Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопротеїнів сироватки у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням - Автореферат
Методика лікування хворих на гіпертонічну хвороб з супутнім ожирінням. Оцінка показників артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції та ліпідного обміну під час комплексної антигіпертензивної медикаментозної терапії та фізичних навантажень.
При низкой оригинальности работы "Вплив комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень на кардіореспіраторну систему, мікроциркуляцію та жирнокислотний спектр ліпопротеїнів сироватки у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зясовано (Гинзбург М.М., Козупица Г.С., 2000; Шолохова П.Б., 2003; Bjorntorp P., 1997), що ожиріння у хворих на ГХ сприяє скороченню тривалості життя, зниженню його якості, збільшенню частоти судинних ускладнень, інвалідизації і смертності. Зокрема, незясованими у цих хворих залишаються такі важливі питання: особливості порушень добового профілю АТ, респіраторна функція легень, стан мікроциркуляції та ліпідного обміну (Нетяженко В.З. та співав., 2003; Маньковський Б.М., 2005). Підвищити ефективність антигіпертензивного лікування хворих на ГХ II стадії з супутнім ожирінням із застосуванням комбінованої антигіпертензивної медикаментозної терапії та фізичних навантажень на підставі оцінки активності їх впливу на показники артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції, ліпідного обміну. Виявити особливості порушень добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу II ст. з супутнім ожирінням. Вивчити динаміку показників добового моніторування артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції та ліпідного спектру сироваткових ліпопротеїнів низької та високої щільності у хворих в умовах антигіпертензивної медикаментозної терапії, поєднаної з дозованими фізичними навантаженнями.Обстежено 82 хворих, які були поділені на 4 групи залежно від вегетативного стану і призначеної антигіпертензивної терапії: I групу склали 25 хворих на ГХ із супутнім ожирінням, яким призначалася базова антигіпертензивна терапія - інгібітор АПФ - еналаприла малеат та додатково - блокатор б-адренорецепторів - ніцерголін. Середні показники САТ за добу у основній групі з порушеним добовим ритмом АТ перевищували на 10 мм рт. ст. у групі non-dipper (158,2±3,2 мм рт. ст.) (р<0,05), на 20 мм рт. ст. у групі night-piker (168,6±2,2 мм рт. ст.) (р<0,05) порівняно з групою dipper (148,5±3,4 мм рт. ст.), середньодобові показники САТ у групі over-dipper (154,2±5,8 мм рт. ст.) істотно не відрізнялися від показників САТ групи dipper. Середньодобові показники ДАТ перевищували на 10 мм рт. ст. у групі non-dipper (101,1±3,2 мм рт. ст.) (р<0,05) порівняно з групою dipper (91,6±2,2 мм рт. ст.), на 8 мм рт. ст. у групі over-dipper (99,5±2,8 мм рт. ст.) (р<0,05) та на 18 мм рт. ст. у групі night-piker (102,6±2,1 мм рт. ст.) (р<0,05). ІЧ гіпертензії вночі в групі non-dipper склав для САТ та ДАТ 78,7 мм рт. ст. та 73,2 мм рт. ст., відповідно, що перевищував даний показник порівняно з групою dipper (45,3 мм рт. ст. та 31,7 мм рт. ст.) на 33,4±1,2% для САТ та 41±1,1% для ДАТ (р<0,05), у групі night-piker (70,1 мм рт. ст. та 78,3 мм рт. ст.) на 24,5±1,2% для САТ та 46,6±1,4% для ДАТ (р<0,05), у групі over-dipper ІЧ гіпертензії у пасивний період доби був найменшим з поміж усіх груп (23,1 мм рт. ст. та 32,1 мм рт. ст.) (р<0,05). Отже, ІЧ гіпертензії за усі періоди доби у групі non-dipper перевищував показники інших груп, крім того, високий ІЧ гіпертензії у нічні години спостерігався у групі night-piker.У 73% хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення добового ритму: у 54% - недостатнє нічне зниження АТ, у 13% хворих - надлишкове зниження АТ вночі, у 33% хворих - більш високий рівень АТ вночі порівняно з денним періодом. У хворих з порушеним добовим ритмом АТ спостерігаються прогностично несприятливі зміни добового профілю АТ: підвищені рівні середніх та максимальних величин АТ, індексу часу гіпертензії та варіабельності АТ. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зниження обємних параметрів функції зовнішнього дихання: ФЖЄЛ - на 21,1% та ЖЄЛ - на 14,4% і швидкісних показників функції зовнішнього дихання: МОШ25 - на 18,8%, що переважало відповідні параметри у хворих на ГХ без ожиріння. Виявлені порушення мікроциркуляторного русла у хворих на ГХ з супутнім ожирінням - підвищення звивистості артеріол, капілярів та венул, зростання частоти артеріоло-венулярного співвідношення 1/4-1/3, зменшення кількості функціонуючих капілярів порівняно з хворими на ГХ без ожиріння.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної кардіології - оптимізації лікування гіпертонічної хвороби із супутнім ожирінням з комплексним використанням адреноактивних препаратів та фізичних навантажень на підставі вивчення динаміки показників добового профілю артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції та жирнокислотного спектру ліпопротеїнів сироватки крові.
