Вплив геодинамічних напруг на розвиток і нафтогазоносність локальних структур Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину - Автореферат

Складна блокова будова структур Бориславсько-Покутської зони вимагає розробки специфічних методик ведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Встановити характер впливу напруг і тектонічних деформацій на формування і нафтогазоносність локальних структур Бориславсько-Покутської зони та провести оцінку особливостей їх морфологічних форм, використовуючи кількісні показники. Дослідити можливість існування тектонічно екранованих покладів нафти і газу в залежності від екранувальних властивостей тектонічних порушень для локальних структур Бориславсько-Покутської зони. Фактичним матеріалом послужили фондові та опубліковані матеріали зі структурно-тектонічної будови та геолого-геофізичні дані, отримані при проведенні пошуково-розвідувальних робіт та оцінці ресурсів і запасів вуглеводнів (ВВ) на структурах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину, зібрані протягом навчання в очній аспірантурі при кафедрі геології та розвідки нафтових і газових родовищ ІФНТУНГ. Дисертантом особисто проведені аналітичні та графічні визначення кількісних показників для 108 локальних структур Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину; встановлено аналітичні і графічні залежності між кількісними показниками цих структур та їх взаємозвязок з нафтогазоносністю; розроблено класифікацію локальних структур за кількісними показниками та створено модель структуроутворення у Бориславсько-Покутській зоні; побудовано карти ізоінтенсивностей і напруженостей гірських порід; встановлено характер розподілу деформацій по площі Бориславсько-Покутської зони в цілому та для локальних структур зокрема; встановлено сприятливі геологічні умови, при яких тектонічні порушення є екранами покладів нафти і газу; дано рекомендації з проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ у Бориславсько-Покутській зоні Передкарпатського прогину.В цілому особливості структурно-тектонічної будови Бориславсько-Покутської зони зводяться до такого: 1) за морфологічними ознаками складки групуються в лінії, які обєднуються загальним насувом і утворюють скиби; 2) яруси складок утворюють лускувату структуру в розрізі з кулісоподібним розташуванням склепінь антиклінальних складок при практичній відсутності синклінальних згинів; 3) всі складки обмежені тектонічними порушеннями насувного характеру, в результаті чого їх північно-східні крила круті, часто підвернуті та ускладнені розломами різної амплітуди та конфігурації; 4) чітко виражені круті і підвернуті крила є лише в тих структурах, які при формуванні зміщувались на значні відстані; 5) підвернуті крила редуковані та зрізані на неоднаковій відстані від антиклінального згину. Амплітуда структури відображає алгебраїчну суму диференційованих рухів, які створили структуру, і визначається як різниця між абсолютними відмітками самої високої точки структури та останньої ізогіпси в блоці, де збереглась склепінна частина або, якщо склепінна частина складки зруйнована, в будь-якому тектонічному блоці, де вона має максимальне значення. До цієї групи кількісних показників слід віднести і коефіцієнт плікативного ускладнення, який характеризує ступінь ускладнення структури мікроскладчастістю (меншими за розмірами складками) і визначається як відношення суми площ ділянок, де мають місце ускладнення у вигляді малих склепінь (іноді ці малі складки мають вигляд напівзамкнутих структурних носів), до загальної площі досліджуваної структури. Побудовані діаграми розподілу кількісних показників для кожного з чотирьох виділених груп локальних структур показують, що структури однієї групи характеризуються властивими тільки їм кількісними показниками. Інші показники для виділених груп можуть мати значення, які змінюються в одному інтервалі, так, наприклад, площі, обєми та лінійні розміри - для структур другої і третьої груп та амплітуди - для структур третьої і четвертої груп (табл.На підставі проведеного аналізу будови локальних структур Бориславсько-Покутської зони та геолого-математичного моделювання за комплексом кількісних показників (структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, тектонічної порушеності та кутових), які описують їх морфологічні особливості, розроблено класифікацію, за якою виділено чотири групи структур: збережені (І група), частково-зруйновані (ІІ група), зруйновані (ІІІ група) та сильнозруйновані (IV група). На основі досліджень сучасного структурного плану Бориславсько-Покутської зони встановлено, що локальні структури І і ІІ груп сформовані при руйнуванні суцільності гірських порід в ядрі первинної синклінальної складки, в результаті дії лише тангенціальних зусиль (І група) та при дії тангенціальних зусиль, що супроводжувались боковим тертям (ІІ група). Проведеними дослідженнями з розподілу нафтогазоносності Бориславсько-Покутської зони встановлено залежність величини запасів нафти і газу від величини напруг і тектонічних деформацій локальних структур, а саме, при збільшенні напруг і тектонічних деформацій зменшуються видобувні запаси нафти і газу. Послідовний статистичний аналіз кількісни

Основний зміст