Вплив антигіпертензивних препаратів різних класів на функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією - Автореферат

Прогноз життя хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) значною мірою залежить від ураження органів-мішеней, зокрема нирок, які відіграють провідну роль у підвищенні АТ (Bakris G. і співавт., 2000). На підставі комплексного дослідження функції нирок, показників вуглеводного та ліпідного обміну, активності системного запалення, добового моніторування АТ, вивчення особливостей впливу на них антигіпертензивних препаратів різних класів у хворих на ГХ з гіпертензивною нефропатією розробити підходи до диференційованого застосування антигіпертензивних засобів у цієї категорії пацієнтів. Дослідити особливості функціонального стану нирок у хворих на ГХ з гіпертензивною нефропатією та визначити наявність і характер взаємозвязку між швидкістю клубочкової фільтрації та показниками добового моніторування артеріального тиску, вуглеводного і ліпідного обміну, активності неспецифічного системного запалення. Оцінити вплив 3-місячного прийому лозартану, лерканідипіну та периндоприлу на функціональний стан нирок за показниками ШКФ та альбумінурії у хворих на гіпертензивну нефропатію. Новими є дані про те, що у хворих на гіпертонічну хворобу ступінь ураження нирок асоціюється з активацією неспецифічного системного запалення: вміст СРП в крові прямо повязаний з рівнем мікроальбумінурії та зворотно - зі швидкістю клубочкові фільтрації, що вказує на пошкоджуючий вплив хронічного неспецифічного системного запалення на функцію нирок.У дослідження було включено 104 хворих на ГХ II-III стадії 1-2 ступеню з гіпертензивною нефропатією (ШКФ 30-89 мл/хв, мікроальбумінурія 30-300 мг/добу), серед яких 51 жінка та 53 чоловіка віком від 48 до 73 років (у середньому 65,8±1,2 роки). Вимірювання АТ здійснювали кожні 15 хвилин у денний період (з 7 до 22 годин) і кожні 30 хвилин під час нічного сну (з 22 до 7 годин) з розрахунком середньодобового, середньоденного та середньонічного САТ і ДАТ, величини та швидкості ранкового приросту САТ і ДАТ, варіабельності САТ і ДАТ за всі періоди доби, добового індексу (ДІ) САТ і ДАТ. Хворі були розподілені на три групи: пацієнтам 1-ї групи призначали лозартан (Лозап "Zentiva", Словакія) 50 мг на добу; 2-ї _ лерканідипін (Леркамен "Berlin-Chemie", Німеччина) 20 мг на добу; 3-ї _ периндоприл (Престаріум "Servier", Франція) 10 мг на добу за один прийом. З метою вивчення особливостей функціонального стану нирок, добового ритму АТ, показників вуглеводного обміну та ліпідного профілю у хворих з гіпертензивною нефропатією всі пацієнти були розподілені на дві підгрупи залежно від вихідної швидкості клубочкової фільтрації. Вищими були також показники САТ і ДАТ за добу, день і ніч (р<0,001 для всіх значень, крім середньонічного ДАТ, для якого р<0,01) та варіабельності САТ і ДАТ за добу (р<0,004 та р<0,05 відповідно), варіабельності САТ за денний період (р<0,05) (табл.У дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної науково-практичної задачі кардіології - удосконалення лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією шляхом визначення факторів, які негативно впливають на функцію нирок та диференційованого вибору антигіпертензивних препаратів з урахуванням функціонального стану нирок, добового ритму артеріального тиску, порушень вуглеводного та ліпідного обміну. У хворих на ГХ ураження нирок асоціюється з підвищенням активності неспецифічного системного запалення та рівня сечової кислоти в крові, порушеннями вуглеводного обміну (збільшенням інсулінорезистентності) та ліпідного профілю, а також з добовим ритмом АТ за типом "non-dipper". Антигіпертензивна терапія блокатором рецепторів ангіотензину ІІ лозартаном, антагоністом кальцію лерканідипіном та інгібітором АПФ периндоприлом суттєво покращує функціональний стан нирок, достовірно збільшуючи швидкість клубочкової фільтрації та зменшуючи рівень мікро альбумінурії: периндоприл збільшує ШКФ на 22% і зменшує мікроальбумінурію на 32%, лерканідипін - на 15% і 14%, лозартан - на 16% і 28% відповідно. Лозартан, лерканідипін та периндоприл сприяють підвищенню чутливості тканин до інсуліну у хворих на ГХ з ураженням нирок: лозартан достовірно зменшує індекс НОМА, вміст глюкози на 60 хв глюкозотолерантного тесту та рівень інсуліну на всіх його етапах; периндоприл не впливає на рівень глюкози, але достовірно зменшує рівень інсуліну на 60 хв. та 120 хв. глюкозотолерантного тесту; вплив лерканідипіну на показники вуглеводного обміну обмежується достовірним зменшенням інсулінемії на 60 хв. цього тесту.

