Вплив морально-психологічного клімату сім"ї на формування особистості дитини - Курсовая работа

Сімя - необхідна складова соціальної структури цивілізованого суспільства, що історично змінюється. У родині здобуваються навички спілкування і повсякденного поводження, уроки майбутнього сімейного життя, складається уявлення про життєві цілі і цінності, а також відбувається прилучення дитини до норм і еталонів культури. Важливість розгляду проблеми впливу сімї на особистість дитини зумовлена тим, що від того, як батьки сприймають і розуміють дитину, її потреби, інтереси, психологічні стани та переживання, взаємодіють з нею, залежить сприймання і оцінка дитиною себе, формування позитивного чи негативного образу "Я", прийняття чи неприйняття своєї особистості. Саме цим обумовлена потреба членів суспільства в психологічному та соціально-педагогічному захисті і у фахівцях, здатних вести роботу з сімями що мають проблеми на психологічному рівні. Емпірично дослідити вплив морально-психологічного клімату сімї на формування особистості дитини.Виходячи з цього існують такі підходи до її вивчення: інституціональний підхід вивчає сімю як соціальну групу, яка має точну нормативну структуру і є затверджена суспільством. Сімя має виконувати низку функцій (репродуктивну, захисну, виховну релігійну, економічну, коопераційну та ін.), вона відповідає за забезпечення потреб і цінностей, як особистого, так і соціального характеру, розподіл праці є фундаментальним. Структурно-функціональний підхід розглядає сімю як соціальну систему і інтерпретує стосунки, які тримають разом членів сімї (соціальну конструкцію сімї), як продукт нормативних очікувань. Для перших сімя народжується з обміну, як вираз колективних і нормативних (структурних) потреб суспільства, для других поведінка в сімї має аналізуватися, як дія, яка надіється на компенсацію з боку суспільства. Марксистський підхід розглядає сімю як моногамну соціальну інституцію, що народжується разом з приватною власністю на способи виробництва та має з боку держави гарант, щоб стати базою для соціальної нерівності: поневолення більш слабких соціальних класів з боку сильніших, та приниження в сімї жінки та дітей з боку чоловіка.У дошкільному віці, коли дитина найбільшою мірою сприймає виховні впливи, саме сімя стає першою обєднуючою ланкою між дитиною і суспільством, саме вона формує власний спосіб життя, мікрокультуру, основою якої є цінності й елементи культури суспільства [1]. На основі позитивного оцінного ставлення батьків формується емоційно-ціннісне ставлення дитини до себе - ставлення до свого "Я", потреба у повазі оточуючих. Так, позитивне емоційне ставлення батьків до дитини, схвалення та заохочення її власної активності, в процесі якої максимально виявляються певні нахили та здібності, неухильно веде до підвищення рівня емоційно-ціннісного ставлення дитини до себе. Матері, які вірять в те, що діти можуть бути зіпсовані чуйною і люблячою поведінкою, забезпечують менш підтримуюче оточення; матері, що наголошують на важливості бесід і читання своїм дітям, мали більш високі показники за даною шкалою; матері, які стверджують, що дошкільникам слід надавати велику свободу в їх дослідницькій поведінці, забезпечують відповідне оточення; акцент на дисципліні й контролі призводить до того, що матері меншою мірою схильні заохочувати активність дитини. Іншими словами, форми прояву батьківської любові можуть бути різноманітними, але батьківська любов завжди прагне до сприйняття своєї дитини як особистості, що виявляється перш за все в перевазі особистісної форми спілкування батьків зі своєю дитиною, і навпаки, наслідком відсутності батьківської любові, безособистісного ставлення до дитини є авторитарна форма спілкування з нею.Вивчення сімї і сімейного клімату припускає велику кількість методів дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, відвідування родин, систему опитувальних методів (адресованих батькам і дітям), бесіди, анкетування, дослідно-експериментальну роботу, монографічне вивчення сімей, ретроспективний аналіз біографій, творчі роботи дітей. Це дозволяє вести систематичне і тривале спостереження: за учнями на уроках, на перервах, у позакласній роботі, у родині й інших ситуаціях, тобто спостереження за поводженням школяра в природних умовах його повсякденної діяльності; за батьками учнів під час відвідування родин, батьківських зборів, індивідуальних зустрічей, бесід, консультацій. Анкета для масового опитування батьків школярів (карта родини) дозволяє зясувати думку дорослих про сімейний уклад, морально-психологічний клімат, про рівень психолого-педагогічної культури родини, труднощах у вихованні дітей, а також визначити, які представлення мають батьки про свої педагогічні уміння, як вони оцінюють свої виховні можливості (див. Питання стандартизованих характеристик розподіляються на основі даних: про умови життя дітей, стані їхнього здоровя, про національно-етнічні особливості родини, впливі сімейного укладу на соціальний і психофізичний розвиток дітей; про спрямованість особистості вихованця, його емоційному стані, вольових якостях, рівні тривожно

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи вивчення впливу сімї на формування особистості дитини

1.1 Основні концептуальні підходи до вивчення сімї

1.2 Морально-псхологічний клімат сімї як предмет психологічного дослідження

1.3 Психологічна культура сімї

Висновки до першого розділу

Розділ II. Емпіричне дослідження впливу морально-психологічного клімату сімї на виховання особистості дитини

2.1 Загальний огляд методів дослідження сімейних відносин

2.2 Результати дослідження впливу морально-психологічного клімату сімї на розвиток особистості дитини

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаних джерел