Вплив геліотерапії на показники серцевого ритму та вегетативної регуляції у дітей з аритміями в процесі санаторно-курортної реабілітації - Автореферат

В наш час порушення серцевого ритму та провідності (ПСР) займають одне з провідних місць серед серцево-судинної патології у дітей. Відповідно, при адаптації до них відмічається значні коливання показників серцевого ритму та вегетативної регуляції, що принципово відрізняє значення частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), показників варіабельності серцевого риту (ВСР) при проведенні добових досліджень від нормативів спокою (Зелвеян П.А. та співавт., 2002; Макаров Л.М., 2003; Черноус С.А., 2003; Воронін І.М., 2004; Добрих В.А. та співавт., 2004). Геліотерапію, з одного боку, слід розглядати, як один із стресогенних факторів, вплив яких у значній мірі визначається багатозначністю компенсаторних та резервних механізмів, з другого - інсоляція може розглядатися як метод активації стрес-лімітуючих систем (Богданов М.М. та співавт., 1998; Ярош О.М., Солдатченко С.С. та співавт., 2000; Радченко О.М., 2001; Горлов О.О., 2002; Гапон Л.Ш., 2004). Вивчити динаміку ЕКГ та АТ-моніторингу у дітей з порушенням ритму та провідності серця під впливом курсу геліотерапії по слабкому (І) режиму. Встановлено, що застосування Холтерівського моніторування у комплексі функціональних методів дослідження на санаторно-курортному етапі реабілітації дозволяє виявити приховані порушення ритму та провідності у Ѕ дітей.Євпаторії, було обстежено 110 дітей у віці 10-15 років (середній вік 13,1 ± 0,2), що страждають на різні ПСР, з них 30 дітей були з екологічно несприятливого регіону. За умовами впливу природної УФР формувалися дві групи: літня (травень-вересень, 58 дітей - I група) та зимова (жовтень-квітень, 52 дитини - ІІ група). У літній групі дітям проводили геліотерапію, дозовану в двох типах: розсіяна (30 дітей - група Іа) та загальна радіація (28 дітей - група Іб). Стандартний реабілітаційний комплекс включав в себе такі процедури: повноцінне збалансоване харчування; І-ІІ лікувально-руховий режим; кліматолікування відповідно до пори року: аеротерапія по І-ІІ режиму, морські купання (в літній сезон року дітям проводили морські купання по I-II режиму, взимку - 10 процедур купання в басейні); геліотерапія (в теплі місяці року кліматопроцедури проводились на лікувальному пляжі та в умовах паркової зони (з 9 до 11 годин) з проведенням сонячних ванн по I режиму (с ј до 1 біодози або з 1 до 4 лікувальних доз) щодня, 2 рази на день, на курс 15 процедур (с перервою через кожні 5-7 днів). Дозування сонячних ванн проводили наступним чином: розсіяної радіації при ЕЕТ (еквівалентно-ефективна температура) не нижче 19 °С та сумарної радіації при РЕЕТ (радіаційно-еквівалентно-ефективна температура) у діапазоні 16-21 °С); санація осередків хронічної інфекції - полоскання зіва розчином розведеної рапи, інгаляції хлоридної натрієвої води, грязьові аплікації на підщелепну ділянку, лікування у стоматолога; з метою загартування дітям проводили обтирання морською водою з поступовим зниженням температури води від 34-32 °С до 22-20 °; ручний масаж коміркової ділянки № 10.У дисертації представлено вирішення науково-практичної задачі, яка спрямована на підвищення ефективності санаторно-курортного етапу реабілітації у дітей з ПСР, шляхом проведення комплексної біоритмологічної оцінки стану серцевого ритму і вегетативної регуляції під впливом дозованого лікування з проведенням диференційованої геліотерапії. Проведення комплексу клініко-інструментальних обстежень у вигляді добового моніторування електрокардіограми, артеріального тиску, варіабельності серцевого ритму, велоергометрії на санаторно-курортному етапі реабілітації дозволяє виявити латентні порушення ритму та провідності серця у порівнянні з електрокардіограмою спокою у 49,1% випадків, непрямо уточнити аритмогенез, виділити групу дітей з підвищеним ризиком розвитку життєзагрозливих аритмій серця, визначити рівень функціонального стану серця для наступного призначення відповідного комплексу реабілітаційних заходів та контролю ефективності проведеного лікування. У дітей шкільного віку з порушеннями серцевого ритму відзначається підвищення середньодобової частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, зниження варіабельності серцевого ритму за даними добового моніторування, зниження фізичної працездатності в порівняно з групою здорових осіб. За даними клініко-катамнестичного спостереження (6 місяців) у дітей з екстрасистолією виявлено збереження позитивної динаміки аритмічного синдрому, даних фізичної працездатності та аеробного обміну, добової частоти серцевих скорочень, варіабельності серцевого ритму, добового моніторування артеріального тиску при включенні в схему санаторно-курортної реабілітації сонячних ванн розсіяної радіації по слабкому (І) режиму. Під час находження дітей з кардіологічною патологією, особливо з екологічно несприятливих регіонів, на санаторно-курортному етапі реабілітації рекомендовано проведення ХМ ЕКГ та добового моніторування АТ та ВСР для виявлення латентних життєзагрозливих порушень ритму серця та провідності, їх характеру, рівня кардіальної дезадаптації, вибо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