Дослідження впливу філософії Платона на зародження антропологічної концепції християнської релігії. З’ясування структури і механізму цього процесу. Виявлення основних можливих постатів, які виявилися ретрансляторами Платонових філософських положень.
Аннотация к работе
Всебічне і глибоке вивчення витоків християнського віровчення постає як певна відповідь на низку практичних нинішніх запитів і потреб суспільства. Тому нині мусить бути актуальним і своєчасним дослідження саме теоретичних засад християнського віровчення, аналіз тих світоглядних форм, що складають його основу. Завдання своє дисертант вбачав в дослідженні процесу зародження й становлення християнського віровчення, зокрема такого його аспекту, як християнська антропологія, саме під впливом і в контексті платонізму. Проте ці прагнення в радянському християнознавсті не були повністю й детально опрацьовані, оскільки основний акцент у висвітленні проблеми витоків християнства здійснювався в контексті методологічних уявлень Ф.Енгельса, який був переконаним, що головні мотиви виникнення релігії криються в суто соціально-політичній площині античного світу. Відтак суттєвий недолік їхніх досліджень у висвітленні питання витоків християнства полягав в тому, що майже не опрацьовувалася версія його іудео-єгипетського походження, незважаючи на окремі узагальнення й натяки, які все ж були наявними в цих творах.Акцентовано, що помилкова позиція щодо висвітлення витоків християнства у працях радянських релігієзнавців здебільшого була зумовлена беззастережним сприйняттям методологічних засад Ф.Енгельса з цієї проблеми, його розуміння питання походження християнства, яке загалом опиралося на соціально-історичну доктрину марксизму й висновки Тюбінгенської теологічної школи. Наголошується на тому, що іудаїзм, так само як і національні релігії греків чи римлян, в переддень появи християнства був вже занадто слабким засобом, щоб дати втіху пересічному іудеєві, а відтак і впевненість в тому, що світ є все ж таки добрим творінням Всевишнього. Третій параграф - «Філософія Платона - ідейна база християнського світорозуміння» - акцентує передусім увагу на тому, що саме в добу занепаду греко-римської цивілізації, коли людина опинилася на самоті із своїми власними проблемами, зявляється крайня необхідність в новій світоглядній системі, такій, яка б репрезентувала перед людиною новий шлях до пошуку нових буттєвих смислів і водночас була б спроможною витлумачити її існування в межах чуттєвого світу зла. Християнство, як релігійна система поглядів, першим проголосило, що саме із-за гріхопадіння перших людей світ перестав бути повністю підконтрольним Творцю, а водночас є й власністю Сатани. Автор акцентує увагу на тому, що найголовнішим, що привертало й привертає людину до християнства, є ті принципи, ті закони, які дають їй можливість відчути повноту реального і стабільного щастя, щастя, яке детермінується Богом, зумовлене постійним і безпосереднім звязком людини з ним.