Визначення особистої безпеки людини в залежності від об"єктивних і суб"єктивних обставин. Вплив зовнішніх подразників на стан організму. Психофізіологічне розвантаження і виробнича гімнастика - елементи організації раціонального режиму праці і відпочинку.
Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини Як вітчизняний, так і закордонний досвід досліджень цього напрямку показує, що при вирішенні задач зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань повинен включатися не тільки інженерно-технічний напрямок, але й аспекти аналізу психології працюючих у виробничій обстановці. По оцінці фахівців випливає, що в залежності від обєктивних і субєктивних обставин близько 60 - 90 % випадків побутового і виробничого травматизму відбувається з вини потерпілих. У принципі всі психологічні фактори, які приводять до реалізації небезпеки, розділяються на дві основні групи: обєктивні і субєктивні. До групи основних субєктивних факторів відносяться: · недисциплінованість людини у відношенні дотримання мір безпеки;Психологією безпеки, як одним з напрямків науки "Безпека життєдіяльності", вивчаються наступні чотири основні форми психофізіологічного стану організму людини: · психічні процеси; Ці психофізіологічні стани людини є основними компонентами психічного існування організму, що спостерігаються як у процесі соціального життя людини, у його взаєминах із зовнішнім середовищем, так і в процесі трудової діяльності. Психічні процеси складають основу психічної діяльності людини. Перевищення деякого критичного рівня активації психічної напруги приводить до перенапруги нервової системи людини і, як наслідок, - до зниження інтенсивності праці аж до повної втрати працездатності людини. Позамежні психологічні напруження, що формуються в ЦНС людини при перевищенні критичного рівня емоційної активації, розділяють на дві такі категорії: 1 - гальмовий психічний процес;У результаті навчання розвивається й удосконалюється специфічний розумовий апарат, окремі, необхідні для виконання роботи, групи мязів, підвищується точність і швидкість рухів, збільшується швидкість відновлення фізіологічних функцій людини після закінчення роботи. Досягнення високої продуктивності праці, тривалої працездатності з одночасною раціональною інтенсивністю фізіологічних функцій людини і збереженням його здоровя забезпечуються також правильною організацією режимів праці і відпочинку. Ефективність чергування періодів праці і відпочинку полягає в забезпеченні довгостроково необхідних періодів активної рівномірної працездатності людини і перерв, необхідних для відновлення його працездатності. Для збереження високої і стійкої працездатності застосовуються дві взаємодоповнюючі форми чергування періодів праці і відпочинку на виробництві: 1 - обідня перерва в середині робочого дня; Необхідність уведення, тривалість і кількість додаткових короткочасних технологічних перерв визначається на підставі обліку важкості і напруженості праці.
План
План
1. Психологічні фактори, що визначають особисту безпеку людини
2. Психофізіологічний стан організму людини. Залежність стану організму від зовнішніх подразників
