Вплив бактеріальної та вірусної інфекції на перебіг вагітності та стан фетоплацентарного комплексу - Автореферат

При цьому можуть спостерігатися ознаки переривання вагітності, що в багатьох випадках призводить до аборту або передчасних пологів, вади розвитку плоду. Інфекційні захворювання вагітної негативно впливають на плід через безпосереднє проникнення збудника та токсичну дію на фетоплацентарний комплекс. При цьому імунорегуляторні механізми спрямовані на забезпечення виживання плоду як алотрансплантанта, у тому числі і шляхом загального впливу на імунні клітини плацентарних білкових і стероїдних гормонів і білків, які асоціюються з вагітністю, та супресорної дії лімфоцитів плоду (Б.М. Встановлено, що імунологічна напруженість при вагітності нерідко сприяє активації патологічного інфекційного процесу у вагітних (І.І. Метою роботи було удосконалення системи діагностики та лікування вагітних жінок, які перенесли бактеріальну, вірусну інфекцією, що супроводжується порушеннями у фетоплацентарному комплексі та змінами в імунній системі.Ця група була виділена для того, щоб оцінити ступінь вираженості змін у фетоплацентарному комплексі вагітних із різними видами інфекційної патології, а також ефективність лікування. Групу ІІ склали вагітні (40) із захворюваннями, викликаними бактеріальними збудниками. В залежності від методу лікування, їх було поділено на дві підгрупи: "А" - традиційна терапія та "Б" - комплексна терапія з використанням тимогену. До групи IV (40) були віднесені вагітні із захворюваннями, викликаними бактеріальними та вірусними збудниками, і їх так само розподілено на дві підгрупи з урахуванням методики лікування. Для оцінки морфологічних змін препарати забарвлювали гематоксиліном і еозіном, пікрофуксином за ван-Гізоном, виконували реакцію Браше з контролем кристалічною рибонуклеазою для ідентифікації рибонуклеопротеїдів (РНП), реакцію Фельгена-Россенбека для ідентифікації дезоксирибонуклеопротеїдів (ДНП) (контроль - гідроліз з HCL), комплексу нейтральних мукополісахаридів і глікоамінопротеогліканів ідентифікували за схемою В.В.Перенесені під час вагітності інфекційні захворювання несприятливо впливають на перебіг гестаційного процесу, пологів, післяпологового періоду, стан плоду. Це проявляється в збільшенні кількості випадків загрози переривання вагітності, прееклапсії різного ступеня важкості, фетоплацентарної недостатності, несвоєчасним відходженням навколоплідних вод, слабкістю пологової діяльності, патологічною крововтратою, субінволюцією матки, гіпоксією плоду, сприяє зростанню оперативних методів пологорозродження. Характерною особливістю перенесеної бактеріальної інфекції в клітинній ланці імунітету є зниження концентрації Т-клітин, зокрема імунорегуляторних субпопуляцій, зменшення вмісту 0-клітин; в гуморальній ланці "маркером" розвитку патологічного процесу є значне підвищення концентрації IGM, IGG, а також ЦІК із зниженням вмісту комплементу. Показники Т-клітинного імунітету у жінок, що перенесли бактеріально-вірусну інфекцію, значно перевищують аналогічні показники у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Материнська інфекція негативно впливає на функцію фетоплацентарного комплексу, призводить до погіршення стану внутрішньоутробного плоду, що проявляється зниженням усіх показників біофізичного профілю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перенесені під час вагітності інфекційні захворювання несприятливо впливають на перебіг гестаційного процесу, пологів, післяпологового періоду, стан плоду. Це проявляється в збільшенні кількості випадків загрози переривання вагітності, прееклапсії різного ступеня важкості, фетоплацентарної недостатності, несвоєчасним відходженням навколоплідних вод, слабкістю пологової діяльності, патологічною крововтратою, субінволюцією матки, гіпоксією плоду, сприяє зростанню оперативних методів пологорозродження.

Характерною особливістю перенесеної бактеріальної інфекції в клітинній ланці імунітету є зниження концентрації Т-клітин, зокрема імунорегуляторних субпопуляцій, зменшення вмісту 0-клітин; в гуморальній ланці "маркером" розвитку патологічного процесу є значне підвищення концентрації IGM, IGG, а також ЦІК із зниженням вмісту комплементу. Відмічається тенденція до зниження фагоцитарної активності сегментоядерних нейтрофілів.

При вірусній інфекції в клітинній ланці імунітету вектор змін популяцій та субпопуляцій Т-клітин спрямований у бік достовірного збільшення їх вмісту з вираженим перерозподілом концентрації імунорегулюючих клітин. У гуморальній ланці спостерігається підвищення вмісту IGM, ЦІК та зниження рівня комплементу. Більш виразніше, ніж при бактеріальній інфекції, проявляється пригнічення функції МФС.

Показники Т-клітинного імунітету у жінок, що перенесли бактеріально-вірусну інфекцію, значно перевищують аналогічні показники у жінок з фізіологічним перебігом вагітності. В гуморальній ланці на достовірно більш високому рівні, ніж в контролі, знаходиться IGG та більш низькому IGA (відповідно в 1,5 та 2,6 разів). Максимально підвищується вміст ЦІК та знижується рівень комплементу. В найбільшій мірі порівняно з контролем та іншими групами пригнічується функція клітин МФС.