2. Основний зміст

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної науково-практичної задачі кардіології - удосконалення лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією шляхом визначення факторів, які негативно впливають на функцію нирок та диференційованого вибору антигіпертензивних препаратів з урахуванням функціонального стану нирок, добового ритму артеріального тиску, порушень вуглеводного та ліпідного обміну.

1. У хворих на ГХ ураження нирок асоціюється з підвищенням активності неспецифічного системного запалення та рівня сечової кислоти в крові, порушеннями вуглеводного обміну (збільшенням інсулінорезистентності) та ліпідного профілю, а також з добовим ритмом АТ за типом "non-dipper".

2. Антигіпертензивна терапія блокатором рецепторів ангіотензину ІІ лозартаном, антагоністом кальцію лерканідипіном та інгібітором АПФ периндоприлом суттєво покращує функціональний стан нирок, достовірно збільшуючи швидкість клубочкової фільтрації та зменшуючи рівень мікро альбумінурії: периндоприл збільшує ШКФ на 22% і зменшує мікроальбумінурію на 32%, лерканідипін - на 15% і 14%, лозартан - на 16% і 28% відповідно.

Найбільш вагомими факторами, що сприяють зростанню швидкості клубочкової фільтрації на тлі терапії лозартаном, лерканідипіном та периндоприлом у хворих на ГХ є зміна добового профілю "non-dipper" на "dipper" (?=0,355, р<0,05), величина зменшення мікроальбумінурії (?=0,353, р<0,01) і середньодобового ДАТ (?=0,295, р<0,05), а також величина зменшення СРП (?=0,263, р<0,05) та індексу НОМА (?=0,258, р<0,05).

3. Лозартан, лерканідипін та периндоприл сприяють підвищенню чутливості тканин до інсуліну у хворих на ГХ з ураженням нирок: лозартан достовірно зменшує індекс НОМА, вміст глюкози на 60 хв глюкозотолерантного тесту та рівень інсуліну на всіх його етапах; периндоприл не впливає на рівень глюкози, але достовірно зменшує рівень інсуліну на 60 хв. та 120 хв. глюкозотолерантного тесту; вплив лерканідипіну на показники вуглеводного обміну обмежується достовірним зменшенням інсулінемії на 60 хв. цього тесту.

4. Для хворих на ГХ з ураженням нирок характерним є достовірне підвищення вмісту СРП у крові, рівень якого прямо корелює з величиною середньодобового САТ і ДАТ та мікроальбумінурією і зворотно з ШКФ, що свідчить про можливу патогенетичну роль системного запалення у розвитку та прогресуванні АГ та гіпертензивного ураження нирок. Терапія лозартаном та периндоприлом зменшує вираженість системного запалення, що проявляється достовірним зменшенням рівня СРП на 20,6% та 15,0% відповідно, лерканідипін суттєво не впливає на активність неспецифічного системного запалення.

5. У хворих на ГХ з ураженням нирок лозартан достовірно зменшує рівень сечової кислоти в крові на 12,9%, під впливом лерканідипіну та периндоприлу спостерігається лише тенденція до його зниження __ на 3,7% та 6,2% відповідно.

Практичні рекомендації

1. У хворих на ГХ необхідно диференційовано підходити до вибору антигіпертензивної терапії з урахуванням вихідного стану функції нирок: при зниженні ШКФ до 30-59 мл/хв. ефективним є застосування кожного з трьох препаратів - лозартану, лерканідипіну чи периндоприлу; при менш значному ураженні нирок (ШКФ до 60-89 мл/хв.) доцільним є призначення периндоприлу, оскільки він проявляє позитивний вплив на ШКФ незалежно від ступеню ураження нирок.

2. Підвищення активності неспецифічного системного запалення негативно впливає на функціональний стан нирок, тому при виборі антигіпертензивної терапії перевагу необхідно надавати препаратам, які коригують ці зрушення, - блокаторам ренін-ангіотензинової системи, зокрема, лозартану та периндоприлу.

3. У хворих на ГХ з ураженням нирок і ознаками інсулінорезистентності лозартан та периндоприл сприяють підвищенню чутливості периферичних тканин до інсуліну, що дає підстави рекомендувати ці препарати таким хворим не тільки задля досягнення антигіпертензивного та нефропротекторного ефекту, але й з метою зменшення інсулінорезистентності.

1. Безродний В.Б. Ефективність лерканідипіну у хворих на гіпертонічну хворобу зі зниженою функцією нирок / В.Б. Безродний, Л.А. Міщенко, Є.П. Свіщенко // Сімейна медицина. - 2010. - №2. - С. 72-75. (Самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, підготував матеріал до друку).

