Розвиток поняття фізичного виховання в педагогічній літературі. Педагогічна спадщина Я.А. Коменського та П.Ф. Лесгафта. Фізичне виховання в житті людини. Особливості вікового розвитку підлітків. Фізичне виховання та його вплив на організм підлітка.
Актуальність теми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку суспільства, фізичне виховання є головним напрямом впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини. Головними чинниками всебічного розвитку, перш за все, є розвиток усіх видів діяльності людини та вміння використовувати їх у повсякденному житті. Залежно від того, в якій сфері діяльності використовується фізична культура, вона отримує відповідну назву: "дошкільна фізична культура", "шкільна фізична культура", "фізична культура в професійно-технічних училищах та спеціальних середніх навчальних закладах", "фізична культура у вузах", "лікувальна фізична культура", "виробнича фізична культура", "особиста фізична культура" тощо. Таким чином, можна вважати, що фізична культура - це сукупність досягнень суспільства у створенні та раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого вдосконалення людини.Хоча найважливішим завданням виховання Арістотель вважав розвиток розуму, але рекомендував починати з виховання фізичного. Таким чином, вона займається гімнастикою тіла і духу та вважає своєю вищою метою розвиток енергійного характеру вихованців. «З точки зору специфічних функцій у фізичному вихованні розрізняють дві нерозривно повязані сторони: фізичну освіту та сприяння розвитку фізичних якостей. Але якщо розглядати у цьому процесі лише ті зміни, що відбуваються в організмі, а не в особистості загалом, то це може призвести до викривленого, надто вузького розуміння фізичного виховання» [4, 240]. Довга назва книги в урочистому стилі тієї епохи сповіщає про її головні цілі: «Велика дидактика, яка містить універсальну теорію вчити всіх усього або вірний і ретельно обдуманий спосіб створювати по всіх общинах, містах і селах кожної держави такі школи, в яких би все юнацтво обох статей, без будь-якого де б то не було винятку, могло навчатися наук, вдосконалюватись в норовах, набиратись благочестя і, таким чином, в роки юності навчитись всього, що потрібно для справжнього і майбутнього життя» [23, 30].Тому з раннього віку, як свідчать історико-педагогічні дослідження, діти, особливо хлопчики, стають значною мірою самостійними: з 3-4 років починають ставити капкани на птахів, вміють керувати човном, в 6-8 - ловлять рибу, полюють, проявляючи при цьому чудову витримку і винахідливість (лежачи на спині, на долоні руки тримають годинами кілька зерен, доки не прилетить птах, аби в цей момент затиснути його в руці). • по-третє, фізичне виховання повязане з подоланням труднощів, що вимагають і сприяють розвитку моральних і вольових якостей. Тому до учнів у процесі фізичного виховання треба підходити як до особистостей, що прагнуть до самовдосконалення, а сам процес не може здійснюватися з позицій тільки однієї науки (наприклад, фізіології чи психології). Викладене дозволяє визначити фізичне виховання як педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом усього життя» [3, 70]. Піаже виявив, що в період між 12 і 13 роками моральний розвиток особистості набуває нового сенсу, коли значущими стають цінності та ідеали, що виходять за рамки його конкретного життя (соціальна справедливість, свобода, дружба, любов, щирість - всі ці поняття для підлітків емоційно забарвлені, особистісно значущі).В підлітковому віці виникають і оформлюються моральні переконання, які стають специфічними мотивами поведінки і діяльності підлітка.
Список литературы
1. Васильева В.В. Физиология человека / М.: Физкультура и спорт, 1984. - 319 с.
2. Вілмор Дж.Х., Костілл Д. Фізіологія спорту. М. Культура и спорт.-2003. - 656 с.
3. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 256 с.
4. Голощапов Б.Р. Історія фізичної культури і спорту. - М: Академія, 2001.-220с.
5. Еразм Роттердамський. О воспитании детей // Образ человека в зеркале гуманизма: мыслители и педагоги эпохи Возрождения о формировании личности (XIV -XVII вв.). - М.: Изд-во УРАО, 1999. - С. 246-296.
6. Жуков В.Л., Єжова О.О. Вікова фізіологія. - Суми.: СУМДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004.
7. Збереження репродуктивного здоровя неповнолітніх. Навчальний посібник./ В.М. Оржеховська, Л.І. Табора. - К.: ТОВ «Хік», 2004. - 124 с.
8. Куліновіч К.А. Розвиток фізичної культури і спорту в УРСР, - Мн, Білорусь, 1969.-250 с.
9. Кун Л. Загальна історія фізичної культури і спорту. - М: Веселка, 1982.-320с.
