Вплив мережі Інтернет на формування інформаційного суспільства - Дипломная работа

Змінюються усі сфери суспільного життя, ми входимо в нову еру, серед найвагоміших ознак якої слід відзначити прискорену інформатизацію та компютеризацію всіх сфер суспільного виробництва, утворення світової мережі комунікаційних звязків. Інформаційна епоха - принципово новий етап у розвитку цивілізації, що характеризується новими якісними особливостями у порівнянні з попередніми періодами історії людства, і найголовніше - це те, що у наш час ключового значення набувають інформація та знання. Глобальній компютерній мережі Інтернет належить особливе місце в процесі становлення інформаційного суспільства. Саме за допомогою мережі Інтернет серед молоді пропагуються певні цінності, світоглядні стереотипи та моделі поведінки. Мета роботи полягає в вивченні впливу мережі Інтернет на формування інформаційного суспільства.Короткий огляд та аналіз факторів розвитку Інтернет в Україні, визначених в Указі Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні", в якому описувалося, що ці заходи мають забезпечити як широкомасштабний доступ населення України до Інтернету, так і розвиток національних мережевих ресурсів і великої уваги приділялося розвитку електронної комерції, було описано у навчальному посібнику Кудрявцевої С. П. Кузнєцов зясував практичні аспекти оптимального пошуку і роботи з ресурсами Інтернет, життєво необхідних у сучасних умовах у підручнику розглядається широке коло проблем по роботі з різними за формою і змістом джерелами інформації, забезпеченню процесу підготовки та ведення інформаційно-аналітичної роботи. Детально розкриваються основні поняття, вибір методів дослідження, структура і зміст етапів інформаційної та аналітичної діяльності, послідовність пошуку, аналізу та забезпечення їх захисту[32]. "Правове регулювання іформаційноі діяльності в Україні" містить інформаційні акти, які регулюють відносини інформаційної діяльності, гарантують свободу слова, право людллини на інформацію, захист честі, гідності тощо [19]. Аналізуючи різні підходи до визначення інформаційного суспільства, Ф.Уебстер відзначає існування ще одного визначення, кардинально відмінного від попередніх; воно виходить не з того, що у наш час стало більше інформації, а з того, що характер цієї інформації змінив спосіб нашого життя.Лассуелл вважав, що будь-які соціальні комунікації виконують три основні функції: служать контролю над навколишньою дійсністю; є засобом кореляції (звязку й співвіднесення) відносини різних соціальних субєктів до дійсності; дозволяють передавати культуру (знання, цінності, норми, традиції) під часу, тобто наступним поколінням. Функції ЗМІ в Інтернеті, з одного боку, зберігають притаманне всім ЗМІ зміст. Комунікація за допомогою Інтернет влаштована таким чином, що на одному полюсі діє професійний виробник інформації, а на іншому завжди залишається масовий субєкт - заздалегідь невизначений за чисельністю безліч анонімних користувачів. У мережній інтерактивності виділяють три аспекти: "люди і документи" (можливість для користувача формувати і реалізовувати запит на інформацію), "люди і технологія" (пристосованість, зручність інформаційної технології для користувачів) і найбільш цікавий для соціолога аспект "люди і люди". Наслідуючи знайдені традиційними ЗМІ форми зворотного звязку і загальну свою здатність до інтерактивності, Інтернет може розвивати їх до рівня істинної двобічності, дійсної інтерактивності, тобто до поєднання синхронної (одночасної) і асинхронної (неодночасно) зворотного звязку, з одного боку, і можливості обміну інформацією між користувачами, тобто істинної двобічності, - з іншого.Доступ населення до Інтернету стає однією із важливіших показників розвитку тієї чи іншої країни, а Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства у статті 3 визначила вільний обмін інформацією та знанням однією із демократичних цінностей людства. З одного боку, - практично повна заборона доступу громадян до Інтернету (досвід КНР), з іншого - практично повна компютеризація та дозвіл на розміщення в Інтернеті будь-якої інформації, навіть повязаної з пропагандою нацизму (США). Україна лише визначається щодо ставлення держави до Інтернету та можливості державного впливу на Інтернет. Зокрема, Радою Європи прийнята 28 травня 2003 року "Декларація про свободу комунікації в Інтернет", що встановлює найважливіші умови використання Інтернет в країнах Європи: неможливість встановлення обмежень для контенту в Інтернет, більших, ніж обмеження для інших медіа; Основними нормативними актами, які безпосередньо визначають сьогодні напрями регулювання Інтернет-відносин в Україні, є Укази Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 1 липня 2000 р.Історія створення мережі Інтернет почалась з 1957 року. Розробка такої

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ДОКУМЕНТОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

2. ІНТЕРНЕТ-БАЗОВА ОСНОВА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1 Сутність та функції Інтернету

2.2 Законодавче та правове регулювання інформаційної діяльності

2.3 Історія становлення Інтернету

3. ВПЛИВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

3.1 Досвід України у формуванні інформаційно-комунікативного суспільства

3.2 Міжнародна спільнота та Інтернет

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