Вплив фізичних навантажень на стійкість до електромагнітного випромінювання та емоційного стресу - Автореферат

Вивченню впливу мязових навантажень на стійкість до емоційного стресу присвячена значна кількість досліджень, проте висновки зроблені неоднозначні, що повязано як з різними адаптаційними можливостями організму до фізичних навантажень, так і з різними початковими варіантами стійкості до емоційного стресу. Встановлено, що показником високої стійкості до емоційного стресу і електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону є формування стійких міжсистемних взаємовідносин, що виявляється узгодженими односпрямованими змінами частотних показників діяльності серця та дихання, ефективним використанням тваринами педалі, яка вимикає електрошкіряний вплив, швидким розвитком адаптації до стандартного фізичного навантаження, ефективною реакцією імунної системи на введення стороннього агенту, стійкою структурою кореляційних звязків між цими показниками. Дослідження стандартного комплексу показників проводили: 1 - в початковому стані, 2 - в умовах фізичних навантажень різної інтенсивності і тривалості, 3 - при ізольованому стресорному впливі за програмою "стресу очікування", 4 - при ізольованому впливі ЕМВ СМ діапазону нетеплової потужності, 5 - при стресорному впливі після фізичних навантажень різної інтенсивності і тривалості, 6 - при впливі ЕМВ СМ після фізичних навантажень різної інтенсивності та тривалості. При формуванні стресового синдрому "очікування" у 13,3% щурів "урівноваженого" типу і у 70,3% щурів "збудливого" і "гальмового" типів спостерігалися ознаки виснаження адаптаційних можливостей, що виявлялося порушенням цілісності реагування, зниженням сполученості частотних показників серцево-судинної і дихальної систем, стійким збільшенням ЧСС відразу після дії стресорів без будь якої динаміки у міжсигнальному періоді, порушенням дихального ритму (як у вигляді прискорення, так і зменшення частоти дихання), значним збільшенням відхилення ІС від належного значення (у тварин "гальмового" типу ІСРАЗН=31,42±1,59%, у контролі - 6,87±0,24%; "урівноваженого" типу - 18,86±1,48%, у контролі - 6,31±0,17%; "збудливого" типу - 34,60±1,76%, у контролі - 7,51±0,32%), короткочасним зростанням кореляційних звязків між частотними показникам ритму серця і дихання з подальшим їх послабленням. Хронічне опромінення організму низькоінтенсивним ЕМВ СМ діапазону супроводжується різноспрямованими зсувами в діяльності серцево-судинної і дихальної систем, "розмиванням" індексу сполучення показників, що вивчаються (у тварин "гальмового" типу ІСРАЗН=21,85±1,53%, у контролі - 6,87±0,24%; "урівноваженого" типу - 14,27±1,42%, у контролі - 6,31±0,17%; "збудливого" типу - 26,40±2,15%, у контролі - 7,51±0,32%), зменшенням кількості щурів, що використовують педаль, яка вимикає електричний струм (у тварин "гальмового" типу з 25% до 20,8%, "урівноваженого" типу - з 73,3% до 52,9%, "збудливого" типу - з 29,4% до 10,5%), зниженням ефективності імунних реакцій, зниженням фізичної працездатності (Рис.Тривалий вплив ЕС і ЕМВ СМ супроводжується вірогідними змінами на рівні кардіореспіраторної системи, ефективності імунних реакцій та на рівні цілісних поведінкових актів. Найбільшу стійкість до впливу ЕС і ЕМВ СМ виявляють тварини "урівноваженого" типу, у меншій мірі - "гальмового" типу, найменшу - тварини "збудливого" типу.

1. Тривалий вплив ЕС і ЕМВ СМ супроводжується вірогідними змінами на рівні кардіореспіраторної системи, ефективності імунних реакцій та на рівні цілісних поведінкових актів. Міра виразності відхилень вивчаємих показників прямо корегує з інтенсивністю та тривалістю фізичних навантажень.

