Вплив фізичних навантажень різного спрямування на адаптацію підлітків до несприятливої метеоситуації - Автореферат

Зокрема обєктивним показником фізичного здоровя може слугувати здатність організму адаптуватися до фізичних навантажень різного спрямування (Волков Н.И. с соавт., 1986; Бальсевич В.К., Запорожанов В.А., 1987; Платонов В.Н., 1988; Фурман Ю.М., 2003). Спрямованість і зміст фізичного виховання школярів загальноосвітніх навчальних закладів, фізичне виховання яких регламентується лише державною програмою з використанням урочної форми занять, не забезпечує повноцінного вдосконалення адаптивних можливостей організму (Круцевич Т.Ю., 1999; Сергієнко Л.П., 2001; Волков Л.В., 2002). Тому дослідження впливу фізичних навантажень різного спрямування із застосуванням урочної та позаурочних форм занять із метою підвищення адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації дасть змогу розширити сучасні уявлення про можливості вдосконалення фізичного здоровя засобами фізичної культури. 2..Вивчити вплив уроків фізичної культури, занять з легкої атлетики, плавання, баскетболу (із використанням позакласних занять), а також з веслування, боксу та важкої атлетики (із використанням позашкільних занять) на адаптацію підлітків 11-16 років до несприятливої метеоситуації. Виявити особливості впливу фізичних навантажень різного спрямування із застосуванням урочної та позаурочних форм занять на адаптацію підлітків до несприятливої метеоситуації залежно від віку і статті.Для дослідження та оцінювання фізичної підготовленості учнів у роботі використано комплексні тести, затверджені Міністерством освіти і науки України в 2004 році, а саме: загальну витривалість (за результатом з бігу на 1500 м), швидкість (за результатом бігу на 60 м), спритність (за результатом човникового бігу 4?9 м), вибухову силу (за результатом стрибка у довжину з місця), гнучкість (за результатом нахилу тулуба вперед), силову динамічну витривалість (за результатом тесту на згинання та розгинання рук в упорі лежачи на підлозі “до відмови”). Завдання першого етапу дослідження передбачали також проведення педагогічного спостереження за навчально-тренувальним процесом підлітків 11-12, 13-14 та 15-16 років, які займалися легкою атлетикою, плаванням та баскетболом (з використанням позакласної форми занять) веслуванням, боксом та важкою атлетикою (з використанням позашкільної форми занять). Із погіршенням метеорологічної ситуації зі сприятливої (І тип) до умовно сприятливої (ІІ тип) погоди у 11-12-річних підлітків, фізичне виховання яких обмежувалося лише уроками фізичної культури, а також у підлітків, які відвідували позашкільні заняття з боксу, виявлено зниження фізичної працездатності та максимального споживання кисню. Незалежно від статі за несприятливого типу погоди у підлітків усіх досліджуваних вікових груп (11-12, 13-14, 15-16 років), фізичне виховання яких повязане лише з відвідуванням уроків фізичної культури, фізична працездатність, аеробна та анаеробна (лактатна) продуктивність вірогідно знижуються, порівняно з І (сприятливими) типом погоди. Незалежно від спортивної спеціалізації у хлопців і дівчат на початку пубертатного періоду онтогенезу (11-12 років) адаптація організму до несприятливої метеоситуації значно гірша, ніж у підлітків 13-14 та 15-16 років, що проявляється зниженням середніх величин таких абсолютних і відносних показників функціональної підготовленості, як PWC170, VO2 max та МКЗМР за ІІІ типу погоди, порівняно з І типом.Для покращення адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації доцільно застосовувати заняття з легкої атлетики, плавання, баскетболу у формі позакласних занять, а також з веслування у формі позашкільних занять. 3..Середні величини абсолютних та відносних показників фізичної працездатності та максимального споживання кисню за ІІ типу погоди, порівняно з І типом, зазнають вірогідного зниження лише у 11-12-річних хлопців, фізичне виховання яких здійснюється з використанням виключно урочної форми занять, а також у хлопців, які займаються боксом. Незалежно від статі середні значення показників, які характеризують функціональну підготовленість (фізичної працездатності, аеробної продуктивності та анаеробної лактатної продуктивності), а також загальної витривалості (за результатом бігу на 1500 м) у підлітків 11-16 років, фізичне виховання яких обмежувалося уроками фізичної культури, зазнають зниження за ІІІ типу погоди, порівняно з І типом. За ІІІ типу погоди відбувається зниження середніх величин абсолютних та відносних показників фізичної працездатності, максимального споживання кисню та максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у 11-12-річних підлітків незалежно від статі й спрямованості фізичних тренувань, а також у 13-16-річних підлітків, які займаються боксом та важкою атлетикою. 6..Показники фізичної підготовленості підлітків 11-16 років, які займаються легкою атлетикою, плаванням, баскетболом та веслуванням, за ІІІ типу погоди погіршуються лише у 11-12-річних хлопців та дівчат за показником загальної витривалості (р<0,05).

