Вплив імпульсної лазерної обробки на структурно-фазовий стан приповерхневих шарів сплавів на основі заліза - Автореферат

бесплатно 0
4.5 199
Формування структурного стану кристалів заліза в умовах імпульсної лазерної обробки. Фізичні властивості перекристалізації сплавів. Вплив енергетичних параметрів імпульсного лазерного випромінювання на формування хвилястої мікрогеометрії поверхні.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Інтерес до ЛО зумовлений, з одного боку, можливістю формувати специфічні структурні стани, які недосяжні при традиційній термічній обробці, та, з іншого, нагальною потребою розробки нових інтенсивних методів термічної обробки поверхневих шарів конструкційних та інструментальних сталей. Розвиток технології ЛО та її широке застосування в промисловості вимагає поглибленого вивчення закономірностей фізичних процесів при лазерному опроміненні, розробки адекватних моделей, які враховують все розмаїття структурнофазового стану сплавів, що сформувався в умовах швидкісного нагріву. Лазерне гартування дозволяє одержати значну кількість залишкового аустеніту, наприклад в сталях У8, У10 - на 25?30% більше, ніж при звичайному гартуванні. Внаслідок високих градієнта температур та швидкості охолодження при імпульсній ЛО формується специфічний напружений стан з особливим розподілом залишкових напруг, що визначається як тепловими процесами, так і структурними змінами в поверхневих шарах. Курдюмова НАН України, в тому числі дослідження, виконані згідно з проектом Міннауки України 2.4/1030 “Дослідження впливу перерозподілу вуглецю при термічній та лазерній обробці на мартенситне перетворення в метастабільних сплавах” та темою 1.4.4.017/95, (№ держ. реєстрації 0196И021694) “Дослідження впливу лазерної та термоциклічної обробки на характеристики мартенситних перетворень у метастабільних сплавах” (затверджено пост.У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано сучасний стан проблеми, сформульовані мета та задачі дослідження, новизна та практична цінність. В огляді аналізуються закономірності формування аустеніту та мартенситу під час ЛО, розглянута поведінка вуглецю в твердих розчинах при лазерному опроміненні, наведено результати експериментальних досліджень можливостей лазерного поверхневого легування та фізико-механічних властивостей, які досягаються після ЛО. В другому розділі описано стандартні та оригінальні методики, що застосовувались під час досліджень, режими лазерного опромінення. У роботі досліджували монокристали технічного: Або кременистого: ЛО проводили на технологічній установці КВАНТ-18М у повітряній атмосфері імпульсами тривалістю 8 мс. Енергію лазерного випромінювання послідовно збільшували від 5 до 30 Дж, забезпечуючи режими обробки від нагріву в область без оплавлення до перед плавлення та оплавлення поверхні зразка.ЛО в режимі без оплавлення не вносила суттєвих змін у дифракційну картину, але нагрів у режимі оплавлення поверхні призводив до значних змін на рентгенограмах. Параметр кристалічної решітки фази, яка була зафіксована в технічному залізі після ЛО, становив 0,3593 нм., що істотно вище значення, одержаного шляхом екстраполяції параметра аустенітної решітки на нульову концентрацію атомів впровадження. Підвищене значення параметра фази ми повязуємо із розчиненням в поверхневому шарі при лазерному оплавленні як атомів азоту при утворенні плазми із атмосферного повітря, так і вуглецю - з цементитних часток, що містилися у вихідних зразках. З метою вивчення ступеня стабільності фази, що була зафіксована в технічному залізі після ЛО, провели серію рентген таких зразків як після охолодження до кріогенних температур, так і після нагріву до високих температур. Рентген зразків з фазою після нагріву до більш високих температур показали, що нагрів до 400°С не викликав істотних змін дифракційної картини.

План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
1. Імпульсний лазерний нагрів монокристалів технічного та кременистого заліза в режимі оплавлення викликав їх перекристалізацію з утворенням полікристалічної фази з параметром ОЦК решітки, який відповідав вихідному, і монокристалічної фази зі збільшеним параметром ГЦК решітки;

2. При високих швидкостях охолодження, що характерні для лазерного оплавлення, спостерігалася значна текстурна невідповідність інтенсивності дифракційних рефлексів фази, ступінь якої зростала із збільшенням густини енергії лазерного випромінювання;

3. У зернах фази, що сформувалася після лазерного нагріву, протікало перетворення як при охолодженні нижче кімнатної температури, так і після нагріву вище 550°С. Причиною перетворення при охолодженні була реалізація термодинамічного стимулу при незмінному хімічному складі - і фаз, а після нагріву - розпад твердого розчину;

4. Характеристики плинності та мікротвердості в поверхневих шарах сталей після ЛО змінювалися по скорельованих кривих з максимумом, причому збільшення вмісту вуглецю приводило до розмиття екстремуму, а підвищення енергії лазерного випромінювання - до його зміщення у бік більш глибоких шарів;вказані властивості міцності визначалися такими структурними чинниками, як густина дислокацій та диспергізація структури, з яких перший чинник був більш сильним;

5. Величина та знак залишкових напруг у площині обробки при імпульсному опроміненні визначалися як параметрами лазерного випромінювання, так і вмістом вуглецю в сталі: із збільшенням вмісту вуглецю величина залишкових напруг зменшувалась;після ЛО без оплавлення формувалися переважно розтягувальні залишкові напруги, а після ЛО з оплавленням - стискуючі залишкові напруги;

6. Характер розподілу залишкових напруг після ЛО в загальному випадку корелював із зміною мікротвердості та фізичного уширення дифракційних рефлексів фази;

7. При локалізації лазерного впливу, збільшенні швидкості нагріву-охолодження величина залишкових напруг на поверхні ЗЛВ зростала, причому характер розподілу залишкових напруг був симетричним відносно центра плями і залежав від розподілу енергії в лазерному пучку;

8. Виконання резонансних умов при ЛО імпульсами мілісекундної тривалості приводило до нестійкості поверхні розплаву та утворення хвилястого рельєфу при його подальшій кристалізації. Встановлені інтервал міжкритичних значень густин енергії, в якому спостерігалася зазначена нестійкість, і характер немонотонної залежності числа поверхневих хвиль при збільшенні енергії випромінювання.

Список литературы
1. Бондарь В.И., Данильченко В.Е., Польчук Б.Б. Структурное состояние монокристаллов альфа-железа после лазерной обработки // Физика металлов и металловедение. - 1997. - Т. 84. - №4. - С. 189-192.

2. Данильченко В.Ю., Польчук Б.Б. Перекристалізація заліза під впливом лазерної обробки // Доповіді Національної академії наук України. - 1998. - №1. - С. 137-140. лазерний перекристалізація енергетичний

3. Данильченко В.Е., Польчук Б.Б. Лазерное упрочнение технического железа // Физика металлов и металловедение. - 1998. - Т. 86. - №4. - С. 124-128.

4. Bondar V.I., Danilchenko V.E., Polchuk B.B. Effect of Laser Heating on Structural State of Alpha-Iron // 6th European Powder Diffraction Conference EPDIC-6. - Abstracts. - Budapest (Hungary). - 1998. - P. 85.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?