Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція - Автореферат

У серії В (гострий нітратно-нітритний токсикоз) досліди проведено на 20 бичках, з яких було сформовано 4 групи, по 5 тварин у кожній. Бичкам першої дослідної групи (Д6) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NO3?/кг маси тіла та задавали фенарон у дозі 200 мг/кг комбікорму. Бичкам другої дослідної групи (Д7) з кормом протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NO3?/кг маси тіла та задавали метіфен у дозі 280 мг/кг комбікорму. Активність ЦХО на 10-, 20-і 30-ту доби підвищилася відповідно на 4, 5,3 і 5%, на 5-10% була вищою активність ЛДГ, на 4-6% - МДГ, але на 3-15% нижчою була активність СДГ. Підводячи підсумок досліджень, слід констатувати, що при згодовуванні нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3?/кг упродовж 30 діб у крові тварин зростають величини рівня нітратів і нітритів, метгемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів, а також активність ЛДГ, МДГ, АСАТ, АЛАТ і ЦХО.На основі експериментальних досліджень на бичках розкрито нові аспекти з вивчення активності антиоксидантної системи та інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів при нітратно-нітритному токсикозі, встановлено корегуючий вплив фенарону та метіфену на активність ферментів антиоксидантної системи та рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів. Згодовування бичкам нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3-/ кг спричиняє прояв субклінічного нітратно-нітритного токсикозу, що проявляється зростанням у крові рівня нітратів до 1,66 мг/л, нітритів до 0,05 мг/л, метгемоглобіну до 18%. При цьому збільшується кількість лейкоцитів і еритроцитів у крові, підвищується активність лактат-і малатдегідрогенази, аспартат-і аланін-амінотрансферази, цитохромоксидази у сироватці крові. При згодовуванні бичкам з кормом нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3?/кг встановлено пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи: глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20%, каталази на 13% та збільшення вмісту проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових конюгатів - на 30%, малонового діальдегіду - на 19%). При згодовуванні бичкам з комбікормом нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NO3?/кг знижується активність ферментів системи антиоксидантного захисту в крові (глутатіонредуктази на 29%, глутатіонпероксидази на 27%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 36%, каталази на 42%) та зростає рівень проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду на 46%, дієнових конюгатів на 60%).

1. На основі експериментальних досліджень на бичках розкрито нові аспекти з вивчення активності антиоксидантної системи та інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів при нітратно-нітритному токсикозі, встановлено корегуючий вплив фенарону та метіфену на активність ферментів антиоксидантної системи та рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів.

2. Згодовування бичкам нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3-/ кг спричиняє прояв субклінічного нітратно-нітритного токсикозу, що проявляється зростанням у крові рівня нітратів до 1,66 мг/л, нітритів до 0,05 мг/л, метгемоглобіну до 18%. При цьому збільшується кількість лейкоцитів і еритроцитів у крові, підвищується активність лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази, цитохромоксидази у сироватці крові.

3. При згодовуванні бичкам з кормом нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3?/кг встановлено пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи: глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20%, каталази на 13% та збільшення вмісту проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових конюгатів - на 30%, малонового діальдегіду - на 19%). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту.

4. Клінічні ознаки гострого нітратно-нітритного токсикозу проявляються при одноразовому згодовуванні бичкам дослідних груп нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NO3?/кг. Тварини відмовлялися від корму, спостерігалися часті позиви до сечовиділення, з ротової і носової порожнини виділялася велика кількість рідини. Видимі слизові оболонки з блідо-рожевого ставали темно-коричневого кольору. Встановлено незначну збудженість і зляканість тварин, підвищену чутливість шкіри. Тварини часто оглядалися на живіт, переступаючи з ноги на ногу, інколи лягали і швидко піднімалися. Температура тіла була в межах норми, частота серцевих скорочень збільшувалась, кількість дихальних рухів також була підвищена.

5. При гострому нітратно-нітритному токсикозі у крові бичків встановлено зростання рівня нітратів до 4,16 мг/л, нітритів до 0,17 мг/л. Метгемоглобін у крові піддослідних тварин був у межах 20-40%. Також виявлено зростання кількості лейкоцитів, підвищення активності лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази. Натомість активність цитохромоксидази і сукцинатдегідрогенази, вміст гемоглобіну, сечовини та рівень загального білка вірогідно знижується.

6. При згодовуванні бичкам з комбікормом нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NO3?/кг знижується активність ферментів системи антиоксидантного захисту в крові (глутатіонредуктази на 29%, глутатіонпероксидази на 27%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 36%, каталази на 42%) та зростає рівень проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду на 46%, дієнових конюгатів на 60%). Це свідчить про порушення рівноваги у комплексі "перекисне окиснення ліпідів-антиоксидантна система".

7. За наявності в кормах нітратів 0,1-0,2 г NO3?/кг для профілактики субклінічного нітратно-нітритного токсикозу в корм тваринам додають метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон - 0,2 г/кг комбікорму.

8. При хронічному нітратно-нітритному токсикозі бичків застосування антиоксидантів: фенарону і метіфену сприяє сповільненню процесів перекисного окиснення ліпідів та нормалізує активність ферментів системи антиоксидантного захисту організму і на 20-ту добу нормалізує величини показників морфологічного та біохімічного складу крові.

9. При хронічному нітратному токсикозі кращу профілактичну дію при розладах антиоксидантної системи проявляє метіфен, меншу - фенарон.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дослідження активності антиоксидантної системи і інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів рекомендовано як прогностичний критерій для оцінки токсичної дії низьких доз нітратів і нітритів (тест ранньої діагностики).

2. Для корекції активності системи антиоксидантного захисту при хронічному нітратно-нітритному токсикозі рекомендуємо застосовувати антиоксидант метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон у дозі 0,2 г/кг комбікорму.

3. Теоретичні дані роботи рекомендуємо використовувати при вивченні курсів „Ветеринарна токсикологія”, „Ветеринарна фармакологія”, „Патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин” для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації.

1. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу нітратів на стан антиоксидантної системи бичків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького - 2004. - №2. - С 48- 52.

2. Гутий Б.В. Вплив нітрату натрію в токсичній дозі на перекисне окиснення ліпідів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького - 2005. - №2. - С. 16-19.

3. Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф. Система антиоксидантного захисту та перекисне окиснення ліпідів за умов впливу середньо токсичної дози нітрату натрію // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2005. - № 3,4. - С. 116-120. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

4. Гутий Б.В. Активність ферментів глутатіонової системи антиоксидантного захисту за умов впливу максимально токсичної дози нітрату натрію // Державний агроекологічний університет “Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини”. - Житомир, 2005. - С. 7-9.

5. Показники крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі / Б.В. Гутий, А.В. Винярська, Д.Ф. Гуфрій, С.Д. Мурська, А.Д. Гуфрій // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету - 2005. - С. 246-249. (Дисертант брав участь в аналізі літературних та власних досліджень, їх інтерпретації та написанні статті).

6. Деклараційний патент на корисну модель № 7729, Україна, МПК 7 G01N33/48 / Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф. „Спосіб виявлення і оцінки ступеня негативного впливу нітратів і нітритів на організм молодняку великої рогатої худоби”. Заявл. 24.09.04. Опубл. 15.07.05. Бюл. № 7.

Размещено на .ru