Основний зміст

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел свідчать про необхідність вдосконалення адаптивних можливостей підлітків засобами фізичної культури. Обєктивним критерієм оцінки адаптивних можливостей може служити здатність виконувати роботу в аеробному та анаеробному режимах енергозабезпечення за несприятливої метеоситуації. У науково-методичній літературі відсутні обґрунтовані рекомендації щодо використання засобів фізичного виховання підлітків із метою покращення механізмів адаптації до умов несприятливої метеоситуації.

2..Здатність підлітків 11-16 років адаптуватися до несприятливої метеоситуації зумовлена спрямованістю рухової діяльності і може оцінюватися за рівнем функціональної та фізичної підготовленості. При цьому суттєву роль відіграють статевий та віковий фактори. Для покращення адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації доцільно застосовувати заняття з легкої атлетики, плавання, баскетболу у формі позакласних занять, а також з веслування у формі позашкільних занять. Заняття з боксу та важкої атлетики з використанням позашкільної форми занять не сприяють ефективному вдосконаленню адаптивних можливостей організму.

3..Середні величини абсолютних та відносних показників фізичної працездатності та максимального споживання кисню за ІІ типу погоди, порівняно з І типом, зазнають вірогідного зниження лише у 11-12-річних хлопців, фізичне виховання яких здійснюється з використанням виключно урочної форми занять, а також у хлопців, які займаються боксом. У дівчат незалежно від віку, спрямованості фізичних навантажень і форми проведення занять вищезгадані показники не зазнають суттєвих змін. Анаеробні (лактатні) можливості підлітків 11-16 років незалежно від статі, спрямованості і форми проведення занять за ІІ типу погоди суттєво не змінюються.

4. Незалежно від статі середні значення показників, які характеризують функціональну підготовленість (фізичної працездатності, аеробної продуктивності та анаеробної лактатної продуктивності), а також загальної витривалості (за результатом бігу на 1500 м) у підлітків 11-16 років, фізичне виховання яких обмежувалося уроками фізичної культури, зазнають зниження за ІІІ типу погоди, порівняно з І типом. Середні показники фізичної підготовленості такі як швидкість, спритність, вибухова сила, гнучкість, силова статична й динамічна витривалості у підлітків-неспортсменів за ІІІ типу погоди не зазнають суттєвих змін.

5. За ІІІ типу погоди відбувається зниження середніх величин абсолютних та відносних показників фізичної працездатності, максимального споживання кисню та максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв у 11-12-річних підлітків незалежно від статі й спрямованості фізичних тренувань, а також у 13-16-річних підлітків, які займаються боксом та важкою атлетикою. У 13-16-річних підлітків, які відвідували заняття з легкої атлетики, плавання, баскетболу та веслування, незалежно від статі з погіршенням метеоситуації дані величини не змінювалися.

6..Показники фізичної підготовленості підлітків 11-16 років, які займаються легкою атлетикою, плаванням, баскетболом та веслуванням, за ІІІ типу погоди погіршуються лише у 11-12-річних хлопців та дівчат за показником загальної витривалості (р<0,05). При цьому показники фізичної підготовленості як швидкість, спритність, вибухова сила, гнучкість, силова статична й динамічна витривалості статистично не змінюються. У 11-16-річних хлопців, які займаються боксом та у 13-16-річних важкоатлетів виявлено погіршення загальної витривалості за несприятливої метеоситуації.

7..Застосування розроблених комплексних програм для 15-16-річних підлітків, які включали заняття легкою атлетикою, плаванням та баскетболом, забезпечують стимуляцію аеробних та анаеробних процесів енергозабезпечення. Через 16 тижнів від початку експерименту (незалежно від статті) вірогідно покращується рівень аеробної продуктивності. Відносна величина максимального споживання кисню протягом вищезгаданого періоду зросла у хлопців на 4,9% (р<0,01), а у дівчат - на 5,7% (р<0,05). За такий же період у хлопців вірогідно покращується анаеробна лактатна продуктивність. Величина абсолютного показника максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв за весь період занять зросла на 9,9% (р < 0,001), а відносна на 6,5% (р < 0,001). У дівчат заняття в такому режимі не впливають на анаеробну лактатну продуктивність.

