Вплив антитромботичної терапії на експресію цитокінів у хворих на гострий коронарний синдром - Автореферат

Недостатнє знання причин і механізмів розвитку ГКС, як і труднощі, які мають місце в проведенні антитромботичної терапії - одного з головних видів патогенетичного лікування даного захворювання, обумовлюють необхідність подальшої наукової розробки цієї проблеми. Відкриття в останні роки медіаторів запалення - цитокінів потребує оцінки ролі цих речовин у процесах місцевої та загальної нейрогуморальної регуляції (Ross R., 1999, Hezard N., 2000). Роль автора полягає у вивченні впливу антитромботичної терапії на експресію цитокінів та СРП у хворих на гострий коронарний синдром. Завдання дослідження: Оцінити рівень експресії цитокінів (ФНПА, ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6), запального маркера - СРП і факторів коагуляції (ФГ, ФВ) у хворих на різні клінічні форми ГКС. Вивчити вплив тромболітичної терапії стрептокіназою та антитромботичної терапії НФГ і гірулогом на секрецію маркерів запалення та рівень факторів коагуляції у хворих на ГКС.На підставі проведених досліджень і відповідно до “Рекомендацій по лікуванню хворих з гострими коронарними синдромами - Консенсус кардіологів України”, 2001, були виділені 3 групи хворих з такими клінічними формами ГКС: 1 група - хворі на ГКС, що мають підйом сегменту ST на ЕКГ або гостро виниклу блокаду лівої ніжки пучка Гиса (45 пацієнтів), 2 - хворі на ГКС без підйому ST на ЕКГ (36 пацієнтів), 3 - хворі, що мають нестабільну стенокардію (30 пацієнтів). У 70 пацієнтів (63,1%) під час госпіталізації були відзначені прояви серцевої недостатності по класифікації Killip: 1 стадії - у 41 (36,9%), 2 - у 57 (51,4%), 3 - у 7 (6,3%), 4 - у 6 (5,4%) хворих, на 21 день захворювання спостерігались прояви недостатності кровообігу по по класифікації NYHA: 1 стадії - у 16 (14,4%) хворих, 2 - у 70 (63,1%), 3 - у 17 (15,3%), 4 - у 8 (7,2%) хворих. Вивчення вмісту ІЛ-1b у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST показало, що під час госпіталізації пацієнтів визначався вірогідно більш високий його рівень, ніж у групах хворих на ГКС без підйому сегменту ST, нестабільну стенокардію, стабільну стенокардію і у контрольній. Дослідження концентрації ІЛ-4 у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST показало, що під час госпіталізації пацієнтів даний показник вірогідно перевищував рівні ІЛ-4 в групах хворих на ГКС без підйому сегменту ST, нестабільну стенокардію, стабільну стенокардію і в контрольній. Аналіз рівня ІЛ-6 у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST встановив, що вміст цього цитокіна при госпіталізації пацієнтів був вірогідно вищий, ніж у хворих на ГКС без підйому ST, нестабільну стенокардію та в групах порівняння.На підставі вивчення стану експресії цитокінів (ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНОА), СРП і прогностично значущих факторів коагуляції (ФГ, ФВ) у хворих на ГКС проведено теоретичне узагальнення і запропановано нове наукове обгрунтовування ролі запальних маркерів у патогенезі даного захворювання. У хворих на ГКС без підйому сегмента ST визначалися менші рівні підвищення ФНОА, ІЛ-1b, ІЛ-4, СРП, що мали тенденцію до зростання протягом спостереження, і відзначено низький незмінний вміст ІЛ-6. У хворих на нестабільну стенокардію виявлялось незначне підвищення вмісту ІЛ-6 і ФНОА, що знижувались протягом нагляду за хворими, та підвищення рівня ІЛ-4 на 21 добу. У хворих на нестабільну стенокардію під час госпіталізації вміст ФГ перевищує нормальні величини і знижуєься протягом спостереження. Антитромботична терапія може зменшувати запальний компонент ГКС, що виявляється більшим зниженням рівня ФНПА у хворих з підйомом сегменту ST, що отримали тромболітичну терапію стрептокіназой, в порівнянні з тими пацієнтами, яким даний вид терапії не проводився, та більшим зниженням рівня ФНПА у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST, що отримали після тромболітичної терапії гірулог, у порівнянні з хворими, що отримали НФГ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі вивчення стану експресії цитокінів (ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНОА), СРП і прогностично значущих факторів коагуляції (ФГ, ФВ) у хворих на ГКС проведено теоретичне узагальнення і запропановано нове наукове обгрунтовування ролі запальних маркерів у патогенезі даного захворювання.

Рівні секреції цитокінів та їх динаміка залежать від форми ГКС. У пацієнтів, які страждають на ГКС з підйомом сегмента ST, відзначено максимальне збільшення вмісту всіх цитокінів та СРП та їх зниження протягом спостереження. У хворих на ГКС без підйому сегмента ST визначалися менші рівні підвищення ФНОА, ІЛ-1b, ІЛ-4, СРП, що мали тенденцію до зростання протягом спостереження, і відзначено низький незмінний вміст ІЛ-6. У хворих на нестабільну стенокардію виявлялось незначне підвищення вмісту ІЛ-6 і ФНОА, що знижувались протягом нагляду за хворими, та підвищення рівня ІЛ-4 на 21 добу. Виявлені позитивні кореляційні звязки між рівнями запальних реактантів та маркером міокардіального некрозу МВ фракцієй креатинфосфокінази.

