Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв"язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
При низкой оригинальности работы "Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виражена тенденція до підвищення частоти і тяжкості БА у дітей різних вікових груп в значній мірі обумовлена недостатніми адаптаційними можливостями дитячого організму до тривалого впливу стресових екзо-і ендогенних факторів, першочергове значення серед яких можуть мати погіршення екологічних умов, психологічні стреси [Каганов С.Ю., 2003; Лукянова О.М.,1999; Зубаренко О.В., 2003; Мизерніцкий Ю.Л., 2004]. Мета дослідження - виявити вплив нейроендокринних змін на клінічні та етологічні особливості бронхіальної астми у дітей з метою підвищення ефективності терапії. Вивчити особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозвязок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Виявити особливості динаміки ?-ендорфіну у дітей, що страждають на бронхіальну астму, в залежності від періоду і ступеня тяжкості захворювання. Встановити функціональну інтеграцію гормональних компонентів адаптації з ?-ендорфіном і етологічними особливостями в різні періоди бронхіальної астми у дітей.В періоді ремісії інтермітуюча БА була діагностована у 11 (32,3%) пацієнтів, персистуюча БА: легкого ступеня тяжкості у 16 (47,1%) дітей, середнього ступеня тяжкості - у 7 (20,6%). Веріфікація діагнозу БА з оцінкою ступеня тяжкості проводилася на підставі даних анамнезу (частоти, тяжкості й тривалості симптомів захворювання, обмеження активності, порушення сну, частоти попередніх госпіталізацій або звертаннями за екстреною допомогою), фізикального обстеження (перкуторні й аускультативні зміни, ознаки дихальної недостатності), лабораторних і функціональних методів дослідження (компютерна спірографія) відповідно до рекомендацій Українського консенсусу з діагностики і лікуванню БА у дітей і наказу МОЗ України за № 767 від 27.12.2005 року. З огляду на психосоматичний характер змін при БА, значення психоемоційних факторів в ініціації загострень захворювання, на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6, по 1 таблетці 2 рази на добу дітям до12 років і по 1 таблетці 3 рази на добу дітям після 12 років, курс склав 3 тижня. В залежності від запропонованого способу корекції були сформовані наступні групи: 83 дитини із загостренням БА, що знаходилися тільки на стандартній терапії (група порівняння) і 20 дітей із загостренням БА, яким на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6 за описаною вище схемою. Основними тригерними факторами, що викликали загострення захворювання, були: фізичне навантаження - 72 (52,5%) дітей, психоемоційне навантаження - 58 (42,3% ) дітей, часті ГРВІ - 47 (34,6% ) дітей, вдихання різких запахів і тютюнового диму - 45 (32,8%) дітей, зміна метеоситуації - 39 (28,5% ) пацієнтів.У дітей з бронхіальною астмою етологічні особливості характеризувалися неузгодженістю каналів комунікацій, що залежало від періоду захворювання, з головною типологією у вигляді АП з елементами субмісії, АУТОАП, соматогенної депресії, частота проявів яких залежала від статі, ступеня тяжкості й періоду захворювання. У дітей з бронхіальною астмою етологічні особливості відображали порушення комунікацій і наявність психоемоційної перенапруги, більш виражені в періоді загострення, що супроводжувалось збільшенням відсотка патологічних реакцій адаптації, депресією клітинної ланки імунологічної реактивності із зниженням CD3 (р<0,01), CD4 (р<0,001), CD8 (р<0,05), CD16 (р<0,001), які знаходились в тісних кореляційних взаємозвязках з етологічними ознаками. У дітей з бронхіальною астмою порушення активності гіпофізарно-надниркової ланки адаптації в періоді загострення носили стресіндукований характер з підвищенням гіпофізарного компоненту на тлі недостатньої реакції периферичного гормону адаптації, рівень якого знижувався при зростанні ступеня тяжкості, що свідчило про наявність регуляторного дисбалансу. Змінення активності основних регулюючих і периферичних гормонів гіпофізарно-гонадной осі в періоді загострення носило стресіндукований характер і виражалося в підвищенні гіпофізарних гормонів (ЛГ, переважно у дівчаток, та ФСГ) на тлі недостатньої реакції периферичних гормонів адаптації (тестостерону - переважно у хлопчиків, естрадіолу - переважно у дівчаток) і ПРЛ, що свідчило про значну напруженість адаптаційних реакцій і зниження резервних можливостей органів-мішеней в умовах хронічної гіпоксії; зворотна динаміка гормональних компонентів у періоді ремісії захворювання свідчила про зниження проявів стресу у дітей.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації представлене теоретичне узагальнення і рішення актуальної наукової проблеми з вивчення клініко-етологічних та нейроендокринних особливостей, їх взаємовідносин у різні періоди перебігу БА у дітей. На підставі отриманих даних встановлено необхідність використовування комплексного підходу для підвищення ефективності стандартної терапії БА у дітей.
