Вплив факторів навколишнього середовища на епідемічний процес при холері та на біологічні властивості збудника - Автореферат

Холера, сьома пандемія якої почалася в 1961 р. та не припиняється вже протягом 40 років, залишається гострою міжнародною медико-соціальною проблемою. На території України холера та її збудник присутні щорічно з 1970 року по цей час, що проявлялося в окремі роки невеликими спалахами або масовим епідемічним розповсюдженням, або поодинокими випадками захворювань та вібріононосійства, або лише виділенням V. cholerae О1 з об‘єктів довкілля. Однак, експерти ВООЗ та інші вчені вказують на те, що кількість захворювань значно більша за рахунок асимптомного перебігу інфекції, представлення неповних даних щодо їх реєстрації та інших недоліків у системі нагляду за холерою (Wkly Epidem. Rec. Мета роботи - виявити вплив факторів довкілля на епідемічний процес при холері та біологічні властивості збудника і вдосконалити епідеміологічний нагляд за інфекцією. Для реалізації вказаної мети було поставлено такі задачі: Визначити особливості епідемічного процесу при холері в різних регіонах України в період 7-ї пандемії.Особливості епідемічного розповсюдження холери та вібріонів ельтор в об‘єктах довкілля в Україні вивчали за допомогою методу епідеміологічного аналізу. Водорості та холерні вібріони вирощували в окремих колбах у режимі постійного трясіння на шутель-апараті при 150 кач/мін з цілодобовим освітленням лампами денного світла, при температурі 28?С. При відсутності в прямих висівах на лужному агарі колоній вібріонів, робили висіви щодо виділення L-форм вібріонів та одержання реверсії змінених клітин у похідний стан (Методические рекомендации по выделению и идентификации морфологически атипичных форм холерных вибрионов из объектов внешней среды: Утв. Гл. упр. карантин. инфекц. Тут частота виділення холерних вібріонів була в середньому в 5,3 рази вищою, ніж на територіях, які відносяться до І та ІІ кліматичних зон. Посереднім підтвердженням цьому є також дані про виділення із об‘єктів довкілля холерних вібріонів не О1 групи, які на територіях, розташованих в III та IV кліматичних зонах, виділяли у середньому в 2,3 рази частіше, ніж на територіях І та ІІ кліматичних зон.Встановлено, що епідемічне розповсюдження на територіях III та IV кліматичних зон інфекція приймала, головним чином, лише в населених пунктах, які розташовані на берегах відкритих водойм, де водний фактор передачі був головним. Частота виділення холерних вібріонів О1 та не О1 груп з об‘єктів довкілля на територіях, які належать до III та IV кліматичних зон, в середньому була відповідно у 5,3 та 2,3 рази вищою, ніж на територіях, які належать до I та II кліматичних зон. Встановлено, що значення основних кліматичних показників для регіонів епідемічного розповсюдження холери відрізняються від значень для регіонів зі спорадичною захворюваністю: кількість сонячних годин на територіях III та IV зон у середньому на 27% перевищує значення цього показника для I та II зон; середні температури липня - на 12%; тривалість періоду зі середньодобовою температурою вище 10°С - на 10%; тривалість безморозного періоду - на 20%. Синьо-зелені водорості Synechocystis PCC (оксегенічна культура) сприяли більш тривалому переживанню холерних вібріонів у середовищі з підвищеним вмістом NACL (20 ммоль/л), що, певною мірою, може мати місце в умовах солонуватих водоймищ. У дослідах із зеленими водоростями Platimonas viridis відбувалося швидке пригнічення росту холерних вібріонів аж до повного їх зникнення, що може свідчити про те, що певні типи водоростей можуть служити фактором очищення водоймищ від патогенних вібріонів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Виявлена чітко виражена тенденція щодо прояву епідемічного процесу при холері лише у південних областях України, які розташовані на територіях III та IV кліматичних зон. У північних та центральних областях країни, які належать до I та II кліматичних зон, реєстрували тільки спорадичну захворюваність. Встановлено, що епідемічне розповсюдження на територіях III та IV кліматичних зон інфекція приймала, головним чином, лише в населених пунктах, які розташовані на берегах відкритих водойм, де водний фактор передачі був головним.

