Вплив кардіотоксичної дози адреналіну на метаболізм і морфологію печінки у тварин з різною стійкістю до гіпоксії - Автореферат

Зокрема, залишається актуальним вивчення вроджених особливостей опірності організму до гіпоксії, як найбільш універсальної і типової ланки патогенезу патологічного процесу при низці захворювань (М.М.Середенко, 1998; Н.К.Казимирко и соавт., 1998), особливо серцево-судинної системи (О.О.Мойбенко, 1998; В.А.Барабой и соавт., 1997). Розвиток дистрофічно-некротичних уражень серцевого мяза в експерименті і клініці супроводжується загальними розладами гемодинаміки (Р.А.Гуревич и соавт., 1989) і гіпоксією (Л.И.Непомнящих, 1991; В.И.Капелько, М.И.Попович, 1990). В результаті страждають всі органи, особливо печінка, котра надзвичайно чутлива до гіпоксії (А.Р.Имад, 1993), стресорних впливів (Ф.З.Меерсон, 1989). Недостатнє вивчення ролі індивідуальної реактивності в розвитку патологічних змін в печінці при дистрофічно-некротичних ураженнях міокарда, які супроводжуються явищами гіпоксії, і відсутність чітких уявлень про стан мембран гепатоцитів при цьому, обумовило наше дослідження. Провести порівняльний аналіз особливостей структурно-метаболічних змін у печінці тварин з різною індивідуальною реактивністю організму. кардіотоксична адреналін печінка гепатоцитВивчення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) показало, що після введення кардіотоксичної дози адреналіну спостерігається значне зростання малонового диальдегілу (МДА) у НГ-тварини через 1 год досліду (на 30 %) (P 0,05), але у НГ він залишається на 5 % більшим. Після введення кардіотоксичної дози адреналіну через одну годину дослідження спостерігали, що у антиоксидний захист ВГ-тварин найбільший вклад вносить супероксиддисмутаза (СОД), активність якої зросла на 12 %, та S-Н-групи, вміст яких зменшився на 68 % у порівнянні з контролем (табл. У НГ-тварин до захисту залучаються всі досліджувані нами показники, причому рівень вітаміну Е та S-Н-груп зменшувався на 5,7 % та 12 % відповідно, а активність СОД та рівень S-S-груп збільшувались на 12,8 % та 68 % відповідно. Через 24 години дослідження у ВГ-тварин не змінювалась лише активність СОД, а інші показники наблизились до контрольних, у НГ-тварин спостерігали підвищення активності СОД на 31 %, зниження рівня вітаміну Е на 5,9 % та S-Н-груп, підвищення рівня та S-S-груп, що свідчить про напруження АОС не тільки через 1 год, але й через 24 години дослідження в порівнянні із ВГ-тваринами. Вивчення кінцевих продуктів обміну вуглеводів в печінці при адреналіновій міокардіодистрофії у тварин з різною стійкістю до гіпоксії показало наступне: після введення кардіотоксичної дози адреналіну через 1 годину у ВГ-щурів рівень молочної кислоти (МК) зріс на 59 % (P <0,001), у НГ - на 64 % (P <0,001), а піровиноградної кислоти (ПВК) у ВГ зменшувався на 20 % (P <0,02), у НГ - на 29 % (P <0,02) (табл.4).Кардіотоксична доза адреналіну викликає метаболічні розлади в печінці з одночасним розвитком дистрофічних і компенсаторно-пристосувальних процесів на різних рівнях її структурно-функціональної організації. У високостійких до гіпоксії тварин активність ферментної (супероксиддисмутаза) та неферментної (сульфгідрильні групи та вітамін Е) систем антиоксидантного захисту вища, ніж у низькостійких, що попереджує надмірну активацію пероксидації ліпідів у тканині печінки за умов кардіотоксичної дії адреналіну. Вищий рівень молочної кислоти у низькостійких до гіпоксії тварин а також значне зростання у них коефіцієнту лактат/піруват за умов введення кардіотоксичної дози адреналіну свідчить про пригнічення аеробного окислення у даної групи тварин і нагромадження недоокислених продуктів. Морфологічна перебудова печінки на мікроскопічному і субклітинному рівні у тварин обох груп стереотипна, носить обмінно-дистрофічний характер, який відображає домінування в печінці катаболічних обмінних процесів. Більш високий показник стромально-паренхіматозного відношення у низькостійких до гіпоксії тварин вказує на виражений набряк строми, який розвинувся через суттєве ураження мікроциркуляторного русла, а вищий індекс ядерно-цитоплазматичного співвідношення у високостійких до гіпоксії тварин на 24 годину дослідження свідчить про активну внутрішньоклітинну регенерацію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Кардіотоксична доза адреналіну викликає метаболічні розлади в печінці з одночасним розвитком дистрофічних і компенсаторно-пристосувальних процесів на різних рівнях її структурно-функціональної організації. Ініціальною фазою їх є активації перекисного окислення ліпідів, що зумовлює ушкодження мембранних структур гепатоцитів. Зміна функції мембран гепатоцитів супроводжується зниженням активності Na , K -АТФАЗИ обернено пропорційно до накопичення продуктів перекисного окислення ліпідів.

