА: максимальне збільшення ТІМ ЗСА становить 0,03 мм (3,20%), а максимальне зменшення - 0,01 мм (1,03%), всі зміни недостовірні (р>0.05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі кардіології - визначення впливу довготривалої низькодозової терапії аторвастатином 10 мг на добу на сурогатні кінцеві точки, представлені маркерами каротидного атеросклерозу, у хворих ІХС із помірною гіперхолестеринемією для розробки пропозицій щодо підвищення її ефективності.

1. Існує позитивний сильний корелятивний звязок між товщиною інтими ЗСА та товщиною інтими ЛКА в безбляшкових ділянках (r=0.72, р=0.05), а також позитивний помітний корелятивний звязок між товщиною інтими ЗСА та товщиною інтими ЛКА в бляшкових ділянках (r=0.67, р=0.001). Корелятивний звязок між товщиною медії ЗСА та товщиною медії ЛКА, а також звязок між ТІМ ЗСА та ТІМ ЛКА - слабкий та недостовірний (р>0.05). Збільшення як інтими, так і медії СА у хворих ІХС із помірною гіперхолестеринемією спричинене переважно інфільтрацією цих шарів ліпідами.

2. Збільшені ТІМ ЗСА та ТІМ ВСА ?0,9 мм з високою чутливістю (88% та 74% відповідно) і високим позитивним предикторним значенням (75% та 71% відповідно) прогнозують наявність високого ступеня атеросклеротичного ураження КА у хворих ІХС (стеноз ? 70% однієї чи більше судин) (р>0.05). Наявність АБ СА в пацієнтів з ІХС - кращий маркер коронарного атеросклерозу за ТІМ СА, оскільки його чутливість перебуває на рівні 100% при локалізації АБ у ЗСА та на рівні 92% при локалізації в ВСА (р<0.05), позитивне предикторне значення при цьому дорівнює 75% та 80% відповідно (p<0.05).

3. Висока прихильність хворих ІХС до терапії аторвастатином 10 мг/добу веде до достовірного регресу ТІМ у ЗСА та ВСА. Діапазон зменшення ТІМ ЗСА - від 0,05 мм (5,26%) до 0,13 мм (12,74%) (р<0.05), а ТІМ ВСА - від 0,09 мм (9,0%) до 0,11 мм (10,8%). Ріст АБ у групі високої прихильності не припиняється, але сповільнюється порівняно з низькоприхильними та неприхильними пацієнтами. Мінімальний та максимальний прирости загальної площі АБ за 2 роки становлять 0,24 мм2 (5,1%) та 0,49 мм2 (13,0%) відповідно (р<0.05).

4. Низька прихильність хворих ІХС до терапії аторвастатином 10 мг/добу не призводить до регресу ТІМ ЗСА: максимальне збільшення ТІМ ЗСА становить 0,03 мм (3,20%), а максимальне зменшення - 0,01 мм (1,03%), всі зміни недостовірні (р>0.05). ТІМ ВСА достовірно зменшується на 0,04 мм (3,92%) лише на задній стінці праворуч (р=0.03), в інших ділянках ВСА зміни недостовірні. Мінімальний та максимальний прирости загальної площі АБ за 2 роки становлять 0,50 мм2 (12,8%) та 0,57 мм2 (14,6%) відповідно (р<0.05).

5. Неприхильність хворих ІХС до терапії аторвастатином 10 мг/добу призводить до найшвидшого прогресування росту ТІМ та АБ СА серед досліджених груп. Максимальний та мінімальний прирости ТІМ ЗСА становлять 0,04 мм (4,0%) (р=0.02) та 0,03 мм (3,0%) (р=0.13) відповідно. ТІМ ВСА достовірно збільшується на 0,04 мм (4,3%) (р=0.04) лише на передній стінці праворуч, в інших ділянках ВСА приріст ТІМ статистично незначущий. Мінімальний та максимальний прирости загальної площі АБ за 2 роки становлять 0,58 мм2 (14,5%) (р=0.00001) та 0,76 мм2 (20,5%) (р=0.00001) відповідно.

