Вплив функціонального стану щитоподібної залози та вмісту мікронутрієнтів (селен, йод) в організмі дитини на перебіг обструктивного бронхіту - Автореферат

Нестача антиоксидантного захисту, порушення мікронутрієнтного забезпечення (селен, йод) організму дитини призводять до ускладнення перебігу захворювання та формування затяжних форм, виникнення повторних епізодів обструктивного бронхіту (Kovacevic S., 2000). Вивчити особливості функціонування імунної системи в дітей з обструктивним бронхітом та її вплив на розвиток повторних епізодів захворювання. Встановити взаємозвязок між вмістом йоду та селену в організмі з функціональним станом щитоподібної залози та імунної системи, окреслити їхнє значення в перебізі обструктивного бронхіту в дітей. Уперше виконано комплексний порівняльний аналіз показників функціонального стану щитоподібної залози, імунної системи, вмісту йоду і селену в дітей, хворих на обструктивний бронхіт, у гострий період та при повторному обстеженні через три місяці. Упровадження доповненої схеми обстеження дітей у разі важкого перебігу та за повторних епізодів обструктивного бронхіту (додаткове визначення функції щитоподібної залози, стану системи імунітету та вмісту йоду і селену в організмі, обстеження на внутрішньоклітинні інфекції) в роботу дитячих лікарень, у практику педіатрів та сімейних лікарів сприяє покращенню лікування та профілактиці цього захворювання в дітей.Було сформовано групи: 1-а група - 81 дитина в гострому періоді обструктивного бронхіту; 2-а група - 81 дитина (ті ж самі діти), обстежена в динаміці через 3 місяці після перенесеного захворювання. З метою визначення основних факторів ризику розвитку повторних епізодів обструктивного бронхіту в дітей нами були ретельно проаналізовані особливості перебігу вагітності матерів, анамнезу життя та захворювання. Основні фонові захворювання, які спостерігались в обстежених нами дітей: у 51,8 ± 5,5 % дітей відмічалась наявність алергічних проявів в анамнезі, у 14,8 ± 3,9 % дітей було встановлено діагноз атопічний дерматит, у 4,9 ± 2,4 % - анемія, у 7,4 ± 2,9 % дітей - патологія ЦНС, у 20,9 ± 4,5 % - в анамнезі перенесена пневмонія. Серед обстежених дітей у 43 (53,1 ± 5,5 %) це був перший епізод захворювання, у 14 дітей (17,3 ± 4,2 %) - другий, у 24 (29,6 ± 5,1 %) дітей спостерігалось більше трьох випадків обструктивного бронхіту протягом років життя. При оцінці показників ультразвукових змін серцево-судинної системи у 77,6 ± 5,1 % дітей у гострому періоді обструктивного бронхіту (n = 67) виявлено різнобічні порушення.У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання педіатрії, яке полягає в удосконаленні діагностики та запобіганні розвитку повторних епізодів обструктивного бронхіту в дітей на підставі вивчення особливостей функціонального стану щитоподібної залози, імунної системи та змін вмісту селену та йоду в організмі в динаміці захворювання. У дітей, хворих на обструктивний бронхіт, вагоме значення мають модифікаційні фактори (несприятливий біологічний анамнез (64,2 %), нефізіологічне вигодовування (70,4 %), алергічні прояви в анамнезі (51,8 %), наявність збудників внутрішньоклітинних інфекцій (65,6 %)), особливості супровідної патології (сполучені зміни з боку внутрішніх органів (87,6 %)), які безпосередньо не повязані з захворюванням, проте здатні значно посилити тяжкість перебігу та його наслідки, що потрібно враховувати при обстеженні та проведенні лікувально-реабілітаційних заходів цієї групи пацієнтів. У гострому періоді обструктивного бронхіту спостерігається достовірна тенденція до зниження тироксину та трийодтироніну порівняно з обстеженням через три місяці, з поступовим помірним відновленням їхнього рівня, більш виражена у дітей з важким перебігом захворювання. Знижений рівень селену в гострому періоді спостерігався в 92,7 % дітей (середнє значення - 0,46 ± 0,16 мкг/г) та лишався зниженим у 50,0 % обстежених пацієнтів через 3 місяці після перенесеного захворювання (середнє значення - 0,69 ± 0,14 мкг/г) (p <0,001), що відповідає стану дефіциту і значно впливає на антиоксидантну забезпеченість організму та метаболізм гормонів щитоподібної залози. У гострому періоді обструктивного бронхіту спостерігається напруження функціонального стану системи "щитоподібна залоза селен і йод", яке збільшується при обстеженні через 3 місяці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання педіатрії, яке полягає в удосконаленні діагностики та запобіганні розвитку повторних епізодів обструктивного бронхіту в дітей на підставі вивчення особливостей функціонального стану щитоподібної залози, імунної системи та змін вмісту селену та йоду в організмі в динаміці захворювання.

