Залежність між порушенням кровобігу слизової оболонки шлунка і виникненням ранніх ішемічних ускладнень гастродуоденальної зони після операції у хворих виразковою хворобою. Критерії прогнозування і методи профілактики післяопераційних ускладнень.
При низкой оригинальности работы "Вплив емоційно-больового фактора на шлунковий кровобіг при хірургічному лікуванні виразкової хвороби", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Не дивлячись на вибір оптимального обєму хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, методи попередження ускладнень, останнім часом звернули увагу на розвиток ішемії гастродуоденальної зони в ранньому післяопераційному періоді (Е.В. Проведені дослідження показали, що при різних методах хірургічного лікування виразкової хвороби знижується обємна швидкість кровобігу в слизовій шлунка, порівняно з доопераційним рівнем (Н.К. Однак при цьому не враховується вплив емоційно-больового фактора на внутрішній гомеокінез організму хворого і, особливо, на стан кровобігу гастродуоденальної зони. Розробити критерії прогнозування і методи профілактики післяопераційних ускладнень, повязаних з негативним впливом емоційно-больового фактора на стан кровобігу гастродуоденальної зони у хворих, оперованих з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Вперше вивчено вплив емоційно-больового фактора на стан кровобігу гастродуоденальної зони в експерименті та у хворих, які перенесли оперативне втручання з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, визначена роль ішемії слизової шлунка у виникненні гострих ерозій і виразок.Нами обстежено 118 пацієнтів, з них 57 (48,3%) хворих на виразкову хворобу шлунка і 61 (51,7%) - на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, які знаходилися на обстеженні та лікуванні в хірургічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні в період з 1990 по 1996 рр. Третя група - тварини, які перенесли оперативне втручання - двобічну піддіафрагмальну ваготомію - за 14-15 днів до дії на них електробольового подразника. До першої групи віднесено 34 хворих, у яких швидкість кровобігу слизової шлунка дорівнювала, або незначно перевищувала показники вікової норми, рівень психоемоційного напруження оцінювався як середній (до 30 балів), індекс напруги коливався від 180 до 400 Р-од. У третю групу увійшло 38 хворих виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, у яких швидкість регіонарного кровобігу в слизовій шлунка була більше, ніж на 25% нижчою від відповідної вікової норми, рівень психоемоційного напруження високий (45 балів), індекс напруги (ІН) - від 120 до 580 Р-од. Відмічено, що значна редукція шлункового кровобігу спостерігалась у хворих з високим рівнем психоемоційної напруги перед операцією і високим ступенем напруження адренергічних механізмів регулювання внутрішнього гомеостазу в ранньому післяопераційному періоді.У хворих, в яких перед операцією спостерігався високий рівень психоемоційного напруження (за Люшером) та ситуативної і особистісної тривожності (за Спілбергом), достовірно зменшувалася швидкість регіонарного кровобігу гастродуоденальної зони. У хворих з підвищеною активацією адренергічних механізмів регуляції (за даними варіаційної пульсометрії) ранній післяопераційний період супроводжувався суттєвим зниженням регіонарного кровобігу проксимального відділу шлунка.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У хворих, в яких перед операцією спостерігався високий рівень психоемоційного напруження (за Люшером) та ситуативної і особистісної тривожності (за Спілбергом), достовірно зменшувалася швидкість регіонарного кровобігу гастродуоденальної зони.
2. У хворих з підвищеною активацією адренергічних механізмів регуляції (за даними варіаційної пульсометрії) ранній післяопераційний період супроводжувався суттєвим зниженням регіонарного кровобігу проксимального відділу шлунка.
3. Зниження регіонарного шлункового кровобігу при збереженому кислотоутворенні є фактором ризику виникнення гострих ерозивно-виразкових пошкоджень гастродуоденальної зони.
4. Після селективної проксимальної ваготомії та стовбурової ваготомії з дренуючою операцією ймовірність розвитку гострих ерозивно-виразкових пошкоджень достовірно вища, ніж після резекції шлунка.
5. Оцінка психоемоційного напруження, рівня ситуативної і особистісної тривожності та активності адренергічних механізмів регуляції є важливими прогностичними критеріями ймовірності виникнення гострих ішемічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді і, у комплексі зі зміною швидкості регіонарного кровобігу гастродуоденальної зони, дозволяє виділити 5 ступенів ризику.
6. Ліквідація тканинної гіпоксії шляхом підвищення швидкості регіонарного кровобігу і поліпшення перфузії тканин киснем за допомогою гіпербаричної оксигенації і переливання оксигенованих плазмозамінників є ефективним засобом профілактики гострих ішемічних пошкоджень у хворих виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в ранньому післяопераційному періоді.
Список литературы
1. Ковальчук Л.Я., Гірняк М.Я., Гусак О.М. Стан кровотоку слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки в умовах больового стресу при опіковій хворобі // Вісник наукових досліджень. - 1995. - №1.
2. Ковальчук Л.Я., Гусак О.М. Вплив ваготомії на кровобіг слизової оболонки шлунка та перекисне окислення ліпідів в умовах експериментального стресу // Вісник наукових досліджень. - 1995. - №2.
3. Гусак О.М. Методи профілактики ішемічних ускладнень у хворих виразковою хворобою в ранньому післяопераційному періоді // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №8. - С. 76-78.
4. Гусак О.М. Оцінка психоемоційного стану хворих виразковою хворобою як фактора ризику виникнення гострих ішемічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №8. - С. 78-80.
5. Гусак О.М. До патоморфозу виникнення гострих ішемічних ускладнень раннього післяопераційного періоду у хворих виразковою хворобою 12-палої кишки // Вісник наукових досліджень. - 1998. - №1-2. - С. 70-73.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
