Вплив гендерних експектацій на соціально-рольову позицію майбутнього фахівця - Автореферат

Особливої ваги в цьому контексті набувають питання, повязані із дослідженням механізмів детермінації розвитку особистості, із розробленням психологічних засобів його оптимізації, забезпеченням умов самоздійснення особистості як субєкта власного життєтворення (К.О. Актуальність дослідження, спрямованого на вивчення психологічних умов і особливостей очікувань випускників вищих навчальних закладів, які стоять на порозі професійного і особистісного самовизначення, перспектив власного майбутнього, відповідального і адекватного власним можливостям акту обрання життєвої позиції в просторі пропонованих суспільством варіантів самореалізації, зумовлюється доволі численними даними про неготовність сучасних випускників вищих навчальних закладів до вирішення проблем самостійного життя через не реалістичність, недостатню диференційованість ними майбутнього, "часову некомпетентність" перспектив тощо (В.В. Зазначена ситуація викликала до життя створення у психології відносно самостійного напрямку, повязаного з дослідженням образу бажаного майбутнього як атрибутивної (сутнісної) характеристики і центрального утворення особистості, водночас і як найважливіший аспект особистісного і професійного самовизначення, чинника, який утворює "потенційне поле самореалізації" особистості, врешті-решт можливість її становлення як субєкта власної активності і життєдіяльності (В.В. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатнього розроблення її у сучасній соціальній психології, а також її вагомості у розвязанні сучасних практичних завдань освіти щодо оптимізації процесу готовності майбутнього фахівця до вибору адекватних своїм можливостям соціально-рольової позиції, було визначено тему дисертаційного дослідження "Вплив гендерних експектацій на соціально-рольову позицію майбутнього фахівця". Тему затверджено на засіданні кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол №4 від 30.12.2005р.) та затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №3 від 21.03.2006р.).Разом з тим, у численних дослідженнях проблеми розвитку здатності особистості до адекватного конструювання (особистісного і професійного) власної життєвої перспективи, пошук шляхів оптимізації вказаної здатності здійснюється при відвертому ігноруванні гендерного виміру, а проблема гендерних експектацій, тобто експектацій носіїв певних гендерних рис (маскулінності, фемінності, андрогінності) як вагомого чинника визначення особистістю, в даному випадку випускником вищого навчального закладу своєї рольової позиції (як узагальненої характеристики множини рольових виборів) й до цього часу не віднайшла належного їй місця у поняттєвому і прикладному апараті сучасної соціально-психологічної дисципліни. В групі чоловіків маскулінними ідентифікували себе 70 осіб (або 63,6 %), як такі, яким властиві фемінні риси - 6 осіб (або 5,5 %), відповідно андрогінними визнали себе 27 осіб (або 24,5 %), 7 осіб (або 6,4 %) склали групу із недиференційованим типом гендерної самоідентифікації. В свою чергу у жіночій групі отриманий розподіл мав такий вигляд: до фемінних віднесли себе 97 осіб (або 65,1 %), із наявністю маскулінних рис - 33 особи (або 22,1 %), до тих, яким властиві андрогінні риси поведінки зарахували себе 19 осіб (або 12,8 %), відповідно 13 осіб (або 8,8 %) склали групу із недиференційованим типом гендерної самоідентифікації. Перший кластер (із двома підкластерами, до яких увійшло відповідно 5 і 6 осіб) утворили 70 осіб (або 63,6 %) із маскулінними рисами, другий (із одним підкластером, до якого увійшло 3 особи) охопив 6 осіб (або 5,5 %) із фемінними рисами поведінки, третій (із двома підкластерами, до яких увійшло по три особи) утворили 27 осіб із андрогінними рисами (або 24,5 %), відповідно 7 осіб із недиференційованим типом склали зміст четвертого кластеру. До першого кластеру (із одним підкластером - 8 осіб) увійшло 84 особи (або 56,4 %) із фемінними рисами, до другого (також із одним підкластером - 19 осіб) увійшло 33 особи (або 22,1 %) із маскулінними рисами, до третього (із одним підкластером - 4 особи) увійшло 19 осіб (або 12,7 %) із андрогінними рисами і 13 осіб із недиференційованим типом утворили зміст четвертого кластеру.У висновках підбиваються підсумки проведеного теоретичного і експериментального дослідження, на підставі отриманих результатів формулюються загальні висновки, накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити низку висновків, що підтвердили сформульовані гіпотези: 1. Встановлено, що гендерні експектації випускників вищого навчального закладу постають однією із найважливіших детермінант вибору ними рольової позиції у просторі наявних у соціумі альтернатив, зокрема, соціально-рольової позиції креатора, організатора, виконавця. В контексті теорії цілепокладальної свідомості у дослідженні запропоновано розуміння експектації як утвореної у індивідуальному досвіді осо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