Дослідження впливу філософії Платона на зародження антропологічної концепції християнської релігії. З’ясування структури і механізму цього процесу. Виявлення основних можливих постатів, які виявилися ретрансляторами Платонових філософських положень.
При низкой оригинальности работы "Вплив філософії Платона на зародження та становлення християнської антропології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Всебічне і глибоке вивчення витоків християнського віровчення постає як певна відповідь на низку практичних нинішніх запитів і потреб суспільства. Тому нині мусить бути актуальним і своєчасним дослідження саме теоретичних засад християнського віровчення, аналіз тих світоглядних форм, що складають його основу. Завдання своє дисертант вбачав в дослідженні процесу зародження й становлення християнського віровчення, зокрема такого його аспекту, як християнська антропологія, саме під впливом і в контексті платонізму. Проте ці прагнення в радянському християнознавсті не були повністю й детально опрацьовані, оскільки основний акцент у висвітленні проблеми витоків християнства здійснювався в контексті методологічних уявлень Ф.Енгельса, який був переконаним, що головні мотиви виникнення релігії криються в суто соціально-політичній площині античного світу. Відтак суттєвий недолік їхніх досліджень у висвітленні питання витоків християнства полягав в тому, що майже не опрацьовувалася версія його іудео-єгипетського походження, незважаючи на окремі узагальнення й натяки, які все ж були наявними в цих творах.Акцентовано, що помилкова позиція щодо висвітлення витоків християнства у працях радянських релігієзнавців здебільшого була зумовлена беззастережним сприйняттям методологічних засад Ф.Енгельса з цієї проблеми, його розуміння питання походження християнства, яке загалом опиралося на соціально-історичну доктрину марксизму й висновки Тюбінгенської теологічної школи. Наголошується на тому, що іудаїзм, так само як і національні релігії греків чи римлян, в переддень появи християнства був вже занадто слабким засобом, щоб дати втіху пересічному іудеєві, а відтак і впевненість в тому, що світ є все ж таки добрим творінням Всевишнього. Третій параграф - «Філософія Платона - ідейна база християнського світорозуміння» - акцентує передусім увагу на тому, що саме в добу занепаду греко-римської цивілізації, коли людина опинилася на самоті із своїми власними проблемами, зявляється крайня необхідність в новій світоглядній системі, такій, яка б репрезентувала перед людиною новий шлях до пошуку нових буттєвих смислів і водночас була б спроможною витлумачити її існування в межах чуттєвого світу зла. Християнство, як релігійна система поглядів, першим проголосило, що саме із-за гріхопадіння перших людей світ перестав бути повністю підконтрольним Творцю, а водночас є й власністю Сатани. Автор акцентує увагу на тому, що найголовнішим, що привертало й привертає людину до християнства, є ті принципи, ті закони, які дають їй можливість відчути повноту реального і стабільного щастя, щастя, яке детермінується Богом, зумовлене постійним і безпосереднім звязком людини з ним.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
