Вплив локальних кріопошкоджень на мікрогемоциркуляцію нормальної і циротично зміненої печінки - Автореферат

Кріохірургічний вплив на печінку було вперше запропоновано на початку 60-х років 20-го століття з метою руйнування патологічного осередку (Cooper I.S., 1968; Stucke K., 1972; Кандель Э.И., 1974). Метод був відроджений на початку 80-х років 20-го століття, коли експериментальними і клінічними дослідженнями була переконливо доведена можливість застосування кріохірургічних впливів при захворюваннях печінки (Альперович Б.И., 1980, 1985; Милонов О.Б., 1979). Локальні кріовпливи на печінку можуть бути використані для руйнування осередкових уражень печінки (Pistorius G., 1999, 2000; Альперович Б.И., 2001; Korpan N.N.; 2002), досягнення гемостатичного ефекту при кріорезекції печінки (Коцько Н.И., 1981, 1986), а також для стимуляції регенераторних процесів у циротично зміненому органі (Сандомирский Б.П., 1987; Сигал Н.С., 1992; Даценко Б.М., 1998). Актуальним залишається вивчення динаміки мікрогемоциркуляторних змін у нормальній і патологічно зміненій печінці методами прижиттєвого спостереження після низькотемпературних впливів, що дозволяє установити залежність цих порушень від температури тканини і тимчасових параметрів. Оцінити морфологічні, біохімічні і гемокоагуляційні зміни в крові після дозованих локальних кріовпливів на нормальну і циротично змінену печінку кріопошкодження мікроциркуляція печінкаДослідження показали, що застосований кріовплив викликав зниження температури печінки під кріоаплікатором до-21,0 ± 2,10С та утворення ділянки обмерзання радіусом 4,5±0,19 мм, яка на поверхні має вигляд білої крижаної плями. За даними термометрії, застосований нами кріовплив викликав утворення 3-х зон: Зона I - зона обмерзання, відповідна до початкової зони обмерзання з радіусом 4,5±0,2 мм, яка виникає за 2 хв контакту печінки з кріоаплікатором. Зона II - зона охолодження, або погранична зона, являє собою ділянку печінки, яка оточує зону обмерзання та зазнає зниження температури до 00С при температурних перерозподілах після знімання кріоаплікатора. Прижиттєва біомікроскопія зони обмерзання (зона I) показала, що як у нормальній, так і в циротично зміненій печінці застосовуваний кріовплив спричиняв різкий спазм усіх елементів мікрогемоциркуляторного русла, зупинку кровообігу. Так, на відстані 3-4 мм від краю зони обмерзання (погранична зона-зона II) після кріовпливу відзначалася вазоконстрикція протягом 5-10 хв.Вперше проведене прижиттєве спостереження впливу дозованої локальної кріодії на нормальну і циротичну печінку експериментальних тварин дозволило ранжирувати залежність відповідних місцевих мікрогемоциркуляторних реакцій та змін в системі крові від часу та глибини охолодження, відокремити значущі температурні зони і встановити головні напрямки патоморфозу в них. Під час локального кріовпливу на печінку методами прижиттєвої люмінесцентної мікроскопії, термометрії печінки та математичного моделювання виділено три температурні зони : I - зона оледеніння, обмежена ізотермою-50С, де відбувається формування ішемічного некрозу; II - зона охолодження, або погранична зона, обмежена ізотермами-50С і 00С, в якій ранні мікроциркуляторні порушення відповідають гострій фазі запального процесу; III - зона гіпотермії з температурою вище 00С, де мікрогемоциркуляторні зміни незначні та короткочасні. Мікрогемоциркуляторні розлади після локальних кріопошкоджень нормальної і циротично зміненої печінки носять однонаправлений характер, але ступінь прояву цих порушень у патологічно зміненій печінці набагато вищий.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Вперше проведене прижиттєве спостереження впливу дозованої локальної кріодії на нормальну і циротичну печінку експериментальних тварин дозволило ранжирувати залежність відповідних місцевих мікрогемоциркуляторних реакцій та змін в системі крові від часу та глибини охолодження, відокремити значущі температурні зони і встановити головні напрямки патоморфозу в них.

2. Під час локального кріовпливу на печінку методами прижиттєвої люмінесцентної мікроскопії, термометрії печінки та математичного моделювання виділено три температурні зони : I - зона оледеніння, обмежена ізотермою -50С, де відбувається формування ішемічного некрозу; II - зона охолодження, або погранична зона, обмежена ізотермами -50С і 00С, в якій ранні мікроциркуляторні порушення відповідають гострій фазі запального процесу; III - зона гіпотермії з температурою вище 00С, де мікрогемоциркуляторні зміни незначні та короткочасні.

