Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку - Автореферат

В Україні смертність від ССЗ чоловіків віком від 37 до 47 років є чи не найвищою у світі і становить 1425 випадків на 100000 населення за рік, а середня тривалість життя є коротшою, у порівнянні з середньою тривалістю життя чоловіків і жінок високорозвинених європейських країн, на 3-7 років (О.Й. Далеко не всі випадки ГІМ у осіб молодого і зрілого віку зумовлені загальновідомими факторами ризику ІХС, до яких належать гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, спадкова схильність, паління цигарок, цукровий діабет, психоемоційний стрес, гіподинамія, надмірна маса тіла (В.З. Враховуючи необхідність зясування механізмів впливу КС на розвиток ІХС, ми провели комплексне дослідження впливу професійно-шкідливої праці на розвиток ГІМ та НС у осіб молодого і зрілого віку. Це дало нам можливість встановити вплив КС на клінічний перебіг гострих форм ІХС, морфофункціональні зміни клітин крові, стан імунної системи, системи зсідання крові та судинний ендотелій. Зясувати вплив професійно-шкідливої праці (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) на розвиток ІХС у осіб молодого і зрілого віку та розкрити механізм уражень ССС під впливом КС на основі співставлення результатів клінічних, лабораторних, ультраструктурних, спектрофотометричних та експериментальних досліджень.Група порівняння (31 хворий на ГІМ та 20 хворих на НС) теж була представлена особами молодого і зрілого віку (37,1±0,05 р.), які не працювали в професійно-шкідливих умовах. атомно-абсорбційна спектрофотометрія крові - 19 хворих на ГІМ та 6 хворих на НС, а також 10 хворих на ГІМ, які належали до групи порівняння; За фахом вони були розподілені наступним чином: водії автотранспорту - 27 хворих (31,7%), газоелектрозварювальники - 20 осіб (23,5%), робітники з обробки металів (слюсарі, термісти, токарі, гальваніки, ливарники та штампувальники) - 17 пацієнтів (20%), маляри, склодуви, фотографи, столяри та кушніри - 14 осіб (16,5%), решта - 7 хворих (8,3%) працювали операторами бензоколонок, фармацевтами, швеями, робітниками сільського господарства та некваліфікованими робітниками і теж зазнавали впливу КС. У порівнянні із загальновідомими факторами ризику, професійно-шкідлива праця в основній групі була у всіх 100% хворих, на другому місці було паління цигарок - 66,6% пацієнтів, на третьому місці - психоемоційний стрес (50% пацієнтів), на четвертому місці - зловживання алкоголем (47,7% пацієнтів), на пятому місці - 30% пацієнтів артеріальна гіпертензія. У хворих на нестабільну стенокардію, з терміном праці у професійно-шкідливих умовах від 2-10 років, концентрація свинцю, цинку, хрому та кадмію, подібно до пацієнтів на гострий інфаркт міокарда, теж була підвищеною, у порівнянні з контролем, але при гострому інфаркті міокарда вміст цих ксенобіотиків в крові був достовірно вищим, ніж при стенокардії (р<0,01).У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується вивчення впливу професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею КС на розвиток гострих форм ІХС. Розкрито особливості перебігу ГІМ та НС під впливом шкідливих чинників виробництва, вплив КС на стан імунної системи, систему зсідання крові, ультраструктуру міокарда, імунокомпетентних клітин крові і тромбоцитів. Професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) і несприятливий вплив звязаних з нею КС належать до важливих факторів ризику розвитку ГІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку. Гострий ІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку виникають переважно при поєднанні професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: палінням цигарок, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю, цукровим діабетом, а також зловживанням алкоголю. Ксенобіотики спричиняють дисбаланс в імунній системі, призводячи до активації гуморальної ланки імунітету, пригнічення Т-клітинного імунітету і викликають гіперкоагуляцію та сповільнюють фібриноліз, що спостерігається на момент розвитку ГІМ та нс.

Основний зміст роботи

У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується вивчення впливу професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею КС на розвиток гострих форм ІХС. Розкрито особливості перебігу ГІМ та НС під впливом шкідливих чинників виробництва, вплив КС на стан імунної системи, систему зсідання крові, ультраструктуру міокарда, імунокомпетентних клітин крові і тромбоцитів.

1. Професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) і несприятливий вплив звязаних з нею КС належать до важливих факторів ризику розвитку ГІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку. Найбільш поширеними КС у виробничій зоні робітників є сполуки свинцю та інших важких металів (цинк, хром, кадмій, кобальт, нікель), ацетон та кислоти (соляна, сірчана і оцтова).