Стан факторів коагуляції у хворих на ГКС значно відрізняється в залежності від клінічної форми захворювання. У хворих на ГКС з підйомом сегменту ST при госпіталізації відзначений низький рівень ФГ в кровотоку та тенденцію до нормалізації. У хворих на нестабільну стенокардію під час госпіталізації вміст ФГ перевищує нормальні величини і знижуєься протягом спостереження. Збільшення вмісту ФВ в крові хворих на ГКС відповідає клінічній формі захворювання і має тенденцію до зниження протягом спостереження. Виявлений позитивний кореляційний звязок між рівнями ФВ та ІЛ-1b під час госпіталізіції хворих.

Антитромботична терапія може зменшувати запальний компонент ГКС, що виявляється більшим зниженням рівня ФНПА у хворих з підйомом сегменту ST, що отримали тромболітичну терапію стрептокіназой, в порівнянні з тими пацієнтами, яким даний вид терапії не проводився, та більшим зниженням рівня ФНПА у хворих на ГКС з підйомом сегменту ST, що отримали після тромболітичної терапії гірулог, у порівнянні з хворими, що отримали НФГ.

Практичні рекомедації

Вмісти ФНПА, ІЛ-4, ІЛ-6, СРП та ФВ можуть бути використані як додаткові критерії ранньої діагностики ГКС з підйомом сегменту ST під час госпіталізації хворих та диференційної діагностики між ГКС без підйому сегменту ST та нестабільною стенокардією у подальші терміни захворювання.

Термін антитромботичної терапії хворим на ГКС без підйому сегмента ST та нестабільну стенокардію має перевищувати 7 днів від початку захворювання.

У хворих на ГКС з підйомом сегменту ST, отримавших тромболітичну терапію стрептокіназой, у якості подальшого антитромботичного агента доцільно використовувати гірулог.

Литвин Е.И. Динамика экспрессии цитокинов у больных с острым коронарным синдромом // Укр. кардіол. журн. - 2002. - № 1. - С. 21-24.

Литвин Е.И. Роль медиаторов воспаления в патогенезе острого коронарного синдрома // Врачебная практика. - 2002. - № . - С. 31-34.

Литвин Е.И. О взаимодействии воспалительного и тромбообразующего механизмов острого коронарного синдрома // Лекарства - человеку. - 2002. - Т. XVII. - № 3. - С. 257-266.

Литвин Е.И.. Иммунновоспалительные аспекты острого коронарного синдрома как причины сердечной недостаточности // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - № 6. - Т. 1. - С. 104-105.

Литвин Е.И. Динамика прогностически значимых показателей коагуляции у больных разными клиническими формами острого коронарного синдрома // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6. - № 6. - С. 87-89.

Литвин Е.И. Возрастные особенности патогенеза острого коронарного синдрома // Київ. - 2002. - III Українська конференція молодих вчених, присвячена пам?яті академика Володимира Веніаміновича Фролькіса. - Тези доповідей. -С. 115-116.

Литвин Е.И. Острый коронарный синдром и система цитокинов // “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении” (Материалы Республиканской научно-практической конференции). - 2001. - С. 74.

Литвин Е.И. Иммунные аспекты патогенеза острого коронарного синдрома // Медицина третього тисячоліття (збірник тез конференції молодих вчених). - Харків. - 2002. - С. 60.

Литвин Е.И. Диагностическое значение повышения концентрации интерлейкинов у больных острым инфарктом миокарда и сопутствующей артериальной гипертензией // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Харків. - 2002. - С. 151.

Малая Л.Т., Дыкун Я.В., Литвин Е.И., Волненко Н.Б. Иммунные механизмы патогенеза острого коронарного синдрома // International Journal on Immunorehabilitation. - 2002. - Vol. 4. - N. 2. - P. 308.

Автор самостійно провела відбір хворих на ГКС, визначила рівень цитокінів, провела статистичну обробку получених результатів, сформулювала висновки.

Литвин Е.И. Воспалительные маркеры острого коронарного синдрома // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - Т. 1. - № 1. - С. 141-142.

Литвин Е.И. Сравнительная оценка применения нефракционированного гепарина и гирулога у больных острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST // Лекарства - человеку. - 2002. - Т. XYII. - № 3. - С. 31-33.

O.I. Lytvyn, L.T. Malaya, N.B. Volnenko, O.V. Petunina. Inflammation and thrombosis interaction in acute coronary syndrome // Europ. Heart J. -2003. - Vol. 24 (Abstr. Suppl.) - Р. 80.

Автор самостійно провела відбір хворих на ГКС, визначила рівень цитокінів та тромоутворюючих факторів, провела статистичну обробку получених результатів, сформулювала висновки.

14. O.I. Lytvyn, M.P.Kopitsa, O.V. Petunina. Interaction between inflammation and thrombosis in acute coronary syndrome //Kardiol. Pol. - 2004. - N61. -P. 110-112.