8. Заняття за розробленими програмами покращують значення таких показників фізичної підготовленості як загальна витривалість, вибухова сила, спритність та силова динамічна витривалість, оптимальний рівень зростання яких реєструється через 16 тижнів від початку експерименту. Середнє значення часу подолання дистанції з бігу на 1500 м у хлопців зменшується на 5,4 % (р<.0,001), а у дівчат - на 5,1% (р< 0,01). Середне значення показника стрибка в довжину з місця у хлопців збільшується на 4,3% (p < 0,01), а у дівчат - на 5,8% (р< 0,001). Час, витрачений на виконання тесту “човниковий біг 4?9 м”, скорочується у хлопців на 4,1% (p<0,01), а у дівчат на 2,7% (р< 0,05). Зростає показник кількості згинань і розгинань рук в упорі, лежачи на підлозі у хлопців на 16,7% (p< 0,05), а у дівчат - на 23,4% (р< 0,05). Застосування фізичних навантажень протягом наступних 16 тижнів в такому режимі не сприяє зростанню фізичної підготовленості.

9. Період тренувань у 16 тижнів від початку занять є недостатнім для адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації. Незалежно від статі період підвищення адаптації підлітків 15-16 років до несприятливої метеоситуації під впливом тренувань, які включають в окремі дні тижневого мікроциклу заняття з легкої атлетики, плавання та баскетболу, становить близько 32 тижнів.

Перспектива подальших досліджень полягає в удосконаленні методичних підходів до процесу фізичного виховання шкільної молоді шляхом апробації різних режимів занять із застосуванням урочної та позаурочних форм з метою підвищення рівня адаптивних можливостей.

а) публікації у фахових виданнях

1. Горшова І.В., Фурман Ю.М. Аеробна і анаеробна (лактатна) продуктивність підлітків в умовах різної метеоситуації / І.В. Горшова, Ю.М..Фурман // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 2004.- № 8. - С.10- 15. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці отриманих результатів.

2. Фурман Ю.М., Горшова І.В. Вплив метеоситуації на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму підлітків-спортсменів в різні пори року / Ю.М. Фурман, І.В. Горшова // Науковий вісник. - Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 2005 №8 - С.72-76. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці отриманих результатів.

3. Горшова І.В., Фурман Ю.М. Вплив фізичних тренувань різного спрямування на прояв аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму підлітків за різних типів погоди / І.В. Горшова, Ю.М. Фурман // Фізична культура, спорт та здоровя нації Зб. наук. праць Вінниця, 2006. - С. 489- 494. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, проведенні експериментальних досліджень та статистичній обробці отриманих результатів.

4. Горшова І.В. Метеоситуація як фактор впливу на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму спортсменок 11-16 років / І.В. Горшова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та с порту. Вип. 10. - Львів: НВФ ”Українські технології,” 2006. том 4.3 - С.278-281.

5. Горшова І.В. Гендерні особливості аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму підлітків-спортсменів за різної метеоситуації / І.В. Горшова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та с порту. Вип. 11. - Львів: НВФ ”Українські технології,” 2007. том 4.18 - С.201

6. Горшова І.В. Вдосконалення адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації фізичними тренуваннями різного спрямування / І.В. Горшова // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 12: У 4-х т. - Львів: НВФ ”Українські технології,” 2008. ? Т. 4. - С. 55-59.

7. Горшова І.В. Характеристика якісних параметрів рухової діяльності підлітків-спортсменів в умовах різної метеоситуації / І.В. Горшова // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: Зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. ? Т.3. С. 209 - 212.

8. Горшова І.В., Фурман Ю.М. Вдосконалення адаптації підлітків до несприятливої метеоситуації шляхом комплексного застосування фізичних навантажень різного спрямування / І.В. Горшова, Ю.М. Фурман // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту // науковий журнал. - Харків, ХОВНОКУ- ХДАДМ, 2009.- № 12. - С.48- 50. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень, інтерпретації отриманих даних та написанні окремих положень статті.

9. Фурман Ю.М., Горшова І.В. Можливості застосування фізичних навантажень для вдосконалення адаптивних можливостей підлітків 15-16 років до несприятливої метеоситуації / Ю.М. Фурман, І.В. Горшова // Фізична культура, спорт та здоровя нації / Зб. наук. праць. ? Том 3.? випуск 8 ? Вінниця, 2009. - С. 185-190. Внесок здобувача полягає у проведенні досліджень, аналізу отриманих результатів і формуванні висновків. б) публікації в інших виданнях

10. Горшова І.В. Вплив метеоситуації на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність школярів 11-16 років / І.В. Горшова // Фізична культура, спорт та здоровя нації. - Вінниця, 2004. - С. 449-452.

11. Фурман Ю.М., Горшова І.В. Вплив метеоситуації на аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність організму хлопців-спортсменів віком від 11 до 16 років / Ю.М. Фурман, І.В. Горшова // Фізіологічний журнал. Том 52 ? № 2, 2006. ? С.198. Участь здобувача полягає у проведенні педагогічних досліджень і написанні тез.

12. Горшова І.В. Особливості аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму підлітків-спортсменів за різної метеоситуації / І.В.Горшова // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. Зб. наук. праць. - Вінниця, 2007. - С.80-83.