2. Гострий ІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку виникають переважно при поєднанні професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: палінням цигарок, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю, цукровим діабетом, а також зловживанням алкоголю.

3. У третини хворих КС суттєво впливають на клінічний перебіг ІХС, призводячи до появи атипових форм ГІМ зі слабо вираженим больовим синдромом, атиповою локалізацією болю та відсутністю передінфарктної стенокардії.

4. Ксенобіотики спричиняють дисбаланс в імунній системі, призводячи до активації гуморальної ланки імунітету, пригнічення Т-клітинного імунітету і викликають гіперкоагуляцію та сповільнюють фібриноліз, що спостерігається на момент розвитку ГІМ та нс.

5. У плазмі крові усіх пацієнтів на ГІМ та НС з професійною шкідливістю виявлено сполуки свинцю, які перевищували ГДК у 4 рази, сполуки цинку, а також кадмію та хрому, які перевищували ГДК у 2,5 разів.

6. Згідно даних ультраструктурного дослідження клітин крові у пацієнтів на ГІМ та НС під впливом професійних шкідливостей наступає активація тромбоцитів, їх дегрануляція та секреція ними біологічно активних речовин. У крові появляються, також, плазматичні клітини, моноцити-макрофаги і дегенеративно змінені лімфоцити.

7. В умовах експерименту підтверджено, що сполуки свинцю токсично впливають на тромбоцити і клітини імунної системи. Вони погіршують реологічні властивості крові, сприяють агрегації тромбоцитів і уражають мікроциркуляційне русло міокарда. При гострій затравці тварин нітратом свинцю значна частина лімфоцитів пошкоджується і руйнується шляхом лізису, а деякий відсоток В-лімфоцитів - трансформується у плазматичні клітини. Певна кількість Т-лімфоцитів набуває ознак, характерних для цитотоксичних клітин, а моноцити трансформуються у моноцити-макрофаги. З мегакаріоцитів відділяються незрілі тромбоцити великих розмірів, які мають підвищену агрегаційну здатність.

8. Для первинної профілактики ГІМ та НС до праці в професійно-шкідливих умовах не рекомендується допускати тих осіб, які вже мають класичні фактори ризику ІХС (гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, паління цигарок, спадкова схильність, цукровий діабет) або ознаки ураження ССС.

Практичні рекомендації

1. До праці в професійно-шкідливих умовах не можна допускати тих осіб, які вже мають загальновідомі фактори ризику ІХС. Інформаційний лист “Профілактика ішемічної хвороби серця у осіб, які працюють в професійно-шкідливих умовах” (Київ, МОЗ України, № 65, 2002).

2. З метою профілактики порушень в імунній системі і системі зсідання крові та ураження ССС хворим, які працюють в професійно-шкідливих умовах, на етапах стаціонарного та амбулаторно-поліклінічного лікування рекомендується включати цитопротектори, імуномодулятори та антиагреганти.

3. Особам, які працюють в професійно-шкідливих умовах, необхідно проводити дослідження імунної системи, системи зсідання крові і фібринолізу з метою своєчасного виявлення уражень ССС, їх профілактики та лікування.

1. Жуковський Я.З., Кияк Ю.Г., Ковалишин В.І. Вплив нітрату свинцю на патогенез ураження серцево-судинної системи // Acta Medica Leopoliencia=Львівський мед. часопис. - 2003. - № 1. - С. 44-50. (Здобувачем розроблено експериментальну модель на щурах та проведено дослідження. Співавтор професор Ю.Г. Кияк надавав консультативну допомогу при підготовці статті до друку. Старший науковий співробітник В.І. Ковалишин проводив електронно-мікроскопічні дослідження).

2. Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у жінок молодого віку // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 2. - С. 5-9.

3. Жуковський Я.З. Ймовірність виникнення інфаркту міокарда та артеріальної гіпертензії у жінок, які вживають протизаплідні контрацептиви // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 1. - С. 74-77.

4. Жуковський Я.З. Експериментальна модель вивчення патогенезу уражень мікроциркуляторного русла міокарда під впливом нітрату свинцю // Матеріали наук.-прак. конференції з міжнародною участю “Сучасні методи наукових досліджень в морфології та патології”. - Миргород; Полтава, 2003. - Т2. - С. 66-67.

