Вплив комплексного гормонального препарату та крові, опроміненої УФ-променями, на відтворну функцію свиноматок - Автореферат

Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії фізіології та патології відтворення тварин і виконана відповідно до науково-технічної програми Інституту біології тварин УААН 2001-2005 рр.: “Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, оо-і ембріогенезу та розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок нових генотипів” (№ держреєстрації 0101U003421). Метою дисертаційної роботи було вирішення проблеми неплідності, малоплідності та збереження молодняка у спеціалізованих свинарських господарствах Чернівецької області шляхом інтенсифікації відтворення свиноматок із застосуванням гормональних методів регуляції статевої функції. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: - вивчити ефективність комплексного гормонального препарату (КГП) при гіпофункції яєчників у неплідних свиноматок; вивчити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові (ГУФОК) на репродуктивну функцію ремонтних свинок з метою підвищення багатоплідності при індукції першої статевої охоти; Вивчено ефективність комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників свиноматок. репродуктивний гормональний відтворний свиноматкаСвиноматкам першої групи внутрішньомязово в ділянку шиї вводили КГП у дозі 5 мл на голову з вмістом ГСЖК в 5% розчині диметилсульфоксиду 300 І.О., інозину - 10 мг, метіоніну - 30 мг, інсолвіту - 2 мл, унітіолу - 0,2 мл, цинку - 20 мг. Для вивчення функціонального стану яєчників і матки на 5 добу після осіменіння (240 діб) проводили забій свинок (по 5 голів з кожної групи). Після штучного осіменіння свинок, на 5 добу проведено забій (по 5 свинок з кожної групи) для вивчення морфологічних і гістологічних показників матки та яєчників. У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового, вуглеводного обміну: вміст розчинних білків за біуретовою реакцією; глюкозу за методом Хултмана (1959); пептози за методом Віаля (1961); активність АСАТ, АЛАТ за методом К.Г.Капетанакі (1962); SH - групи за методом M. Так, у поросят, які народились від свиноматок другої групи, порівняно з третьою групою жива маса у 45-добовому віці була вищою на 6,3%, а у поросят першої - на 9,5%.У дисертації теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність застосування комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями для підвищення відтворної здатності і продуктивних якостей ремонтних свинок і основних свиноматок. Введення комплексного гормонального препарату неплідним свиноматкам, у яких статева охота не проявлялась понад 30 діб, сприяє збільшенню в крові рівня білка на 18,9-10,9%, кількості еритроцитів - на 17,6-16,0%, гемоглобіну - на 18,5-17,2%, забезпечує вірогідне збільшення г-глобулінів (р<0,05, р<0,001), багатоплідності - на 16,1-9,7% та підвищення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці на 6,3-9,5% порівняно з групою свиноматок, якій застосували тривітамін. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше існуючих норм з 4-до 6-місячного віку та одноразова інєкція у 180-добовому віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями, забезпечує протягом 10 діб після застосування 100% прояву у тварин статевої охоти, і в подальшому спостерігається нормальний перебіг статевих циклів. Застосування комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свинкам у 6-місячному віці забезпечує інтенсивніший розвиток статевих органів, що супроводжується збільшенням маси матки на 10,5-6,2%, яєчників - на 3,2-24,3%, кількості жовтих тіл в яєчниках - на 47,2-30,2% та зменшенням кількості неовульованих фолікулів, що свідчить про високу фізіологічну активність вказаних засобів на стимуляцію функції репродуктивних органів тварин. Внутрішньомязова одноразова інєкція ремонтним свинкам у 6-місячному віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в подальшому покращує процеси фолікулогенезу, сприяє підготовці органів розмноження до запліднення яйцеклітин та забезпечує підвищення багатоплідності свиноматок на 8,3-4,5%, великоплідності - на 9-12%, збільшення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці - на 16,3-7,9% та збереження поросят - на 5,0-2,7%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність застосування комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями для підвищення відтворної здатності і продуктивних якостей ремонтних свинок і основних свиноматок.

1. Введення комплексного гормонального препарату неплідним свиноматкам, у яких статева охота не проявлялась понад 30 діб, сприяє збільшенню в крові рівня білка на 18,9-10,9%, кількості еритроцитів - на 17,6-16,0%, гемоглобіну - на 18,5-17,2%, забезпечує вірогідне збільшення г-глобулінів (р<0,05, р<0,001), багатоплідності - на 16,1-9,7% та підвищення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці на 6,3-9,5% порівняно з групою свиноматок, якій застосували тривітамін.

2. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше існуючих норм з 4- до 6-місячного віку та одноразова інєкція у 180-добовому віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями, забезпечує протягом 10 діб після застосування 100% прояву у тварин статевої охоти, і в подальшому спостерігається нормальний перебіг статевих циклів. До часу першого осіменіння у віці 240 діб у таких свинок настає 3-4 статевих цикли, у контрольних - лише один.

3. Введення комплексного гормонального препарату ремонтним свинкам у 180-добовому віці супроводжується вірогідним збільшенням у крові загального білка, активності амінотрансфераз, циркулюючих імунних комплексів (р<0,05).

