Аналіз особливостей біосинтезу та змін кількісного вмісту нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) та різних класів ядерних білків (гістонових, негістонових, глобулінових) під впливом дисперсних азобарників з урахуванням віддалених наслідків і проявів токсичної дії.
При низкой оригинальности работы "Вплив дисперсних азобарвників на біосинтез нуклеїнових кислот і білків з урахуванням віддалених ефектів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розвиток віддалених ефектів супроводжується значною перебудовою метаболічних процесів у клітинах, а першою ланкою у сплетінні таких перетворень є порушення обміну нуклеїнових кислот, зокрема їх біосинтезу [К.Ф. Вивчити вплив ряду ДАБ на біосинтез, кількісний вміст та співвідношення ДНК і РНК у ядрах клітин печінки, сімяників та кісткового мозку щурів in vivo за умов одно - та семиразової пероральної дії, а також хронічної інгаляції. Провести дослідження особливостей біосинтезу гістонових, негістонових і глобулінових білків та змін їх кількісного вмісту у ядрах клітин печінки щурів in vivo за умов одноразової пероральної дії та хронічної інгаляції ряду ДАБ. Показано, що одним з механізмів, що визначають генотоксичний, а також канцерогенний ефект аміноазобензолів, є зміни (переважно гальмування) біосинтезу ДНК, гістонових та негістонових білків у ядрах клітин органів-мішеней (печінки та сімяників). В результаті вивчення впливу дисперсних азобарвників на біосинтез і кількісний вміст нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) та різних класів білків ядер (ГБ, НГБ і ГЛБ), встановлено, що ксенобіотики цього класу викликають різнохарактерні зміни зазначених біохімічних процесів в органах-мішенях в залежності від способу та тривалості введення сполук і часу експозиції після їх дії.ДНК-синтезуюча активність ядерного апарату клітин печінки та сімяників під впливом ряду похідних 4-нітро-4’-аміноазобензолу (дисперсних азобарвників) після короткочасної їх дії пригнічується продовж доби та стимулюється на 48 годину; за умов хронічної дії відбувається дозозалежна активація біосинтезу ДНК. Динаміка біосинтезу та кількість РНК у ядрах клітин печінки за короткочасної дії нітроаміноазобензолів на зазнає суттєвих змін, проте в умовах їх хронічної дії біосинтез РНК корелює з динамікою біосинтезу ДНК за цих же умов. Біосинтез гістонових білків у ядрах клітин печінки під короткочасним впливом нітроаміноазобензолів стимулюється через 6 і 24 години після їх введення та пригнічується через 48 годин, тоді як біосинтез негістонових білків за цих же умов гальмується через 24 години з подальшим його відновленням (для окремих сполук - стимуляцією). Для ДР і ДЧК-Ж біосинтез ГЛБ гальмується через 6, а ДТС-З також і через 24 години з подальшим (48 год.) його відновленням або стимуляцією; для ДЧ-2С - через 24 і 48 годин, а для ДО-2К - тільки 48 годин з попереднім підвищенням його інтенсивності. Зміни кількісних білок-білкових та білок-нуклеїнових співвідношень у ядрах клітин печінки за короткочасної дії нітроаміноазобензолів характеризуються зниженням (через 6 год.) та підвищенням (24 год.) НГБ/ГБ, підвищенням (48 год.) ГБ/ДНК, НГБ/ДНК та ГЛБ/ДНК.
Вывод
1. Різноспрямовані зміни динаміки біосинтезу компонентів хроматину та порушення його регуляції за умов дії генетично активних ксенобіотиків обумовлюють порушення метаболічних процесів у клітинному ядрі та, зрештою, процесів регуляції клітинного гомеостазу в органах і тканинах.
2. ДНК-синтезуюча активність ядерного апарату клітин печінки та сімяників під впливом ряду похідних 4-нітро-4’-аміноазобензолу (дисперсних азобарвників) після короткочасної їх дії пригнічується продовж доби та стимулюється на 48 годину; за умов хронічної дії відбувається дозозалежна активація біосинтезу ДНК. Найбільші зміни біосинтезу ДНК спостерігаються у печінці, менш виражені у сімяниках та не виявляються у кістковому мозку.
3. Динаміка біосинтезу та кількість РНК у ядрах клітин печінки за короткочасної дії нітроаміноазобензолів на зазнає суттєвих змін, проте в умовах їх хронічної дії біосинтез РНК корелює з динамікою біосинтезу ДНК за цих же умов.
4. Біосинтез гістонових білків у ядрах клітин печінки під короткочасним впливом нітроаміноазобензолів стимулюється через 6 і 24 години після їх введення та пригнічується через 48 годин, тоді як біосинтез негістонових білків за цих же умов гальмується через 24 години з подальшим його відновленням (для окремих сполук - стимуляцією). Хронічна дія вивчених нітроаміноазосполук спричиняє активацію біосинтезу гістонових білків при відсутності змін синтезу НГБ. Зазначені зрушення свідчать про зміни структури та функціональної активності хроматинового комплексу під впливом нітроаміноазобензолів.