Материнська інфекція негативно впливає на функцію фетоплацентарного комплексу, призводить до погіршення стану внутрішньоутробного плоду, що проявляється зниженням усіх показників біофізичного профілю. Найбільш виражені зміни відбуваються при поєднанні бактеріальної та вірусної інфекції.

При бактеріальній інфекції у матері в посліді виявляються ознаки гнійного плацентиту - вілузит, інтервілузит, хоріоамніоніт на тлі посилення дистрофічних, інволютивних та склеротичних процесів. У запальних інфільтратах переважають нейтрофільні лейкоцити з CD18-антигеном, а також плазмобласти з IGM та IGG. В умовах гнійного плацентиту порушується дозрівання ворсинчастого хоріону, що проявляється виявленням незрілих ворсин.

При вірусній інфекції у матері в плаценті розвивається децидуїт і хоріоамніоніт, рідше вілузит та інтервілузит з імуноморфологічною ознакою високої супресорної та цитотоксичної активності в запальних інфільтратах. Характерною морфологічною ознакою вірусного плацентиту є проліферація ендотелію судин з облітерацією її просвітів, а також проліферація епітелію амніону та гладкого хоріону з утворенням сосочкових структур.

При змішаній вірусно-бактеріальній інфекції в посліді на тлі посилених дистрофічних, склеротичних процесів виявляється осередковий лимфоїдного характеру децидуїт, продуктивний вілузит, хоріоніт і васкуліт. У складі запальних інфільтратів відмічаються зрілі Т- та В-лімфоцити (СDЗ та CD22), у тому числі активовані (CD38), значний домішок нейтрофільних лейкоцитів (CD18), плазматичних клітин переважно з антигеном IGM та IGG, рідше з IGA. Поширеними є CD8-супресори цитотоксичні Т-лімфоцити та CD4 - хелпери-індуктори.

Інфекційні захворювання модифікують імунокомпетентну сферу до рівня, який характеризується як дисфункціональний стан від пригніченя до стимуляції прояву структурно-функціональних параметрів імунокомпетентних клітин, що вказує на необхідність включення в комплексну терапію препарату з імуномодулюючою дією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При обстеженні вагітних з перенесеними інфекційними захворюваннями необхідно проводити ультразвукове дослідження та кардіотокографію з метою визначення біофізичного профілю плоду для діагностики порушень у фетоплацентарному комплексі та вироблення акушерської тактики.

2. Лікування вагітних жінок повинно проводитись комплексно. З метою поліпшення функції фетоплацентарного комплексу, усунення дисфункціонального стану в імунокомпетентній сфері вагітної необхідно при комплексному лікуванні використовувати імуномодулюючу терапію (препарат “Тимоген” по 100 мг на добу протягом 10 днів у терміні гестації 36-37 тижнів). Застосування тимогену стимулює Т-ланку імунітету, зменшує прояви клітинної інфільтрації.

1. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Біофізичний профіль плоду при материнській інфекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998. -№ 4.- С. 90-92.

2. Покришко С.В. Використання тимогену при комплексному лікуванні вагітних з безсимптомною бактеріурією // Ліки. - 1998.-№ 4.-С. 77-79.

3.Паращук Ю.С., Покришко С.В. Ультразвукова та кардіомоніторна характеристика стану плоду при материнській інфекції // Укр. радіол. журнал. -1998. - №2.- С. 146-147.

4. Покрышко С.В. Влияние инфекции на течение беременности и послеродового периода // Врачебная практика.- 1997. - № 5-6.- С. 35-37.

5. Паращук Ю.С., Покришко С.В.. Особливості перебігу вагітності та терапії при хламідійній інфекції // 3б. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. -Київ,1999.-С .370-371.

6. Яковцова А.Ф., Гречанина Е.Я., Жадан И.А., Шелковая И.Ф., Покрышко С.В. Пре- и постнатальная диагностика материнско-плодовой инфекции (клинико-морфологическое исследование) // Труды 1-го съезда Российского общества патологоанатомов.-Москва, 1996.-С. 252.

7. Паращук Ю.С., Покришко С.В.. Ведення родів у вагітних з інфекційними захворюваннями // Тези доповідей Х зїзду акушерів-гінекологів України.-Одеса, 1996. - С.ЗЗ.

8. Покришко С.В. Вплив материнської інфекції на перебіг вагітності // 3б. наук. пр. "Невиношування вагітності".- Київ, 1997. - С. 352-354.

9. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Вплив генітального герпесу на стан фетоплацентарного комплексу // 3б. наук. пр. “Бесплодие: вспомогательные репродуктивные технологии 2000”. -Киев, 1999.- С. 221-223.

10. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Вплив бактеріальної інфекції на стан плоду // Матеріали міжнародного конгресу “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии.” - Донецк, 1998.-Т.2.-С.10-11.

11. Паращук Ю.С., Покрышко С.В. Значение ультразвукового исследования для диагностики внутриутробного инфицирования // Тези доп. І Конгресу Української асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як пацієнт”, Харків, 1997.-С. 29.

12. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Біофізичний профіль плоду при материнській інфекції // 3б. тез II Конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”.-Харків, 2000.-С. 220-221.

13. Паращук Ю.С., Покрышко С.В. Состояние фетоплацентарного комплекса при материнской инфекции // Сб. тез. науч. форума “Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода и новорожденного”. - Москва, 2000.- С. 212-213.