2. Частота виділення холерних вібріонів О1 та не О1 груп з об‘єктів довкілля на територіях, які належать до III та IV кліматичних зон, в середньому була відповідно у 5,3 та 2,3 рази вищою, ніж на територіях, які належать до I та II кліматичних зон. Ці данні свідчать про те, що кліматогеографічні умови III та IV зон є більш сприятливими для сапрофітичного існування холерних вібріонів як О1, так і не О1 груп у воді відкритих водойм.

3. Встановлено, що значення основних кліматичних показників для регіонів епідемічного розповсюдження холери відрізняються від значень для регіонів зі спорадичною захворюваністю: кількість сонячних годин на територіях III та IV зон у середньому на 27% перевищує значення цього показника для I та II зон; середні температури липня - на 12%; тривалість періоду зі середньодобовою температурою вище 10°С - на 10%; тривалість безморозного періоду - на 20%.

4. Обсяг та спрямованість досліджень об‘єктів довкілля, які передбачені діючою “Інструкцією з організації та проведення протихолерних заходів ...”, потребують перегляду з позиції епідеміологічної доцільності, що дозволить запобігти необґрунтованих витрат сил і коштів та буде сприяти оптимізації епідеміологічного нагляду за інфекцією.

5. Виявлений різний вплив синьо-зелених та зелених водоростей на процеси життєдіяльності холерних вібріонів в експериментальних умовах. Синьо-зелені водорості Synechocystis PCC (оксегенічна культура) сприяли більш тривалому переживанню холерних вібріонів у середовищі з підвищеним вмістом NACL (20 ммоль/л), що, певною мірою, може мати місце в умовах солонуватих водоймищ. У дослідах із зеленими водоростями Platimonas viridis відбувалося швидке пригнічення росту холерних вібріонів аж до повного їх зникнення, що може свідчити про те, що певні типи водоростей можуть служити фактором очищення водоймищ від патогенних вібріонів.

6. Встановлено, що штами холерних вібріонів, які культивували в умовах, близьких до природних, втрачали ген ctx в середньому протягом одного місяця. При спільному культивуванні в лабораторних умовах штамів V. cholerae з синьо-зеленими та зеленими водоростями відмічене різке зниження рівня токсиноутворення при збереженні вказаного гена.

Рекомендації

1. Проведення досліджень об‘єктів довкілля на наявність холерних вібріонів на територіях, які належать до І, ІІ, V та VI кліматичних зон, є недоцільним. На територіях ІІІ та IV кліматичних зон обґрунтованим є проведення цих досліджень у відкритих водоймищах, які підлягають забрудненню незнезараженими господарсько-фекальними стоками та використовуються в рекреаційних цілях. Кратність досліджень повинна визначатись епідемічною ситуацією. Вважаємо за доцільне для прийняття оперативних заходів щодо запобігання епідемічних ускладнень використовувати показники забруднення водоймищ, що визначаються загальноприйнятими методами бактеріологічного контролю якості води (колі-титр, колі-індекс, загальне мікробне число).

2. Розроблена методика визначення рівня токсиноутворення на культурі клітин HELA дозволяє підвисити точність, інформативність та чутливість визначення токсигенности штамів холерних вібріонів. Вона забезпечує виявлення змін структури ядра і цитоплазми клітин-мішеней, які характерні для дії холерогену й/або інших цитотоксинів, продукуємих однією бляшкою або колонією досліджуваного штаму холерного вібріону, за відсутності безпосереднього контакту клітин-мішеней з мікробами. Методика може застосовуватися в науково-дослідній практиці.

Перелік робіт, що були опубліковані за темою дисертації

1. Могілевський Л.Я., Лукашевич Н.В., Дронова І.Ю. Організація лабораторного контролю за холерою // Лабораторна діагностика. - 2002. - №2. - С.33-36.

Зроблено аналіз та узагальнення матеріалів щодо лабораторного контролю за холерою та особливостей епідемічного процесу в Україні в період 7-ї пандемії, оформлення роботи.

2. Алексеєнко В.В., Лисенко З.А., Бріт І.С., Петренко О.В., Ралко Н.М., Дронова І.Ю., Лукашевич Н.В., Вишнякова Г.В., Мурашко Е.В., Федорів О.М. Епідеміологія сучасної холери // Сучасні інфекції. - 2000. -№4. - С. 62-64.