1. У 73% хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення добового ритму: у 54% - недостатнє нічне зниження АТ, у 13% хворих - надлишкове зниження АТ вночі, у 33% хворих - більш високий рівень АТ вночі порівняно з денним періодом. У хворих з порушеним добовим ритмом АТ спостерігаються прогностично несприятливі зміни добового профілю АТ: підвищені рівні середніх та максимальних величин АТ, індексу часу гіпертензії та варіабельності АТ.
2. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зниження обємних параметрів функції зовнішнього дихання: ФЖЄЛ - на 21,1% та ЖЄЛ - на 14,4% і швидкісних показників функції зовнішнього дихання: МОШ25 - на 18,8%, що переважало відповідні параметри у хворих на ГХ без ожиріння.
3. Виявлені порушення мікроциркуляторного русла у хворих на ГХ з супутнім ожирінням - підвищення звивистості артеріол, капілярів та венул, зростання частоти артеріоло-венулярного співвідношення 1/4-1/3, зменшення кількості функціонуючих капілярів порівняно з хворими на ГХ без ожиріння.
4. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зростання рівнів насичених та зниження ненасичених жирних кислот. Встановлено зворотній кореляційний звязок між середньодобовими показниками САТ і ДАТ та рівнем поліненасичених жирних кислот у складі ЛПВЩ.
5. Лікування хворих на ГХ з супутнім ожирінням протягом 4 тижнів з комплексним застосуванням інгібітора АПФ та адреноактивних препаратів у поєднанні з дозованими фізичними навантаженнями викликають позитивні зміни таких показників: зменшення середньодобових рівнів САТ і ДАТ, нормалізацію варіабельності АТ та добового індексу АТ, поліпшення показників мікроциркуляції бульбарної конюнктиви, спірографічних параметрів і ліпідного обміну.
6. Найбільш виразні позитивні зміни рівнів артеріального тиску, ліпідного обміну та стану мікроциркуляції у хворих, які застосовували антигіпертензивні комплекси у складі еналаприлу і ніцерголіну, а також еналаприлу з дозованими фізичними навантаженнями.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Пацієнтам на ГХ з супутнім ожирінням показано проведення добового моніторування АТ із дослідженням показників АТ, добового індексу, індексу часу гіпертензії, варіабельності АТ з метою виявлення особливостей порушень добового профілю АТ і призначення антигіпертензивної терапії.
2. З метою виявлення додаткових патогенетичних чинників в комплексне обстеження хворих на ГХ з супутнім ожирінням доцільно включати дослідження показників зовнішнього дихання, мікроциркуляції, показники жирнокислотного спектру ліпопротеїнів високої та низької щільності .
3. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням за відсутності протипоказань у комплексній антигіпертензивній терапії показано застосування дозованих фізичних навантажень у обсязі 12,6 - 25,2 КДЖ/ хв.
Список литературы
1. Біляченко І.В., Гришкова Ж.А. Нефармакологічний компонент у комплексному лікуванні гіпертонічної хвороби із супутнім ожирінням // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - К., 2001. - Вип. 10. - Кн. 3. - С. 575-579. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготував статтю до друку та виступ на конференції).
2. Біляченко І.В., Лизогуб В.Г., Шараєва М.Л. Ефекти комбінації медикаментозної терапії та лікувальної фізкультури на добовий профіль артеріального тиску і внутрішньосерцеву гемодинаміку у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням // Укр. науково-медичний молодіжний журнал. - 2002. - № 1-2. - С. 2-5. (Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання статті та підготовку до друку).