2. У дітей, хворих на обструктивний бронхіт, вагоме значення мають модифікаційні фактори (несприятливий біологічний анамнез (64,2 %), нефізіологічне вигодовування (70,4 %), алергічні прояви в анамнезі (51,8 %), наявність збудників внутрішньоклітинних інфекцій (65,6 %)), особливості супровідної патології (сполучені зміни з боку внутрішніх органів (87,6 %)), які безпосередньо не повязані з захворюванням, проте здатні значно посилити тяжкість перебігу та його наслідки, що потрібно враховувати при обстеженні та проведенні лікувально-реабілітаційних заходів цієї групи пацієнтів.

3. У гострому періоді обструктивного бронхіту спостерігається достовірна тенденція до зниження тироксину та трийодтироніну порівняно з обстеженням через три місяці, з поступовим помірним відновленням їхнього рівня, більш виражена у дітей з важким перебігом захворювання. Значне зменшення тиреоїдної функції призводить до зниження компенсаторних можливостей організму дитини та більш важкого перебігу захворювання.

4. Йодне забезпечення дітей при обструктивному бронхіті характеризувалось різноманітністю даних. У гострому періоді дисбаланс вмісту йоду виявлено в 65,8 % обстежених (із них у 35,4 % - легкий йодний дефіцит i у 30,4 % - підвищену медіану йодурії). У дітей із важким перебігом захворювання i повторними обструктивними бронхітами спостерігалась тенденція до збільшення медіани йодурії вище норми (42,2 та 42,1 %).

5. Знижений рівень селену в гострому періоді спостерігався в 92,7 % дітей (середнє значення - 0,46 ± 0,16 мкг/г) та лишався зниженим у 50,0 % обстежених пацієнтів через 3 місяці після перенесеного захворювання (середнє значення - 0,69 ± 0,14 мкг/г) (p < 0,001), що відповідає стану дефіциту і значно впливає на антиоксидантну забезпеченість організму та метаболізм гормонів щитоподібної залози.

6. При системному аналізі функціонального стану імунної системи виявлено компенсаторну функціональну напругу клітинної ланки, яка поступово знижується, але повністю не відновлюється через три місяці. При повторному обстеженні в 77,8 % дітей виявлено напругу гуморальної та фагоцитарної ланок, яка має компенсаторний характер i спрямована на відновлення структурних та функціональних властивостей системи. Тобто організм дитини не здатен адекватно реагувати на постійно мінливі зовнішні фактори, що може провокувати розвиток нових епізодів захворювання.

7. У гострому періоді обструктивного бронхіту спостерігається напруження функціонального стану системи "щитоподібна залоза селен і йод", яке збільшується при обстеженні через 3 місяці. Достатній вміст в організмі селену і йоду забезпечує роботу щитоподібної залози, що, у свою чергу, сприяє злагодженій відповіді всіх ланок імунітету і підвищує захисні можливості організму дитини, сприяючи адекватній реакції на вплив зовнішніх чинників.

Практичні рекомендації: 1. Критеріями формування груп ризику дітей по розвитку повторних епізодів обструктивного бронхіту рекомендовано вважати наявність таких чинників, як несприятливий біологічний анамнез, нефізіологічне вигодовування, алергічні прояви, наявність внутрішньоклітинних інфекцій.

2. З метою запобігання розвитку повторних епізодів обструктивного бронхіту в дітей, які захворіли на це захворювання необхідно проводити додаткове обстеження, обсяг якого визначається залежно від важкості загального стану дитини: - за середньої важкості - рекомендовано визначати стан системи імунітету;

- за важкого та надважкого станів - додатково рекомендовано визначати функцію щитоподібної залози та вміст йоду і селену в організмі.

3. Для встановлення етіологічного збудника захворювання та проведення етіотропної терапії необхідне бактеріологічне обстеження та обстеження на наявність внутрішньоклітинних збудників, особливо в дітей з повторними епізодами обструктивного бронхіту.

4. Для забезпечення повноти виконання лікувально-реабілітаційних заходів на етапі реабілітації в дітей з обструктивними бронхітами (особливо тяжкі форми) рекомендовано проведення моніторингу показників функціонального стану серцево-судинної та гепатобіліарної систем.

1. Сенаторова Г.С. Функціональний стан щитоподібної залози при обструктивному бронхіті у дітей / Г.С. Сенаторова, О.М. Цюра // Современная педиатрия. - 2009. - № 5(27). - С. 60-62. - (Здобувачем проаналізовані інформаційно-літературні джерела, особисто проведене клінічне спостереження за хворими та їхнє лікування).

2. Сенаторова Г.С. Роль мікроелементів у перебігу рецидивуючого обструктивного бронхіту в дітей раннього віку / Сенаторова Г.С., Цюра О.М. // Здоровье ребенка. - 2009. - № 2 (17). - С. 45-48. - (Здобувач провела відбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз матеріалу, підготувала матеріал до друку).

3. Цюра О.М. Особливості перебігу обструктивного бронхіту у дітей на сучасному етапі / О.М. Цюра // Медицина сьогодні і завтра. - 2010. - № 1. - С. 86-91.

