Вплив етнографічних чинників на архітектурну організацію рекреаційного простору Гуцульщини (на прикладі Косівського, Верховинського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 351
Наукове обґрунтування та структурна модель етнографічної рекреації. Класифікація чинників впливу на особливості її формування та функціонування. Методологія і прийоми архітектурної організації рекреаційного середовища гірських територій Гуцульщини.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Недостатньо уваги приділяється новим видам рекреації, розробці методичних підходів до архітектурної організації рекреаційного простору в нових соціально-економічних умовах. В Карпатському регіоні України склалася і продовжується концентрація масивних рекреаційних обєктів з усіма характерними для них проблемами формування та функціонування - існує потреба принципово реформувати та підвищити ефективність використання рекреаційного освоєння територій; повернути до життя залишені рекреаційні обєкти; узгодити розвиток нових форм рекреації з перспективним розвитком регіону загалом та його окремих територій. Висока історико-культурна та природно-ландшафтна унікальність Гуцульщини, домінування економічних інтересів та ігнорування традицій в практиці рекреаційного будівництва, недостатність дослідження етнографічних чинників в організації рекреаційного простору і визначають актуальність даного дослідження та його мету. Виходячи з поставленої мети, було окреслено наступні завдання: - дослідити сучасний стан розвитку та особливості архітектурної організації рекреації в регіоні; Для вирішення поставлених завдань у роботі використано принципи і положення загальної теорії систем, а також сучасні методи наукових досліджень: метод системного аналізу (для структурного представлення рекреації регіону); метод статистичного групування (при обґрунтуванні класифікації чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреаційної системи); картографічний метод (при аналізі й оцінці характеру розміщення обєктів рекреації на території регіону); метод соціологічних досліджень (при визначенні проблем розвитку та вимог до функціонування рекреаційних обєктів) та методи порівняння (при опрацюванні результатів оцінки впливу етнографічних чинників на організацію та функціонування рекреації).Відповідно до того, що існують різні визначення поняття "рекреація", змінюється й сама сфера аналізу. Хоча визначення "рекреація" в літературі значно диференційоване, однак усі дослідники виходять з того, що це поняття характеризує свідомо створювані людиною загальні умови, які забезпечують відтворення працездатності населення. Питанню організації рекреації в архітектурно-містобудівній практиці присвячено багато досліджень, наукових конференцій, нормативних документів, проектних розробок. У роботі досліджуються етнографічні чинники архітектурної організації рекреаційного простору унікального регіону Українських Карпат - Гуцульщини. Головною рисою розвитку рекреації в регіоні має бути акцентування уваги на стратегіях ендогенного розвитку, що передбачає використання потенціалу місцевих людських, історико-етнографічних та природних ресурсів, щоб створити для місцевих жителів нові можливості розвитку та стимулювати нові види рекреаційної діяльності.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Список литературы
1. Стан архітектурного освоєння рекреаційного простору Гуцульщини можна визнати задовільним. Регіон має великі рекреаційні перспективи, але виникають і нові загрози в умовах несистемних трансформацій в суспільстві. Ускладнює ситуацію для мешканців та розвитку рекреації брак залізничних сполучень, що обумовлює проблеми в доїзді до місць відпочинку, збільшення автобусних звязків і ріст забруднення повітря автотранспортом. Негативним є недостатній розвиток соціальної інфраструктури в рекреаційних місцях, насторожене відношення до рекреації серед мешканців окремих сіл регіону, погана якість доріг та брак реклами. Висока рекреаційна якість середовища обумовлює наплив інвестицій і домінування економічних інтересів ігнорування традицій та інтересів місцевого населення в регіоні. Постає вимога активізації етнографічних чинників для кращого залучення місцевих мешканців в рекреаційний процес та підвищення якості середовища.

2. Розроблено методичний інструментарій визначення взаємозвязків між елементами рекреаційного простору та етнографічними чинниками. Методика поширюється на технологію архітектурних досліджень, проблеми передпроектного аналізу дозволяють системно формулювати завдання дослідження та формування рекреаційного середовища. Системно представлена структура етнографічних чинників та їх взаємозвязків у просторовій організації архітектурно-предметного середовища Гуцульщини.

3. Вивчення та аналіз рекреаційного простору в регіоні (на трьох територіальних рівнях) показує, що основними чинниками та умовами, які визначають його архітектурну організацію (розміщення, вибір типу та архітектуру обєктів рекреації), є: традиції, активність населення, архітектурно-функціональна організація території поселення та характеристики забудови (місце розташування житла, праці, обєктів культурно-побутового обслуговування), ментальність населення, його соціально-демографічний склад, культура та освіченість. Пріоритетними чинниками, що визначають перспективи та принципи архітектурної організації і розвитку рекреаційної системи Гуцульщини, слід визнати етнографічні чинники та фактор людини.