3. Лизогуб В.Г., Біляченко І.В., Шараєва М.Л. Особливості функціональної активності симпатико-адреналової системи у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням // Укр. медичний часопис. - 2002. - № 1 (30). - С. 1-7. (Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, узагальнення отриманих даних, підготував статтю до друку).
4. Лизогуб В.Г., Гришкова Ж.А., Біляченко І.В. Нові аспекти застосування агоніста центральних б2 - адренорецепторів препарату естулік в терапії хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням // Укр. медичний часопис. - 2000. - № 5 (19). - С. 77-80. (Автор здійснив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, прийняв участь у аналізі отриманих результатів та написанні статті).
5. Лизогуб В.Г., Шараєва М.Л., Біляченко І.В. Зміни кардіореспіраторної системи і мікроциркуляції у хворих з артеріальною гіпертензією та супутнім аліментарно-конституційним ожирінням та їх корекція за допомогою комплексу медикаментозної терапії та фізичних навантажень // Укр. медичний часопис. - 2003. - № 3 (35). - С. 25-30. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання та підготовку статті до друку).
6. Лизогуб В.Г., Брюзгіна Т.С., Шараєва М.Л., Біляченко І.В. Порівняльна характеристика змін спектра ліпопротеїдів високої та низької щільності сироватки крові у хворих з артеріальною гіпертензією і супутнім ожирінням // Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 5. - С. 46-51. (Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, підготовку матеріалу для проведення аналізу, узагальнення отриманих результатів, написання статті та підготовку до друку).
7. Біляченко І.В., Гришкова Ж.А. Перспективи застосування немедикаментозних та медикаментозних методів у лікуванні хворих працездатного віку, які страждають на артеріальну гіпертензію з супутнім ожирінням // Матеріали II Української конференції молодих учених, присвяченої памяті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ, 13 квітня 2001 року). - К.: Інститут геронтології АМНУ. - 2001. - С. 13-14. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання публікації).
8. Біляченко І.В., Лизогуб В.Г., Шараєва М.Л., Романенко М.С. Особливості показників кардіогемодинаміки у хворих на артеріальну гіпертензію з аліментарно-конституційним ожирінням в залежності від тривалості артеріальної гіпертензії та вираженості супутнього ожиріння // Матеріали III Української конференції молодих учених, присвяченої памяті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ, 28 січня 2002 року). - К.: Інститут геронтології АМНУ. - 2002. - С. 19-20. (Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз результатів, написання статті).
9. Крамарєва В.Н., Біляченко І.В., Гришкова Ж.А. Комплексное лечение больных с артериальной гипертензией с избыточной массой тела // Матеріали Української науково-практичної конференції „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”. -2002. - С. 63. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).
10. Лизогуб В.Г., Крамарєва В.Н., Біляченко І.В., Гришкова Ж.А. Вплив комбінації медикаментозної терапії та не медикаментозних засобів на перебіг артеріальної гіпертензії з супутнім аліментарно-конституційним ожирінням // Матеріали III Республиканской научно-практической конференции „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. - Харьков: НИИ терапии. - 2000. - С. 74-75. (Автор особисто здійснив обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації).
11. Лизогуб В.Г., Крамарєва В.Н., Гришкова Ж.А., Біляченко І.В. Деякі особливості лікувальної тактики при поєднаному перерізі гіпертонічної хвороби та ожиріння // Матеріали III Республиканской научно-практической конференции „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”. - Харьков: НИИ терапии. - 2000. - С. 77-79. (Автор здійснив аналіз літературних джерел, обстеження хворих, прийняв участь у аналізі отриманих результатів та написанні статті).
12. Лизогуб В.Г., Крамарєва В.Н., Біляченко І.В., Гришкова Ж.А., Арутюнова К.Ш. Добовий профіль артеріального тиску за даними 24-годинного моніторування та динаміка маси тіла під впливом комбінованої терапії хворих з артеріальною гіпертензією та супутнім ожирінням // Матеріали обєднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів „Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії” / За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, Г.В.Книшова та ін. -К.: Моріон, 2001. - С. 108. (Автор особисто здійснив обстеження всіх хворих за допомогою добового моніторування артеріального тиску, аналіз отриманих даних, підготовку публікації).
13. Лизогуб В.Г., Крамарєва В.Н., Біляченко І.В., Гришкова Ж.А. Мікроциркуляторні та метаболічні особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих з супутнім аліментарно-конституційним ожирінням // Матеріали української науково-практичної конференції „Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів”. - К.: Моріон, 2001. - С. 131-132. (Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы