Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії на добовий ритм артеріального тиску, центральну і церебральну гемодинаміку хворих на гіпертонічну хворобу - Автореферат

Вирішення проблеми поліпшення здоровя населення та збільшення тривалості життя значною мірою залежить від якості лікування серцево-судинних захворювань, зокрема, артеріальної гіпертензії (АГ), що обумовлено її значною розповсюдженістю, впливом на розвиток важких серцево-судинних ускладнень і місцем серед причин смерті населення України (В.М. Мета дослідження - на підставі вивчення впливу одноразового і довготривалого застосування комбінацій гідрохлортіазида з різними представниками класу інгібіторів АПФ на структурно-функціональний стан міокарда, центральну і церебральну гемодинаміку, добовий ритм артеріального тиску, у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з урахуванням вихідної товщини комплексу інтима-медіа (КІМ) сонних артерій розробити підходи до диференційованого призначення зазначених комбінацій. Дослідити особливості добового ритму артеріального тиску (АТ) та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на ГХ з урахуванням наявності потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій. Дослідити вплив першого прийому та довготривалого застосування комбінацій гідрохлортіазида з інгібіторами АПФ різної ліпофільності і тривалості дії (каптоприлом, лізиноприлом і фозиноприлом) на показники добового моніторування артеріального тиску, центральної і церебральної гемодинаміки, гіпертрофії та функції лівого шлуночка у хворих на ГХ в залежності від наявності потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій. Вперше встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій асоціюється зі зростанням частоти порушень добового ритму АТ, збільшенням асиметрії обємного кровоплину між контрлатеральними магістральними артеріями головного мозку та індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ).З 39 хворих, включених в групу лізиноприла спочатку, впродовж 6 місяців систематично лікувалися 35 хворих (89,7 %), у групі фозиноприла - 94,9 % (37 з 39 хворих); в групі каптоприла через 3-4 тижні лікування - 25 осіб з 39 (64,1 %). Для хворих на ГХ з потовщеним КІМ порівняно з пацієнтами, що мали непотовщений КІМ був характерним більш важкий перебіг АГ, про що свідчать достовірно більші значення систолічного АТ (САТ) в усі періоди доби, варіабельності САТ і ДАТ, особливо в денний час, ранкового приросту (РП) і швидкості ранкового приросту (ШРП) САТ і ДАТ, індексу часу (ІЧ) за даними ДМАТ (табл.1). Проте в 2-й групі хворих виявили достовірно більші значення розміру лівого передсердя (ЛП), що може бути ознакою більшого порушення в них діастолічної функції ЛШ порівняно з хворими 1-ї групи, однією з причин чого може бути більш суттєва гіпертрофія ЛШ і АГ (див. табл. У хворих 2-й групи, з потовщеним КІМ, ЗОМК склав 656±47 мл/хв., що істотно не відрізнялось від ЗОМК хворих 1-ї групи. У всіх хворих, у яких через 2 години після першого прийому Л Г спостерігали зменшення ЗОМК (1-го хворого 1-ї групи та 5-и хворих 2-ї групи) САТ знизився на 20-25 % і більше.У дисертаційній роботі наведено рішення актуального науково-практичного завдання медицини - підвищення ефективності лікування гіпертонічної хвороби шляхом розробки диференційованих підходів до призначення комбінованої терапії тіазидним діуретиком гідрохлортіазидом з різними представниками класу інгібіторів АПФ на підставі вивчення впливу першого і тривалого застосування комбінацій гідрохлортіазиду з каптоприлом, лізиноприлом та фозиноприлом на показники добового моніторування артеріального тиску, гіпертрофії і функції лівого шлуночка, центральної й церебральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу з урахуванням наявності потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій. Для хворих на гіпертонічну хворобу з потовщеним комплексом інтима-медіа загальної сонної артерії, порівняно з хворими з непотовщеним КІМ, характерним є більш важкий перебіг захворювання, про що свідчить наявність більш високої артеріальної гіпертензії, більш значних порушень добового ритму АТ, більш виражених ознак гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, більших змін кровоплину в магістральних судинах головного мозку. Потовщення КІМ загальної сонної артерії у хворих на гіпертонічну хворобу асоціюється із збільшенням середньодобових значень САТ (r=0,67; Р<0,002) і ДАТ (r=0,49; Р<0,01), пульсового АТ (r=0,64; Р<0,001), середньодобової варіабельності САТ (r=0,59; Р<0,001) і зменшенням добового індексу САТ (r=0,52; Р<0,001) і ДАТ (r=0,33; Р<0,02). Товщина комплексу інтима-медіа загальних сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу корелює з товщиною стінок (відповідно, з товщиною задньої стінки й міжшлуночкової перегородки - r=0,51 і r=0,54; Р<0,001 в обох випадках) і значеннями індексу маси міокарда лівого шлуночка (r=0,42; Р<0,01), але не повязана з розміром його порожнини, що підтверджує спільність патогенетичних механізмів ураження серця і судин при артеріальній гіпертензії. У хворих на ГХ з порушеннями ауторегуляції мозкового кровообігу значне (більше за 20-25 % від вихідного рівня) зниження АТ під впливом першої дози каптоприла або лізиноприла з

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