4. Внутрішньомязове введення препарату ремонтним свинкам у віці 180 діб викликає у стінці матки і яєчниках вірогідне підвищення вмісту ДНК, РНК, вільних SH-груп, суми цукрів, активності амінотрансфераз АСАТ, АЛАТ (р<0,001) та збільшення кількості маткових залоз, висоти покривного і залозистого епітелію матки, що вказує на посилення функціональної активності репродуктивних органів.

5. Застосування комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свинкам у 6-місячному віці забезпечує інтенсивніший розвиток статевих органів, що супроводжується збільшенням маси матки на 10,5-6,2%, яєчників - на 3,2-24,3%, кількості жовтих тіл в яєчниках - на 47,2-30,2% та зменшенням кількості неовульованих фолікулів, що свідчить про високу фізіологічну активність вказаних засобів на стимуляцію функції репродуктивних органів тварин.

6. Внутрішньомязова одноразова інєкція ремонтним свинкам у 6-місячному віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в подальшому покращує процеси фолікулогенезу, сприяє підготовці органів розмноження до запліднення яйцеклітин та забезпечує підвищення багатоплідності свиноматок на 8,3-4,5%, великоплідності - на 9-12%, збільшення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці - на 16,3-7,9% та збереження поросят - на 5,0-2,7%.

7. При застосуванні комплексного гормонального препарату основним свиноматкам на другу добу після відлучення поросят вірогідно збільшується у крові вміст загального білка, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, глюкози (р<0,001), еритроцитів, гемоглобіну (р<0,05). При цьому підвищується запліднення свиноматок на 20%, багатоплідність - на 22,2% (р<0,001), великоплідність - на 1,7%, збільшується жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці на 11%, і збереження поросят - на 1,5% порівняно з контрольними тваринами.

8. Внутрішньомязове введення гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свиноматкам на другу добу після відлучення поросят сприяє синхронному настанню статевої охоти, підвищенню запліднення на 10%, збільшенню багатоплідності і великоплідності відповідно на 2,1-4,1%.

Пропозиції виробництву

1. Для профілактики малоплідності у основних свиноматок та підвищення їх плодючості, запліднення, великоплідності, збереження приплоду пропонується на другу добу після відлучення поросят проводити стимуляцію статевої охоти комплексним гормональним препаратом у дозі 5 мл/гол або гетерогенною ультрафіолетово опроміненою кровю з розрахунку 0,05 мл на 1 кг живої маси.

2. З метою раннього використання ремонтних свинок у відтворному циклі, підвищення багатоплідності, великоплідності рекомендується інтенсивне вирощування їх з 4- до 6-місячного віку шляхом підвищення рівня годівлі на 20% більше від існуючих норм та одноразове внутрішньомязове введення комплексного гормонального препарату у віці 6 місяців у дозі 5 мл наступного складу: ГСЖК в 5% розчині диметилсульфоксиду - 300 І.О., інозину - 10 мг, метіоніну - 30 мг, унітіолу - 0,2 мл, інсолвіту - 2 мл, цинку - 20 мг або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в дозі 0,04 мл на 1 кг живої маси. Осіменіння свинок проводити у 3-4 статеву охоту у віці 8 місяців за живої маси їх 110-118 кг.

1. Андрушко О.Б, Шавкун В.Ю., Шаловило С.Г., Шаран М.М., Пасіцький М.Д., Платановська І.В. Біологічна дія і ефективність препарату для стимуляції охоти у свиноматок // Біологія тварин. - Львів, 2003. - Т. 5, №1-2 - С. 330-336. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

2. Платановська І.В. Вплив рівня годівлі та індукції статевої зрілості у свинок на окремі біохімічні показники крові // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. - Львів, 2004. - Вип. 5, №1-2. - С. 155-157.

3. Платановська І.В. Функціональний стан органів розмноження у свинок при різному рівні годівлі та гормональній індукції першої статевої охоти // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2004. - Т. 6, Ч. 4, №2. - C. 71-77.

4. Андрушко О.Б., Кичун І.В., Шаран М.М., Ясницький Р.С., Платановська І.В. Клінічні і теоретичні аспекти гормономодулюючої терапії ановуляторних циклів у свиноматок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип. 6, №1. - С. 8-11. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

5. Платановська І.В., Гараздюк Г.В. Регуляція загальної резистентності та статевої циклічності свиноматок // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2005. - Вип. 6, №1. - С. 139-141. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

6. Платановська І.В., Платановський Р.І. Профілактика захворювань сільськогосподарських тварин // Поради сільському господарю по тваринництву. - Чернівці, 2003. - Ч. 2. - С. 60. (Дисертантці належить ідея, покладена в основу статті, аналіз літературних даних, участь в написанні статті).

7. Рекомендації з ліквідації неплідності і малоплідності у свиноматок в умовах Буковини / Платановська І.В., Мельник П.Г., Гараздюк Г.В., Шаловило С.Г., Мадіч А.В., Андрушко О.Б., Шаран М.М. - Чернівці - Львів, 2005. - 20 с. (Дисертантці належить ідея покладена в основу досліджень, участь в плануванні та проведенні експериментів, аналізі результатів та оформленні рекомендацій).

8. Платановська І.В. Вплив гормонального препарату “Гематон” на відтворну функцію свиноматок // Тези до Першої міжнародної науково-практичної конференції “Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону Верхній Прут”, 2003. - С. 96.