Проведено огляд іноземної літератури щодо епідемічного розповсюдження холери у світі, зроблено висновки.

3. Дронова И.Ю., Могилевский Л.Я. Влияние климатогеографических факторов на эпидемический процесс при холере и интенсивность циркуляции V. cholerae в Украине // Вестник морской медицины. - 2002. - №1. - С.80-84.

Зроблено аналіз епідемічного процесу в Україні в період 7-ї пандемії на підставі клімато-географічного районування.

4. Дронова И.Ю. К вопросу об экологических особенностях холерного вибриона // Епідеміологічний нагляд за карантинними і паразитарними захворюваннями та їх профілактика в Україні. Матер. наради-семінару з питань сан. охор. територ. України від заносу і розповсюдження карантинних та інших особливо небезпечних інфекцій. Іллічівськ, 23 - 25 травня 2000 р. - С. 88 - 95.

Проведено огляд вітчизняної та іноземної літератури щодо екології холерних вібріонів, зроблено узагальнення матеріалів та висновки.

5. Дронова И.Ю., Пушкина В.А., Броун И.И., Каракис С.Г. К вопросу взаимодействия холерного вибриона эльтор с зелеными и синезелеными водорослями // Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. - 2000. - №7. - С.57-58.

Проведено лабораторні дослідження щодо спільного культивування холерних вібріонів з водоростями, проведено обробку результатів та зроблено висновки.

6. Дронова И.Ю. Значение некоторых экологических факторов в формировании зон эпидемического распространения холеры (обзор литературы) // Сучасні інфекції. - 2000. - №4. - С. 96-99.

На основі огляду та аналізу вітчизняної та іноземної літератури зроблено висновки щодо впливу деяких екологічних особливостей території на формування зон епідемічного розповсюдження холери.

7. Алексеенко В.В., Даниленко И.И., Лысенко З.А., Брит И.С., Вышнякова А.В., Мурашко Е.В., Ралко Н.М., Петренко Е.В., Дронова И.Ю., Альянаки Л.Н. Изучение изменений биологических свойств холерных вибрионов in vivo // Лабораторная диагностика. - 2001. - №2. - С. 30-35.

Підготовлено матеріали з огляду літератури, участь у проведенні лабораторних досліджень.

8. Стопчанская А.Г., Пушкина В.А., Винник В.Д., Алексеенко В.В., Дронова И.Ю., Ковбасюк Е.В. Структурно-функциональные изменения клеток культуры HELA под воздействием токсических субстанций vct и vct- штаммов V. cholerae О1 // Холера и патогенные для человека вибрионы. Мат. проблемной комиссии межведомств. научн. совета по сан.-эпид. охране террит. Российской Федерации. Р.-на-Д., 2001- Вып. 14. - С. 39-41.

Проведення лабораторних досліджень, оформлення роботи.

9. Могілевський Л.Я., Карпова Н.В., Хабло З.А., Дронова І.Ю., Ігнатенко В.А. Організація бактеріологічного обстеження населення в умовах епідемічного розповсюдження холери // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та інфекційних хвороб. Мат. XIII з‘їзду Укр. наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К. Заболотного. Київ - Вінниця, 9 - 11 жовтня 1996 р. - С. 56.

Проведено статистичну обробку матеріалів санітарно-епідеміологічних установ України щодо виділення холерних вібріонів з об‘єктів довкілля у період епідемічних ускладнень з холери.

10. Могилевский Л.Я., Хабло З.А., Лауген Э.А., Дронова И.Ю. Холера Эль-Тор в Украине. // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций. Мат. научно-практич. конференции, посвящ. 60-летию УКРПЧС. Одесса, 30 - 31 октября 1997 г. - С. 116.

Проведено збір та статистична обробка звітних матеріалів санітарно-епідеміологічних установ України щодо епідемічного прояву холери.

11. Могилевский Л.Я., Хабло З.А., Егорова Е.А., Лауген Э.А., Дронова И.Ю. К вопросу об организации эпиднадзора за холерой в Украине. // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций. Мат. научно-практич. конференции, посвящ. 60-летию УКРПЧС. Одесса, 30 - 31 октября 1997 г. - С. 126.

Проведено збір матеріалів щодо бактеріологічного обстеження населення та довкілля на холеру у різних регіонах України.

Размещено на .ru