3. Мікрогемоциркуляторні розлади після локальних кріопошкоджень нормальної і циротично зміненої печінки носять однонаправлений характер, але ступінь прояву цих порушень у патологічно зміненій печінці набагато вищий. Встановлено факт незначного впливу локального кріопошкодження печінки на периферійні ділянки органу.

4. Експериментальний цироз печінки супроводжується глибокими порушеннями гематологічної реактивності, які проявляються в перекрученні динаміки лейкоеритроцитарної реакції на кріодеструкцію печінки: відсутня стійка еритроцитопенія, двофазна лейкоцитарна реакція в формі абсолютної нейтропенії і подальшого абсолютного і відносного лейкоцитоза, що характерні для кріодеструкції нормальної печінки.

5. Дозоване локальне кріопошкодження печінки призводить до багатобічних різнонаправлених змін в системі гемокоагуляції, які, проте, не порушують її компенсований стан.

6. Кріопошкодження печінки викликає порушення метаболізму у вигляді короткочасної гіперглікемії, більш тривалої (2 місяці) гіпопротеінемії, гіпоферментемії.

7. Локальна кріодеструкція нормальної печінки спричиняє помірні зрушення її функціональної активності, що носять транзиторний характер. Локальний кріовплив на циротично змінену печінку не обтяжує метаболічні і структурно-функціональні порушення, повязані з перебігом експериментального цирозу.

1. Слета И.В., Сандомирский Б.П. Микрогемоциркуляторные изменения в печени при локальных криовоздействиях // Низкие температуры при лечении хронических диффузных заболеваний печени. - К.: Наукова думка, 1992. -С. 29-39. (Дисертантом самостійно здійснено кріовпливи на печінку тварин, проведено термометричні дослідження зон заморожування, вітальну мікроскопію та фотореєстрування, проаналізовані дані).

2. Слета И.В. Начальные изменения микрогемоциркуляции печени крыс после локальных криовоздействий // Криобиология. - 1986. - № 2. - С. 48.

3. Ульянов М.И., Ступин И.В., Слета И.В. Гематологические сдвиги при криодеструкции и резекции печени с применением плазменного скальпеля // Криобиология. - 1989. - № 2. - С. 44-47. (Дисертантом здійснено кріовпливи на печінку тварин, забор матеріалу, статистичну обробку та аналіз даних).

4. Ступин И.В., Микаелян Н.П., Сандомирский Б.П., Слета И.В., Коцько Н.И. Влияние резекции печени плазменным потоком и криовоздействием на некоторые биохимические показатели сыворотки крови // Криобиология. - 1989. - № 3. - С. 40-43. (Дисертантом здійснено кріовпливи на печінку тварин, забор матеріалу, статистичну обробку та аналіз даних).

5. Микаелян Н.П., Ступин И.В., Слета И.В. Возможность коррекции метаболических нарушений при экспериментальном циррозе печени методом криодеструкции и резекции плазменным потоком // Бюлл. эксперим. биол. и медицины. - 1989. - №5. - 604-606. (Дисертантом самостійно одержана експериментальна модель цирозу печінки, здійснено кріовпливи на печінку тварин, забор матеріалу, аналіз даних).

6. Слета И.В.Реакции микроциркуляции печени на низкотемпературное воздействие // Пробл. криобиологии. - 2002. - № 3. - С. 89-91.

7. Слета И.В. Влияние локального криоповреждения печени на основные биохимические гепатозависимые показатели сыворотки крови у кроликов // Пробл. криобиологии. - 2002. - №3. - С. 59-63.

8. Слета И.В. Реакции крови на низкотемпературное повреждение нормальной и цирротически измененной печени кроликов // Вісник біології і медицини. - 2002. - №9-10. - С. 45-47.

9. Слета И.В., Гришин В.Л., Сандомирский Б.П. Изменение показателей свертывающей системы крови при локальных криоповреждениях нормальной и цирротически измененной печени // Патофизиологические аспекты действия холода на организм: Сб. науч. тр. - Харьков, 1989. - С. 124-127. (Дисертантом проведено моделювання цирозу печінки, кріовпливи на печінку тварин, забор матеріалу, аналіз даних).