Загальна характеристика електричного струму і основної мішені його впливу - м"язів. Застосування в медицині теплового ефекту для прогрівання тканин. Розгляд дії інфрачервоного і найбільш значимих типів іонізуючого випромінювання на організм людини.
При низкой оригинальности работы "Вплив електричного струму, оптичного діапазону і іонізуючого випромінювання на живі організми", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність: На протязі всього розвитку життя на Землі, живі організми піддавалися впливу різних фізичних факторів, джерелами яких були космічні (Сонце, зорі) і земні (радіоактивні елементи земної кори) обєкти. На сучасному етапі до природнього електромагнітного фону додався штучний - випромінювання радіостанцій, ядерних установок та ін.Безпечною вважається сила струму нижче 0,01 А (хоча навіть слабкі струми позначаються на функціонуванні нервової системи); струм вище 0,1 А небезпечний для життя. Ступінь небезпеки, обумовлений струмом, залежить від шляху поширення струму по організму, наприклад, від того, проходить він через серце чи ні. При цьому реакція мяза залежить як від сили з якою подається струм, так і від тривалості його впливу. Сила струму нижче певної граничної величини не викликає скорочення, так само, як і дуже короткочасний імпульс. Тому, якщо імпульси йдуть один за іншим, причому інтервал між ними менше часу, необхідного для скорочення, то мяз не встигає розслабитися і його скорочення триває стільки ж часу, скільки подаються збудливі імпульси.Дія інфрачервоного випромінювання на організм викликає відчуття тепла; видимого діапазону - зорові реакції, фотосинтез (утворення органічних сполук за рахунок енергії світла), фототаксис (рух мікроорганізмів до світла або від нього); Фототропізм (поворот листя і стебел рослин до світла або від нього); ультрафіолетового - синтез вітаміну D, еритему (почервоніння шкіри, викликане розширенням кровоносних судин шкіри), засмагу (утворення в шкірі пігменту меланіну), канцерогенез (утворення пухлин), надає бактерицидний ефект. Виділяють такі їх стадії: фотофізичну - поглинання кванта світла і перенесення енергії збудженого стану; фотохімічну - хімічні перетворення молекул і фізіологічну - відповідь організму на випромінювання. Залежно від дії на біологічні обєкти, в ультрафіолетовому діапазоні виділяють три зони: А-зона, або антирахітна (400 ... 280 нм), - викликає утворення еритеми і сприяє синтезу пігменту меланіну, який має захисну дію при ультрафіолетовому опроміненні, оскільки поглинає кванти світла і одночасно є антиоксидантом; С-зона, або бактерицидна (280 ... Діяльність людини за останні десятиліття привела до істотного зменшення озонового шару, що викликало посилення інтенсивності випромінювання в більш короткохвильовій області ультрафіолетового діапазону.До іонізуючих випромінювань відносять ті, які при проходженні через речовину здатні викликати іонізацію і збудження атомів і молекул. Штучними джерелами іонізуючого випромінювання є штучні радіонукліди (генерують альфа-, бета-, і гамма-випромінювання), ядерні реактори (генерують головним чином нейтронне і гамма-випромінювання), радіонуклідні нейтронні джерела, прискорювачі елементарних частинок (генерують потоки заряджених частинок, а також гальмівне фотонне випромінювання), рентгенівські апарати (генерують гальмівне рентгенівське випромінювання) . Стан атомів і молекул, повязаний з наявністю неспарених електронів, називають вільно-радикальним, іонізація і збудження молекул, викликані дією іонізуючою радіацією, призводять до хімічних змін в них, тобто до радіаційних пошкоджень. Первинним актом цієї дії є порушення і іонізація молекул, в результаті чого виникають вільні радикали (пряма дія випромінювання) або починається хімічне перетворення (радіоліз) води, продукти якого (радикал ОН, перекис водню - H2O2 та ін.) вступають в хімічну реакцію з молекулами біологічної системи. У нуклеїнових кислотах під дією іонізуючого випромінювання відбуваються зміни як в окремих нуклеотидах (наприклад, розмикання піримідинового або імідазольного кілець, дезамінування аденіну, гуаніну і цитозину, окислення спиртових груп і розриви вуглець-вуглецевих звязків в дезоксирибозі), так і в спіральній структурі (одно-і двухланцюгові розриви водневих звязків у ланцюгах ДНК, зшивки між нуклеотидами однієї або різних ланцюгів, зшивання ДНК з білком).Електричний струм викликає інтенсивне їх тетанічне скорочення, якщо його частота перевищує той час, який необхідний для скорочення мяза, в інших випадках він надає лише теплову дію и призводить до електролізу сполук живого організму, що також не завжди призводить до позитивних наслідків. Електричний струм застосовують у медицині для теплового прогріву тканин, при реанімації для термінового відновлення серцебиття, а також для введення лікарських засобів через тканину - електрофорез. Ультрафіолет в залежності від спектру випромінювання і дози може мати так і позитивні(синтез вітаміну D, бактерицидний ефект) так і негативні наслідки (викликає еритему, канцерогенез). Найбільш чутлива до дії ультрафіолету - шкіра, і основна мішень впливу ультрафіолету в клітині являється в першу чергу ДНК - порушується його структура, що може призвести до мутацій. Іонізуюче випромінювання має переважно негативний вплив на живі організми так як викликає збудження атомів і молекул, і утворення активних радикалів, які дуже реакційноздатні і руйнують біомолекули і біополімери, а саме ДНК, білки і ліпіди.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ВПЛИВ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
2. ВПЛИВ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
3. ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ електричний струм інфрачервоний іонізуючий випромінювання
Вывод
Основна мішень впливу електричного струму - це мязи. Електричний струм викликає інтенсивне їх тетанічне скорочення, якщо його частота перевищує той час, який необхідний для скорочення мяза, в інших випадках він надає лише теплову дію и призводить до електролізу сполук живого організму, що також не завжди призводить до позитивних наслідків. Електричний струм застосовують у медицині для теплового прогріву тканин, при реанімації для термінового відновлення серцебиття, а також для введення лікарських засобів через тканину - електрофорез.
Інфрачервоне випромінювання в основному дає тепловий ефект, видимий спектр - викликає зорові реакції, поглинається рослинами при фотосинтезі. Ультрафіолет в залежності від спектру випромінювання і дози може мати так і позитивні(синтез вітаміну D, бактерицидний ефект) так і негативні наслідки ( викликає еритему, канцерогенез). Найбільш чутлива до дії ультрафіолету - шкіра, і основна мішень впливу ультрафіолету в клітині являється в першу чергу ДНК - порушується його структура, що може призвести до мутацій. Не меншого впливу зазнають білки і ліпіди, внаслідок розриву дисульфід них звязків і денатурації перших і окиснення перекисами других.
Іонізуюче випромінювання має переважно негативний вплив на живі організми так як викликає збудження атомів і молекул, і утворення активних радикалів, які дуже реакційноздатні і руйнують біомолекули і біополімери, а саме ДНК, білки і ліпіди. І це може викликати променеву хворобу або смерть. Але не дивлячись на негативний вплив їх широко застосовують в рентгеноскопії і радіодиагностиці.