5. Динаміка біосинтезу глобулінових білків у ядрах клітин печінки за умови короткочасної дії є специфічною для кожного вивченого похідного 4-нітро-4’-аміноазобензолу. Для ДР і ДЧК-Ж біосинтез ГЛБ гальмується через 6, а ДТС-З також і через 24 години з подальшим (48 год.) його відновленням або стимуляцією; для ДЧ-2С - через 24 і 48 годин, а для ДО-2К - тільки 48 годин з попереднім підвищенням його інтенсивності. Проте всі нітроаміноазосполуки через 48 годин обумовлюють зростання кількості ГЛБ у печінці.
6. Зміни кількісних білок-білкових та білок-нуклеїнових співвідношень у ядрах клітин печінки за короткочасної дії нітроаміноазобензолів характеризуються зниженням (через 6 год.) та підвищенням (24 год.) НГБ/ГБ, підвищенням (48 год.) ГБ/ДНК, НГБ/ДНК та ГЛБ/ДНК.
7. Короткочасна дія нітроаміноазобензолів призводить до різноспрямованих змін біосинтезу нуклеїнових кислот і білків з порушенням кореляції динаміки цих процесів. На відміну від неї, хронічний вплив цих сполук обумовлює співпадаючі зміни (активацію) динаміки біосинтезу. Ці процеси повязані відповідно з ініціацією та розвитком виявлених віддалених ефектів (мутагенного та гонадотропного), зумовлених дією нітроаміноазосполук.
8. На підставі отриманих результатів запропоновано комплекс найбільш інформативних критеріїв оцінки пошкоджуючої дії нітроаміноазобензолів на організм та гігієнічного регламентування сполук цього класу. Такими критеріями є зміни біосинтезу ДНК, ГБ і НГБ у ядрах клітин печінки та сімяників; індукція хромосомних аберрацій у клітинах кісткового мозку; підвищення частоти ДЛМ; критерії гонадотропної дії. З їх використанням рекомендовано зниження ГДК у повітрі робочої зони для азобарвників, які нормовані раніш на більш високому рівні лише з урахуванням критеріїв загальної токсичності.
Публікації основних положень дисертаційної роботи
1. Токсикологическая оценка азокрасителя дисперсного Красного 2С полиэфирного / В.И. Звездай, И.А. Палагина, И.М. Коган, В.В. Свентицкий // Гигиена труда и проф. заболевания. - 1989. - N 12. - C.56.
2. Звездай В.И., Палагина И.А., Калюжный Г.Л. Краситель органический дисперсный полиэфирный Красный Ж // Токсикологич. вестник. - 1994. - N 5. - C.41-42.
3. Выявление генотоксической и мутагенной активности дисперсных азокрасителей с целью их гигиенического нормирования / И.А. Палагина, Д.Н. Девейкис, Н.А. Ващук, Г.Л. Калюжный // Медицина труда и пром. экология. - 1995. - N5. - C.12-15
4. Палагина И.А. Влияние дисперсных азокрасителей на биосинтез нуклеиновых кислот // Проблемы криобиологии. - 1997. - N 3. - С.68-69.
5. Палагина И.А. Особенности биосинтеза гистоновых и негистоновых белков при воздействии дисперсных азокрасителей // Проблемы криобиологии. - 1997. - N 4. - С.65-66.
6. Палагина И.А. Сравнительная токсикологическая оценка ряда дисперсных азокрасителей с целью их гигиенического регламентирования // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - N 26. - С.127-140.
7. Palagina І. A. Studies on molecular mechanisms of genotoxic effect of disperse azo dyes - aminoazobenzene derivatives // School of fundamental medicine journal. - 1997. - Vol.3, No 2. - P.31-36.
8. Палагина И.А. Краситель органический дисперсный Красно-коричневый Ж // Токсикологический вестник. - 1998. - N 1. - C.40.
9. Палагина И.А. Влияние дисперсных азокрасителей на состояние генетического аппарата / Медицина сегодня и завтра: Сб. науч. работ молодых ученых и специалистов. - Харьков: ХГМУ, 1996. - C.241-243.
10. Палагина И.А. Гигиеническое регламентирование дисперсного полиэфирного красителя Красно-коричневого Ж в воздухе рабочей зоны с учетом отдаленных эффектов // Биологическое действие факторов окружающей среды: Сб. науч. тр. - Харьков: ХГМИ, ХАРГОРСЭС, 1996. - C.230-234.
11. Звездай В.И., Палагина И.А. Морфо-функциональные и генетические нарушения репродуктивной функции млекопитающих при воздействии дисперсных азокрасителей // Бесплодие. Вспомогательные репродуктивные технологии: Сб. науч. тр. симпозиума с международным участием (Киев, 15-16 мая 1997). - К.: Ин-т репродуктивной медицины УАННП, 1997. - C.172-174.
12. Генетична небезпека дисперсних азобарвників як лімітуючий критерій при обґрунтуванні гігієнічних регламентів виробничого середовища / В.І. Звездай, В.В. Худолій, І.А. Палагіна, Г.Л. Калюжний // Матеріали ІІ зїзду медичних генетиків України (Львів, 18-20 жовтня 1995). - Львів. - 1995. - C.70.
