Вплив макроорганізму та хіміотерапевтичних препаратів на біологічні властивості біоспорину та субаліну - Автореферат

Д.К.Заболотного НАН України були створені принципово нові пробіотики з аеробних спороутворюючих бактерій роду Bacillus - біоспорин та субалін. Аналізуючи сучасні джерела літератури стосовно пробіотиків з бацил, слід відмітити, що основну увагу дослідники звертають на ті ефекти, які здійснюють ці препарати на макроорганізм [Слабоспицкая А.Т. и др., 1990; Смирнов В.В. и др., 1980, 1993]. До того ж біоспорин та субалін використовують як самостійний засіб у профілактиці та лікуванні захворювань, що супроводжуються змінами складу мікробіоценозу кишок, через відсутність відомостей про їх активність при використанні у комплексній терапії. Актуальною є також проблема, направлена на вирішення питання підвищення терапевтичного ефекту пробіотиків, завдяки включенню до їх складу домішок, які можуть стимулювати біологічну активність бактерій, що є основою цих пробіотиків [Reddy B., 1998; Roberfoid M., 1998]. Таким чином, для удосконалення схем використання біоспорину та субаліну, необхідним було дослідження умов, при яких спостерігається найбільша активність штамів бацил, що є їх основою, а також доцільності використання цих пробіотиків у комплексній терапії інфекційних захворювань.Збільшення концентрації шлункового соку в середовищі від 1% до 10% також пригнічує антагоністичну активність пробіотиків у відношенні до кишкової палички, шигел, сальмонел та грибів роду Candida і не впливає на антагоністичну активність до стафілококів та протеїв (табл. Встановлено, що нативна сироватка крові не впливала на інтенсивність росту досліджуваних штамів бацил, проте збільшення її концентрації в середовищі пригнічувало антагоністичну активність та інгібувало спороутворення. Проведені дослідження дозволили встановити деякі закономірності впливу макроорганізму на штами бактерій, що є основою біоспорину та субаліну, на підставі чого вдалося раціоналізувати схеми по використанню цих пробіотиків. Нами було досліджено вплив на інтенсивність росту та антагоністичну активність штамів B.subtilis 3 та B.subtilis 2335/105 таких фітовідварів, які зазвичай використовують при шлунково-кишкових захворюваннях (звіробою, деревію, лепехи, мяти, подорожника, полину, ромашки та шлункового збору). На підставі отриманих результатів, для подальшого дослідження, були відібрані антимікробні препарати, які по різному впливали на ріст зазначених штамів: бісептол пригнічував ріст обох штамів досліджуваних бацил, до поліміксину М ці пробіотики були резистентними, а канаміцин інгібував розвиток штаму B.subtilis 3 і не впливав на ріст штаму B.subtilis 2335/105.Вперше показано вплив макроорганізму на біологічні властивості штамів бактерій Bacillus subtilis 3 і Bacillus subtilis 2335/105, які є основою біоспорину та субаліну, що дало можливість раціоналізувати схеми по використанню зазначених пробіотиків. Показано можливість збільшення приросту біомаси та підвищення антагоністичної активності штамів бацил (що є основою біоспорину та субаліну) при їх вирощувані на середовищі з різними фітовідварами, які використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях.

Вперше показано вплив макроорганізму на біологічні властивості штамів бактерій Bacillus subtilis 3 і Bacillus subtilis 2335/105, які є основою біоспорину та субаліну, що дало можливість раціоналізувати схеми по використанню зазначених пробіотиків.

Максимальна активність специфічних властивостей пробіотиків біоспорин та субалін проявлялась при нейтральному значенні PH середовища, температурі 300-370 С та мінімальних концентраціях секреторних рідин.

Показано можливість збільшення приросту біомаси та підвищення антагоністичної активності штамів бацил (що є основою біоспорину та субаліну) при їх вирощувані на середовищі з різними фітовідварами, які використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях.

Встановлено, що досліджувані штами бацил не відрізнялися за своєю чутливістю до антимікробних препаратів за винятком стійкості Bacillus subtilis 2335/105 до канаміцину, амікацину та тобраміцину, до яких штам Bacillus subtilis 3 був високочутливим.

Обгрунтовано можливість запобігання розвитку дисбактеріозу при одночасному використанні пробіотиків з антибактеріальними препаратами, що не впливають на досліджувані бацили пробіотиків та з такими, що пригнічують їх розвиток.

Клінічно доведена ефективність включення субаліну до комплексної терапії менінгоенцефаліту та розроблені схеми його використання.

Отримані результати увійшли до тимчасової фармокопейної статті на субалін, а також до нових інструкцій по застосуванню біоспорину та субаліну.

Фурзікової (Сергійчук) Т.М.

Смирнов В.В., Руденко А.В., Самгородская Н.В., Сорокулова И.Б., Резник С.Р., Сергейчук Т.М.. Чувствительность к антимикробным препаратам штаммов бацилл, составляющих основу некоторых пробиотиков // Антибиотики и химиотерапия. - 1994. - т. 39, № 4. - С. 23-28.

Фурзикова Т.М., Сергейчук М.Г., Сорокулова И.Б., Смирнов В.В. Влияние условий культивирования на некоторые свойства бацилл, составляющих основу некоторых пробиотиков // Мікробіол. ж. - 1999. - т. 61, № 5. - С. 19-27.

Фурзікова Т.М., Сорокулова І.Б., Сергійчук М.Г., Січкар С.В., Смірнов В.В.. Дослідження комбінованого впливу антибіотичних препаратів з пробіотиками на мікрофлору кишок мишей // Мікробіол. ж. - 2000. - т. 62, № 3. - С. 26-35.

Фурзікова Т.М., Сорокулова І.Б., Сергійчук М.Г., Смірнов В.В. Вплив фітовідварів на специфічні характеристики пробіотиків субалін та біоспорин//Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 2000. - № 7. - С. 79-80.

Vovk N.I., Sorokulova I.B., Melnyk O.M., Sergiychuk T.M.. Use the probiotics on the base of Bacillus subtilis in fishery // Book of abstracts Ninth international conference,”Diseases of fish and shellfish” Rhodos, Greece, september 1999. - P. 247.