Вплив модуляторів синтезу оксиду азоту на прояви хронічної гіпоксії, викликаної монооксидом вуглецю, та хронічної гіпоксії замкненого простору - Автореферат

Забруднення довкілля призводить до зростання впливу на організм людини факторів, які можуть стати причиною розвитку гіпоксії та викликати широкий спектр функціонально-метаболічних порушень різних систем організму (В.Д. Зокрема, не зясовано роль системи оксиду азоту у тих порушеннях, що виникають при тривалій дії на організм малих концентрацій монооксид вуглецю, тоді як зміни її активності в інших ситуаціях, що супроводжуються розвитком гіпоксії, переконливо доведені багатьма дослідниками (А.І. Встановлено також, що при гострому отруєнні монооксидом вуглецю відбувається зменшення синтезу оксиду азоту, а застосування прекурсорів останнього не лише сприяє відновленню цього процесу, але й покращанню стану внутрішніх органів, зменшенню проявів оксидативного стресу, інтенсифікації енергозабезпечувальних реакцій мітохондрій (К.А. Зясувати роль системи оксиду азоту у патогенезі хронічної гемічної гіпоксії, викликаної монооксидом вуглецю, і хронічної гіпоксії замкненого простору та обгрунтувати доцільність застосування попередників синтезу оксиду азоту для експериментальної корекції порушень, що виникають. Вперше доведено, що попередники синтезу оксиду азоту L-аргінін та аргініновмісний препарат глутаргін при хронічній гемічній гіпоксії, спричиненій монооксидом вуглецю, та хронічній гіпоксії замкненого простору сприяють відновленню показників прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, покращанню функціонального стану мітохондрій у печінці та мозку експериментальних тварин, що супроводжується зростанням синтезу оксиду азоту.Так, при СОГ у печінці зростає вміст ГПЛ на 15 і 19 % , у мозку на 9 і 14 %, кількість ТБП у печінці збільшується на 17 і 22 %, у мозку на 12 і 18 % відповідно до термінів дослідження у порівнянні з щурами з ГЗП. Так, при ГЗП активність СОД зменшується у гомогенатах печінки на 13 і 19 %, у гомогенатах мозку на 16 та 20 % відповідно на 8-й і 15-й дні досліду; функціональна здатність КАТ знижується у печінці на 9 і 13 %, у мозку на 10 і 17 % відповідно. При СОГ відбувається подальше пригнічення АОС - активність СОД зменшується у печінці на 13 і 14%, у мозку на 16 та 17 %, КАТ - на 12 і 11% у печінці та на 13 і 21 % у мозку відповідно до термінів експерименту. Як видно з результатів, представлених у таблиці 1, при обох видах гіпоксії відбуваються зміни електронотранспортної функції дихального ланцюга мітохондрій, про що свідчить зниження активності СДГ при СОГ у печінці на 11 і 14 %, у мозку на 12 і 10 %, а при ГЗП у печінці на 8 і 12 %, у мозку на 17 і 25 % відповідно на 8-й і 15-й дні досліду. У тварин з СОГ на тлі введення NNLA відмічено зменшення активності СОД у печінці на 12 і 14 %, у мозку на 19 і 20 %, активність КАТ знижується у печінці на 10 і 15 %, у мозку на 14 та 17 %.У дисертації наведено нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у встановленні патогенетичних проявів ураження печінки та мозку при хронічній гемічній гіпоксії, спричиненій монооксидом вуглецю, і хронічній гіпоксії замкненого простору та доведенні ефективності їх експериментальної фармакокорекції попередниками синтезу оксиду азоту. При хронічній гемічній гіпоксії, спричиненій повторними інгаляціями монооксиду вуглецю через 7 і 14 днів експерименту у внутрішніх органах тварин активуються процеси ліпопероксидації - вміст ГПЛ зростає у мозку на 9 та 14 %, у печінці на 15 та 19 %, а ТБК-активних продуктів у мозку на 12 та 18 %, у печінці на 17 та 22 %, пригнічується функціональна здатність антиоксидантної системи (знижується активність супероксиддисмутази, каталази та кількість відновленого глутатіону), зменшується активність ферментів дихального ланцюга мітохондрій (сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази), та характеризується утворенням карбоксигемоглобіну (15 % на 8-й день, та 18 % на 15-й день). Хронічна гіпоксія замкненого простору, характеризується інтенсифікацією процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, зниженням активності антиоксидантної системи та електронотранспортного ланцюга мітохондрій у печінці і мозку експериментальних тварин, зменшенням вмісту нітрит-аніону у мозку на 16 та 22 %, у печінці на 13 та 19 %. Попередники синтезу оксиду азоту L-аргінін та глутаргін при хронічній гемічній гіпоксії та хронічній гіпоксії замкненого простору сприяють зменшенню рівня процесів вільнорадикального окиснення, зростанню активності антиоксидантної та енергозабезпечувальної систем у клітинах печінки та мозку експериментальних тварин, активації процесів синтезу оксиду азоту, що супроводжується збільшенням вмісту його стабільного метаболіту - нітрит-аніону у мозку на 17 та 22 %, у печінці на 25 та 29 % на тлі введення L-аргініну, але не впливають на рівень карбоксигемоглобіну при гемічній гіпоксії. Неселективні блокатори NO-синтетази N-нітро-L-аргінін та фенітоін, та відносно селективний блокатор індуцибельної NO-синтетази аміногуанідин при хронічній гіпоксії замкненого простору та хронічній гемічній гіпоксії, викликаній чадним газом, призводять до погіршання перебігу гіпоксичного ураження, що проявляється

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