2. У високостійких до гіпоксії тварин активність ферментної (супероксиддисмутаза) та неферментної (сульфгідрильні групи та вітамін Е) систем антиоксидантного захисту вища, ніж у низькостійких, що попереджує надмірну активацію пероксидації ліпідів у тканині печінки за умов кардіотоксичної дії адреналіну.

3. Вищий рівень молочної кислоти у низькостійких до гіпоксії тварин а також значне зростання у них коефіцієнту лактат/піруват за умов введення кардіотоксичної дози адреналіну свідчить про пригнічення аеробного окислення у даної групи тварин і нагромадження недоокислених продуктів.

4. Морфологічна перебудова печінки на мікроскопічному і субклітинному рівні у тварин обох груп стереотипна, носить обмінно-дистрофічний характер, який відображає домінування в печінці катаболічних обмінних процесів. Більш високий показник стромально-паренхіматозного відношення у низькостійких до гіпоксії тварин вказує на виражений набряк строми, який розвинувся через суттєве ураження мікроциркуляторного русла, а вищий індекс ядерно-цитоплазматичного співвідношення у високостійких до гіпоксії тварин на 24 годину дослідження свідчить про активну внутрішньоклітинну регенерацію.

5. Індометацин значно підвищує гепатотоксичну дію адреналіну у обох груп тварин, але особливо у низькостійких до гіпоксії щурів, про що свідчать показники перекисного окислення ліпідів, стан антиоксидантної системи, Na , К -АТФАЗА та процеси гліколізу.

6. Гетерогенність метаболічних, альтеративних і компенсаторних процесів, викликаних кардіотоксичною дозою адреналіну та різна вираженість їх у печінці низькостійких та високостійких до гіпоксії тварин свідчать, що на розвиток патологічного процесу суттєво впливає індивідуальна реактивність організму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Необхідно здійснювати індивідуальний підхід з врахуванням індивідуальної резистентності до гіпоксії при проведенні профілактичних і лікувальних заходів, а також при виборі методів реабілітації осіб із адренергічними ураженнями серця, які ускладнюються порушеннями печінки.

2. Враховувати, що гіперкатехоламінемія, яка виникає при емоційному стресі та інших станах, веде не тільки до пошкодження міокарда, але і печінки.

3. Рекомендувати в ситуаціях, які супроводжуються посиленням процесів ПОЛ в гепатоцитах і порушенням їх структури, з метою профілактики пошкодження печінки застосовувати антиоксиданти.

4. Недоцільно застосовувати при стресорних ситуаціях протизапальний препарат індометацин, який в поєднанні з адреналіном викликає значні пошкодження печінки.

5. Рекомендувати науково-дослідним лабораторіям, котрі проводять експериментальні дослідження в галузі гепатології, розроблену нами модель “Спосіб моделювання токсичного гепатиту” (заявка №97105110/8265 від 16.10.97 р.; позитивне рішення 15.09.1998 р.).