6. Умовою ефективності терапії аторвастатином 10 мг/добу є висока прихильність пацієнтів.

Практичні рекомендації

1. Хворим ІХС для оцінки ефективності гіполіпідемічної терапії аторвастатином рекомендується проводити динамічний моніторинг ТІМ та площі АБ СА.

2. Терапія аторвастатином 10 мг/добу може бути рекомендована для довготривалого вживання хворими ІХС із помірною гіперхолестеринемією як ефективна та безпечна для впливу на зменшення ТІМ та сповільнення прогресування АБ СА.

1. Абдуєва Ф. М. Вплив низькодозової довготривалої терапії аторвастатином на маркери каротидного атеросклерозу у хворих на ішемічну хворобу серця з різним комплаєнсом / Ф. М. Абдуєва // Медичні перспективи. - 2008 - Т. XIII, № 2. - С. 84-91.

2. Абдуєва Ф. М. Порівняльний аналіз доплерівських показників кровотоку в загальних сонних артеріях у пацієнтів із хронічною ішемічною хворобою серця з перенесеним інфарктом міокарда в анамнезі та без нього / Ф. М. Абдуєва // Одеський медичний журнал. - 2007. - Т. 100, № 2. - С. 24-25.

3. Абдуєва Ф. М. Предикторна роль сонних для атеросклерозу коронарних артерій / Ф. М. Абдуєва, А. М. Шептун, М. І. Яблучанський // Запорізьський медичний журнал. - 2007. -Т. 40, № 1. - С. 23-26.

4. Абдуева Ф. М. Морфометрическое исследование интимы-медии общих сонных и правых коронарных артерий на аутопсийном материале / Ф. М. Абдуева, Т. П. Якимова, Н. И. Яблучанский // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 2. - С. 34-37.

5. Абдуєва Ф. М. Товщина інтими-медії сонних артерій як маркер генералізованого атеросклерозу в машиністів та помічників машиністів, хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію / Ф. М. Абдуєва, С. В. Бояршин // Медицина залізничного транспорту - 2006. - №3. - С. 10-13.

6. Абдуєва Ф. М. Товщина інтими-медії сонних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, сполученою з артеріальною гіпертензією / Ф. М. Абдуєва, О. М. Шептун // Вісник харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Медицина - 2006. - №738. - С. 71-74.

7. Водяницкая Н. А. Полугодовая приверженность к лечению больных, перенесших острый коронарный синдром без элевации сегмента ST / Н. А. Водяницкая, Ф. М. Абдуева, Т. Е. Гудилин, Е. В. Дановская // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 2. - С. 60-63.

8. Абдуєва Ф. М. Порівняльний аналіз доплерівських показників кровотоку в загальних сонних артеріях у хворих хронічною ішемічною хворобою серця з серцевою недостатністю / Ф. М. Абдуєва // Матеріали IV міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів і молодих вчених. - Чернівці. - 2007. - С. 6.

9. Абдуева Ф. М. Допплеровские показатели экстракраниальной гемодинамики у пациентов с перенесенным инфарктом миокарда / Ф. М. Абдуева // Материалы международной пироговской конференции молодых ученых. - Москва. - 2007. - С.7.

10. Абдуєва Ф. М. Товщина інтими-медії сонних артерій як маркер субклінічних форм атеросклерозу / Ф. М. Абдуєва, С. В. Бояршин // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених. - Харків. - 2005. - С. 3.

11. Современные подходы к использованию лекарственных средств в коррекции профессионально значимых функций у работников, ответственных за безопасность движения железнодорожного транспорта / Н. И. Яблучанский, Ф. М. Абдуева, Е. В. Дановская, И. Г Крайз // Материалы международной научно - практической конференции «Профессия и лекарства». - Москва. - 2007. - С.17- 21.