Вплив біологічних чинників на продуктивність сівозмін та родючість дерново-підзолистого супіщаного грунту - Автореферат

Зменшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив у землеробстві впродовж останніх років привело до зниження родючості ґрунтів та різкого зменшення виробництва сільськогосподарської продукції. У звязку з цим важливим чинником формування гумусованого орного шару ґрунту за дефіциту гною є рослинні рештки, збільшенню надходження яких у ґрунт сприяє використання побічної продукції (соломи) і розширення посівів (основних і проміжних) бобових культур. Дослідження проведено згідно з тематичними планами Інституту сільського господарства Полісся УААН у відповідності до НТП “Землеробство”, завдання: “Розробити високопродуктивні сівозміни на еколого-біологічній основі, які забезпечують підвищення родючості ґрунтів і одержання високоякісної рослинницької продукції у зоні Полісся України” (№ державної реєстрації UA01001689Р). Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі основні завдання: - встановити вплив біологічних чинників - бобових культур, органічних добрив, сидератів, післяжнивних посівів на зелений корм, заорювання побічної продукції (соломи) в умовах дерново-підзолистого супіщаного ґрунту - на продуктивність культур і сівозмін та їх економічну й енергетичну ефективність; встановити оптимальні рівні поєднання “біологічного” і технічного азоту в сівозмінах. ресурсозабезпечення культура агрохімічний сівозмінаНа основі літературних джерел подано огляд і аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень, присвячених значенню сівозмін у продуктивності сільськогосподарських культур, роль багаторічних трав, проміжних посівів бобових культур та побічної продукції на продуктивність сівозмін і родючість грунтів у різних грунтово-кліматичних зонах. Досить повні результати досліджень по цій темі викладено в наукових працях І.Г. На основі проведеного аналізу було виявлено ряд проблем і положень, які на наш погляд, вимагають додаткового вивчення, тому нами було визначено мету і необхідність продовження досліджень, виходячи із сучасних вимог.Польові і лабораторні дослідження проведено впродовж 1993-2004 рр. на дослідному полі Інституту сільського господарства Полісся УААН на дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті, який характерний такими вихідними агрохімічними показниками родючості: вміст гумусу за Тюріним - 0,97%, рухомого фосфору і обмінного калію за Кірсановим - відповідно 13,6 і 11,3 мг/100г ґрунту, загального азоту - 0,063%, РНСОЛ - 4,7. Польовий дослід включає 12 варіантів (для вивчення було визначено 8 основних) 7-пільних польових сівозмін з насиченням бобовими культурами від 14 до 28% в основних (конюшина і вико-овес на зелену масу, вико-овес на зерно) та післяжнивних посівах (люпин на зелений корм та сидерат) за різних рівнів внесення мінерального азотного удобрення (від 30 до 60 кг/га) та без його застосування на фоні внесення Р60К80 і 8,6-12,8 т гною на 1 га сівозмінної площі (табл. Спостереження, різноманітні біометричні виміри, інші обліки та аналізи проводили за загальноприйнятими методиками агрофізичних, агрохімічних і біологічних досліджень: фенологічні спостереження за рослинами - за методикою Держкомісії по сортовипробуванню; облік урожаю основної і побічної продукції - методом зважування; визначення умісту сухої речовини в основній та побічній продукції - шляхом висушування у сушильній шафі до постійної ваги; хімічний аналіз рослин на вміст NPK - за методикою Гінзбург; білка, клейковини і натури зерна - за методикою М.М.Городнього (1997); крохмалю картоплі - за питомою вагою бульб, аскорбінової кислоти - за Щербаковим. Вико-овес P60K80 P45K60 (фон) гній, 30 т/га P90K120 (фон) P45K60 (фон) гній, 30 т/га P90K120 (фон) P45K60 (фон) P45K60 (фон) 14 - - 8,6 Вико-овес P60K80 фон N60 фон N90 фон N60 фон N90 фон N60 фон N60 14 - 60 8,6Проте за 12 років досліджень, незважаючи на повторне вапнування у кінці першої ротації, внаслідок значних негативних змін у балансі кальцію від його виносу врожаями культур та низхідної міграції з атмосферними опадами відбулося зниження РН ґрунту до вихідного рівня - 4,3-4,7 (табл. Більш інтенсивне накопичення цих елементів у ґрунті спостерігалося у сівозмінах із застосуванням люпину у проміжних посівах, що посприяло створенню їх бездефіцитного балансу та збереженню родючості ґрунту. У результаті в середньому по варіантах досліду в ґрунті залишається близько 176 кг/га азоту для використання наступними культурами сівозміни. За використання вико-вівсяної сумішки на зерно також залишається 27 ц/га кореневих решток, завдяки чому при заорюванні соломи ґрунт поповнюється близько 84 кг/га азоту. (1985), для створення позитивного балансу всіх основних елементів живлення і підвищення родючості ґрунтів легкого гранулометричного складу в різних за структурою сівозмінах, перш за все, за співвідношенням просапних і бобових культур, рівень повернення у ґрунт поживних речовин з добривами і природними джерелами по відношенню до сумарних витрат має становити: азоту - 120-150%, фосфору - 200-250, калію - 120-150%.Приріст урожайності зерна пшениці після конюшини на фо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