5. Кушнір С.Г., Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у молодому віці: професії, фактори ризику, супутні захворювання, стимули (про концепцію Зербіна Д.Д.) // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Книга наукових статей. - Львів, 1998. - Кн. 4. - С. 63-66. (Здобувачем підібраний контингент хворих, проведена статистична обробка отриманих результатів, зроблені висновки. Співавтор приймав участь в узагальненні результатів дослідження).

6. Кияк Ю.Г., Жуковський Я.З., Стефанюк В.Д. Профілактика ішемічної хвороби серця у осіб, які працюють в професійно-шкідливих умовах: Інформаційний лист / ЛДМУ ім. Данила Галицького. Київ, 2002. (Серія “Гігієна праці та профзахворювання”). (Здобувач написав інформаційний лист за результатами власних досліджень та сформулював рекомендації. Співавтори приймали участь в узагальненні результатів проведених досліджень та в коректуванні інформаційного листа).

7. Кияк О., Жуковський Я. Ксенобіотики, як фактори ризику виникнення ішемічної хвороби серця в осіб молодого віку // Матеріали 2 Української конференції молодих вчених, присвячена памяті акад. Фролькіса В.В. - Київ, 2001. - С. 34-35. (Здобувач підібрав хворих, аналізував фактори ризику, сформулював висновки. Співавтор О. Кияк допомагала в підборі хворих).

8. Жуковський Я., Кияк О., Чаговець Є. Ультраструктура тромбоцитів у хворих на гострі форми ішемічної хвороби серця, які працювали в професійно-шкідливих умовах // Матеріали 2 Української конференції молодих вчених, присвячена памяті акад. Фролькіса В.В. - Київ, 2001. - С. 35-36. (Здобувач провів обстеження та аналізував отримані результати. Співавтори приймали участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез).

9. Кияк О., Жуковський Я. Вплив нітрату свинцю на ультраструктуру клітин крові в експерименті // Тези міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених, присвячена 85-й річниці Дніпропетровської державної медичної академії “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 44-45. (Здобувач проводив обстеження та аналізував отримані результати. Співавтор О.Кияк приймала участь в узагальненні результатів дослідження).

10. Зербіно Д.Д., Кияк Ю.Г., Кушнір С.Г., Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у молодому віці: професія як фактор ризику // Матеріали 6 конгресу кардіологів України. Львів, 2000. - С. 120. (Здобувач провів обстеження і аналізував отримані результати. Співавтори академік Д.Д. Зербіно запропонував ідею дослідження, професор Ю.Г. Кияк приймав участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез, С.Г. Кушнір допомагав в підборі хворих).

11. Жуковський Я. Ішемічна хвороба серця у жінок молодого віку: етіологічні стимули // Матеріали 14 зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С. 144-145.

12. Жуковський Я., Кушнір С. Основні фактори ризику ішемічної хвороби серця у жінок молодого віку // Тези доп. 7 конгресу Світової федерації українських лікарських товариств ("Українські медичні вісті". - Ужгород, 1998. - С. 148.) (Здобувач вибрав тему статті, провів обстеження, аналізував отримані результати і статистичну обробку даних. Співавтор роботи приймав участь в узагальненні результатів дослідження та коректуванні тез).

13. Зербіно Д., Кушнір С., Жуковський Я. Інфаркт міокарду у молодому віці // Тези доп. 7 конгресу Світової федерації українських лікарських товариств ("Українські медичні вісті". - Ужгород, 1998. - С. 148-149.) (Здобувач провів обстеження, аналізував отримані результати і статистичну обробку даних. Співавтори академік Д.Д. Зербіно сформулював тему тез та ідею дослідження, С. Кушнір приймав участь в дослідженнях).

14. Поспішіль Ю.О., Жуковський Я.З. Етіологічні стимули інфаркту міокарда у жінок молодого віку // Матеріали доповідей українсько-польського семінару “Сучасна екологія і екологічна патологія людини”. - Львів, 1997. - С. 112-113. (Здобувачу належить вибір теми публікації, проведенні обстежень, аналізі отриманих результатів і статистичній обробці даних. Співавтору професору Ю.О. Поспішілю належить правка тез).

15. Zerbino D., Koushnir S., Zhukovskyy Ya.Occupation as a risk factor of myocardical infarktion at the young age // 12 International congress of the international academy of pathology and 13th World congress of academic and environmental pathology. - Nice (Acropolis); France, 1998. - Р. 329. (Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка даних, написані тези та висновки. Співавтори роботи приймали участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез).