Вплив налоксона, саліцилової кислоти і її похідних на електричну активність і транссинаптичні зв"язки нейронів виноградного равлика - Автореферат

Дослідження, присвячені вивченню біологічної дії таких фармакологічних препаратів, як налоксон, саліцилова кислота та її похідні ведуться вже досить тривалий час. З виявленням системи ендогенних морфінів у безхребетних, у тому числі і у молюсків, зявилися роботи, спрямовані на вивчення налоксон-залежної дії морфіну на медіаторну чутливість нервових клітин і, взагалі, на їх функціональний стан. Виходячи з вищенаведеного, виникає необхідність вивчення специфіки впливу налоксона на клітини з різною силою Са-струму, а також на процеси синаптичної передачі. Так, наприклад, на думку деяких дослідників [Кононенко М.І., Костюченко О.В., 2001] активність нейрона ППА1 запускається клітиною ВГ, а за відомостями інших авторів [Максимова О.О., Балабан П.М., 1983] звязки нервових клітин виноградного равлика з ідентифікованими нейронами ППАГ відсутні, або вони полісинаптичні і нечисленні. Дослідити особливості впливу налоксона, саліцилової кислоти, її похідних і активатора гуанілатциклази - нітропрусида натрію на електричну активність нейронів і зясувати їх дію на міжклітинні синаптичні взаємостосунки між різними клітинами підгорлового комплексу гангліїв виноградного равлика.У вступі обгрунтовується актуальність вибраної теми досліджень, сформульовано мету і задачі роботи, визначаються новизна, а також теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено загальну структуру дисертаційної роботи.У дисертаційній роботі зясовано, що налоксон, саліцилова кислота, саліцилати кобальту і цинку, і активатор гуанілатциклази нітропрусид натрію суттєво впливають на електричну активність нейронів. Налоксон в концентрації 10-4 М пригнічує електричну активність нейронів ППА1, ППА2 і ППА7, що виражається в уповільненні їх основних електричних процесів. В концентрації 10-3 М налоксон викликає зворотне пригноблення імпульсної активності досліджених клітин. Зясовано, що вплив налоксона на електричну активність нейронів залежить від величини і функціонального значення в них кальцієвого струму. Визначено, що саліцилова кислота надає пригнічувального впливу на електричну активність нейронів равлика і уповільнює синаптичну передачу імпульсів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі зясовано, що налоксон, саліцилова кислота, саліцилати кобальту і цинку, і активатор гуанілатциклази нітропрусид натрію суттєво впливають на електричну активність нейронів. Виявлено також наявність внутрішньо- і міжгангліонарних синаптичних звязків і досліджено вплив вищезазначених речовин на їх властивості.

Налоксон в концентрації 10-4 М пригнічує електричну активність нейронів ППА1, ППА2 і ППА7, що виражається в уповільненні їх основних електричних процесів. В концентрації 10-3 М налоксон викликає зворотне пригноблення імпульсної активності досліджених клітин. Ефекти налоксона на нейрони виноградного равлика аналогічні його впливу на кардіоміоцити і звязані з тим, що він пригнічує трансмембранні Na-, К- і Са-струмів. Зясовано, що вплив налоксона на електричну активність нейронів залежить від величини і функціонального значення в них кальцієвого струму. Виявлено, що налоксон (10-4 М) викликає зменшення лабільності синаптичної передачі.

Визначено, що саліцилова кислота надає пригнічувального впливу на електричну активність нейронів равлика і уповільнює синаптичну передачу імпульсів. Це підтверджує результати, одержані на вищих тваринах, і дозволяє стверджувати про ідентичність впливу даного препарату на різні нервові системи.

Саліцилати кобальту і цинку справляють активаційно-модулюючий вплив на електричну активність нейронів. В концентрації 10-3 М дані сполуки запускають імпульсну активність нейронів, що мовчать, викликають збільшення частоти імпульсації і, у частини нервових клітин, ініціюють пачковий ритм. Зясовано, що СК і СЦ є екзогенними функціональними аналогами ініціюючого чинника і механізм їх дії на нейрони опосередкований через систему внутрішньоклітинних нуклеотидів.

