Вплив дозування фізичного навантаження на серцево-судинну систему спортсменів - Курсовая работа

Спорт в житті людини займає вагоме місце. Люди, які займаються спортом досить добре розвинені фізично, мають менше проблем зі здоровям. Досить важливими аспектами при заняттях спортом мають вміння правильно організувати тренування, при надмірних навантаженнях з перших занять можна тільки нашкодити організму людині. Майже всі складні реакції перетворення речовин в організмі відбуваються з обовязковою участю кисню, який транспортується з потоком крові. Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу на важливість процесів кровообігу та газообміну як одну з передумов гармонійного фізичного розвитку.До складу серцево-судинної системи входить серце з кровоносними судинами - артеріями, венами, капілярами. Серце й судини утворюють замкнуту систему. Судини, якими кров тече від серця, називаються артеріями, а судини, якими кров тече до серця, - венами. Серце разом із судинами утворює три кола кровообігу: велике, мале та серцеве. На поверхні серця пролягають три борозни - одна вінцева, яка проходить між передсердями й шлуночками, та дві (передня й задня) міжшлуночкові, які відділяють шлуночки один від одного (див. кольорову вклейку).Основним серед вузлів є пазушно-передсердний, він лежить у міокарді правого передсердя під епікардом між отвором верхньої порожнистої вени й правим вушком серця (вузол Кейта-Флека). Його волокна розгалужуються у мязах передсердя, опускаються вниз міжпередсердною перегородкою до її нижньої частини, де лежить передсердно-шлуночковий вузол (Ашофа-Тавара). Від цього вузла волокна опускаються вниз у міжшлуночкову перегородку, де й утворюють передсердно-шлуночковий пучок (пучок Гіса).Від висхідної частини аорти починаються дві вінцеві артерії серця - права й ліва, що лежать у вінцевій борозні. Права вінцева артерія від вінцевої борозни спускається задньою міжшлуночковою борозною й утворює задню міжшлуночкову артерію серця. Обидві артерії розгалужуються на міжшлуночкові гілки, в ділянці верхівки серця вони анастомозують між собою й живлять оболонки серця [17]. Інші вени, більшого діаметра, вливаються у венозну пазуху, що у вінцевій борозні серця, на задній її поверхні, а далі - у передсердя на нижній його стінці латеральніше нижньої порожнистої вени.До кровоносних судин належать артерії, вени та капіляри. Артерії - судини, що несуть кров під значним тиском від серця. Вени - судини, що несуть кров під незначним тиском до серця. Капіляри - це дрібні судини, які містяться між артеріями й венами. Під час скорочення шлуночків (систола) в артерії виштовхується кров, вони розтягуються, але завдяки силі еластичної тяги повертаються в попереднє положення, що сприяє рівномірній течії крові в судинах.Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця і переходить в аорту (рис. Аорта розгалужується на вінцеві артерії, які, утворюючи коронарне або серцеве коло кровообігу, постачають кровю серцевий мяз. Аорта утворює поблизу серця дугу (ліву) і йде вниз по грудній, а потім черевній порожнині. Віддути аорти відходять три артерії - плечоголовий стовбур, який поділяється на праву підключичну артерію і праву спільну сонну артерію; ліва спільна сонна артерія і ліва підключична артерія. На рівні 4-го поперекового хребця аорта розпадається на 2 великі артерії (права і ліва клубові спільні), що йдуть до нижніх кінцівок.Блукаючі нерви беруть початок у довгастому мозку і гальмують серцеву діяльність, симпатичні нерви відходять від шийного симпатичного вузла, посилюють кожне серцеве скорочення [10]. Тепло, холод, укол та інші подразнення викликають у закінченнях доцентрових нервів збудження, яке передається в центральну нервову систему, і звідти по блукаючому або симпатичному нерву досягає серця. На діяльність серця (схема 1) і судин (схема 2) впливають хімічні речовини, що є в крові. У серці, особливо в його передсердях, утворюються біологічно активні сполуки (дигіталісоподібні чинники, катехоламіни, продукти арахідонової кислоти) і гормони, зокрема, передсердний натрійуретичний та ренін-ангіотензинові сполуки. Механізм цього явища звязаний із рівнем Са2 у клітинах провідної системи та робочого міокарда, залежно від якого розвиваються позитивні чи негативні ефекти діяльності серця.Біологічна цінність цього механізму регуляції видільних процесів характеризується збільшенням припливу крові до працюючих мязів і шкіри, а також до нирок, оскільки функція їх певний час може замінятися роботою потових залоз. Інтенсивна мязова робота призводить до підвищення концентрації водневих іонів, оскільки під час її виконання в кров надходять кислі продукти (наприклад молочна кислота) і зміщують реакцію крові в кислу сторону. Завдяки цьому люди, які мають великий лужний резерв (до 80 мл), можуть виконувати фізичну роботу навіть тоді, коли в крові накопичується до 300 мг молочної кислоти на кожні 100 мл. Говорячи про адаптивний характер змін в крові підчас мязової роботи, слід відзначити і те, що клітини нашого організму, особливо нервові, дуже чутливі до зміни рівня глюкози. У л

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика серцево-судинної систем при дозованому навантаженні

1.1 Морфо-функціональна характеристика серцево-судинної системи

1.2 Провідна система серця

1.3 Судини і нерви серця

1.4 Будова кровоносних судин, рух крові

1.5 Велике і мале кола кровообігу

1.6 Регуляція кровообігу

Розділ 2. Стан систем організму під час мязової роботи

Розділ 3. Методика дослідження

3.1 Методика тестування та оцінки показників функціонування серцево-судинної системи

3.2 Методика дослідження основних показників роботи серцево-судинної системи

Висновки

Список використаних джерел