6. Використовувати результати наших досліджень в навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології та патологічної анатомії медичних вузів України у вигляді ситуаційних задач та інформаційно-аналітичних карт при вивченні тем “Реактивність організму”, “Патологія печінки”, “Патологія серця”, “Гіпоксія”.

Дацко Т.В. Токсична дія адреналіну на печінку тварин з різною резистентністю до гіпоксії // Фізіологічний журнал. - 1996. - Т.42. - №3-4. - С.83.

Дацко Т.В. Стан мембран гепатоцитів у тварин з різною стійкістю до гіпоксії при введенні кардіотоксичної дози адреналіну // Вісник морфології. - 1999. - №1. - С.41-42.

Дацко Т.В. Пошкоджуюча дія індометацину на печінку щурів з адреналіновою міокардіодистрофією // Вісник наукових досліджень. - Тернопіль, 1999. - №1. - С.46-48.

Спосіб моделювання катехоламінової енцефалопатії / О.О.Маркова, Я.Я.Боднар, М.Р.Хара, О.В.Денефіль, І.С.Мисула, Т.В.Дацко // Заявка на винахід №97115557 від 13.11.97 р., позитивне рішення Держпатенту України 15.09.98 р.

Спосіб моделювання токсичного гепатиту / О.О.Маркова, Я.Я.Боднар, М.Р.Хара, О.В.Денефіль, І.С.Мисула, Т.В.Дацко // Заявка на винахід №97105110 від 20.10.97 р., позитивне рішення Держпатенту України 15.09.98 р.

Спосіб моделювання гострих виразок шлунка / О.О.Маркова, Я.Я.Боднар, М.Р.Хара, О.В.Денефіль, І.С.Мисула, Т.В.Дацко // Заявка на винахід №97115558 від 13.11.97 р., позитивне рішення Держпатенту України 13.08.98 р.

Спосіб моделювання адренергічного пошкодження легень / О.О.Маркова, Я.Я.Боднар, М.Р.Хара, О.В.Денефіль, І.С.Мисула, Т.В.Дацко // Заявка на винахід №97115596 від 21.11.97 р., позитивне рішення Держпатенту України 13.08.98 р.

Адаптация организма к повреждающему действию адреналина / E.А.Маркова, И.Р.Мисула, Н.М.Васыльцив, Т.В.Дацко, О.В.Денефиль // І Российский конгресс по патофизиологиии. 17-19 октября 1996 г. - Москва, 1996. - С.228-229.

Маркова Е.А., Дацко Т.В., Пришляк А.М. Гипоксический эффект высоких доз адреналина // Гіпоксія: деструктивна та конструктивна дія. Матеріали Міжнародної конференції та Приельбруських Бесід, присвячених 50-річчю наукової діяльності та 80-річчю з дня народження доктора медичних наук, професора, академіка Нью-Йоркської Академії Наук Колчинської Асі Зеліківни. Київ, 10-12 червня, Тарскол, 6-12 серпня 1998. - С.129-130.

Дацко Т.В. Гістологічні зміни печінки у тварин з різним ступенем стійкості до гіпоксії при адреналіновій міокардіодистрофії // Міжнародна конференція “Актуальні питання морфології”, присвячена памяті академіка, лауреата Державної премії України, проф. Сморщка С.А., 6-7 травня, 1996. - Тернопіль. Том 1. - С.215-216.

Дацко Т.В. Зміни в мембранах гепатоцитів при адреналіновій міокардіодистрофії у тварин з різним ступенем адаптації до гіпоксії // Актуальні питання клінічної і експериментальної медицини. Тернопільський медінститут ім. акад. І.Я.Горбачевського, 1994. - С.295-296.

Дацко Т.В. Гістологічні зміни печінки у високостійких до гіпоксії щурів при адреналіновій міокардіодистрофії // Збірник тез кращих студентських робіт за підсумками 1 обласного конкурсу студентських науково-дослідних творчих наукових робіт. - Тернопіль, 1995. - С.84.