2. Безродний В.Б. Вплив лозартану на деякі фактори ризику у хворих на гіпертонічну хворобу зі зниженою функцією нирок / В. Б. Безродний, Л. А. Міщенко, Є.П. Свіщенко // Український кардіологічний журнал. - 2010. - №4. - С. 20-25. (Самостійно проведено клінічне обстеження та лікування усіх пацієнтів, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, підготував матеріал до друку).

3. Безродний В.Б. Особливості впливу антигіпертензивної терапії на функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від добового ритму артеріального тиску / В.Б. Безродний, Л.А. Міщенко, Є.П. Свіщенко // Ліки україни. - 2010. - №3. - С. 83-87. (Автором самостійно проведено обстеження групи хворих, створення бази даних, статистична обробка матеріалу, підготував матеріал до друку).

4. Безродний В.Б. Взаємозвязок функціонального стану нирок з добовим профілем артеріального тиску, показниками вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на ГХ / В.Б. Безродний // Український кардіологічний журнал. - 2010. - №6. - С. 35-41. (Самостійно проведено клінічне обстеження та лікування усіх пацієнтів, створення електронної бази даних, статистична обробка матеріалу, підготував матеріал до друку).

5. Деклараційний патент на корисну модель 47627 Україна, А61В5/02, G01N33/50, G01N33/62. Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу / Міщенко Л.А., Купчинська О.Г., Безродний В.Б.; заявник та патентовласник ННЦ "Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска" АМН України. - №u 2009 10616 ; заявл. 20.10.09 ; опубл. 10.02.10, Бюл. №3. (Дисертант приймав участь у обстеженні хворих, створенні електронної бази даних, аналізі прототипів винаходу та оформленні заявки).

6. Деклараційний патент на корисну модель 47628 Україна, А61В5/02, G01N33/50, G01N33/62. Спосіб прогнозування формування гіпертензивного ураження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу / Свіщенко Є. П., Міщенко Л.А., Купчинська О.Г., Безродний В.Б.; заявник та патентовласник ННЦ "Інститут кардіології імені акад. М. Д. Стражеска" АМН України. - №u 2009 10617 ; заявл. 20.10.09 ; опубл. 10.02.10, Бюл. №3. (Дисертант приймав участь у обстеженні хворих, створенні електронної бази даних, аналізі прототипів винаходу та оформленні заявки).

7. Bezrodnyy V. Relationship between inflammation and blood pressure variability in the kidney damage / V. Bezrodnyy, Y. Svyshchenko, L. Mishchenko, E. Kupchinskaya, L. Bezrodna // J. of Hypertension. - 2009. - Vol. 27, Suppl. 4. - P. 57-58. (Самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, створено електронну базу даних, проведено статистичну обробку матеріалу, підготовлено тези до друку).

8. Bezrodnyy V. Relationship between low-grade inflammation, uric acid, lipids and renal function in hypertensive patients / V. Bezrodnyy, Y. Svyshchenko, L. Mishchenko // J. of Hypertension. - 2010. - Vol. 28. - P. 510-511. (Самостійно проведено клінічне обстеження усіх пацієнтів, створено електронну базу даних, проведено статистичну обробку матеріалу, підготовлено тези до друку).

9. Mishchenko L. The effect of losartan on renal function and metabolic risk factors in essential hypertensive patients / L. Mishchenko, O. Matova, V. Bezrodnyy, V. Radchenko // J. of Hypertension. - 2010. - Vol. 28 - P. 512. (Брав участь у проведенні клінічного обстеження пацієнтів, створенні електронної бази даних, статистичній обробці матеріалу).

10. Mishchenko L. The effect of losartan on new metabolic risk factors in essential hypertensive patients /L. Mishchenko, V. Bezrodnyi, O. Matova, L. Bezrodna // J. of Hypertension. - 2009. - Vol. 27, Suppl 4. - P. 138. (Брав участь у проведенні обстеження пацієнтів, створенні електронної бази даних, статистичній обробці матеріалу).

11. Mishchenko L. The predictors of hypertensive kidney damage progression based on the data of 5-years observation / L. Mishchenko, V. Bezrodnyi, O. Matova // J. of Hypertension. - 2009. - Vol. 27, Suppl 4. - P.75. (Брав участь у проведенні обстеження пацієнтів, створенні електронної бази даних, статистичній обробці матеріалу).

12. Bezrodnyy V. Target organ damage changes due to lercanidipine treatment in hypertensive patients with decreased kidney function [Електронний ресурс]: abstract CD-ROM of the 23rd scientific meeting of the international society of hypertension, 26-30 September 2010, Vancouver, Canada / V. Bezrodnyy, L. Mishchenko, Y. Svyshchenko, Bezrodna L. - Vancouver: pharma service, 2010. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. - Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. - Назва з титул. екрану.