1. У дітей з бронхіальною астмою етологічні особливості характеризувалися неузгодженістю каналів комунікацій, що залежало від періоду захворювання, з головною типологією у вигляді АП з елементами субмісії, АУТОАП, соматогенної депресії, частота проявів яких залежала від статі, ступеня тяжкості й періоду захворювання.
2. У дітей з бронхіальною астмою етологічні особливості відображали порушення комунікацій і наявність психоемоційної перенапруги, більш виражені в періоді загострення, що супроводжувалось збільшенням відсотка патологічних реакцій адаптації, депресією клітинної ланки імунологічної реактивності із зниженням CD3 (р<0,01), CD4 (р<0,001), CD8 (р<0,05), CD16 (р<0,001), які знаходились в тісних кореляційних взаємозвязках з етологічними ознаками.
3. У дітей з бронхіальною астмою порушення активності гіпофізарно-надниркової ланки адаптації в періоді загострення носили стресіндукований характер з підвищенням гіпофізарного компоненту на тлі недостатньої реакції периферичного гормону адаптації, рівень якого знижувався при зростанні ступеня тяжкості, що свідчило про наявність регуляторного дисбалансу.
4. Змінення активності основних регулюючих і периферичних гормонів гіпофізарно-гонадной осі в періоді загострення носило стресіндукований характер і виражалося в підвищенні гіпофізарних гормонів (ЛГ, переважно у дівчаток, та ФСГ) на тлі недостатньої реакції периферичних гормонів адаптації (тестостерону - переважно у хлопчиків, естрадіолу - переважно у дівчаток) і ПРЛ, що свідчило про значну напруженість адаптаційних реакцій і зниження резервних можливостей органів-мішеней в умовах хронічної гіпоксії; зворотна динаміка гормональних компонентів у періоді ремісії захворювання свідчила про зниження проявів стресу у дітей.
5. У дітей з бронхіальною астмою виявлено стресіндуковане підвищення рівня ?-ендорфіну (у 4,5 рази) в періоді загострення БА, більш виражене у хлопчиків у порівнянні з дівчатками, зростаюче пропорційно тяжкості перебігу захворювання, з найбільшою реакцією при середньо-тяжкому і тяжкому перебігу персистуючої бронхіальної астми, за наявності кореляційних звязків ?-ендорфіну з кортизолом, що свідчило про модулюючий вплив даного нейропептида на гіпофізарно-надниркову вісь.
6. Кореляційні звязки компонентів гіпофізарно-наднирково-гонадної осі, ?-ендорфіну і етологічних ознак характеризували особливості взаємовідносин каналів комунікацій в різні періоди бронхіальної астми, високу частоту проявів субмісії, тривоги, агресії, депресії, асоціюємих зі зміненням гормонального фону, при цьому підвищення рівнів АКТГ, ЛГ, ?-ендорфіну і зниження кортизолу, ПРЛ, естрадіолу негативно позначалося на комунікативних ознаках.
7. Використання препарату Магне-В6, на тлі стандартної терапії в періоді загострення бронхіальної астми, сприяло поліпшенню параметрів ФЗД, нормалізації нейроендокринних порушень, що виражалося в зниженні рівнів АКТГ, гонадотропних гормонів, ?-ендорфіну і підвищенні рівня кортизолу, CD4, CD8, CD16, збільшенні відсотку фізіологічних антистресорних адаптаційних реакцій, поліпшенні психоемоційного стану дітей за етологічними ознаками зі зниженням проявів АП, тривоги, депресії та збільшенням ознак комуникативної напрямкі .
8. Віддалені результати терапії періоду загострення свідчили про поступове зростання хронічної психоемоційної напруги та поступове зниження лікувального ефекту через 6 місяців після лікування, за наявності етологічних ознак, що потребувало продовження антистресової терапії в періоді ремісії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У дітей з бронхіальною астмою необхідно проведення етологічного моніторингу для виявлення психоемоційної напруги з метою прогнозування перебігу захворювання і диференційованого призначення антистресової терапії.