4. Цюра О.М. Особливості стану імунної системи у дітей при обструктивному бронхіті / О.М. Цюра, Г.С. Сенаторова // Перінатологія і педіатрія. - 2010. - № 1(41). - С. 108-110. - (Здобувач особисто проводила відбір та клінічне обстеження хворих, підготувала матеріал до друку).

5. Патент України на корисну модель № 42354, UA, МПК А 61К 31/00 А 61К 47/00 від 25.06.09. Спосіб лікування обструктивного бронхіту у дітей / Сенаторова Г.С., Цюра О.М., Уриваєва М.К., Поляков В.В. ; заявник та патентовласник Харківський національний медичний ун-т. - № u200902962; заявл. 30.03.09; опубл. 25.06.09, Бюл. "Промислова власність" 2009. - № 12. - (Здобувачем особисто сформульована формула винаходу).

6. Патент України на корисну модель № 24022, UA, МПК А 61Р 11/00 G01N 33/483 від 11.06.07. Спосіб лікування гострого обструктивного бронхіту у дітей раннього віку / Сенаторова Г. С, Логвінова О.Л., Цюра О.М.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний ун-т. - № u200702247; заявл. 02.03.07; опубл. 11.06.07, Бюл. "Промислова власність" 2007. - № 8. - (Здобувачем проведений аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел, особисто проведене клінічне спостереження за хворими та їхнє лікування).

7. Цюра О.Н. Особенности течения обструктивного бронхита у детей с учетом функционального состояния щитовидной железы / О.Н. Цюра, А.С. Сенаторова, М.К. Урываева, Н.Р. Бужинская, Н.В. Башкирова // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи: матеріали української наук. -практ. конф. з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії ХГМУ: тези доп. Харків, 18-19 січня 2007 р. - Х., 2007. - С. 196. - (Здобувачем особисто проведені відбір та клінічне обстеження хворих, визначення функціонального стану щитоподібної залози в дітей у динаміці обструктивного бронхіту).

8. Сенаторова А.С. Влияние содержания микроєлементов в организме на течение обструктивного бронхита у детей / А.С. Сенаторова, О.Н. Цюра // Український пульмонол. журн. - К., 2008. - №3. Додаток: IV Зїзд фтизіатрів і пульмонологів України: матеріали зїзду, Київ, 20-22 жовтня 2008 р. - С. 202-203. - (Здобувачем особисто проведені відбір, клініко-біохімічний та клініко-імунологічний моніторинг, статистичний аналіз результатів).

9. Сенаторова Г.С. Вплив екопатогенних факторів на перебіг обструктивного бронхіту у дітей / Г.С. Сенаторова, О.М. Цюра // Від малюка до дорослого: міждисциплінарні аспекти фундаментальної і практичної медицини: матеріали міжнар. наук.ї медич. конф.: тези доп. Харків, 24-25 верес. 2009 р. - Х., 2009. - С. 117-119. - (Здобувачем проведені набір матеріалу для визначення впливу факторів на перебіг обструктивного бронхіту, аналіз результатів, підготовка до друку).

10. Сенаторова Г.С. Етіологічні механізми формування ускладненої пневмонії у дітей раннього віку / Г.С. Сенаторова, Т.С. Малич, О.М. Цюра та ін. // Експериментальна і клінічна медицина: матеріали X Ювілейної всеукр. наук. -практ. конф. "Актуальні питання педіатрії": тези доп. Харків, 20-22 листоп. 2008 р. - Х., 2008. - С. 134. - (Здобувачем проведений аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел).

11. Цюра О.М. Вплив гіпофізарно-тиреоїдної системи на перебіг обструктивного бронхіту у дітей / О.М. Цюра, Г.Р. Муратов, Е.В. Марковська, Н.В. Башкірова // Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології (девяті Данилевські читання): матеріали наук. -практ. конф. з міжнар. участю: тези доп. Харків, 2-3 березня 2010 р. - Х., 2010. - С. 145-147. - (Здобувачем особисто проведені відбір та клінічне обстеження хворих, підготовлений матеріал до друку).

12. Цюра О.Н. Влияние функционального состояния щитовидной железы и содержания йода и селена в организме на течение обструктивного бронхита у детей / О.М. Цюра // Вестник РГМУ: материалы V Международной Пироговской научной медицинской конференции студентов и молодых ученых: тези доп. Москва, 18-19 марта 2010 р. - М., 2010. - С. 379.

13. Цюра О.М. Вплив вмісту йоду та селену в організмі на перебіг обструктивного бронхіту у дітей / О.М. Цюра // Мікроелементози в медицині: матеріали наук. -практ. конф.: тези доп., Суми, 21-23 квіт. 2010 р. - С., 2010 - С. 241.

14. Цюра О.М. Особливості перебігу обструктивного бронхіту з урахуванням стану щитоподібної залози, вмісту йоду і селену в організмі дитини / О.М. Цюра // конф. з міжнар. участю: тези доп. Івано-Франківськ, 25-27 квітня 2010 р. - Ів. -Фр., 2010. - С. 295-296.