Вплив атомних електростанцій на навколишнє середовище - Курсовая работа

На сучасному етапі проблема взаємодії енергетики та навколишнього середовища набула нових рис, поширюючи вплив на величезні території, більшість річок і озер, величезні обсяги атмосфери і гідросфери Землі. Раніше при виборі способів отримання електричної та теплової енергії,шляхів комплексного вирішення проблем енергетики, водного господарства,транспорту, призначення основних параметрів обєктів (тип і потужність станції, обєм водосховища та ін) керувалися в першу чергу мінімізацією економічних витрат. У цей же час на перший план все більше висуваються питання оцінки можливих наслідків зведення і експлуатації обєктів енергетики. Ядерна енергетика в Україні має стратегічно важливе значення: АЕС виробляють майже 50 % електроенергії в країні. За обсягами розвіданих покладів Україна посідає 6 місце у Світі, а це означає що атомні електростанції ще довго слугуватимуть основою її енергетичної безпеки.Зрозуміло, до повного перетворення маси в енергію ще дуже далеко, але вже така, що не виявляється звичайними вагами, зміна маси палива в реакторі дозволяє отримувати гігантську кількість енергії. Зміна маси палива за рік безупинної роботи в реакторі РБМК-1000 становить приблизно 0.3 г, але енергія, що виділилася при цьому, така ж, як при спалюванні 3000000 (три мільйони) тон вугілля. Першою, використовуваним людиною, перетворювачем енергії можна вважати вітрило - використання енергії вітру для переміщення по воді, подальші більш розвинуті, це використання вітру і води у вітряному і водяному млинах. На початковому етапі парова машина служила для перетворення теплової енергії в механічну енергію обертового колеса, від якого за допомогою різного роду передач (вали, шківи, ремені, ланцюги), енергія передавалася на машини і механізми. Зявилася можливість передавати енергію на великі відстані у вигляді електроенергії, народилася ціла галузь промисловості - енергетика.Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці багатьох країн світу. Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо - уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. Станом на 1995 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358 млн КВТ, 108 реакторів 30 % потужностей) було в США, 55 (17 % потужностей) - у Франції, 49 (10 % потужностей) - в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Великобританія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6 %світових потужностей АЕС). Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві - 3/5, в Україні, Швеції, Угорщині, Словаччині і Республіці Корея - понад 1/3. Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо - уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом.На сьогодні встановлена потужність діючих АЕС складає 22,3% від загальної встановленої потужності електроенергетичного комплексу України (52,9 млн. КВТ). Динаміка виробництва електроенергії на АЕС у порівнянні із загальним виробництвом електроенергії в Україні за останні 10 років наведена на рисунку 2.2. Протягом тривалого періоду ядерно-енергетичний комплекс забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (більше 40%), що робить його ефективне функціонування важливою умовою стабільного розвитку економіки всієї країни. До обєктів ЯЕК України відносяться: Запорізька АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Чорнобильська АЕС, ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА АЕС, Східний гірничозбагачувальний комбінат, підприємства цирконієвого виробництва, а також ряд підприємств виробничого, наукового, проектно-конструкторського, освітнього та інших профілів.Основною ціллю стратегічного планування в ЯЕК є забезпечення економічно ефективного та конкурентоспроможного функціонування ядерно-енергетичного комплексу України в цілому і окремих його обєктів на період до 2030 року і подальшу перспективу за наступних визначальних умов: - безумовного дотримання всіх норм та вимог з безпеки обєктів ЯЕК і обмеження їх впливу на населення і навколишнє середовище; Для досягнення основної цілі визначені взаємоузгоджені задачі, шляхи їх вирішення та завдання з економічно ефективної діяльності на всіх етапах життєвого циклу обєктів ЯЕК за наступними основними напрямами стратегічного планування: - нормативно-правове забезпечення розвитку ЯЕК; Ключовими напрямами, які визначають основну відмінність можливих сценаріїв розвитку ЯЕК на період до 2030 року і подальшу перспективу, є подовження терміну експлуатації діючих АЕС та перспективне будівництво в ядерній енергетиці. Виходячи з попередніх оцінок і світового досвіду експлуатації реакторних установок водо-водяного типу, розроблені 3 сценарії розвитку ЯЕК, що відповідають трьом можливим термінам подовження роботи існуючих енергоблоків на АЕС - на 10-15 років (оптимістичний), на 10 років (базовий) і на 5-10 років (песимістичний) понад проектн

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Основи роботи сучасних АЕС

1.1 Робота АЕС

1.2 Сучасний стан атомної енергетики

РОЗДІЛ 2. Характер ядерно-енергетичного комплексу України

2.1 Стратегічна ціль та напрями державної політики з розвитку ЯЕК

2.2 Експлуатація діючих АЕС

2.3 Подовження терміну експлуатації діючих АЕС

2.4 Перспективне будівництво в ядерній енергетиці

РОЗДІЛ 3. Вплив АЕС на довкілля

3.1 Необхідність захисту навколишнього середовища

3.2 Переміщення радіоактивності в навколишнім середовищі

3.3 Вплив радіації на організм людини

3.4 Види радіоактивного випромінювання

3.5 Обмеження небезпечних впливів АС на екосистеми

РОЗДІЛ 4. Радіаційна безпека в зоні відчуження

4.1 Вплив Сховища на повітря

4.2 Програма «Ареал»

РОЗДІЛ 5. Захоронення радіоактивних відходів

5.1 Радіоактивні відходи (РАВ)

5.2 Порядок поводження з радіоактивними відходами

РОЗДІЛ 6. Державне регулювання радіаційної безпеки

Висновки

Список використаної літератури