2. Вираженість вегетативних, поведінкових та імунологічних змін, які виникають під впливом ЕС і ЕМВ СМ у значній мірі обумовлена індивідуально-типологічними особливостями тварин. Найбільшу стійкість до впливу ЕС і ЕМВ СМ виявляють тварини "урівноваженого" типу, у меншій мірі - "гальмового" типу, найменшу - тварини "збудливого" типу.

3. Фізичні навантаження "до відмови", які не дозуються, знижують адаптаційні можливості організму і його стійкість до ЕС і ЕМВ СМ діапазону, що зумовлено порушенням механізмів міжсистемних взаємовідносин.

4. Індивідуалізація фізичних навантажень супроводжується підвищенням стійкості організму як до ЕС, так і до ЕМВ СМ, збільшенням кількості тварин, які швидко пристосовуються до ФН, підвищенням ефективності поведінкового компоненту адаптації і раціоналізацією вегетативного забезпечення стрес-реакції.

5. Збільшення ефективності адаптаційних реакцій, підвищення функціональних можливостей і ощадливості функціонування серцево-судинної та дихальної систем під впливом ІДФН корегує із швидкістю формування стійких міжсистемних взаємовідносин і може бути використане як засіб профілактики і підвищення стійкості до дії емоційного стресу і ЕМВ СМ діапазону.

6. Розвиток ефективної адаптації до дії несприятливих чинників навколишнього середовища електромагнітної та стресорної природи має місце тільки при індивідуальному підході до дозування фізичних навантажень з урахуванням генетично зумовлених особливостей тварин.

1. Д.И. Маракушин. Вегетативные показатели устойчивости организма к эмоциональному стрессу в условиях действия низкоинтенсивного электромагнитного излучения // Медицина сегодня и завтра. - 1997. - Вып. 2. - С. 16-18.

2. Д.И. Маракушин. Вплив індивідуального дозованого фізичного навантаження на стійкість до дії низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання см диапазону // Медицина сегодня и завтра. - 1998. - Вып. 3. - С. 5-6.

3. Д.И. Маракушин, В.Г. Самохвалов. Состояние физической работоспособности, вегетативные и иммунологические показатели организма при хроническом облучении крыс низкоинтенсивным электромагнитным потоком сантиметрового диапазона // Врачебная практика. - 1998. - № 5-6. - С. 59 - 62.

4. Д.И. Маракушин. Особенности вегетативных и иммунологических коррелятов общего облучения организма электромагнитным излучением сантиметрового диапазона в условиях дозированных физических нагрузок // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 5-6. - С. 77 - 79.

5. Д.И. Маракушин, В.Г. Самохвалов, А.В. Яловчук. Влияние длительного низкоинтенсивного электромагнитного излучения сантиметрового диапазона на адаптацию к физическим нагрузкам // Вестник проблем биологии и медицины. - 1999. - № 1. - С. 25 - 30.

6. В.Г. Самохвалов, Д.І. Маракушин, О.М. Сокол, Т.М. Тихонова, Л.П. Бредихіна. Вплив дозованих фізичних навантажень на динаміку вегетативних, поведінкових та імунологічних зсувів в умовах хронічного опромінювання організму низькоінтенсивним електромагнітним випромінюванням сантиметрового діапазону // Проблеми екології та медицини. - 1999. - № 5. - С. 32 - 34.

7. В.Г. Самохвалов, Д.І. Маракушин, О.М. Сокол, А.В. Яловчук. Вегетативні та поведінкові показники стійкості до емоційного стресу при тривалому впливі на організм низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання сантиметрового діапазону // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 3. - С. 54.

8. В.Г. Самохвалов, О.М. Сокол, Д.І. Маракушин, А.В. Яловчук. Реактивність імунної системи організму за умов сумісного впливу хронічного електромагнітного випромінювання і емоційного стресу // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 3. - С. 197.