Вплив бісопрололу та соталолу на структурно-функціональний стан серцево-судинної системи в хворих із гіпертонічною хворобою і екстрасистолією - Автореферат

Зясувати, шляхом оцінки показників добового моніторування АТ і холтерівського моніторування ЕКГ, характер добової регуляції та циркадний профіль АТ, структуру добової частоти серцевих скорочень (ЧСС), характер порушень серцевого ритму, реакцію аритмії на фізичне навантаження та частоту реєстрації епізодів ішемії міокарда у хворих із ГХ і екстрасистолією в залежності від топічного варіанту аритмії. Визначити, шляхом оцінки показників ехокардіографії в М-, В-і Д-режимах, функціональний стан міокарда і структурно-функціональний стан клапанного апарату серця, характер структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночка у хворих із ГХ і екстрасистолією в залежності від топічного варіанту аритмії. Зясувати, шляхом оцінки даних сонографії, ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації плечової артерії, структурний стан сонної артерії і судинорухливу функцію плечової артерії у хворих із ГХ і екстрасистолією в залежності від топічного варіанту аритмії. Оцінити динаміку клініко-інструментальних показників та вплив на функціональний стан серцево-судинної системи 6-місячної терапії бісопрололом і соталолом у пацієнтів із ГХ і екстрасистолією. До групи ризику по виникненню частої суправентрикулярної екстрасистолії слід віднести пацієнтів із поєднанням гіпертригліцеридемії і високого атерогерогенного потенціалу плазми з гемодинамічним перевантаженням лівого передсердя (ЛП) унаслідок порушення релаксації міокарда (чутливість прогнозування - 62,9% специфічність - 84,3%), до групи ризику по виникненню частої шлуночкової екстрасистолії - з поєднанням структурного ремоделювання лівого шлуночка і судин, епізодів ішемії міокарда та верифікованої ішемічної хвороби серця (ІХС), зниження рівня холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і зростання рівня систолічного і пульсового АТ протягом доби (чутливість прогнозування - 72,5% і специфічність - 86,4%) і до групи ризику по виникненню комбінованої екстрасистолії - із поєднанням підвищення атерогенності плазми і гіпертригліцеридемії, структурних уражень міокарда лівого шлуночка, епізодів ішемії міокарда і більш старшого віку хворих (чутливість-76,9% і специфічність - 92,7%).У дослідження включено 150 хворих на ГХ ІІ стадії, серед яких у 120 пацієнтів діагностована ГХ ІІ стадії і часта екстрасистолія і в 30 - ГХ ІІ стадії без будь-яких порушень серцевого ритму. Критеріями виключення хворих із дослідження слугували: ГХ І або ІІІ стадій; серцева недостатність (СН) ІІА-ІІІ стадій за класифікацією М.Д.Стражеска-В.Х.Василенко (1935) і ІІІ-IV ФК за класифікацією NYHA (1995) та ЕХОКГ-ознаки систолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка (ЛШ), ФВ <45%; наявність персистуючої та постійної форми фібриляції передсердь (ФП); стійких пароксизмальних тахікардій та синдрому предекзитації шлуночків; 4) тяжкі та клінічно значимі захворювання дихальної системи та шлунково-кишкового тракту, захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет та злоякісні утворення, зловживання алкоголем та невропсихічні розлади і 5) небажання хворого брати участь у дослідженні. Першу групу склали 54 (45,0%) пацієнти з частою суправентрикулярною екстрасистолією (СЕ), другу - 40 (33,3%) хворих із частою шлуночковою екстрасистолією (ШЕ) і третю - 26 (21,7%) хворих із частою СЕ і ШЕ - комбінованою екстрасистолією (КЕ). Крім антиаритмічних і антигіпертензивних засобів усім пацієнтам були призначені ацетилсаліцилова кислота (Кардіомагніл, NYCOMED, Австрія, № держреєстрації UA/2370/01/01) у дозі 75 мг на добу і аторвастатин (Аторис, KRKA, Словенія, № держреєстрації UA/5302/01/02) у стартовій дозі 10 мг на добу, корекцію дози проводили кожні 2 міс під контролем вмісту холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів. Аналіз результатів добового моніторування АТ свідчив, що в пацієнтів із ГХ без аритмій, на відміну від пацієнтів із ГХ і різними топічними варіантами екстрасистолії, реєстрували достовірне зменшення рівня систолічного артеріального тиску добового (САТДОБ), систолічного артеріального тиску денного (САТДЕН), систолічного артеріального тиску нічного (САТНІЧ), діастолічного артеріального тиску добового (ДАТДОБ), дістолічного артеріального тиску денного (ДАТ ден), діастолічного артеріального тиску нічного (ДАТНІЧ), пульсового артеріального тиску добового (ПАТДОБ), пульсового артеріального тиску денного (ПАТДЕН), пульсового артеріального тиск нічного (ПАТНІЧ), індексу часу (ІЧ) САТ і ІЧ ДАТ (р0,05) між хворими без аритмій і пацієнтами з суправентрикулярною екстрасистолією (СЕ) за рівнем ДАТДЕН та між хворими без аритмій і пацієнтами з СЕ і шлуночковою екстрасистолією (ШЕ) за рівнем ДАТНІЧ.У дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що полягає в оцінці порушень структурно-функціонального стану серцево-судинної системи у хворих із ГХ і частою екстрасистолією, визначені незалежні предиктори розвитку різних варіантів екстрасистолії та підвищено ефективність лікування цієї категорії хворих. Наявність частої ШЕ і КЕ в пацієнтів із ГХ ІІ с

Основний зміст роботи