4. Отримані залежності часткових та узагальнених показників архітектурно-предметного середовища від етнографічних чинників. Дослідження історії розвитку туристично-рекреаційної справи в Карпатському регіоні дозволило виділити основні періоди в рекреаційному загосподарюванні краю, виділити особливе місце в рекреаційному процесі етнографічних чинників, багатих своїм писанкарством, різьбярством, килимарством, художньою обробкою дерева, шкіри, металу, вишивкою та іншими народними промислами регіону. Етнографічна складова в рекреаційному процесі Гуцульщини має свої традиції та особливий вплив на архітектурно-естетичну організацію рекреаційного простору.

5. Доведено, що гармонійний розвиток Гуцульщини можливий лише за умов системної трансформації просторової організації регіону та його рекреаційної сфери. Обґрунтовано принципи просторової організації архітектурно-предметного середовища, а саме: рединференціації, індивідуальності, адекватності. Ці принципи націлюють на гармонізацію архітектурного середовища рекреаційного простору, розробку програм та проектів розвитку краю, визначають перспективні напрями досліджень в архітектурі.

Запропоновано прийоми та засоби реалізації обґрунтованих принципів, які спрямовані на приріст етнографічного потенціалу території та підвищення ефективності його використання, посилення ролі етнографічних чинників в організації рекреаційного простору Гуцульщини і приведення до відповідності просторових та історико-етнографічних параметрів рекреаційного середовища.

6. Розроблена структурно-територіальна модель просторового прояву етнографічних чинників, яка є базовою для розробки стратегії розвитку регіону, визначення перспективних рекреаційних зон, реформування мережі туристичних маршрутів, створення рекреаційно-етнографічного селища "Гуцульщина". Акцент в розвитку рекреації на Гуцульщині має бути зроблено на активізації суспільства, без участі якого неможливо ефективно розвивати регіон. Полягає вона у залученні етнографічних ресурсів, матеріальної і духовної культури мешканців в рекреаційний процес, усвідомленні ними важливості естетичних та питань охорони природи, екологізації господарювання. Це обумовить покращення умов життя місцевих мешканців, позитивно вплине на архітектурно-естетичні якості середовища регіону та його рекреаційного простору.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ОСНОВНИМИ ПОЛОЖЕННЯМИ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові фахові видання України: 1. Юрчишин Г.М. Історична складова у формуванні рекреаційного простору на Гуцульщині // Містобудування та територіальне планування. - К: КНУБА, 2005. Вип.21. - С. 347-359.

2. Юрчишин Г., Кравченко Я. Роль церковного ансамблю в організації забудови населеного пункту на Гуцульщині ХУІІ-ХХ століть // Проблеми теорії й історії архітектури України: Збірник наукових праць. - Одеса: ОДАБА, 2004. Вип. 5. - С. 25-31.

3. Юрчишин Г. Дослідження ландшафтно-просторової організації рекреаційної системи Прикарпатської Гуцульщини // Містобудування та територіальне планування. - К: КНУБА, 2006. Вип. 23. - C. 365-369.

4. Юрчишин Г. Відродження церковного будівництва Гуцульщини // Вісник Львівської академії мистецтв. - Львів, 2002. - Вип 13. - С. 345-352.

Інші публікації: 5. Юрчишин Г. Етногенетичні особливості українських Карпат як фундаментальна основа розвитку деревяного церковного будівництва на Гуцульщині // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми відродження та розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів" (7-9 вересня 2001 р). - Верховина, 2001. - С. 183-186.

6. Юрчишин Г. Перспективи розвитку автентичної архітектури Гуцульщини// Збірник матеріалів наук. - практ. конференції ХХІІ Міжнародного гуцульського фестивалю (2-5 вересня 2002р.). - Косів, 2002. - С. 58-65.

7. Юрчишин Г. Концептуальні проблеми вивчення та пропаганди автентичної архітектури та мистецтва у вищій мистецькій школі в системі Української академії архітектури // Матеріали міжвузівської наукової конференції "Народне мистецтво Гуцульщини і Покуття: проблеми дослідження і збереження та перспективи розвитку духовної культури етнокраю в контексті формування національних і загальнолюдських цінностей у ХХІ столітті" (16.11.2003 р.). - Косів, 2003. - С. 9-16.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?