Показано, що в цілому СК і СЦ полегшують синаптичну передачу, проте спрямованість їх ефектів суттєво залежить і від функціонального стану нейронів. Так, якщо під впливом цих саліцилатів у постсинаптичної клітини зявляються коливання МП, то зміни латентного періоду (ЛП) відповідей постсинаптичних клітин знаходяться в класичній залежності від його величини: на фазі деполяризації мембрани спостерігається зменшення ЛП, а на гіперполяризації відбувається його значне збільшення.

Зясовано, що активація гуанілатциклази нітропрусидом натрію впливає на функціональний стан клітин і їх електричну активність. При цьому спостерігається збільшення амплітуди ПД і слідової гиперполяризації, а також у деяких нейронів, що мовчать, зявляється імпульсна активність. Окрім цього у деяких нервових клітин розвивається гиперполяризація мембрани. Зясовано, що збільшення концентрації циклічного гуанозинмонофосфата (ЦГМФ) призводить до збільшення швидкості наростання вхідних і вихідних трансмембранних іонних струмів. Отже, підвищення концентрації ЦГМФ впливає на швидкі і повільні електричні процеси в нервовій клітині. Крім того, показано, що збільшення концентрації ЦГМФ уповільнює транссинаптичну передачу сигналів.

Зясовано, що пейсмекероподібна активність ППА1 і пейсмекерна ППА2 залежить від впливу інших клітин, котрі розташовані у ВГ. Також знайдено три пари синаптично звязаних неідентифікованих нейронів ВГ. Аналіз характеристик збудливих звязків показав, що найбільшим коефіцієнтом передачі сигналів характеризується звязок між клітиною ВГ і нейроном ППА2.

1. Коренюк И.И., Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р. Изменение электрической активности идентифицированных нейронов при действии мебикара и налоксона. // Ученые записки. Серия “Биология, химия”. - 2003. - Т. 16 (55), №1. - С. 41 - 45 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та сумісному із співавторами напису статті).

2. Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р., Дунаева Н.В. Организация связей между некоторыми нейронами висцерального ганглия и идентифицированными клетками правого париетального. // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - Т7, №1. - С. 143-146 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені за допомогою співавторів експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою).

3. Коренюк И. И., Хусаинов Д. Р., Шульгин В. Ф. Влияние салициловой кислоты и ее солей на электрическую активность нейронов виноградной улитки // Нейрофизиология / Neurophysiology.-2005.-Т. 37, № 2.-С. 140-151 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

4. Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р., Коренюк И.И. Нейрофизиологическое влияние мебикара и налоксона. // Материалы международной конференции посвященной памяти профессора Шостаковской И. В. - Львов. - 2002. - С. 99 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та теоретичному обговоренні отриманих даних та сумісному із співавторами напису тез).

5. Хусаинов Д. Р., Коренюк И. И. Ответы нейронов виноградной улитки на присутствие в омывающем растворе салициловой кислоты и некоторых ее солей. // Материалы Всеукраинской конференции молодых ученых “Актуальные вопросы современного естествознания - 2003”. - Симферополь. - 2003. - С. 91-92. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавтором підготовці публікації за означеною темою).

6. Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р. Изменения параметров электрических потенциалов нейронов улитки при активации гуанилатциклазы нитропруссидом натрия // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук. - Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. - 2005. - Т.1, №1. - С. 55. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).

7. Хусаинов Д.Р., Коренюк И.И. Влияние некоторых фармакологических препаратов на лабильность синаптической передачи в нервной системе моллюсков // Материалы всероссийской конференции молодых ученых “Физиология и медицина”. - Санкт-Петербург. - 2005. - С. 132 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, та теоретичному обговоренні отриманих даних).