2. При загостренні БА у дітей з метою ліквідації стресового стану рекомендується додаткове призначення до стандартної терапії препарату Магне-В6, по1 таблетці 2-3 рази на добу (у залежності від віку) протягом не менш 3-х тижнів.
3. У періоді ремісії бронхіальної астми при наявності етологічних ознак агресивної поведінки, тривоги, депресії рекомендовано на тлі стандартної терапії призначати препарат Магне-В6 курсом не менш 1 місяця.
Список литературы
1. Каладзе Н.Н., Мурадосилова Л.И. Взаимосвязь некоторых показателей адаптации и иммунитета при обострениях бронхиальной астмы// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.- №1.- С.13-16 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
2. Каладзе Н.Н., Мурадосилова Л.И. Клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей в различные периоды заболевания// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.- №2.- С.10-13. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
3. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Вплив нейроендокринних факторів на статевий розвіток дівчаток, що страждуют на бронхіальну астму// Здобутки клінічної та експеріментальної медицини.-2007.-№1.- С.104-109 (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
4. Характеристика адаптационного потенциала организма в периоде обострения бронхиальной астмы у детей / Н.Н. Каладзе, Л.И. Мурадосилова, Е.М. Соболева, М.Л. Бабак // Здоровье ребенка. -2006.-№2.- С.20-25. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
5. Мурадосилова Л.И., Каладзе Н.Н. Изучение гормонов гипофизарно-гонадного комплекса у детей, страдающих бронхиальной астмой// Здоровье ребенка. - 2007.-№6(9). - С.7-11. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, висновки).
6. Мурадосилова Л.И. О роли нейроэндокринных нарушений и особенностей поведения при бронхиальной астме у детей// Вестник физиотерапии и курортологии.- 2008.- №2.- С. 96-102.
7. Мурадосилова Л.И. Этологические особенности в оценке психоэмоционального напряжения у детей, страдающих бронхиальной астмой// Вестник физиотерапии и курортологи . -2004. -№2. - С.109 (Материалы IV Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии», 28-29 апреля 2004 г., г.Евпатория).
8. Мурадосилова Л.И., Каладзе Н.Н. Проблема несогласия с режимом лечения у детей, страдающих бронхиальной астмой// Вестник физиотерапии и курортологи.-2005. -№2. - С.174 (Материалы V Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной республики Крым «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии», 14-16 апреля 2005 г., г.Евпатория). (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
9. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей в різні періоди захворювання// Матеріали IV конгресу педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії», 17-19 жовтня 2007 р., Київ.- За редакцією О.М. Лук?янової, Ю.Г. Антипкіна, В.Г. Майданника.- С.41-42 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
10. Мурадосилова Л.И., Каладзе Н.Н. Клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей в периоде ремиссии// Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації», присвяченої 200-річчю курортів Криму», 26-28 вересня 2007р., Місхор.- С. 202-203 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
11. Особенности поведения в периоде обострения бронхиальной астмы / Н.Н. Каладзе, Л.И. Мурадосилова, Г.И. Скубенко, М.М. Згода // Материалы украинской научно-практической конференции «Сучасна педіатрия. Проблеми та перспективи», 18-19 января 2007 г., Харьков.- С. 125-126 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
12 Мурадосілова. Л.І., Каладзе М.М. Взаємозв?язок нейроендокринних факторів та поведінкі у дітей при загостреннях бронхіальної астми//Тези VIII Всеукраїнської науково-практичної конференціїї «Актуальні питання педіатриї», присвяченої пам?яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (1928-1997), м. Київ, 16-18 листопада 2006 року.- С.58 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
13. Мурадосилова Л.И. Особенности нейроэндокринных взаимоотношений и поведения при бронхиальной астме у детей в периоде ремиссии//Вестник физиотерапии и курортологии.- 2007.-Спецвыпуск.- С.106-107 (Материалы научно-практической конференции «Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах», присвяченій 100-річчю заснування санаторію «Примор?є», г.Евпатория, 24-25 сентября 2007 г.)
14. Мурадосилова Л.И., Кладзе Н.Н., Бабак М.Л. Целесообразность использования антистрессовой терапии при обострениях бронхиальной астмы у детей//Тези Української науково-практичної конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією, Харків, 2008.- С.76-77 (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
15. Каладзе М.М., Мурадосілова Л.І. Взаємозвязок етологічних особливостей та основних гормонів адаптації у дітей в періоді загострення бронхіальної астми//Матеріали ІІІ конгресу педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії», м. Київ, 17-19 жовтня 2006 р.- С.146-148. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз даних, висновки).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы